Зір має унікальне значення для нормального психічного розвитку дитини. Порушення зору викликає великі труднощі в пізнанні навколишньої дійсності, звужуючи соціальні контакти дитини, обмежуючи орієнтування і можливості займатися багатьма видами діяльності .
Оптичне сприйняття здійснюється зоровим аналізатором, який має складну нервово – рецепторну систему, що реалізовує сприйняття і аналіз зорових подразнень. Структурно і функціонально зоровий аналізатор – найскладніший і найбільш досконалий орган, що взаємодіє з іншими аналізаторами (руховим, тактильним, слуховим ) і утворює з ними складні динамічні системи зв’язку.
Великі труднощі для дітей з порушенням зору являє оволодіння такими способами розумових дій, як сприйняття, запам’ятовування і вміння слідувати інструкції вчителя.
Зір залишається провідним аналізатором у всіх видах діяльності як в учнів з нормальним зором, так і в тих, хто має порушення. Вони користуються зором як основним засобом сприйняття предметів і явищ навколишньої дійсності.
Всі особливості стану зору дітей необхідно враховувати в педагогічному процесі. Тільки створення сприятливих умов у класі, наявність відповідного оснащення на уроках, застосування особливих методів у роботі можуть зробити навчання школярів з порушеним зором успішним.
Створення в класі сприятливих умов полегшує зорову роботу для учнів з порушеним зором. Велике значення набуває питання правильного освітлення. Найкращою нормою освітлення класу, в якому займаються діти з неповноцінним зором, є освітлення 700-1000 люкс, що перевищує освітлення звичайного класу в два рази. Світло має бути розсіяне по всій кімнаті. Необхідно подбати, щоб у класі не було яскравого сліпучого блиску. З цією метою на вікнах повинні бути спеціальні фіранки, що дозволяють регулювати надходження денного світла до кімнати.
Для правильної посадки і зручностей у роботі дуже важливі розмір і конструкції парти. Найбільш зручні парти, у яких кришка піднімається і ставиться під нижнім кутом. Це дає можливість дитині при читанні сидіти відносно прямо, не надто нахиляючи голову і тулуб . У тих випадках, коли парта не має кришки, що піднімається необхідно використовувати підставку для книг особливо для дітей з короткозорістю, ністагмом і збіжною косоокістю. При розбіжній косоокості наочний матеріал краще покласти на стіл.
Класні дошки рекомендується використовувати сіро – зеленого кольору. Слід звертати увагу на те, щоб на цих дошках не було крейдових і світлових відблисків для більш чіткого сприйняття зображення або пропонованої інформації. Не рекомендуються дошки лінійовані білою крейдою, так як при сприйнятті таких ліній очі напружуються, особливо у дітей , що страждають астигматизмом .
Вживаний в шкільній практиці навчальний матеріал повинен бути максимально пристосований до особливостей ослабленого зору школярів. Зошити, підручники, крейда, картини, карти, що використовуються на уроці, повинні бути підібрані або спеціально зроблені у відповідності з потребами дітей з порушенням зору. Так, деякі автори рекомендують використовувати для письма папір блідо – кремового або блідо – зеленого кольору без блиску, з темно – зеленими смужками для письма; крейда має бути біла, м’яка; олівці також слід вживати м’які.
До наочності, яка використовується у роботі з дітьми, що мають порушення зору теж є певні вимоги:
- Не можна використовувати посібники з блискучою поверхнею;
- Картини, що висять у класі, повинні бути розміру, зручного для огляду слабозорими дітьми, і (щоб уникнути блиску) позбавлені скла;
- Картини необхідно розміщувати на рівні очей , щоб дітям було зручно їх розглядати;
- Ілюстративний матеріал повинен бути максимально наближений до реальності мати чітку форму;
- Наочні посібники повинні бути з підвищеною насиченістю (оранжевого, червоного, зеленого кольорів);
- Демонстративний матеріал потрібно показувати на контрастному тлі, так як колір у поєднанні і на відстані може мінятися (червоний поруч з жовтим часто сприймається дитиною з порушеним зором як помаранчевий; синій з червоним – фіолетовий; фіолетовий з коричневим – чорний і т. д.);
- Слід уникати зайвого захаращення демонстративного матеріалу деталями, що ускладнюють огляд і розуміння;
- У роботі зі слабозорими рекомендується використовувати силуетні малюнки. Ці малюнки зручні тим, що вони прості, мають мінімум деталей і добре сприймаються дітьми зі слабким зором;
Слід також пам’ятати про те, що при проведенні аналізу дитячих робіт не рекомендується розміщувати на дошці всі роботи одночасно, краще показувати їх групами по 5-6 об’єктів.
Якщо дитині лікар призначає окклюдор, то учень стоїть біля дошки з боку відкритого ока (так, наклейка на лівому оці – дитина стоїть справа, наклейка на правому оці – учень стоїть ліворуч від дошки).
Вчителі, які працюють з дітьми з зоровою патологією, користуються в основному методикою масової школи. Однак вони вимагають відомих змін і переробки, погодившись при цьому з особливостями неповноцінного зору у слабозорих.
Правильно підібраний навчальний матеріал сприяє збереженню зору учнів, а також полегшує навчання дітей, що мають порушення зору.
Список літератури:
- Демирчоглян Г. Г. Профилактика близорукости у детей. Практические советы / Г. Г. Демирчоглян. – М. : Сов. Спорт, – 159 с.
- Малеева З. П. Диагностика и коррекция зрительного восприятия детей дошкольного возраста с нарушением зрения / З. П. Малева. – Челябинск, 2003 – 118 с.
- Никулина Г. В. Охраняем и развиваем зрение. Учителю о работе по охране и развитию зрения учащихся младшего школьного возраста: Учебно-методическое пособие для педагогов образовательных учреждений общего назначения / Никулина Г. В., Фомичева Л. В. – СПб. : «Детство-пресс», 2002. – 128 с.
- Фомичева Л. В. Клинико-педагогические основы обучения и воспитания детей с нарушением зрения: Учебно-методическое пособие / Л. В. Фомичева. – СПб. : «КАРО», 2007. – 245 с.