В освітніх колах вже знайоме поняття «критичне мислення». Завдання вчителя в такому процесі — навчити учнів розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції та шукати істину. З чого розпочати? Які методи та прийоми потрібно використовувати на уроках, щоб навчити дітей критично мислити?
Перед тим як озброїтися всіма можливими методами розвитку критичного мислення, учителеві варто зрозуміти, навіщо йому це потрібно. Адже розвиток такого вміння спрощує життя майбутньому поколінню та робить його більш свідомим. У сучасному світі, де інформація, яка потрапляє до нас із соціальних мереж, новинних інформаційних порталів, радіо, телебачення не є істиною. Вона може бути напівправдивою або ж і зовсім оманливою. На жаль, не всі дорослі таке розуміють, а діти — поготів.
Як відрізнити правду від обману, як слухати та сприймати інформацію, де знайти правильну відповідь, — такому потрібно навчити сучасних дітей. І де, як не в школі, вони можуть набути знання та застосувати їх на практиці. Ми спробуємо розглянути найпопулярніші запитання вчителів щодо критичного мислення та відповісти на них.
Яку структуру має урок із критичного мислення?
Такий урок складається з трьох фаз:
- Фаза актуалізації (виклик) — актуалізувати в пам’яті дітей вже набуті знання, неформальним способом оцінити те, що учні знають, визначити мету навчання, зосередити увагу на темі, подати контекст для розуміння нових ідей.
- Фаза побудови знань (реалізація смислу) — порівняти очікування учнів із тим, що вивчається, переглянути очікування, визначити основні моменти, відстежити процеси мислення, зробити висновки, поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів, поставити запитання до вивченого на уроці.
- Фаза консолідації (рефлексія) — узагальнити основні ідеї, інтерпретувати визначені ідеї, обмінятися думками, демонструвати особисте ставлення, апробувати ідеї та оцінити процес навчання.
Навіщо це вчителеві потрібно?
На жаль, мало кому з учителів подобаються нововведення. Проте іноді це дуже корисно! Адже після певної викладацької «стабільності» вчитель зможе здивувати учнів, зацікавити та мотивувати їх до навчання.
Учителеві техніка розвитку критичного мислення забезпечує:
• вміння створювати в класі атмосферу відкритості та відповідальної співпраці;
• можливість використати модель навчання й систему інших методик, що сприяють розвитку навичок критичного мислення й самостійності;
• стати практиком, який вміє грамотно аналізувати власну діяльність;
• стати джерелом цінної та професійної інформації для інших вчителів.
Які навчальні методи можна використовувати?
Ось на що вчителеві не можна бідкатися, то це на наявність методів та прийомів критичного мислення. Їх удосталь навіть для найприскіпливішого педагога. Ми можемо порадити книгу-новинку видавництва «Шкільний світ» під назвою «Критичне мислення: форми та методи». Вона допоможе розібратися з усім різноманіттям інноваційних прийомів критичного мислення та обрати той, який підійде саме вам.
Утім, якщо говорити загалом, то можна виокремити основні методи роботи:
• для виклику: мозковий штурм, асоціативний кущ, кластер, кошик ідей, дерево передбачень, діаграма Венна;
• для реалізації: карта поняття, ажурна пилка, навчаючи вчуся, Т-таблиця, картографування тексту, дискусія, INSERT;
• для рефлексії: бортовий журнал, сенкан, фішбон, шкала думок, ПРЕС, концептуальна таблиця.
Які секрети проведення уроків із застосуванням методів розвитку критичного мислення?
Секрет — це гучне слово, натомість можемо назвати їх маленькими порадами. Головне, зрозуміти в чому сенс таких порад і на що вони впливають, тоді надалі ви зможете використовувати їх на уроках майже автоматично.
- Сповільніть темп
Часто вчителеві простіше викликати серед учнів відповідати того, хто першим підніме руку. Так і урок не втрачає темпу, і можна встигнути розповісти більше. Але якщо ви почекаєте всього 5—10 секунд після запитання, то, ймовірно, помітите, що кількість учнів, готових відповісти, суттєво збільшиться. Зрештою, це спосіб засвідчити, що перша думка, яка виникає в голові після запитання, не завжди правильна, і що потрібно ще подумати, аби зібратися. Проте якщо виникає недоречна пауза, можете сказати: «У вас є 10 секунд, щоб подумати, перш ніж відповідати».
Або: «Я хочу побачити 10 охочих відповідати, перш ніж когось викличу». - Оцінюйте правильно
Учитель повинен чітко продумати систему оцінювання. Наприклад, найбільшу увагу приділити оцінюванню під час уроку, а не завершивши його. Це посилить мотивацію учнів навчатися до уроку та бути активними під час заняття. А в оцінюванні наприкінці уроку педагогу може допомогти прийом «Самооцінювання». Нехай кожен учень у зошиті самостійно оцінить власну роботу. - Надайте слово
Під час уроку з розвитку критичного мислення доцільно, аби вчитель надавав слово учням, а сам говорив якомога менше. Він повинен бути провідником, стимулювати учнів до роздумів, уважно вислуховувати їхні міркування. - Використовуйте групову діяльність
Групова робота має значні переваги. На відміну від уроку, де переважає монологічна мова вчителя або самостійна робота учнів, які можуть розраховувати здійснюється копітка робота невеликих груп і викладача в режимі діалогу. Невеликі групи учнів дають змогу вчителеві бачити кожного в процесі практичної діяльності та сприяють виникненню стійких зв’язків між усіма присутніми.
Використані джерела
- Пометун Олена. Як розвивати критичне мислення в учнів (з прикладом уроку). URL: goo.gl/9QQuvD
- Технології розвитку критичного мислення. URL: https://goo.gl/ypt6Mp
- Чи розвиваєте ви критичне мислення учнів на уроках (онлайн-тест). URL: goo.gl/1xNTn7
