Чого чекати від оновленого проекту бюджету на 2016 рік

Коли мова йде про реформи, головна реформа, за яку скрізь у світі відповідає Міністерство фінансів, – це забезпечення здоров’я державних фінансів.

Чи, якщо говорити “простою людською мовою” – створення умов, за яких економіка може зростати, а уряд – виконувати свої соціальні та фінансові зобов’язання.

Один з головних факторів здоров’я державних фінансів – це державний бюджет. Перш ніж говорити про бюджет на 2016 рік, дозвольте ненадовго повернутися в недавнє минуле.

За старою “традицією” багато років в Україні впроваджувалася “необачна” й нереалістична бюджетна політика. Як наслідок, ми щороку мали небезпечні для всієї країни наслідки такої політики.

По-перше, у вигляді збільшення загального дефіциту державних фінансів. Якщо у 2011 році він (разом з “Нафтогазом”) становив 4,3% від ВВП, то у 2014 році це було вже 10,1% від ВВП.

Збільшення дефіциту призводило до збільшення темпів приросту державного боргу, що, своєю чергою, збільшувало обсяг коштів, який ми щороку сплачуємо за відсотками. Як результат, у 2015 році ми витратимо лише на сплату за відсотками за боргом стільки ж коштів, скільки на всі потреби національної безпеки та оборони. Вдумайтеся у ці пропорції.

Це також посилювало інфляцію та девальваційні процеси, що діяло найбільш болючим непрямим податком на громадян та бізнес і врешті пригнічувало економічне зростання. Жоден інвестор не буде вкладати свої кошти, якщо він не може передбачити, якою завтра буде інфляція чи яким буде курс гривні.

Завдяки дуже обережній та виваженій фінансово-економічній політиці у 2015 році, ми змогли значно зменшити та подекуди навіть частково усунути негативні наслідки цих процесів для економіки. Якщо 2014 року загальний дефіцит державних фінансів становив 10,1% ВВП, то 2015 року запланований дефіцит становитиме 7,3% ВВП (разом з “Нафтогазом”).

Нашою метою на 2016 рік є ухвалення бюджету, який забезпечить подальше оздоровлення державних фінансів, зокрема, через зменшення дефіциту бюджету до 3,7% ВВП з урахуванням “Нафтогазу”.

“Базовий” бюджет

15 вересня 2015 року, як і вимагає закон, ми подали на розгляд Кабінету міністрів і згодом до Верховної Ради базовий проект бюджету, побудований на макроекономічному прогнозі зростання економіки.

Цей проект містив “мінімальний набір” заходів та змін в економічній політиці країни, які ми пообіцяли зробити в рамках програми співробітництва з МВФ. Тобто дій, які ми в будь-якому разі повинні ухвалити, якщо хочемо залишатися у програмі МВФ.

Зокрема, ми заклали мінімальний пакет податкових змін, погоджених з МВФ, та втрату одноразових у 2015 році доходів загальним обсягом понад 40 млрд грн. Ми закладали таке.

1. Зменшення перерахування прибутку НБУ на 26,4 млрд грн.

2. Скасування додаткового імпортного збору – у 2015 році враховано 17,6 млрд грн.

3. Запровадження переходу сільськогосподарських підприємств на загальний режим оподаткування ПДВ.

4. Скасування з 1 січня 2016 року норми про застосування коефіцієнта 0,6 при сплаті ЄСВ, оскільки експеримент, проведений у 2015 році щодо зниження коефіцієнта для підприємств, що підвищували зарплату своїм співробітникам, не привів до очікуваної детінізації економіки.

Хочу наголосити, що цей крок був погоджений з усіма учасниками політичного процесу, зокрема з Верховною Радою, ще під час ухвалення закону про експеримент щодо ЄСВ у грудні 2014 року, а потім “перепідтверджений” під час узгодження меморандуму з МВФ з нашими партнерами за коаліцією. Під цим меморандумом поставили підписи президент, прем’єр-міністр, я та голова НБУ.

Таким чином, “базовий” бюджет на 2016 рік, що був поданий ще у вересні, дозволяв нам виконати всі зобов’язання, взяті в рамках співробітництва з фондом, та забезпечував подальше зменшення прірви між фінансовими потребами та фінансовими можливостями країни.

Наші плани

Водночас, ще до подання цього базового проекту бюджету ми не приховували, що наші цілі – набагато більші, ніж цей мінімальний пакет кроків, зокрема у податковій сфері. Ще задовго до вересня ми розпочали роботу над проектом податкової реформи, яку закінчили недавно.

Ми вважаємо, що існуюча податкова система несправедлива, і такою її вважають більшість українських громадян. Вона нестабільна як для бізнесу, так і для економіки в цілому. Вона сприяє корупції через свою складність та вибіркове трактування і заважає створенню робочих місць. Вона неефективна, адже сприяє ухилянню від сплати податків і створює проблеми для бюджету.

