Суттєве VS нове
Красиві заголовки, як наживки, змушують клікати на матеріали, читати, переходити за посиланнями, читати далі. І все це не передбачає, що читач повинен ще й думати. Рольф Доббелі наводить приклад: «Подія: машина їде через міст, а міст руйнується. На чому фокусуються медіа? На машині, на тому, куди їхав водій, звідки, скільки у нього дітей. Але насправді важливо не це, а структурна стійкість мосту. Адже від цього залежить майбутнє». Споживання новин несуттєве, бо розпізнати нове легше. Суттєве проти нового – головне протистояння сучасної епохи.
Удар по щастю
Сенсаційні новини не дають жодної цінної інформації: вони лише підтверджують думки, що вже існують у голові, або підвищують самовпевненість і не дають змоги правильно оцінювати можливості. Окрім того, тривожні повідомлення, якими зараз киплять вітчизняні медіа, лише змушують читача постійно перебувати у стані хронічного стресу. Страх, агресія, тунельний зір, втрата чуттєвості – ось наслідки тотального й бездумного читання новинної стрічки. Новини розповідають про те, на що читач ніяк не може вплинути. Щоденне нагадування про цю неспромогу перетворює людину на песиміста, сповненого сарказму та фаталізму.
Крадії часу та натхнення
Рольф Доббелі стверджує, що новини створені так, аби відволікати читачів: «Це віруси, які крадуть вашу увагу для власних цілей». Вони атакують пам’ять, порушують концентрацію та знижують сприйняття. Людям, які віддають перевагу «швидким новинам», згодом стає важко читати великі аналітичні матеріали. Увага розсіюється, а логічні зв’язки, що є в якісних матеріалах, вимагають від читача не просто пасивного споглядання історій, а й процесу мислення, до якого він не звик.
Дослідження філософа також показують, що новини вбивають креативність. Одна з причин, чому математики, письменники, композитори створюють свої найпопулярніші роботи в молодості, – те, що їхній мозок насолоджується широким, необмеженим простором, який змушує їх вигадувати нові ідеї. Рольф Доббелі каже: «Якщо хочете винайти велосипед, читайте новини. Якщо хочете знайти нові рішення, не читайте».
За словами Рольфа, за 4 роки, які він провів без новин, відчув зміни відразу: менше розладів, більше спокою, часу й усвідомленості. Суспільству необхідна журналістика, але в іншому вигляді. Сьогодні необхідні репортажі, які висвітлюють правду. Великі статті та книги з вичерпним аналізом – найкраща пожива для мозку.