…Як яскраві самоцвіти, горять вогники тих щасливих відкриттів, які надихали тебе, і – що особливо важливо для керівника – товаришів по роботі, вчителів. Немає сумніву, що ці відкриття, ці злети творчого натхнення саме і є тим вогником, який розсіює і виганяє байдужість, інертність, пробуджує в педагогічному колективі іскру творчості. Один із секретів педагогічної творчості і полягає в тому, щоб пробудити в учителів інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи.
В.О. Сухомлинський
Якщо керівник освітнього закладу, вчитель усвідомлюють власну непідготовленість до педагогічного експерименту, то проявлений інтерес до проблеми і практична діяльність швидко згасають. Якщо люди в нас розглядаються як об’єкт, а не суб’єкт дій; якщо домінує маніпуляторський, а не мобілізуючий погляд на них; якщо обирається стратегія адміністрування, а не провідництва та розвитку персоналу, – успіху не буде.
Керівнику закладу необхідно перш за все пам’ятати про те, чого він прагне, а не про те, що він робить зараз. Рутина повсякденних дріб’язкових проблем не повинна затьмарювати бачення перспективи. Керівнику потрібно вміти здійснювати вплив. Успіх у побудові сучасної моделі навчального закладу вимагає наявності такого комплексу рис, як здатність поставити себе на місце іншої людини, чуття нового, уміння йти на ризик тощо.
Планування дає змогу чітко визначити зміст роботи у певний період часу, підібрати раціональні методи і прийоми навчання й виховання. Завдяки йому реалізується важлива закономірність педагогічного процесу — послідовність і перспективність у роботі з дітьми.
Сутність планування полягає у розробленні змісту педагогічного процесу, його систематизації й уточненні, окресленні методів і способів його реалізації. З демократизацією освіти майстер отримав можливості творчого підходу до планування своєї роботи. Якщо за централізовано-директивної системи розділи плану, послідовність подій із життя дітей, педагогічної діяльності вихователя були жорстко визначені, то за сучасних умов у плануванні роботи орієнтуються на індивідуальні особливості дітей, стиль педагогічної діяльності викладача. Його план роботи на день може передбачати основні режимні моменти першої і другої половини дня або окремі види діяльності дітей. майстер має право за своїм уподобанням обирати форму складання планів, напрям і зміст своєї діяльності на засадах доцільності, помірності, відповідності обраній стратегії та державній програмі. Проте свобода вибору не є тотожною безконтрольній самодіяльності.
Планування має відповідати таким принципам:
— актуальності (передбачає орієнтацію змісту на актуальні потреби часу і розвитку дитини);
— науковості (забезпечує його відповідність за змістом і формою досягненням психологічної, педагогічної та інших наук, передового досвіду викладачів);
— цілісності й логічності (полягає в оптимальному поєднанні змісту розділів плану, напрямів і форм діяльності);
— перспективності (орієнтує на вироблення чіткого уявлення про подальший розвиток закладу, становлення особистості кожної дитини);
— повторюваності й концентричності (передбачає необхідність повернення до раніше визначених завдань і змісту роботи, але вже на якісно вищому рівні);
— систематичності й послідовності (вимагає планомірного, вмотивованого передбачення змісту, форм і методів роботи з урахуванням їх взаємозв’язків).
Плани мають бути реальними для виконання, виходити з інтересів і можливостей дітей. Плануючи виробничий процес, майстер повинен спиратися на аналіз конкретних умов, тобто на особливості віку дітей, індивідуальний склад вікової групи, рівень володіння навичками та уміннями, інтереси та потреби. Виробничий процес у плануванні має бути представлений цілісно, у взаємозв’язку всіх напрямів роботи, розділів програми, тематики занять, видів діяльності дітей, пору року, час планування. План вихователя повинен забезпечити зв’язок навчально-виховної роботи на заняттях і в повсякденному житті — підготовчу роботу до заняття, а також після заняття для закріплення уявлень, знань і вмінь дітей.
Єдиним документом у плануванні роботи загальноосвітнього навчально-виховного закладу є річний план. Він складається за участю всього педагогічного колективу закладу. До складання річного плану приступають у кінці навчального року. На серпневому засіданні педагогічної ради обговорюється і затверджується річний план роботи навчально-виховного закладу.
Форма складання річного плану роботи навчально-виховного закладу довільна. У ньому дається глибокий аналіз навчально-виховної роботи за минулий і визначаються основні завдання на новий навчальний рік.
У річному плані передбачаються заходи щодо підготовки навчально-виховного закладу до нового навчального року (формування перших курсів, підготовка документації: розклад уроків, робота гуртків, секцій, клубів, плани роботи методичних об’єднань; упорядкування особових справ учнів), переведення учнів на наступний курс, допуск учнів до екзаменів, випуск учнів із закладу, надання матеріальної допомоги учням.
