Приблизно 300 тисяч учнів 4-х і 7-х класів на початку навчального року не отримали підручники вчасно. Хоча мають продовжувати заняття за новою програмою, затвердженою міністерством. За найбільш оптимістичними прогнозами потрібна дітям навчальна література надійде до шкіл за два місяці.
Що ж робити педагогам, які півроку тому «голосували» за одні підручники, а 1 вересня отримали старі (й навіть не всі), ми запитали в директора Департаменту загальної середньої освіти МОН Юрія Кононенка.
– До того моменту, як книжки будуть надруковані, – робити все, що можна в цих умовах. Використовувати всі можливості, які є. Нічого іншого ми не запропонуємо, – каже він. – На жаль, це – реалії нашого життя. З одного боку, треба вітати творчість учителів. З іншого – тимчасові, вимушені заходи. Ми сподіваємося, що дуже скоро всі процедури будуть завершені, а підручники – надруковані. Деякі видавництва, насамперед ті, які мають великі наклади, вже почали їх друкувати.
Слова директора департаменту підтверджує хоч би той факт, що деякі з цих книжок уже пропонують придбати у торговельних мережах, замовити в інтернеті.
Цікаво: раніше видавництва, що виконують держзамовлення, мали спершу стовідсотково забезпечити школи підручниками. І лише після цього отримували спеціальний дозвіл на комерційні тиражі. Це – постанова Кабінету Міністрів України № 181 від 11 березня 2009 року щодо затвердження порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на видання, придбання, зберігання та доставку підручників. Нею, наприклад, передбачено застосування штрафних санкцій за «невиконання або несвоєчасне виконання суб’єктом господарювання зобов’язань та виготовлення комерційних тиражів до завершення строку виконання державного замовлення». Також діють відповідні накази МОН про порядок забезпечення шкіл підручниками. Тож яке покарання передбачать для несумлінних видавців?
– За це повинна наставати адміністративна відповідальність. Але це не є функцією міністерства. Жодних «рейдів» книжковими крамницями не планується. Це – невластива для міністерства функція (відловлювати порушників закону в цьому випадку), – пояснює Юрій Григорович. – Міністерство як орган центральної виконавчої влади повинен виконувати закон – безоплатно забезпечити дітей підручниками в 2015 році. Ми працюємо над цим.
СТАРИЙ ДРУГ КРАЩИЙ ЗА ДВОХ НОВИХ?
Проблему відсутності у школах «нових» підручників для 4-х та 7-х класів прагнуть вирішити ініціативні лідери батьківських комітетів – придбати їх за власний кошт. За це, наприклад, проголосували на зборах у четвертому класі, де навчається моя донька. «Ми батьки – ми вирішуємо. Підручники, напевно, будуть лише після Нового року. Я не вбачаю сенсу, щоб увесь цей час діти займалися незрозуміло чим», – сказала мені голова батьківського комітету. Отже, всім батькам треба скинутися по 250 гривень на п’ять основних підручників: із математики, української мови та літератури, англійської та правознавства. Без інших книжок, вирішили, діти якось обійдуться. «Стара програма пасе задніх. Ми цей матеріал уже давно вивчили, – пояснює мені наша класний керівник. – До того ж, і старих підручників не вистачає. Їх лише половина – один на парту. Ну, що ж, будемо використовувати наявні книжки лише в класі, а «домашку» роздруковуватимемо на принтері».
Звісно, батьківські комітети є вільними у власному виборі. Але чи всі вони користуються мережею Фейсбук? Так, наприклад, нещодавно міністр освіти і науки Сергій Квіт написав там: «Сьогодні (26 серпня. – Авт.) на засіданні уряду всі голови обласних державних адміністрацій підтвердили, що обласні бюджети виділяють свою половину коштів на придбання нових шкільних підручників. Друга половина вже чекає в державному бюджеті. Тобто всі підручники і далі будуть для українських сімей безкоштовними. Затримка пояснюється тим, що ми шукали різні можливості, де знайти гроші. Запізнення буде невелике, видавництва працюють. Також працює кілька проектів, що дозволять завантажувати електронні версії підручників. У коментарях він пояснює: «Товариство, хочу додати, що жодних коштів ні на які підручники здавати не треба! Всі школи ними забезпечені. Будь-які подібні вимоги – це викачування коштів із батьків».
Телефоную директору нашої школи, запитую: «От, що робити, якщо я принципова і вірю словам міністра? Як вчинити правильно?» Вона відповідає: «Збір коштів на підручники я категорично заборонила. Категорично. І це принципова позиція. Інформувати видавці можуть, але школа не ставить перед батьками питання купувати підручники. Вчителів я попросила донести батькам ту інформацію, яку нам давали на нараді. Підручників немає, але пообіцяли, що будуть. Тому беремо старі книжки, але працюємо за новою програмою».
– Така позиція директора школи, яка відстоює державну політику, є правильною, – говорить Юрій Кононенко. – Інша річ, коли нині до міністерства надходить багато інших запитань від батьків. Мовляв, їх змушують купувати підручники. (Ми ж усі знаємо про ті схеми, які можуть використовуватися і видавництвами, й органами управління освітою, і, на жаль, школами). Забезпечити дітей безкоштовними підручниками повинна держава.
ЩО Ж ІЗ КНИЖКАМИ?
Усі питання щодо підручників вирішує Інститут модернізації змісту освіти. Тут розпочинають відповідні тендерні процедури. А поки що вчителям рекомендують використовувати навчальний матеріал зі «старих» підручників. Їх, кажуть, у шкільних бібліотеках достатньо. Так, більшість із цих видань у поганому стані, але «протриматися», скажімо, два місяці й дочекатися нових підручників можна.
– Перерозподіл навчальної літератури здійснюється як на рівні районів між закладами, між районами та між областями. Цю інформацію також узагальнюють в Інституті модернізації змісту освіти, – розповідає Юрій Кононенко. – Там, де можна перерозподілити підручники, – це потрібно зробити. Біда в тому, що можливості цього перерозподілу дуже обмежені. Кількість дітей дошкільного віку і початкової школи постійно зростає в усіх областях. Ми спостерігаємо зростання контингенту в початковій школі. І саме тут особливо складна ситуація через відсутність підручників. Книжки для учнів 4-го класу видавалися ще 2007-го, вісім років тому. Та й контингент учнів був значно менший.
Про те, що в разі затримки доставки нових підручників треба використовувати «старі» книжки, вчителям пояснили і в методичних рекомендаціях. Цей документ розміщений на офіційному веб-сайті МОН.
З РІДЕРОМ – ЛЕГШЕ
«Учителі й учні 4-х і 7-х класів починають цей навчальний рік без нових друкованих підручників». Це новина із сайту http://ua.lokando.com/ – того самого репозитарію підручників, де півроку тому вчителі голосували за потрібні їм книжки. Тут у вільному доступі є перші розділи електронних версій близько 50 нових підручників, а також календарне планування й інші навчальні матеріали для них. Юрій Кононенко пояснює:
– Повні версії підручників можна буде завантажити лише тоді, коли видавництва дадуть на це право. Це питання має обговорюватися додатково. Зараз можна використовувати лише перші теми з кожного підручника.