Автор: Вчитель світової літератури Уманської міської гімназії Тіторенко Валентина Петрівна
«У людині повинно бути все прекрасно…»
(літературне свято до 155-річчя від дня народження Антона Чехова)
Звучить музика
Вед. 1 Антон Павлович Чехов… Він був людиною великого і щедрого таланту, майстер думки та слова.
Вед. 2 Глибинна простота, вправлена в геніальну лаконічність, багатоплановість ідей, смислів, які відкриваєш для себе все нові й нові, вражають не одне покоління.
Вед. 3 Чехов мав дуже пильне око, був лікарем, тож розумівся на людях краще за інших, гуманізм чеховської прози, її сумовита любов до людей, занепокоєння усім, що відбувається на землі.
Вед. 4 А ще неповторна витонченість, делікатність його пера, акварельна прозорість його барв, словесна майстерність – у цьому весь Чехов.
Вед.1 Народився Антон Павлович Чехов 17 (29) січня 1860 р. в Таганрозі у купецькій сім’ї зі строгими правилами виховання. З дитячих років Чехов допомагав батькові в крамниці. В цьому році виповнюється 155 років від дня його народження.
Вед. 2 У 1868 вступив до гімназії. Коли вся родина Чехових переїхала до Москви, майбутній письменник залишився в Таганрозі і заробляв на життя репетиторством, щоб закінчити навчання.
Вед. 3 Ще будучи гімназистом, він писав гуморески, беручи участь у гімназійному журналі. У студентські роки, співпрацював із журналами «Стрекоза», «Будильник», «Глядач», підписуючись різними псевдонімами, але найчастіше Антоша Чехонте.
Вед. 4 Закінчивши гімназію в 1879, поїхав до Москви і вступив на медичний факультет Московського університету.
Вед. 1 Ставши земським лікарем, Чехов серйозно займався медичною практикою. Часто лікував бідних людей безкоштовно.
Вед. 2 Поїхав на острів Сахалін, острів царської каторги та заслання, який залишив глибокий слід у його творчій свідомості. Після повернення Чехов написав книгу «Острів Сахалін».
Вед. 3 Останні роки свого життя письменник провів у Ялті разом зі своєю дружиною Ольгою Кніппер-Чеховою.
Вед. 4 Він міг стати знаменитим лікарем, але не став. З медициною роману не вийшло.
Вед. 1 Юрист теж з нього не вийшов. У роздумі і безгрошів’ї він почав писати про те, що помічав або чув.
Вед. 2. Так став літератором. А публіка, поважна публіка полюбила «Антошу Чехонте» – молоду людину в пенсне, абсолютно звичайної зовнішності. За що?
Вед. 3 За щирість і гірку відвертість разом з простотою. Все це створило феномен художньої творчості А. П.Чехова, до якої сьогодні спробуємо доторкнутися і ми.
Вед. 4 Антон Павлович Чехов передусім відомий як майстер короткого оповідання.
Вед. 1 Двома – трьома штрихами він розкриває драму пересічної людини в атмосфері звичайного щоденного життя.
Вед. 2 Його твори короткі й влучні, як постріл майстерного стрілка.
Вед. 3 Мішень — це людська підлість, чиношанування, самоприниження та інші людські вади.
Вед. 4 Антон Чехов писав: «Тільки тоді людина стане кращою, коли ви покажете їй, якою вона є». І він умів показати людину як ніхто інший.
Вед. 1 Погляньте, ось іде по базарній площі поліцейський наглядач Очумєлов із оповідання «Хамелеон».
Інсценізація оповідання «Хамелеон»
Вед. 2 Надто часто поліцейський наглядач Очумєлов то скидає, то надягає шинель.
Вед. 3 Так само легко він змінює свою думку стосовно долі нещасного собаки, винуватця каліцтва золотих справ майстра Хрюкіна.
Вед. 4 Ницо і підло, негідно звання людини так прогинатися перед одним лише ім’ям сильних світу цього!
Вед. 1. А ось на вокзалі зустрілись двоє колишніх друзів-гімназистів. Давайте поспостерігаємо за ними.
Інсценізація оповідання «Товстий і тонкий»
Вед 2. Да, тепла зустріч перетворюється на неприємну недоречність.
Вед. 3 Чиношанування змушує тонкого принижуватись, втрачати власну гідність.
Вед. 4 Найогидніше, що відбувається це перед очима дітей, які потім наслідуватимуть поведінку дорослих.
Вед. 1 Але людина завжди може виправитись, змінитись, усвідомивши свої помилки.
Вед. 2 Саме так сталось із головним героєм оповідання «Скрипка Ротшильда», трунарем Яковом.
Вед. 3 Все життя він робив труни, а в душі любив музику, ображав та ненавидів тих, хто був поряд.
Вед.4 Люди, любіть один одного, адже життя таке коротке!
Інсценізація уривка із оповідання «Скрипка Ротшильда»
На фоні мелодії (звуки скрипки) виходить на сцену актор в ролі Якова і читає монолог із оповідання «Скрипка Ротшильда»
Яків. І чому людина не може жити так, щоб не було втрат і збитків? Навіщо люди завжди роблять не те, що потрібно? Чому я сварився все життя, ричав, кидався з кулаками, ображав дружину і, запитується, з якої причини тільки-що налякав і образив бідного Ротшильда? Навіщо люди взагалі заважають жити один одному? Адже від цього такі втрати! Якби не було ненависті і злості, люди мали один від одного величезну користь! Чому на світі такий дивний порядок, що життя, яке дається людині тільки один раз, проходить без користі?
