Технологія оздоблення виробів 7-й клас
Розробку уроку можна використати під час вивчення інваріантної складової програми в 7-му класі, а також під час вивчення варіативного модуля «Технологія оздоблення виробів із деревини різьбленням» у 7—8 класах.
Тема. Технологія оздоблення виробу.
Практична робота. Підготовка поверхні виробу до оздоблення та опорядження.
Оздоблення виробів різьбленням
Мета:
- навчальна: ознайомити учнів із поняттями «опорядження», «оздоблення», «лакування»,«шпаклювання», особливостями підготовки виробу з деревини до оздоблення; збагатити знання про професії дизайнера, різьбяра; формувати вміння та навички виконувати елементи яворівського різьблення як виду оздоблення;
- розвивальна: розвивати моторику рухів, логічне мислення;
- виховна: виховувати естетичні смаки, по- вагу до минулого й традицій українського народу та бажання їх продовжувати.
Обладнання: навчальна презентація «Види оздоблення виробів із деревини», комп’ютер, 3—4 готові вироби, оздоблені за допомогою різних технік; колодки для шліфування, інструменти для шпаклювання, шліфувальні шкурки різної зернистості; різці для різьблення, струбцини.
Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
(Привітання, перевірка присутніх та готовності до уроку, призначення чергових у майстерні, об’єднання учнів у групи.)
II. Актуалізація опорних знань й досвіду учнів
1. Бесіда
1. Що таке оздоблення?
2. Які способи ви використовували для оздоблення виробів із фанери та тонколистового металу?
3. Із якою метою здійснюють оздоблення виробів?
2. Прийом «Дослідження виробів»
(Робота в групах. Учитель пропонує кожній групі учнів розглянути оздоблення одного із 3—4 виробів різними техніками та відповісти на запитання.)
3. Запитання
1. Який вид оздоблення було використано?
2. Яке значення має оздоблення для цього виробу?
III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку
Учитель. Як підготувати виріб із деревини до оздоблення, що потрібно враховувати під час вибору виду оздоблення та як виконувати елементи яворівського різьблення — ви дізнаєтеся на уроці.
IV. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Епіграфом до нашого уроку будуть слова «Людина по своїй натурі — художник:
вона скрізь і всюди намагається внести красу». Із найдавніших часів в Україні займалися оздобленням виробів із деревини. Прикладом глибокого знання властивостей деревини й засобів її обробки є українська народна архітектура, побутові й декоративні предмети. У музеях України зберігаються
численні речі хатнього вжитку: скрині, столи, різний дерев’яний посуд, форми для праників,
рублі, прачі, частини ткацького верстата, а також сільськогосподарський реманент як пам’ятки народного мистецтва. І сучасні майстри народних промислів продовжують традиції своїх батьків.
Більшість виробів із деревини привертають увагу красою форм, багатством орнаментів, мають позитивну енергетику (є навіть теплішими на дотик).
Прийом «Мікрофон»
— Яке значення має для мене виріб, який я виготовляю?
— Чому потрібно оздобити мій виріб?
— Що нового я бажаю дізнатися на уроці?
V. Вивчення нового навчального матеріалу
(Розповідь учителя)
1. Види оздоблення деревини
Видів оздоблення деревини є досить багато. Одні з них поширені, інші — маловідомі. Одні з
видів оздоблення прості, інші — вимагають значної кількості інструментів та спеціальних умінь. Під час виготовлення виробу потрібно заздалегідь визначитися з конструкційним матеріалом і способом його оздоблення. Для цього проектують виріб. Підготовка поверхні залежить від способу оздоблення, а він передусім часто залежить від конструкційного матеріалу. Так для виїмкового різьблення — тригранно-виїмкового, скобчастого (учитель демонструє виріб із таким різьбленням) — підходять однорідні листяні породи із невеликою твердістю без вад — липа, вільха, осика. Для деяких видів різьблення з невеликим заглибленням — яворівське, контурне — можна використовувати як дощечки, так і фанеру.