Тому ми розробили проект податкової реформи, який зробить систему чеснішою і знизить податковий тягар для найбідніших громадян, сприятиме ціновій стабільності та передбачуваності сум податкових зобов’язань, знизить рівень корупції – прості правила усувають вибірковий підхід.

Наш проект також сприятиме зайнятості, оскільки заохочуватиме більший обсяг іноземних та внутрішніх інвестицій, буде ефективнішим, оскільки більш передбачувані доходи усунуть значні коливання бюджету.

Завдяки цій реформі ми вирішимо велику кількість найбільших проблем у податковій системі. Зокрема, ми зменшимо оподаткування зарплат для всіх підприємств та громадян в Україні. Зокрема, для зарплати співробітника 4 тис грн на місяць вже на першому етапі реформи податкове навантаження на підприємство знизиться на 680 грн, на працівника – на 200 грн.

У 2016 році ми пропонуємо вдвічі зменшити оподаткування зарплат – з середнього рівня 41% до фіксованого 20%, а ще за два роки – об’єднати ЄСВ та ПДФО і знову вдвічі знизити цей об’єднаний податок. Звичайно, цей крок створює дефіцит надходжень до Пенсійного фонду близько 100 млрд грн, який ми збираємося збалансовувати компенсаційними заходами та параметричною реформою пенсійної системи в найближчому часі.

Важливо також, що ми пропонуємо запровадити податкову пільгу у розмірі однієї мінімальної зарплати для всіх громадян, що дозволить створити прогресивну систему оподаткування: бідніші громадяни будуть сплачувати менше, ніж заможні. Це відповідає найкращій світовій практиці, що застосовується у Великобританії, Франції, Німеччині, Чехії, Словаччині та багатьох інших країнах.

Аби провести нашу реформу, ми повинні були знайти можливості для зменшення видатків – приблизно понад 60 млрд грн, адже саме на цю суму ми очікуємо зменшення податкових надходжень.

Скажу відверто: зробити це було дуже важко. Структура видатків бюджету така, що не дозволяє зменшити значний обсяг видатків одним простим рухом.

Якою є ця структура?

1. Найбільша категорія видатків – це соціальні видатки. Ми не маємо права зменшувати соціальний захист тих верств населення,  які потребують цього найбільше. Єдиний варіант для зменшення видатків у цій сфері – підвищення їх ефективності через верифікацію, адресності та надання її тим громадянам, які справді потребують підтримки.

2. Освіта. Наша мета – підвищити якість освіти та ефективність використання державних ресурсів у цій сфері.

3. Оборона та безпека. Аби забезпечити подальше посилення обороноздатності України, ми плануємо підвищити видатки на оборону ще на 10 млрд грн “живими коштами” порівняно з 2015 роком в рамках прийнятих рішень РНБОУ.

4. Видатки на обслуговування боргу. У 2015 році ми зробили все, що було в наших силах, аби провести реструктуризацію боргу та зменшити боргове навантаження на країну. Ті витрати, що залишаються у бюджеті, – це юридичне зобов’язання України перед усіма кредиторами.

Водночас, ми можемо зменшувати державний дефіцит і не позичати шаленими темпами, що допоможе знизити боргове навантаження на країну в найближчі роки.

5. Економічна діяльність. Це витрати на дороги, аграрний сектор, енергетичну галузь. Ми  активно переглядаємо структуру цих видатків і хочемо значно підвищити їх ефективність.

6. Охорона здоров’я. Тут головний резерв для економії полягає у значному підвищенні якості державних послуг та переході на фінансування послуги і результату, а не ліжко-місця та квадратних метрів холодних і темних коридорів лікарень.

Також ми повинні значно зменшити розмір держапарату. Хоча сильно зекономити на цьому не вийде, адже всі видатки на держапарат, включно з оплатою опалення, зарплатами, утриманням адміністративних будівель в усій країні становить лише 3,8% всіх видатків зведеного бюджету.

Таким чином, коли на наступному тижні ми подамо на розгляд Верховної Ради пакет законів, що буде включати проект бюджету, проект податкової реформи та низку законодавчих актів щодо реформ у різних напрямках державних видатків, ми запропонуємо зменшувати всі ці видатки через оптимізацію та концентрацію державних ресурсів. Допомогу повинні отримати ті, хто найбільше її потребує.

За результатами аналізу всіх статей бюджету разом з прем’єр-міністром та президентом ми знайшли можливості для зменшення видатків на понад 60 млрд грн порівняно з базовим проектом бюджету, але для запровадження цих змін у життя нам потрібна буде широка підтримка депутатів та громадськості.

Ми віримо, що разом ми зможемо зробити Україну країною з більш простою та зручною податковою системою, з набагато нижчим рівнем оподаткування зарплат, з меншим розміром державного сектора та стабільними державними фінансами.