На зустрічі були присутні науковці з Донецького національного університету (м.Вінниця), Донецького фізико-технічного інституту НАН, Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії НАН. За словами заступника міністра, сумарно близько 12 тисяч науково-педагогічних і наукових працівників евакуйовані з тимчасово непідконтрольних українській владі територій разом з 26 університетами й інститутами. Проте все лабораторне обладнання, бібліотеки тощо згаданих установ лишилися в окупованих містах Донбасу, й зараз міністерство докладає великих зусиль, аби забезпечити повноцінну наукову й освітню роботу евакуйованих установ у нових тимчасових місцях дислокації.
Цю роботу міністерство координує з громадськими організаціями, зокрема, з Українським фізичним товариством, що має власну програму допомоги ученим-переселенцям, у рамках якої за сприяння Італійського фізичного товариства відкрило новий комп’ютерний клас для фізико-технічного факультету ДНУ у Вінниці, придбало для евакуйованих університетів сучасні україномовні підручники з фізики, організувало поїздки вчених-переселенців на міжнародні конференції. Саме УФТ стало ініціатором зустрічі евакуйованих вчених у такому форматі.
У своєму виступі Юрій Гамота наголосив, що зараз Україна перебуває в тяжкому економічному і воєнному стані, тому проблема переселенців торкнулась усіх сфер діяльності країни, зокрема й наукової. На його думку, евакуйовані науковці повинні отримувати допомогу через комунікацію з американськими університетами, а також із людьми, які працюють у науковій сфері США. «Американське фізичне товариство, що допомогло Україні 23 роки тому, готове робити це і надалі», – зазначив вчений. (У 1992-1993 роках Юрій Гамота реалізував програму грантів від АФТ і надав допомогу близько 1000 українських учених).
За словами Юрія Гамоти, треба зробити все для того, аби співпраця й обмін між американською науковою спільнотою та українськими науковцями тривала. «Треба розробити контактну базу людей у США, які зацікавлені у співпраці з українськими вченими. Головна проблема в тому, що в американських та українських науковців немає належного контакту». Юрій Гамота вважає, що українці мають великий потенціал, щоб виробляти власну продукцію, але для цього необхідно впроваджувати науку у виробництво.
Максим Стріха зауважив, що українські науковці, на жаль, поки що не налагодили активної співпраці з бізнесом, як це практикують американські вчені. «В Україні бізнесу донедавна вигідніше було отримати прибуток, заплативши хабара, й отримати вигоду не з упровадження нових технологій, а за іншими схемами. Але ми зараз намагаємося змінити цю ситуацію», – розповів заступник міністра.
Під час засідання Координаційної ради Українського фізичного товариства, що продовжило цю зустріч, обговорювався комплекс питань стосовно лабораторного обладнання, фінансування наукових програм і грантів, проведення вебінарів. Однією з проблем, яка стримує розвиток науки в Україні, науковці вважають радянську ментальність, котру необхідно змінювати на світову. Також вчені наголосили на важливості отримання додаткових коштів для фонду фундаментальних досліджень. Було домовлено про посилення організаційних каналів, що інтенсифікують зв’язок українських вчених із міжнародними партнерами, про доступ до баз даних та електронних ресурсів.
Довідково
Юрій Гамота – зарубіжний член НАН України, професор фізики і директор Інституту науки та технології при Мічиганському університеті (США), директор із наукових досліджень у Пентагоні, громадський діяч, активний член Американського фізичного товариства США, автор багатьох наукових досліджень, зокрема, п’ятитомника «Наука, технологія та конверсія в Україні».
CDRF Global – некомерційна організація з США, що сприяє розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва за допомогою грантів, технічних ресурсів, навчання. У червні 2015 року ця організація створила спеціальний Фонд підтримки українських вчених і підприємців, головне завдання якого – допомога вченим Донбасу.