Під розпис поверхню можна шпаклювати, під різьблення — ні.
Якщо поверхня виробу має незначні дефекти, їх можна позбутися за допомогою шпаклівки. Шпаклівка — це пастоподібна суміш мінеральних наповнювачів (крейда, важкий шпат, деревні опилки), затерті на
оліфі або клейовому розчині. Під час місцевого шпаклювання шпаклівкою заповнюють більш значні
нерівності, що трапляються на поверхні деревини в окремих місцях (вириви, тріщини тощо). Суцільне
шпаклювання остаточно вирівнює всю поверхню і одночасно підвищує її щільність і твердість.
Промисловість випускає шпаклівки, різні за кольором, які застосовуються для різних порід деревини.
Шпаклівки наносять шпателем, втискаючи шпаклівку в ямки та щілини. Після шпаклювання поверхню
шліфують, потім знову шпаклюють і знову шліфують.
Перед оздобленням поверхню виробу потрібно відшліфувати. Оброблена наждачним папером деревина набуває приємної на дотик м’якості. Мета шліфування деревини — якомога швидше й ефективніше видалити дефекти, по можливості не залишивши при цьому глибоких подряпин на поверхні. Для ефективного шліфування потрібно правильно добирати шліфувальну шкурку. Передусім
зосереджують увагу на величину зерна та основу.
Так, для грубих, погано оброблених поверхонь використовують наждачний папір із зернистістю з малим
числом (Р36, Р40, Р50), у результаті отримуємо хоч і рівну поверхню, але з борозенками від абразивних зерен. Таку поверхню можна залишити для тих деталей, які знаходяться всередині конструкції, або тих, яких не видно. Поверхні видимих деталей слід обробити додатково наждачним папером із більшою кількістю зерен (Р100, Р120), а потім ще раз із зернистістю Р220, Р240, Р280. Це легко запам’ятати: різниця в зернистості між шліфуваннями становить орієнтовно 100 одиниць: Р36 → Р120 → Р220.
Після шліфування можна здійснювати прозоре та непрозоре покриття поверхні деревини (її можна фарбувати, лакувати або декоративно оздоблювати).
2. Оздоблення виробів
Оздоблення — це завершальна операція в процесі виготовлення виробів із деревини. Техніки
оздоблення різні: різьблення, мозаїка, випалювання, розпис тощо.
Кожна група учнів підготувала коротке повідомлення про особливості та види однієї із технік оздоблення з демонструванням відповідних слайдів презентації «Види оздоблення виробів із деревини».
(Розповіді учнів.)
На різних виставках, у музеях чи приватних колекціях, українські вироби з деревини впізнають за техніками їх оздоблення. Сувеніри з України є в різних містах світу. Ми пишаємося тим, що народні майстри зуміли прославити нашу державу на усіх континентах. Найбільшого поширення набули техніки з давніми традиціями і глибоким духовним змістом: гуцульське різьблення, яворівське різьблення, яворівський розпис, петриківський розпис. І сьогодні на уроці ми продовжуватимемо традиції наших предків і навчимось оздоблювати вироби елементами яворівської різьби.
3. Елементи яворівського різьблення
(Демонстрування виконання елементів яворівського різьблення)
4. Догляд за виробами з деревини
Будь-який виріб із деревини під впливом навколишнього середовища із часом старіє, змінюється і втрачає свої якості. Щоб зберегти всі цінні якості деревини на довгі роки, необхідно проводити обробку виробів із деревини захисними засобами. Існує достатня кількість засобів різних виробників, призначених спеціально для захисту деревини від вологи, сонця, вогню, грибка, шкідників тощо. Однак існують і прості методи. Олія, на відміну від лаку, проникає углиб деревини і тим самим захищає її більш ретельно. Так, дерев’яна поверхня буде приємною на дотик. Олією покривають вироби, які мають контакт із харчовими продуктами: ложки, лопатки, дошки для нарізування продуктів. Інколи з екологічною метою деревину покривають воском. Наносячи віск на дерев’яні поверхні, він створює тонку захисну плівку. Але ця плівка не буде захищати деревину від води, і під впливом вологи на ній будуть утворюватися білі плями, тому воскове покриття періодично поновлюють.