Ведучий. Не жаль було Якову помирати, але як тільки удома він побачив скрипку, у нього стиснулося серце і стало жалко. Скрипку не можна узяти з собою в могилу, і тепер вона залишиться сиротою і з нею станеться те ж, що з березняком і з сосновим бором. Все на цьому світі пропадало і пропадатиме! Яків вийшов з хати і сів на порозі, притискаючи до грудей скрипку. Думаючи про пропаще, збиткове життя, він заграв, сам не знаючи що, але вийшло тужливо і зворушливо, і сльози потекли у нього по щоках. І чим міцніше він думав, тим сумніше співала скрипка.
Звучить мелодія на скрипці
Вед. 1 Однією з моїх улюблених розповідей Чехова є «Кінське прізвище».
Вед. 2 А мені ця розповідь подобається своїм добродушним гумором, трохи безглуздими і забавними героями, їх живою, соковитою російською мовою.
Вед. 3 А мені тим, що Чехов описав тут дуже життєву ситуацію, яка може статися у будь-який час з кожним.
Вед. 4 Дана розповідь – це не лише майстерний опис забавної ситуації, але і тонка психологічна замальовка. Давайте переглянемо її.
Інсценізація оповідання «Кінське прізвище»
Вед.1 Знаєте, мені дуже подобається вальс Євгенія Доги із кінофільму «Мій лагідний і ніжний звір».
Вед. 2 До речі, художній фільм, знятий за мотивами повісті А. П. Чехова «Драма на полюванні».
Вед. 3 Ольга Скворцова (по першому враженню) – природна і легка, як «ангел в плоті», проте пізніше з’ясовується, що вона по-житейски обачлива і пихата.
Вед. 3 Бажаючи позбавитися від убогості, без любові виходить заміж за керівника маєтком – дворянина, 50-річного вдівця Урбенина. В день свого весілля вона признається в коханні Камишеву, проте відмовляється поїхати з ним.
Вед. 4 Під час полювання її вбивають. Підозрюють і засилають на каторгу її чоловіка Урбенина, де він через чотири роки помирає. Проте істинним вбивцею є Камишев.
Звучить вальс із кінофільму «Мій лагідний і ніжний звір».
Пара танцює бальний танець
Вед.1 Але Чехов ввійшов в літературу не тільки як прозаїк, він чудовий драматург, творець «нової драми».
Вед. 2 Його п’єси «Дядя Ваня», «Вишневий сад», «Три сестри», «Чайка» до цього часу входять до репертуару відомих театрів світу.
Вед. 3 Та все ж його візиткою стала драма «Чайка», вперше поставлена у МХАТІ. На його завісі і зараз зображена чайка у високому польоті.
Вед. 4 Драматург намагається вирішити важливі проблеми, актуальні і для нашого часу: служіння мистецтву, кохання, вибору життєвої мети, творчого успіху, призначення людини. Головні герої Ніна Зарєчна та Костянтин Трєплєв теж шукають відповідь на ці питання.
Інсценізація фінальної сцени п’єси А. Чехова «Чайка»:
«Зустріч Ніни Зарєчної та Костянтина Трєплєва»
Вед. 1 Антон Павлович Чехов не лише талановитий майстер слова, а й надзвичайно інтелектуальна людина. Послухайте деякі із його афоризмів.
Вед.2 Яке це величезне щастя — любити і бути коханим.
Вед. 3 Честь не можна відняти, її можна втратити.
Вед. 4 Не втихомирюйтеся, не давайте усипляти себе! Поки молоді, сильні, бадьорі, не втомлюйтеся робити добро.
Вед. 1 Все знають і все розуміють лише дурні та шарлатани.
Вед. 2 У людині повинно бути все прекрасно: і особа, і одяг, і душа, і думки.
Вед. 3 У родинному житті головне – терпіння. Любов продовжуватися довго не може.
Вед. 4 Друзі, це може тривати до безкінечності, тому я назву останній афоризм: стислість — сестра таланту.
Вед. 1 Своїми творами Чехов прагнув пробудити людей від духовної сплячки, позбутися убогості.
Вед. 2 Він щиро вірив у те, що, побачивши себе в героях його творів, люди обов’язково зміняться.
Вед. 3 Світ навколо стане набагато кращим, якщо людина стане Людиною.
Вед. 4 Хочеться вірити в те, що свої твори А. Чехов писав недарма, що його відточене влучне слово дістанеться онімілих душ.
Вед. 1 Хочеться, щоб в нашому житті було ще більше краси і світла, усього прекрасного, про що так мріяв Антон Павлович Чехов.
Звучить музика
ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛА
- http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/154415
- http://biographie.in.ua/blog/2012-11-15
- http://www.ukrcenter.com/Література/42680/Борис-Пастернак/Біографія
- http://uk.wikipedia.org/wiki/Пастернак_Борис_Леонідович