Час не стоїть на місці. Змінюються технології — змінюється освіта. Виросло нове покоління, для представників якого бути онлайн — звичайна річ. І в школі, і в університеті вони навчаються, використовуючи як традиційні способи навчання, так і онлайн-інструменти. Для сучасної молоді нині природно бути «в мережі».
Зрозуміло, що онлайн-навчання не замінить класичного. Однак, вибираючи тип навчання, важливо розуміти особливості кожного. До того ж часто онлайн-освіту плутають із дистанційною. Можливо, що в майбутньому оптимальним буде гібридний варіант, у якому поєднано і онлайн, і офлайн-елементи. Окрім цього, важливо не лише вміти використовувати онлайн-інструменти, а й замислитися над тим, на яких цінностях має базуватися сучасне онлайн-навчання.
Стрімке поширення онлайн-навчання у світі порівнюють із «Гутенберзькою революцією», коли після винайдення друкарського верстата кількість друкованих книжок у Європі за півстоліття збільшилася з 30 тисяч до 10 мільйонів. Книжка, яка спочатку була розкішшю, стала доступною для кожного, хто хотів її читати. Сьогодні онлайн-курси дають можливість прослухати лекції найкращих професорів із найпрестижніших вишів світу всім, хто хоче навчатися. За п’ять років ними скористалися 35 мільйонів людей у світі. Це означає, що за онлайн-навчанням, зокрема й у шкільній системі освіти, майбутнє, яке, до слова, вже настало.
Інтернет-освіта в термінах
Інтернет-освіта (англ. оnline tutoring) — освіта, що здійснюється з використанням ресурсів і технологій глобальної мережі Інтернет. Щодо поняття «дистанційна освіта» інтернет-освіта має видову відмінність, вона більш суворо регламентує техніко-технологічну специфіку навчання — використання мережі Інтернет (дистанційно можна навчатися не тільки через Інтернет, а й за допомогою локальних мереж, відеозв’язку тощо).
За ступенем «занурення» в Інтернет більшість дійсних центрів навчання можна умовно поділити на три групи. До першої групи належать заклади, вся робота яких будується лише на Інтернет-технологіях. Вибір навчального курсу, його оплата, заняття зі студентами, передання контрольних завдань та їх перевірку, а також складання проміжних і фінальних іспитів здійснюють через мережу.
Схожих навчальних центрів, які іноді називають «віртуальні університети», у світі не так багато через високі вимоги до апаратно-програмного оснащення й рівня підготовки персоналу, а також значні початкові фінансові вкладення.
Другу, найчисленнішу групу, становлять навчальні заклади, що поєднують традиційні форми очного та дистанційного навчання з постійними нововведеннями, які диктують тренди.
Наприклад, деякі ЗВО частину своїх програмних курсів переводять у віртуальну форму, а центри дистанційного навчання, спираючись на Інтернет-технології, не відмовляються від практики проведення очних екзаменаційних сесій. Варіантів тут може бути багато, але в кожному разі комп’ютеризовано лише частину навчального процесу.
До третьої групи можна зарахувати навчальні центри, для яких Інтернет слугує лише внутрішнім комунікаційним середовищем. На своїх сайтах вони розміщують інформацію про навчальні програми (плани), семінари, а також бібліотечні каталоги.
Запропоновані в системах віртуального навчання курси ділять на два види: кредитні та некредитні. «Кредитним» вважають курс, офіційно затверджений в акредитованому навчальному закладі.
Його зараховують студенту в межах навчальної програми з певної спеціальності і він є однією зі сходинок на шляху до отримання наукового ступеня. Кожний курс у кредитній ієрархії має свою вагу. До «некредитних» зараховують курси, які призначено для отримання додаткової або післядипломної освіти (наприклад для підвищення кваліфікації) і які не ведуть до отримання наукового ступеня.
