Вивчення української національної культури в кінці ХХ – на початку ХХI ст.. активізувалося завдяки широкому розмаху національно – визвольного руху в Європі, а найбільше – у слов’янських народів. Поява на карті нових держав, що утворилися внаслідок розпаду тоталітарних імперій, активізувала розвиток національних літератур, мистецтв та культури. Історичний акт утвердження України як суверенної держави після розпаду СРСР спонукав до пошуку нових підходів у формуванні національної свідомості. Посилилося зацікавлення історико – етнографічною спадщиною України від давнини до сучасності. Міф про культурну інтеграцію народів СРСР потерпів крах. [ 11, 8 ]
Автор: Скібчик Ніна Степанівна