5. Профорієнтація
(Розповідь про професії «Дизайнер», «Різьбяр».)
IV. Формування практичних умінь та навичок
Практична робота.
Підготовка поверхні виробу до оздоблення та опорядження.
Оздоблення виробів різьбленням
1. Вступний інструктаж
1. Організація робочих місць учнів.
2. Під час різьблення необхідно дотримуватися таких правил безпеки праці:
• перевіряти надійність закріплення ручки та якість заточення інструмента;
• під час різання руку, що підтримує заготовку, розміщувати поза напрямом руху леза інструмента;
• різання виконувати на підкладній дощечці;
• заготовку закріплювати струбциною.
(Хід виконання практичної роботи визначено на с. 107, 112 підручника.)
Учитель. Під час роботи бажаю вам працьовитості, наполегливості, старанності, а з ними прийде й успіх.
2. Поточний інструктаж
Емоційна підтримка учнів, індивідуальний інструктаж.
3. Завершальний інструктаж
1. Перевірка правильності виконання завдання.
2. Аналіз типових помилок.
VII. Підбиття підсумків уроку
1. Рефлексія
Прийом «Незакінчені речення»
— Сьогодні на уроці я дізнався…
— Мене здивувало…
— У мене виникло бажання…
— На уроці було складно…
— Я зрозумів, що…
2. Оцінювання навчальних досягнень учнів
VIII. Домашнє завдання
Опрацювати § 16, 17 підручника; скласти кросворд із літер слова «орнамент» (додаткове творче завдання).
IX. Прибирання робочих місць
Використані джерела
1. Адамчук В. Є. Трудове навчання. 7—9 класи. Технологія оздоблення виробів геометричним різьбленням (варіативний модуль) / В. Є. Адамчук. — Харків : Ранок, 2012.
2. Гушулей Й. Основи деревообробки / Й. Гушулей. — Тернопіль : Підручники та посібники, 2000.
3. Кавас К. Самовчитель різьбяра / К. Кавас. — Тернопіль : Підручники та посібники, 2007.
4. Терещук Б. М. Трудове навчання (для хлопців): підр. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закладів / Б. М. Терещук, С. М. Дятленко, В. М. Гащак, Р. М. Лещук. — Київ : Ґенеза, 2015.
5. Тимків Б. М. Виготовлення художніх виробів із дерева / Б. М. Тимків, К. М. Кавас. — Львів : Світ, 1995.
Додаток 1
Інструменти та їх використання у яворівському різьбленні
1 — різьблення під лінійку контурних ліній; 2 — спосіб тримання стамески; 3 — спосіб ви-
конання елементів «пшенички»; 4 — виконання «цятки»; 5 — виконання «пелюсток»;
6 — виконання «квітки»; 7 — виконання «качечки»; 8 — виконання «квітки»; 9 — виконання
«гіллячки»; 10 — використання бормашини для виконання «крапок».
Додаток 2
Елементи яворівського орнаменту
Усього елементів яворівського орнаменту налічується близько 20—30. Їх поділяють на чотири
групи: «квіти», «гілочки», «листочки» та додаткові декоративні елементи — «крапки», «підківки», «півмісяці».