Навчальні заклади, що пропонують некредитні курси, фактично утворюють систему «відкритої освіти». Вони роблять акцент не на престижності диплома або вазі кредиту, а на цінності навчальних програм. У межах відкритої освіти створено тисячі навчальних курсів із різних тем з освоєнням мов і вдосконаленням навичок роботи з комп’ютером.
Цифровий лікнеп: онлайн-освіта та дистанційне навчання
Експерти у сфері онлайн- і офлайн-навчання Марина Зайцева та Олена Некрасова у статті «Чим відрізняється онлайн-навчання від дистанційного навчання» зазначають принципову різницю між цими двома поняттями.
Так, дистанційне навчання найчастіше асоціюють із заочною формою навчання, проте таке навчання означає зовсім інше. Дистанційне навчання — це форма отримання освіти (на рівні з очною, заочною, очно-заочною й екстернатом), за якої в освітньому процесі використовують традиційні й специфічні методи, засоби і форми навчання, засновані на комп’ютерних і телекомунікаційних технологіях.
В основі дистанційного навчання лежать самостійні заняття учня за розробленою програмою. Звіти про виконану роботу він періодично віддає на перевірку педагогу. До появи Інтернету зв’язок «учитель–учень» встановлювали, наприклад, за допомогою звичайної пошти. Це було навчання за листуванням.
Трохи пізніше, спочатку для навчання американських військових і персоналу великих корпорацій, а потім і всіх інших, використовували радіо, телебачення й супутниковий зв’язок. Цей формат набув популярності через відсутність прив’язки до місця та розкладу, що було й залишається особливо цінним для мешканців віддалених населених пунктів і ділових людей зі щільним робочим графіком.
Нині американські університети вже кілька років розробляють цілі дистанційні курси для студентів і всіх охочих. Комерційні й некомерційні компанії з різних країн створюють і запускають дистанційні курси й програми для навчання, підвищення кваліфікації або підвищення громадської активності населення.
Онлайн-навчання — це отримання знань і навичок за допомогою комп’ютера або іншого ґаджета, підімкненого до Інтернету. Це навчання в режимі «тут і зараз», опосередковане з’єднанням. Такий формат з’явився у сфері дистанційного навчання і став його логічним продовженням із розвитком Інтернету та цифрових технологій. Відеозаписи лекцій з’являлися в мережі ще в кінці 1990-х, але популярними по-справжньому вони стали після 2010
року. Саме тоді такі компанії, як Coursera, Udacity і Udemy, змогли залучити гроші і зробити свої курси масовими й доступними для платного та безкоштовного використання. Відтоді онлайнкурси стали не просто засобом отримання знань і складання іспитів онлайн, а й своєрідним каналом для прямого зв’язку викладачів і студентів.
Онлайн-навчання дає можливість учням повністю зануритися в освітнє середовище: слухати лекції, виконувати завдання, консультуватися з викладачами й спілкуватися з одногрупниками. В одному значенні з онлайннавчанням вживають терміни «e-learning» та «електронне навчання». Вони вказують на те, що учень може отримати знання в різних форматах: аудіо, відео, текст з гіперпосиланнями, інфографіка, програми, ігри, інструменти та матеріали для отримання знань через доповнену реальність тощо.
Головна схожість в онлайн-навчанні та дистанційній освіті — саме навчання, тобто процес отримання нових знань і навичок. Перебуваючи поза аудиторіями і не маючи безпосереднього контакту з викладачами, цей процес вимагає набагато більшої самодисципліни та свідомості учнів.
Поняття «дистанційне навчання» вказує на те, що між учнем і викладачем існує відстань. «Онлайн-навчання» означає, що вивчення тієї чи тієї теми відбувається за допомогою інтернет-з’єднання. Тобто викладач і учень також віддалені одне від одного. У цьому різноманітті форматів та назв дуже легко загубитися і складно дібрати якісну програму навчання або підвищення кваліфікації. Але варто поставити кілька запитань центрам навчання, перш ніж
записуватися на курс або тренінг. Якщо відповіді будуть повними, а «маршрут навчання» зрозумілим, то можна спокійно починати заняття.