Річним планом передбачається тематика засідань педагогічної ради навчально-виховного закладу, семінари для класних керівників, проведення при директорові нарад.
У річному плані відображаються питання роботи адміністрації з педагогічними кадрами: організація стажування молодих спеціалістів, проходження курсів підвищення кваліфікації працівників, організація методичної роботи, творчі звіти майстрів, тижні творчих уроків молодих майстрів, атестація викладачів, майстрів виробничого навчання.
Планується в річному плані організація внутрішньошкільного контролю: перевірка виконання рішень уряду в галузі освіти, наказів та розпоряджень Міністерства освіти України, місцевих органів освіти, нормативних документів, власних наказів і рішень; перевірка стану викладання окремих навчальних предметів, стану виховної роботи, рівня знань, умінь і навичок студентів, їх вихованості, проведення директорських контрольних, перевірка документації (ведення класних журналів, зошитів, щоденників студентів, календарного планування навчального матеріалу), вивчення результативності проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, виконання навчальних програм, методичне забезпечення уроків засобами навчальних кабінетів, стан техніки безпеки і охорони праці, пожежної безпеки, попередження травматизму і нещасних випадків з дітьми.
У річному плані роботи навчально-виховного закладу визначаються заходи щодо зміцнення навчально-матеріальної бази: поповнення і обладнання кабінетів, майстерень, бібліотеки навчально-наочними посібниками, інструментами, книгами, підручниками, забезпечення навчальних приміщень меблями, розширення і обладнання спортивного комплексу; заходи для зміцнення здоров’я дітей, попередження травматизму і нещасних випадків: організація медичних оглядів та профілактика захворювань дітей, санітарно-гігієнічна пропаганда серед батьків; проведення спортивно-оздоровчих заходів; роз’яснення учням правил дотримання техніки безпеки у навчальних кабінетах, майстернях, спортивних залах, правил безпечної поведінки на вулицях і дорогах, під час екскурсій і походів, на воді і льоду, при виявленні вибухонебезпечних речовин.
На основі річного плану директор закладу освіти, його заступники складають план-календар роботи закладу, в якому визначають дати і осіб, відповідальних за проведення загальноліцейних заходів, засідань педагогічної ради, ради при директорові, свят закладу, вечорів, тижнів та інших.
План-календар навчально-виховного закладу повинен сприяти раціональній організації діяльності педколективу, не допускати перевантаження майстрів та студентів.
Крім річного плану роботи навчально-виховного закладу, встановлена ще така система планування:
- Розклад уроків, гуртків, спортивних секцій.
- Календарні і поурочні плани викладачів, плани виховної роботи класних керівників.
- Плани роботи методичних об’єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі закладу.
- План роботи бібліотеки.
- План роботи батьківського комітету навчального закладу.
Розклад уроків. Правильно складений розклад занять значною мірою визначає організацію навчально-виховного процесу, зайнятість педагогів і студентів.
При складанні розкладу занять потрібно врахувати такі вимоги:
- Найвища працездатність студентів протягом тижня у віторок і середу, а протягом робочого дня — другий, третій і четвертий уроки, тому саме на цей період потрібно планувати більш складні предмети.
- Перший урок, як правило, буває малоефективним, тому що діти зранку ще не готові до напруженої розумової праці.
- Більш складні навчальні предмети потрібно чергувати з образотворчим мистецтвом, музикою, фізкультурою, кресленням, предмети природничо-математичного циклу з гуманітарними.
- Не рекомендується поєднувати в один день навчальні предмети, з яких вимагається виконання великих за обсягом домашніх завдань.
- Навчальні предмети, на вивчення яких відведено 2 години в тиждень, потрібно ставити в розклад з інтервалом в 2-3 дні.
- Спарені предмети доцільно планувати у старших класах і тільки з таких предметів, на яких потрібно виконувати великі за обсягом практичні роботи.
- Уроки, які читає вчитель у паралельних класах, потрібно ставити в один і той же день.
- При складанні розкладу потрібно забезпечити рівні можливості вчителям-предметникам для проведення занять у навчальних кабінетах.
- Раціонально планувати уроки вчителям, які працюють у двох змінах.
- Враховувати пропускну можливість їдальні, майстерень, спортивних залів, навчальних кабінетів, майданчиків.
Складає розклад занять заступник директора з навчально-виховної роботи. Він повинен добре вивчити навчальний план, за яким працює заклад, знати відомості про навчальне навантаження майстрів.
Загалом, організація педагогічного процесу повинна бути зорієнтована не лише на загальні завдання виховання (програми, методичні вказівки), а головним чином — на дитину, її потреби, інтереси, рівень розвитку.
Таким чином, педагогічна діяльність – це процес цілепокладання, планування, організації, мотивації, забезпечення та контролю. Результатом цієї діяльності є якісні зміни у роботі навчальних закладів та освіти в цілому.