1 — «крапки» («цяпки»); 2— «штрихи»; 3 — «пасочки»; 4— «кратка»; 5— «підківка»;
6 — «півмісяць»; 7 — «кривульки»; 8 — арчасті лінії; 9 — «пшеничка»; 10 — «гіллячка»;
11 — «кущик»; 12 — «травка» («травичка»); 13 — «квітка п’ятипелюсткова»; 14 — «квітка
трипелюсткова»; 15 — «зірочки»; 16 — «квіти»; 17— «ружа»; 18 — «качечки»;
19 — «вазонки»; 20 — «віночок».
Додаток 3
Виконання елементів яворівського різьблення
«Крапки» виконують повертанням контурної або напівкруглої стамески навколо вісі,
вибираючи підріз нахилом стамески та ледве помітним рухом уперед уздовж волокон. Взявши правою рукою за кінець ручки стамески, а лівою злегка підтримуючи двома-трьома пальцями, роблять поворот. Можна вибирати «крапки» поглибленням уздовж волокон із одного боку та сміливим розворотом —
з іншого.
«Штрихи» роблять контурною стамескою під лінійку від руки. «Лінії» прорізують контурною стамескою
під лінійку, регулюючи заглиблення обраним нахилом. Якщо різати проти волокон, то стамеску
доведеться нахиляти до площини, щойно волокна почнуть її «втягувати» в глибину.
«Сіточка» обрамлює краї площини. Вирізують похилі лінії зліва направо під кутом 45°, а потім вирізують справа наліво під прямим кутом до них.
«Підківки» Добре заокругленою стамескою вертикально до площини роблять підріззаглиблення.
Вибравши невеликий похилий кут, підрізують у прямому напрямі або починають кінчиком стамески розвертати до зрізування дуги.
«Кривульки» Контурною стамескою або футчиком прорізують від руки плавно вигнуті лінії. Вони виконують роль з’єднувальних стебел, кінчиком стамески виводять тонку лінію з фону, де вона нібито має своє завершення, а потім поступово розширюють, знову звужують.
«Пшеничка» Посередині замість лінії вирізують зернята. Їх роблять пологою стамескою відповідної ширини за прикладом листочків у тригранно-виїмчастому різьбленні.
«Листочки» у виконанні значно складніші, тому що вирізуються під різним напрямком волокон деревини. Починають різьблення листочків з округлого боку, але якщо матеріал задиристий, то потрібно випробувати з тоншого, поступово розширюючи виріз і закінчуючи поворотом для заокруглення листка. Його кінчик можна потім підвести футчиком або спеціальною тонкою контурною стамескою.
«Гіллячка» Спочатку вирізують контур стебла, а потім — листочків. Листочки до стебла виконують у плавно вигнутій формі, або пряміші — залежно від характеру композиції. «Квітка п’ятипелюсткова». Вирізують центр напівкруглою стамескою у вигляді крапки. Із зовнішнього боку напівкруглою стамескою
підрізують (як пшеничку) пелюстку, виводячи її наверх, коли пелюстки не з’єднуються з точкою-центром,
а дають фон по колу і між пелюстками у вигляді п’ятикутника.
«Зірочки» Спочатку вирізують крапку, останніми прорізують штрихи.
«Качечки» Контурною стамескою або футчиком обводять контур — ніжною плавною лінією із розширенням її в основі і майже до зникнення на вершині. Розтинають поперек їх однією або двома рисками-смужками. Нижню частину обрамлюють сіткою за допомогою футчика.
«Вазонки» Елемент існує й використовується лише як декоративний символ справжнього вазона. Виконують контурною стамескою однакового обведення або плавною лінією. У середині площину покривають сіткою із ромбів, квадратів або вводять додаткові декоративні елементи.
«Віночок» Може мати багато варіантів. Складається з колової чи овальної лінії з листочками з обох боків. Мотиви Яворівського орнаменту складаються із композиційних поєднань елементів і можуть мати довільну кількість варіантів.
Степан ГАЛИК, учитель трудового навчання ЗОШ І—ІІІ ст. № 2,
м. Зборів, Тернопільська обл.
газета «Трудове навчання» № 2, 2017