Головним залишається питання, наскільки якісна онлайн-освіта для учнів та освітян, які бажають підвищити свою кваліфікацію або вивчити щось нове.
6:9 на користь офлайну
Незважаючи на те, що завжди були, є і будуть люди, які віддаватимуть перевагу класичній формі навчання в класі, онлайнкурси мають безліч переваг й особливостей, які слід враховувати, вибираючи спосіб навчання. Експерт з онлайн та офлайн-навчання Наталія Сторожева наводить 6 очевидних переваг і 9 недоліків онлайн-навчання, на які потрібно звернути увагу.
Шість переваг онлайн-освіти:
- Приваблива ціна. Нижча ціна для багатьох учнів — головний фактор. Особливо, коли людина ще не знає, наскільки їй потрібна заявлена тема, чи буде їй цікаво під час занурення в матеріал, і вона хоче «просто спробувати». Якщо після декількох онлайнсемінарів тема виявляється привабливою, то глибше вивчення матеріалу можна продовжити в класичному офлайнрежимі.
- Територіальна свобода. Для людини з віддаленого від столиці регіону вкрай складно здійснити поїздку на очний семінар або на тренінг. А брати участь в онлайн-навчанні можна, перебуваючи в будь-якій точці світу, — досить мати хороший Інтернет. Такий «світ без кордонів» зручний і для організаторів онлайн-навчання, і для
учасників. - Гнучкість розкладу. Сучасний споживач хоче, щоб світ прилаштовувався до нього, і онлайн-формат у цьому сенсі дуже пластичний: можна вибрати зручний день, час, тему, що цікавить, спікера, або просто завантажити запис і подивитися в будь-який зручний час. Багато хто слухає записи занять, перебуваючи в дорозі або стоячи в черзі.
- Конфіденційність процесу. Є люди, яким не подобаються незнайомі місця, галасливі компанії, активні тусівки. Офлайн-формат таким слухачам некомфортний: треба кудись їхати, у якесь незнайоме місце, цілий день бути серед чужих людей, відповідати на різні запитання, підтримувати світську бесіду, хвилюватися, хто і як подивиться, оцінить, що скаже. Набагато комфортніше підімкнутися до онлайн-трансляції, сидячи вдома на дивані або на звичному робочому місці за чашкою кави. Можна паралельно робити якісь інші справи, давати лад на столі або розбирати пошту.
- Можливість вибирати канал обміну інформацією. Комусь зручна скайп-конференція, комусь більше підходить
онлайн-вебінар. Додаткові запитання можна поставити викладачу в будь-якому месенджері, а нову методичку отримати електронною поштою. - Темп навчання. До складної теми можна повернутися, переглянувши запис семінару або листування з викладачем. Знайому тему — взагалі пропустити.
Дев’ять недоліків онлайн-освіти
- Недостатній рівень професіоналізму. Навчальну онлайн-діяльність сьогодні не ліцензують і не сертифікують. Спікером навчальної онлайн-програми може стати будь-хто, хто має бажання й можливості. Доступність такого формату часто призводить до того, що людина, яка викла дає маркетинг, плутається у спеціальній термінології, консультант із тайм-менеджментe починає заняття із запізненням на чверть години, а «фея кулінарії» вчить замішувати тісто, не соромлячись бруду під нігтями й безладу на кухні.
- Слабкий навчальний матеріал. Готуючи онлайн-програму, багато викладачів і спікерів найважчим вважають набір групи й концентрують свою увагу на питаннях реклами та просування онлайн-курсу. На якісну підготовку самого навчального матеріалу не вистачає ні часу, ні енергії. На жаль, в онлайнпрограмах часто багато «води», і вони більше схожі на монологічну розповідь спікера «Як я класно зробив щось…». Такий стиль викладення підходить для інтерв’ю або публічного виступу, але не для навчального курсу. Із цієї причини слухачі часто бувають розчаровані та відмовляються від участі в семінарі.
