Якщо пошукати у словниках визначення терміна «аудит», то мовою економістів, фінансистів і бухгалтерів — це процес, за допомогою якого компетентний працівник збирає і нагромаджує дані про господарські явища й факти з метою їх об’єктивної кількісної та якісної оцінки, визначення відповідності встановленим критеріям та надання зацікавленим користу- вачам достовірної інформації про об’єкти дослідження. Зрозуміло?
Переведіть це все на освітянські рейки і використовуйте у навчально- виховному процесі. Незабаром очікуйте результатів.
У Маріупольській ЗОШ І—ІІІ ст No 45 протягом останніх трьох років працювала цільова група (ЦГ) з проблеми
«Підвищення якості освітнього процесу через ефективну взаємодію учителя та учня на уроці»
Мета роботи:
• підвищити якість освітнього процесу шля- хом побудови оптимальної моделі пізнавальної діяльності учителя та учня на уроці (схема на с. 30);
• активізувати пізнавальну діяльність учнів у процесі оволодіння знаннями;
• підвищити результативність уроку
Завдання:
• планувати діяльність цільової групи (до- датки 1—6 на с. 31);
• проводити моніторингові дослідження особистих мотиваційно-пізнавальних, соціальних параметрів діяльності учнів;
• визначити методичні, дидактичні, органі- заційні параметри діяльності вчителя на уроці;
• обробити дані, проаналізувати результати дослідження параметрів;
• обговорити результати;
• розробити пакет методичних заходів щодо корекції параметрів НВП
Робочий процес
Проведено комплекс методичних заходів, спрямованих на надання допомоги вчителям у визначенні та уточненні педагогічних цілей і завдань, вибору відповідних педагогічних технологій і результативності їх використання у навчально-виховному процесі. Для проведення цієї роботи було створено експертну групу, до якої ввійшли керівники шкільних методичних об’єднань, досвідчені педагоги школи. Екс-пертна група тричі на рік відстежувала результати успішності у певних учнівських колективах (вересень, грудень, травень). За результатами спостережень та моніторингового дослідження учителям надавалися певні рекомендації.
У межах роботи цільової групи було проведено три засідання групи, інструктивно-методичну нараду «Методологія сучасного уроку», семінар «Співвідношення показників уроку та результатів вивчення стану викладання предмета»,засідання педагогічної ради «Мотивація як механізм розвитку особистості»
Члени цільової групи відвідали значну кількість уроків педагогів із метою спостереження за на- вчальним процесом на заняттях і взаємодією учнів і вчителя. Проведено співбесіди з вчителями та учнями для виявлення складних ситуацій у спілкуванні під час навчально-виховного процесу. Здійснено порівняльний аналіз результатів спостережень із висловлюваннями учасників навчально-виховного процесу.
Учителі використовували: модульно-розви- вальну технологію навчання, технологію глибокого засвоєння знань на основі схемно-знакових моделей, інтерактивні технології, елементи проектної технології, технологію проблемного навчання тощо. Зібраний матеріал потрібно було не лише відібрати та опрацювати, а й з’ясувати значення основних понять, які є складовими багатьох наукових праць. Виникла необхідність проведення семінарів із запрошенням фахівців (співпраця з кафедрою психології Донецького національного університету ім’я Василя Стуса).
Така робота вимагає від педагога не лише певного розуміння значущості діяльності, а й аналізу ефективності, результативності зробленого.
► для проведення моніторингових досліджень серед учнів щодо визначення особистих мотиваційно-пізнавальних, соціальних параметрів їхньої діяльності: • тест «Рівень самооцінки»; • методика «Мотивація навчання»; • анкета «Мотиви навчальної діяльності»; • анкета «Урок очима учнів»; • анкета «Оцінювання успішності навчальної роботи вчителя-предметника з погляду учнів»; ► для проведення моніторингових досліджень серед вчителів для визначення методичних, дидактичних, організацій- них параметрів їхньої діяльності під час навчально-виховного процесу: • анкета«Стильвикладанняпедагога»; • співбесіди та спостереження під час навчальних занять; • карта спостережень «Стильові особливості вчителя під час спілкування на уроці
Результати досліджень
► Під час визначення мотивації навчання з’ясовано, що для 62,5% учнів — це мотивація самовизначення, 18,75% — вузькопрактичні по- казники, для 12,5% — мотивація саморозвитку, 6,25% — пізнавальна мотивація. Широкі соціальні мотиви мають 56,25% учнів, вузькі соціальні мотиви — 18,75%, мотивація примусом — 6,25%, мотивацію благополуччя мають 12,5% учнів.
