Олександр Михайлович Жебровський:
59 років, закінчив Мелітопольський педагогічний інститут (спеціальність: вчитель географії та біології). Працював учителем, завідувачем відділів Республіканської станції юних натуралістів, заступником директора у видавництвах «Навчальна книга», «Інститут сучасного підручника», «Сім кольорів». Наразі обіймає посаду директора з комунікацій ТОВ «10 MinSchool». Є головою профспілки Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України. Радник ректора на громадських засадах.
— Олександре Михайловичу, сьогодні в суспільстві активно точаться дискусії про те, чи варто Україні переймати закордонний досвід щодо систем реформування та розвитку освіти. Цікаво дізнатися вашу думку з цього приводу.
— Освіта зараз перебуває у досить цікавому стані. Усі в пошуках. Але ніхто й ніщо, крім часу, не дасть єдиного правильного рецепту, який зможе вивести її на якісно новий рівень.
Взяти досвід Західних країн і перенести його на нашу українську землю — не правильно. У нас віками складалися свої традиції, принципи та методики. На Заході свої. Взяти й просто перенести їх на наші реалії — це означає зламати основу української системи освіти, яка й сьогодні у світі не втрачає своїх позицій. Але час іде. Світ змінюється.
На жаль, не завжди і в усьому в кращу сторону. Тому й освіта конче потребує змін. І тільки дві дійові особи — вчитель та учень — повинні завжди залишатися головними.
Одним із важливих напрямів реформи є впровадження дистанційної освіти. Уже сьогодні в Україні працюють дистанційні школи з правом видачі атестатів про середню освіту. У дітей з’явився вибір. І це вже добре.
Тому, на мою думку, дистанційна освіта, яка ввійшла в наше життя, повинна сприйматися суспільством. Життя змінилося, воно стало мобільним, інформаційно насиченим, і не звертати на це увагу просто неможливо.
— Чи може дистанційне навчання зробити революцію в українській освіті?
— Освіта — це галузь консервативна. І слово «революція» сюди не підходить. Я не скажу, що ми зробили щось нове. Але ми сколихнули цей ринок. Зараз з’являється дуже багато проектів, схожих на «10 MinSchool». І це правильно, вибір повинен бути. Адже дітям потрібно допомогти знайти у цьому світі свою дорогу.
Тому маємо надію, що учні зрозуміють, що для них це корисно, і проект «10 хвилин» стане таким собі трендом для учнів. Я вірю що так буде, але для цього потрібно ще багато працювати.
— Олександре Михайловичу, звідки взялася ідея створення 10-хвилинних уроків?
— «10 MinSchool» — це міжнародний проект, який був заснований в Ізраїлі. Там цей проект підтримала держава. Пізніше Ізраїльська сторона запропонувала впровадити проект в Україні. Ми (це наша команда) вирішили, що це потрібно та на часі й погодились.
Проект ми презентували 2 роки тому в місті Києві. Наразі курс розроблено для учнів 10—11-х класів.
Відео уроки побудовано за затверд-женими Міністерством освіти і науки шкільними програмами. Кожен із 9 головних шкільних предметів ми розділили на стислі десятихвилинні інформаційні блоки.
Такі відеоуроки стають також у пригоді, коли учень захворів, подорожує чи перебуває на канікулах. Дитина відкрила 10-хвилинний урок — і має інформацію. Така форма навчання дає можливість учням якісно підготуватися як до самостійних та контрольних робіт, так і до ЗНО.
— Чи існує система перевірки знань після інформації з відеоуроку?
— У кінці кожного уроку є тести, за допомогою яких дитина може перевірити свої знання. Це три запитання. Якщо учень відповів на них, може йти далі. Якщо ні — завжди можна повернутися до уроку й переглянути ще раз.
Окрім того, ми плануємо розробити тестування у форматі ЗНО. Тести будуть цікаві також і тим, що якщо дитина не відповість на запитання, її автоматично буде повернуто до того уроку, у якому є відповідь.
— Хто фінансово підтримує проект?
— Проект повністю фінансує Ізраїльська сторона. Наразі це безоплатний доступ. Користуватися нашими відеоуроками можуть усі навчальні заклади України, де є 10—11-ті класи. Для кожної школи ми розробили сертифікати з індивідуальним кодом доступу, який потрібно ввести на сайті «10 MinSchool». Так ми відслідковуємо, які й чи користуються школи нашим продуктом, і бачимо, спрацювала ця ідея, чи ні.
Ще два місяці тому ми доставили ці безоплатні сертифікати у всі обласні департаменти освіти і науки. Але, на превеликий жаль, у деяких областях ще досі вони не дійшли до адресата. Маю надію, що школи їх все ж таки отримають.
— Тобто безкоштовний доступ до відеоуроків мають лише навчальні заклади. Яка вартість послуг «10 MinSchool» для всіх інших?
— Уточнюю: учні та вчителі цих навчальних закладів, а також усі охочі, які звернуться до нас. А взагалі доступ на рік до всіх предметів 10—11-х класів, а це близько 1000 уроків, коштує 770 грн. Коли в нас наймають репетитора, урок якого коштує в середньому 200 грн, то я думаю, що батьки сплатять 770 грн, щоб придбати 1000 уроків, якщо це принесе користь їхній дитині.
— А за якими критеріями здійснювався відбір педагогів?
— Відбір був дуже складний. Адже викладати у класі — це одне, а стояти перед камерою — це зовсім інше. Якщо у класі ти відчуваєш рідне середовище, комфорт, маєш можливість поглянути в очі учням, почути відповідь, то проект передбачає зовсім інше. Ми оцінювали не тільки знання, а й уміння триматися перед об’єктивом та передати за 10 хвилин суть матеріалу.
Ми знайшли таких учителів. Багато хто з них — заслужені вчителі України, діти яких є переможцями не тільки українських, а й міжнародних олімпіад. На сьогодні наша команда налічує 17 учителів з усієї України.
— Чи плануєте готувати відеоуроки для інших класів?
— Так. У кінці березня ми плануємо відзняти уроки для 8-го класу.
А влітку розпочнемо роботу над зйомками уроків для 9-го класу. Плануємо також створити відеоуроки з іноземних мов: англійської, іспанської, французької, німецької та російської.
Найближчим часом ми розпочнемо роботу над відеозйомками лабораторних робіт із фізики й хімії. Коли ми почали працювати з навчальними закладами, то з’ясували, що у школах, через відсутність необхідних обладнань, або вже застаріле, не проводяться на належному рівні лабораторні роботи. Ми пішли назустріч учителям. І наразі готуємо відео для 10—11-х класів.
Також ми плануємо проводити уроки в онлайн-режимі. На сайті буде розміщено графік проведення уроків.
— На вашу думку, чи стане дистанційне навчання майбутнім української освіти?
— Це не майбутнє. Це вже сьогодення в процесі розвитку та становлення. Але, як на мене, ніщо не зможе повноцінно замінити живе спілкування вчителя й учня. Та й не потрібно це робити.
Ми живемо в часи, коли все дуже швидко змінюється. І сідати у потяг, який уже пішов, немає сенсу. Тут хоча б устигнути сісти в останній вагон, а потім переходити до першого. Я вважаю, що ми встигли до цього потяга. І будемо працювати й рухатися далі.
Бесіду вела Анастасія Бугайчук