- Низький рівень технічної підтримки. Погана якість зв’язку, «булькання» та «хрипи» в мікрофоні, зависання зображення, зникнення звуку, слабка освітленість приміщення — це далеко не повний список проблем, що виникають під час онлайн-навчання. Водночас потужності Інтернету не вистачає, і більшу частину часу доводиться присвячувати з’ясуванню: «Ви мене бачите? Ви мене чуєте?».
- «Неприхована» реклама. Ще один гріх онлайн-навчання, особливо дешевого або безкоштовного, — його відверто рекламний характер. Протягом двох годин слухачам енергійно обіцяють золоті гори: розкрити секрети довголіття, скоротити витрати, оптимізувати управлінську структуру, завоювати любов — варто тільки записатися на цикл із 10 занять або на офлайн-семінар, або на консультацію гуру менеджменту. Головне — оплатити навчання наперед.
- Відсутність інтерактиву. Під час класичного «живого» навчання аудиторія дуже жваво впливає на робочий процес, і викладач налаштовується на рівень, характер та потреби кожної групи. Реальне інтерактивне спілкування дає миттєвий зворотний зв’язок, спікер і аудиторія перебувають у процесі творчого пізнавального обміну. Онлайн=навчання не передбачає активного інтерактивного спілкування з викладачем або іншими учасниками семінару. Можна написати своє запитання в чаті, залишити коментарі, але висловлювання може бути відверто «згорнуте», особливо якщо містить критику, або зовсім проігнороване.
- Відсутність сертифікатів. Більшість онлайн-програм, на жаль, не видають своїм слухачам документів, що підтверджують проходження курсу. Або надсилають красиві кольорові «серти-фікати», що не мають ніякої юридичної цінності. Виняток можуть становити лише онлайн-програми, що проводять сертифіковані ЗВО, навчальні центри, бізнес-школи. Якщо слухач учиться «для себе», відсутність сертифіката не є проблемою, але якщо розраховує на подальше підвищення на посаді, зміну роботи, кар’єрне зростання, про такі формальності бажано подумати заздалегідь.
- Обіцянки. Під час онлайн-програм спікери часто дають багато різноманітних обіцянок: вислати презентації, посилання на дослідження, добірки статей, таблиці для розрахунків, кейси тощо. На жаль, слухачі часто відчувають розчарування від подальших розсилань. Це або реклама чергових послуг, або дуже поверхова й неповна інформація, або, що набагато гірше, чергова спроба продати: «Сподобалося? Хочете читати далі? Для отримання дозволу на наші матеріали…».
- Сила волі. Відсутність контролю багатьох учнів може розслабити. Те, як онлайн-студент засвоїв навчальний матеріал, викладачі перевіряють рідко, у визначених «контрольних точках». Тому під час онлайн-навчання дуже важливі самоконтроль і самодисципліна.
- Невеликий вибір програм вищої освіти. Згідно з дослідженням, програм вищої онлайн-освіти поки що не так багато.
Незважаючи на такий досить категоричний перелік плюсів і мінусів онлайн-навчання, онлайн-освіту доречно порівняти з дистанційною. Ірина Ожерельєва, виконавчий директор школи інтернет-технологій Epic Skills, проаналізувала особливості онлайн- та офлайн-навчання за такими критеріями: вартість, умови, графік, засвоєння, підтримка, наявність спільноти, спілкування, комфорт, мотивація. Результати порівняння за критеріями подано в таблиці.
Вартість, витрати на навчання. Навчання в офлайні зазвичай коштує дорожче. Це викликано тим, що до вартості закладено оплату часу вчителя, оренду приміщення, витрати на підготовку й друк роздаткових матеріалів, а також інші бонуси, які роблять умови навчання комфортнішими. До вартості можна також додати особисті витрати на транспорт. У разі онлайн-навчання все набагато простіше й дешевше: тут немає витрат на приміщення чи роздаткові матеріали. Найчастіше онлайн-навчання (наприклад курси) — це вже набір готових відеозаписів, які записують один раз, і за кілька показів курс себе окуповує. Комфортні умови та місце перебування.
