Під час селекторної наради Сергій Квіт наголосив на важливості розуміння процесу реформ в освіті. «Ми маємо негативну спадщину з радянських часів, і якщо ми реформуємо освіту, всі її рівні, то одна із частин реформи – це зміна мережі закладів освіти», – зазначив міністр освіти і науки.
Міністр звернув увагу на реформування мережі вищої освіти. За словами Сергія Квіта, ще минулого року МОН звернулося до всіх областей із проханням разом з представниками закладів вищої освіти проаналізувати відповідність закладів професійним критеріям. Не отримавши пропозицій з регіонів, міністерство самостійно реорганізувало деякі ВНЗ. «Ми закрили понад 75 вищих навчальних закладів або їх філії по всій Україні. Передусім це філії різних приватних навчальних закладів, які в своїй більшості не проводили навчальний процес», – повідомив міністр.
Сергій Квіт зазначив, що цьогоріч кількість абітурієнтів у вищих навчальних закладах зменшилась порівняно з останніми роками, і це пов’язано з демографічною ситуацією. «Цього року ми зменшили кількість місць держзамовлення, але лишилася та сама сума грошей, які були виділенні з Державного бюджету. Тобто зі студентами прийде більше грошей, аніж раніше», – наголосив міністр.
За словами Сергія Квіта, в кожному обласному центрі повинні бути сильні університети. Як пояснив міністр, нехай їх буде менше, але ці заклади будуть більші, а отже, їм легше буде розвиватися.
Міністр освіти і науки звернув увагу на реформу професійної освіти. Зокрема, міністр повідомив, що МОН підготовлено законопроект «Про професійну освіту». Відповідно до цього проекту закону Міністерство пропонує запровадити регіональний багатопрофільний центр професійної освіти, що може об’єднати всі заклади цього спрямування в окремій області. Відповідно до потреб регіону, в області може бути створено 2 або 3 такі центри. Міністр пояснив, що таким чином залишаться кілька десятків закладів професійної освіти замість сьогоднішніх 1 400 професійно-технічних училищ та технікумів. «Сьогодні значна кількість коледжів або технікумів стали частиною вищих навчальних закладів та втратили зв’язок з ринком праці», – пояснив Сергій Квіт. Міністр зазначив, що сьогодні професійно-технічні навчальні заклади повинні визначитися з тим, чи залишатися у вищій освіті та відповідати вимогам Закону «Про вищу освіту», чи стати професійним закладом і мати безпосередній стосунок до ринку праці.
Сергій Квіт наголосив, що одна з основних ідей законопроекту «Про професійну освіту» – це децентралізація управління. «Прийняття важливих рішень має відбуватися саме на рівні області. Для цього на рівні області будуть створюватися ради стейхолдерів – зацікавлених у випускниках закладів професійної освіти», – додав міністр. За словами Сергія Квіта, до цих рад увійдуть представники закладів профтехосвіти, місцевої влади, працедавців, державних та комерційних підприємств регіону, які вирішуватимуть щодо необхідних регіону професій. «Ми пропонуємо всі важливі рішення віднести на рівень області, де видно всі перспективи індустрії», – підсумував міністр.
Під час селекторної наради Сергій Квіт також звернув увагу керівників обласних департаментів освіти на вирішення нагальних питань у загальній середній освіті. Як повідомив міністр, за 15 останніх років кількість учнів шкіл зменшилася майже вдвічі – з 6,8 млн в 1999 році до 3,8 млн в 2015 році. Сьогодні мережа загальних середніх освітніх закладів налічує 17,6 тисяч шкіл, 68 % яких розташовані у сільській місцевості, де навчаються 1,3 млн учнів. За словами Сергія Квіта, за останні п’ять років кількість вчителів також скоротилася на 21%.
Міністр зазначив, що фінансування одного учня обходиться державі в середньому приблизно 8,9 тисячі гривень, але в окремих школах ця сума зростає до 50 тисяч. «У таких школах не може бути жодної якісної освіти, а отже, діти не зможуть претендувати на те, щоб стати студентами», – наголосив Сергій Квіт і закликав представників обласних державних адміністрацій звернути увагу на малокомплектні школи.
Якщо кількість загальних освітніх навчальних закладів І ступеня (початкова школа), де навчалося менше 10 учнів, скоротилася за п’ять років майже вдвічі, то кількість шкіл І-ІІ ступеня (до 9-го класу) та І-ІІІ ступеня (до 11-го класу) з кількістю від 40 до 100 учнів, зросла.
Сергій Квіт наголосив, що початкова школа повинна знаходитися там, де мешкає дитина, а старша – де є необхідна матеріально-технічна база та фахівці. «Маленькі школи неможливо на належному рівні забезпечувати кадрами та обладнанням, а це впливає на якість навчання», – пояснив міністр.
Міністр освіти і науки зазначив, що питання оптимізації необхідно вирішувати комплексно та акцентував на значенні програми «Шкільний автобус». Зокрема, сьогодні на цю програму МОН має 42 млн гривень, а 64 одиниці автотранспорту буде надано Фондом регіонального розвитку для Житомирської, Вінницької та Дніпропетровської областей.
Окрім того, урядом затверджене рішення щодо використання коштів освітньої субвенції на придбання шкільних автобусів і капітальні видатки, якщо немає заборгованостей.