Під час заходу розглянуто питання фінансування видатків на утримання дошкільних навчальних закладів, навчально-виховних комплексів, зокрема сільських.
Начальник управління бухгалтерського обліку та звітності – головний бухгалтер МОН України Світлана Шарманська зазначила, що, відповідно до ст. 89 Бюджетного кодексу, фінансування вищевказаних закладів віднесено до районних бюджетів. Водночас пунктом 20 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачено можливість фінансування таких закладів з бюджетів міст районного значення, селищ та сіл. Такі видатки здійснюються за рахунок міжбюджетних трансфертів з районного бюджету бюджетам місцевого самоврядування. «Випадки, коли районні ради відмовляються від належного фінансування таких закладів, є порушенням бюджетного законодавства», – зазначила Світлана Шарманська.
Учасники наради зазначили, що сьогодні найбільше потребують фінансування саме сільські дошкільні навчальні заклади, брак якого в багатьох випадках призводить до їх закриття.
Тамара Панасюк, начальник відділу дошкільної освіти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України і головні спеціалісти відділу Світлана Нерянова, Анна Грищенко, Олена Швачова ознайомили учасників наради з планами проведення заходів у 2015 році та зі змінами в законодавстві та нормативних документах, що стосуються галузі дошкільної освіти, зокрема щодо впровадження інклюзивної освіти у діяльність дитячих садків.
Під час проведення наради розглянуто також критерії визначення рівня розвитку дитини за Базовим компонентом дошкільної освіти. Алла Богуш, голова робочої групи з розроблення критеріїв, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, зазначила, що робоча група намагалася визначити критерії, які не обтяжували б роботу вихователів у дитячих садках, а сприяли б зокрема і визначенню напрямів підвищення особистої фахової майстерності. «Визначені критерії повністю відповідають освітнім лініям розвитку дитини згідно з Базовим компонентом. І високий рівень результативності освітньої діяльності педагогів є показником їхньої фахової майстерності», – сказала Алла Богуш. «Розроблення й впровадження інноваційної моделі оцінки розвитку дитини є одним із важливих засобів реалізації державних вимог щодо забезпечення якості дошкільної освіти».
Галина Єльникова, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії управління ПТО Наукової установи «Інститут професійно-технічної освіти» НАПН України представила учасникам наради авторську інноваційну кваліметричну модель оцінки розвитку дитини.
«На відміну від суб’єктивної оцінки експерта (методиста, керівника закладу), озброєного славнозвісними пам’ятками з переліком питань для перевірки, в освіті дедалі частіше використовується кваліметричний підхід до оцінювання, у тому числі й розвитку дитини», – сказала Галина Єльникова. За її словами, використання зазначеної моделі дає можливість у моніторинговому режимі відслідковувати як рівень розвитку дитини загалом, так і пофакторно та покритеріально.
Ольга Долинна, завідувач сектору науково-методичного забезпечення змісту дошкільної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України ознайомила учасників наради із навчально-методичним забезпеченням дошкільної освіти.
Під час наради Тамара Панасюк наголосила, що сьогодні освіта, зокрема й дошкільна, на шляху чергових змін. «За будь-яких змін пріоритетним завданням залишається якість освіти, спрямована на збереження здоров’я кожної дитини та її розвиток. Увесь світ останнім часом прагне до гармонійного поєднання навчання з грою та розвагами. Цей підхід найбільше поширений у дошкільній освіті, і на сучасному етапі необхідно забезпечити різноманітні підходи до організації навчально-виховного процесу, що відповідає інтересам дітей на різних етапах їхнього розвитку», – наголосила начальник відділу дошкільної освіти.
Нарада завершилася відвідинами першого дитячого міста професій в Україні «KidsWill». Учасники наради зазначили, що майданчики інтерактивного дитячого центру – це крок до нової прогресивної форми навчання дітей. Тут діти пробують бути не тільки лікарями, вчителями, пожежними, поліцейськими, поштарями, продавцями, але й просто дорослими: заробляти і витрачати або зберігати в банку гроші, приймати рішення, розуміти наслідки своїх дій.