За наявними у Міністерстві освіти і науки даними, вказана діяльність здійснюється співробітниками Фізико-технічного навчального-наукового центру Національної академії наук України (далі – ФТННЦ НАНУ), розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 36. Директором ФТННЦ НАНУ є член-кореспондент НАН України В.П.Черепін.
ФТННЦ НАНУ має ліцензію серії АБ № 529927 на надання освітніх послуг навчальними закладами, пов’язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до магістрів за програмами Російської Федерації, видану Міністерством освіти і науки України за підписом Д.В.Табачника 07.12.2010, терміном до 01.07.2016.
У складі ФТННЦ НАНУ функціонує Київське відділення Московського Фізико-технічного інституту, що здійснює набір студентів для навчання у МФТІ в рамках системи цільової підготовки спеціалістів фізико-технічного профілю для установ Національної академії наук України. Навчання студентів з першого по четвертий курси здійснюється у МФТІ (у місті Долгопрудний Московської області), на п’ятому-шостому курсах студенти навчаються на базових кафедрах ФТННЦ НАНУ в науково-дослідних інститутах НАН України, серед яких: Інститут фізики, Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова, Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця.
Крім того, при ФТННЦ НАНУ функціонує Українська заочна Фізико-технічна школа, у якій навчаються учні загальноосвітніх закладів України (шкіл, ліцеїв, гімназій) 8, 9, 10 та 11 класів. Науково-методичне керівництво Українською заочною Фізико-технічною школою здійснює МФТІ.
Попри неоголошену війну, яку Росія веде проти нашої держави, в 2015 році ФТННЦ НАНУ оголошував черговий набір студентів на навчання до МФТІ. Як випливає з підкреслено російськомовного сайту установи, конкурсна комісія діяла з 25 червня за адресою: Київ, вул. Богомольця, 4, Інститут фізіології НАН. У період з 1 по 7 липня тут відбулися вступні іспити з математики, фізики, російської мови, за результатами яких близько 50 талановитих українських випускників поїдуть на навчання до столиці держави-агресора.
МОН вважає, що правоохоронні органи, і насамперед СБУ, повинні дати чітку правову оцінку такої діяльності в теперішній час і, за необхідності, визначити міру відповідальності посадових осіб НАНУ за потенційну втрату нашою державою найдорожчого – інтелектуального капіталу, який обслуговуватиме агресивну машину Російської Федерації (ні для кого не є секретом зорієнтованість МФТІ саме на ВПК РФ).
Щодо політичної оцінки – то вона очевидна. Започаткування Київського відділення МФТІ в 1967 році здавалось цілком умотивованим, оскільки забезпечувало підготовку висококваліфікованих кадрів у межах єдиної радянської імперії. У незалежній Україні ця діяльність стала анахронізмом, виявом відданості верхівки НАНУ підтриманню старих зв’язків на пострадянському просторі. Об’єктивно така діяльність завдавала шкоди нашій науці і вищій освіті, оскільки найталановитіших випускників українських шкіл керівництво НАНУ заохочувало вступати не до провідних українських університетів, як-от: КНУ імені Т.Г.Шевченка, НТУУ «Київський політехнічний інститут», ХНУ імені В.Н.Каразіна, де рівень фізико-технічної підготовки аніскільки не гірший, а до колишньої імперської столиці, звідки багато цих випускників вже ніколи не поверталися до України.
Сьогодні ж така діяльність є відверто аморальною, як із боку всіх без винятку установ і посадових осіб НАНУ, залучених у процес, так і з боку тих молодих людей, які з 1 по 7 липня 2015 року, в час, коли їхні однолітки гинуть на сході України за свободу і незалежність, прийшли складати вступні іспити до приймальної комісії МФТІ в будинку Інституту фізіології НАНУ, щоб поїхати навчатися до Москви. Але особливо неприйнятною при цьому є позиція високопосадовців НАНУ, для яких доля молодих громадян України стала фактично розмінною картою: адже, виявивши у Москві свою патріотичну позицію, ці студенти легко можуть розділити долю Надії Савченко, Олега Сенцова та інших незаконно утримуваних українців.
Зі свого боку, Міністерство освіти і науки зробить у рамках правового поля все як для припинення такої діяльності, так і для зміцнення фізико-технічної освіти, розвитку наукових досліджень у тих сферах, які визначають українську обороноздатність. Водночас академічна спільнота України має дати свою чітку оцінку діям ФТННЦ НАНУ.
Міністр освіти і науки України С. М. Квіт