Онлайн-навчання не обмежене територією — це незаперечна перевага. Потрібен лише доступ до мережі Інтернет. Комфортні умови вдома дають можливість учню краще сприймати нову інформацію й навчатися у віддалених куточках свого населеного пункту. Якщо казати про офлайн, то доведеться шукати курси поруч із будинком, або виділяти час, щоб до них дістатися.
Гнучкість, графік і навантаження. Під час навчання онлайн-учень може вибирати сам, коли йому займатися, враховуючи свій час і навантаження. Онлайн-курси можуть бути необмежені в термінах, тому ризик забути про навчання або перенести заняття підвищується. Офлайн-навчання вимагає відриву від основної роботи й додаткового часу. Потрібно прилаштовувати свій графік до навчального розкладу та витрачати час на дорогу.
Темп, засвоєння матеріалу, повторення. У кожного учня свій ритм і швидкість сприйняття нової інформації. В онлайн-навчанні завжди можна повернутися до вивчення теми, наприклад, заново подивитися відеозапис заняття
й закріпити знання. Така можливість є суттєвою перевагою, адже це підвищує шанси успішного завершення навчання.
В офлайн-групі темп визначає учитель і немає можливості прослухати матеріал повторно. Учителю необхідно вкластися в конкретні терміни для прочитання програми курсу чи дисципліни, а учню доведеться прилаштовуватися до цього темпу, що може негативно позначитися на якості навчання.
Спільнота. Важливий плюс офлайн-навчання — це комунікація, для учителів — нетворкінг, приєднання до різних спільнот, а також нові знайомства. Велику роль має почуття причетності до спільної справи, яке мотивує на успішне проходження курсу. Цього не вистачає, коли учень навчається самостійно.
До того ж, коли учні займаються з педагогом особисто, швидше сприймають інформацію. Працює асоціативна пам’ять, до неї додаються зорова й слухова. Учні отримують не тільки знання, а й досвід проживання життєвих ситуацій, змодельованих у спільних іграх під час виконання практичних завдань.
Упевненість і комфорт. Деяким учням важлива особиста присутність педагога, вони потребують емоційного контакту під час навчання — так вони отримують цінний досвід спілкування з людьми. Проте на якість навчання може вплинути особистість педагога й окремих людей у групі або в класі, що може спричинити психологічний дискомфорт учня і, як наслідок, сприйняття ним інформації порушується. Тому перевага онлайн-навчання над офлайн — гарантований особистий комфорти з іншого боку екрана люди відчувають себе впевненіше.
Мотивація. Нові знання засвоюються набагато швидше й ефективніше, коли учень взаємодіє з іншими учасниками процесу. Йому не хочеться відставати від групи, тому він намагається показати себе з кращого боку. Здорова конкуренція підвищує загальну успішність. У разі онлай-носвіти такого немає: учень сидить за комп’ютером, прослуховує відеозапис занять і виконує онлайн-тести. То що краще — онлайн- чи офлайн-освіта? Ірина Ожерельєва рекомендує вибирати відразу обидва способи навчання, оскільки майбутнє — за гібридним методом: онлайн плюс офлайн. В онлайні варто отримувати теоретичну базу, а відпрацьовувати практичні навички — у форматі живого спілкування. Тому дистанційні курси підходять як доповнення до класичних офлайн-занять.
У відкритому доступі можна знайти велику кількість навчального контенту, тільки такі матеріали часто вже нічого не варті. Сьогодні цінують програми, методики та інструменти, які дають можливість за короткий термін отримати максимум знань і навичок. Незважаючи на переваги онлайносвіти, таке нав чання до снаги не кожному учню. Люди діляться на два типи: ті, які можуть самостійно навчатися, і ті, хто знайде безліч причин, щоб відкласти заняття на потім, на завтра й післязавтра, — дистанційне навчання не дасть результату. Якщо людина терпляча, знає, чого хоче, вміє знайти в інтернет-мережі інформацію за темою, — тоді онлайн-освіта для неї. Але якщо вона ледача і вже
вкотре відкладає, наприклад, прочитання однієї книжки, то онлайннавчання їй не підходить.
