— Євгене Олеговичу, як Ви оцінюєте рівень умінь сучасних українських дітей надати медичну допомогу в разі потреби?
— Ви, напевно, думаєте, що рівень поганий, а насправді — гнітючий. І насамперед тому, що багато хто вважає, ніби знає, як надавати невідкладну допомогу. І, базуючись на цих «знаннях», людина починає проявляти ініціативу, що вкрай сумно, оскільки знання неправильні, помилкові та навіть небезпечні. Ще раз повторюся: рівень знань і дорослих, і дітей про те, як надавати невідкладну допомогу, — гнітючий.
— У 10—11-х класах зараз проводять уроки з медико-санітарної підготовки. Як Ви вважаєте, чи не доцільніше починати загальну медичну підготовку дітей раніше?
— Глибоко переконаний у тому, що в школах повинен бути предмет зі змістом та назвою типу «Основи безпеки і надання невідкладної медичної допомоги». І діти вже в початковій школі можуть вчитися тому, як правильно переходити вулицю, користуватися електрикою, вести себе в грозу і так далі. Для цього зовсім не треба чекати 10—11-го класу.
— Зрозуміло, що учні початкових класів не можуть накласти джгут і провести якісь складні маніпуляції, але хоча б елементарні знання з медичної допомоги у них мають бути. Чому саме можна навчити найменших?
— Фактично ми вже почали відповідати на це питання, але в продовження теми: навіть найменші повинні знати, куди в разі чого бігти, хто може їм допомогти. Друге — навчити дитину, як бути із занозою, розбитим коліном, кровотечею тощо, можна вже в першому класі. Невже дитина в сім років не здатна усвідомити той факт, що якщо у тебе носова кровотеча, то не треба укладатися в ліжко із закинутою головою, а сісти і притиснути ніздрі? Інформацію такого змісту може засвоїти і молодший школяр. Взагалі не слід недооцінювати здатність дітей правильно сприймати і засвоювати медичну інформацію. Що раніше ми прищепимо основні знання і правила поведінки при наданні невідкладної медичної допомоги, то меншим буде негативний вплив мам і бабусь.
— Учителі чи медики повинні проводити ці навчання?
— На мою думку, це абсолютно непринципово. І ті, й інші можуть так підзаробляти. Насправді, щоб засвоїти подібні знання на рівні педагога, зовсім не обов’язково мати вищу медичну освіту.
— Які медичні засоби мають бути обов’язково і першочергово в шкільній аптечці?
— У шкільній аптечці повинні бути інструменти, перев’язувальні матеріали, а також певний набір фармакологічних засобів. Навряд чи має сенс тримати їх у кожному класі, але обов’язково вони повинні бути доступні протягом 2—3 хв у шкільному медпункті. Але якщо в школі кілька поверхів або корпусів, то така аптечка має бути на кожному поверсі або в корпусі. Першочергово та обов’язково в такій аптечці мають бути засоби зупинки кровотечі, індивідуальні охолоджувальні пакети і специфічний набір ліків, що вводяться внутрішньом’язово, із протизапальною і специфічною протишоковою дією. Насамперед йдеться про адреналін та протизапальні гормональні засоби.
— Ви згадали про негативний вплив мам і бабусь. Тож яку роль у медичній підготовці дітей повинні відігравати батьки? Які б Ви дали їм поради щодо виховання дітей?
— Із сумом мушу визнати, що нинішня роль батьків швидше негативна. Вони нічого не знають і принципово знати не хочуть, а тому прищеплюють дітям неправильні знання та вміння з надання медичної допомоги.
— Чи не замислювалися Ви особисто над можливістю створення спеціальних курсів для навчання дітей правилам медичної допомоги?
— Повинен зізнатися, що замислився я над цією проблемою та над створенням спеціальних курсів із надання першої медичної допомоги задовго до того, як почалося наше з вами спілкування. Ось уже кілька років продається книжка з основ надання першої допомоги, яка написана для батьків, але доступна і зрозуміла навіть учневі 3-го класу середньої школи, — «Невідкладна допомога. Довідник розсудливих батьків». Крім цього, на каналі «Інтер» протягом 2014 року виходив цикл програм «Невідкладна допомога», де все детально викладено. Усі ці матеріали є на моєму сайті http://www.komarovskiy.net/, їх можна використовувати для навчання, було б бажання. Фактично вже створено підручник із невідкладної допомоги залишилося лише впровадити всі ці знання в наше повсякденне життя.
Підготувала Ілона БУЦ