Чому офлайн може повчитися в онлайну?
Те, що онлайн-формат навчання застосовує чимало методів з традиційної системи освіти, нікого не дивує. А от як перенести «онлайн-фішки» в традиційне навчання? Експерт з онлайн-освіти педагогів Ніна Малишева у статті «Як вчитися онлайн» пропонує учителям декілька порад щодо того, які інструменти офлайн-навчання можна запозичити в онлайн-освіти, особливо під час створення освітнього простору.
Нехай саме навчальне середовище онлайн-кабінету дуже відрізняється від «живої» аудиторії, проте воно має деякі корисні елементи, які можна перенести і в офлайн. Інструменти онлайн-навчання, які варто запозичити:
- Навігаційна карта всього курсу (або навчального предмета). Дає можливість бачити весь обсяг навчального курсу з його розділами, їх взаємозв’язок, співмірність і послідовність. Навігаційна карта дає можливість вибирати власний навчальний маршрут і представляти наочно карту процесу навчання.
- Рейтинги учнів і оцінкові статистики. Дають можливість бачити прогрес і тенденції учнів та на цій основі коригувати програму.
- Нагороди та елементи гейміфікації. Роблять процес навчання більш захопливим і підсилюють мотивацію до руху вперед за допомогою значків, балів, статусів і правил гри.
- Щоденна рефлексія до і після занять у формі журналу. Дає можливість бачити очікування й ефекти від кожного уроку, побіжно згадувати матеріал, закріплюючи його в пам’яті. Також допомагає вчителю бачити тенденції для коригування навчальної програми.
- Інтерактивний моніторинг розвитку.
Дає учню можливість відстежувати своє місцеперебування на загальній візуальної карті курсу, де він бачить пройдені та майбутні етапи в розрізі часу з показниками успішності. - Віртуальна реальність. Дає можливість отримати досвід, дуже близький до життя. Особливо цікаво використову вати під час навчання спортивних ігор, наприклад, тенісу або водіння автомобіля.
Для того щоб і онлайн-, і офлайн-навчання були ефективними, потрібно створювати умови для реальних дій учня в предметі вивчення, не обмежуючись лише теоретичною частиною у сфері знань учителя.
Коли онлайн=компонент навчання стає допоміжним, а не основним, і просто допомагає автоматизувати або посилити деякі функції, це може звільнити час або інші ресурси для розвитку освітнього процесу загалом. Онлайн нам потрібен не заради самої наявності онлайну, а заради вдосконалення й розвитку.
Використані джерела
- Галата С. Змішана освіта: подружити «онлайн» і «офлайн». URL: https://pedpresa.ua/178684-zmishanaosvita- podruzhyty-onlajn-i-oflajn.html (дата звернення: 22.04.2019).
- Ожерельева И. Онлайн VS Офлайн: какое обучение выбрать? URL: https://epixx.ru/blog/online-vs-offline (дата звернення: 21.04.2019).
- Сторожева Н. 15 плюсов и минусов онлайнобучения. URL: https://www.e-xecutive.ru/education/proeducation/1987209-15-plusov-i-minusov-onlainobucheniya?scrolltop=2200 (дата звернення: 21.04.2019).
- Топ-8 трендов онлайнобразования в 2019 году. URL: https://edmarket.ru/blog/top-trends-for-elearning (дата звернення: 21.04.2019).
- Чем отличается онлайнобучение от дистанционного обучения.URL: https://finacademy.net/materials/article/chem-otlichaetsya-onlajn-obuchenie-ot-distantsionnogoobucheniya (дата звернення: 21.04.2019).
- Michael Allen, Julie Dirksen, Clark Quinn, Will Thalheimer. Serious eLearning Manifesto. By putting forth this Manifesto.URL: https://elearningmanifesto.org/ (дата звернення: 21.04.2019).