► Аналіз первинних даних моніторингових досліджень дає змогу побачити, що вчителі досягають мети уроку через використання різних методів і прийомів, елементів педагогічних технологій.
Зазначимо, що загалом у школі сучасні педагогічні технології застосовують досить широко.
• Учителі математики «програють» (за показниками по школі) у застосуванні технологій диференційованого навчання (30% відносно 65% по школі загалом), рефлексії навчання (30% відносно 53%) і колективної розумової діяльності (20% відносно 40%). Оскільки ці технології відіграють важливу роль у спрямованості уроку.
• Достатній рівень мотиваційної спрямованості навчання продемонстрували вчителі початкових класів (у середньому 52%).
• Для порівняння — вчителями, які виклада- ють у 5—11-х класах, досягнуто середній рівень мотиваційної спрямованості навчання — 35%.
• Зазначено також стійке підвищення цього показника залежно від професійної категорії та педагогічного стажу (25% — для вчителів, які не мають категорії, 42% — для вчителів І категорії, 23% — для молодих вчителів, 30% — для вчителів зі стажем понад 15 років).
Дані моніторингового дослідження відвідування уроків не дали контрастних відмінностей. Щодо навчальних предметів, то найвищий рівень мотиваційної спрямованості навчання продемонстрували вчителі іноземної мови (40%), а найнижчий рівень — учителі фізики (20%), математики (25%) і географії (28%).
► Необхідно зазначити, що показники знижуються за умови переходу на вищі ступені навчання. Це пов’язано з бажанням вчителів, які працюють у старших класах, досягти високих результатів під час ДПА та ЗНО. Проте аналіз наявних даних свідчить, що вони йдуть у розріз із зацікавленістю учнів старших класів до навчання.
Учителі, які викладають у старших класах, особливо нехтують прийомами, що перешкоджють перевтомі. У 55% випадків цей показник взагалі не було реалізовано. Відносно слабо реалізовано облік особливостей аудиторії старшокласників, що свідчить передусім про недостатнє володіння вчителями школи технологією диференційованого навчання.
За результатами роботи цільової групи розроблено рекомендації щодо подальшої роботи шкільних методичних об’єднань.
Надалі педагогічний колектив буде працю- вати за методичними рекомендаціями цільової групи «Підвищення якості освітнього процесу через ефективну взаємодію учителя та учня на уроці» на рівні методичних об’єднань.
Продовжиться робота щодо підвищення ефективності навчання, проводитиметься комплекс методичних заходів, спрямованих на надання допомоги вчителями у визначенні та уточненні педагогічних цілей і завдань, вибору педагогічних технологій.Заплановано проведення порівняльного аналізу якості знань учнівських колективів класів із низки предметів.
Під час проведення самоаналізу цих уроків у контексті створення умов ефективної взаємодії вчителя й учня виокремлено певні аспекти.
Внутрішній аспект навчальної діяльності учнів полягає в тому, що вона визначається такими компонентами, як: інтерес до навчання, ініціатива у навчальній роботі, пізнавальна самостійність, напруженість фізичних і розумових сил для розв’язування поставленого пізнавального завдання. Учитель приділяє певну увагу розвитку цих компонентів на уроках математики в початковій школі під час організації активної навчально-пізнавальної діяльності.
Зовнішній аспект активної діяльності школя- рів полягає в тому, що до цієї діяльності необ- хідно залучати всіх учнів класу та кожного з них окремо. Ця вимога може бути здійснена лише за допомогою умілого поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи учнів, а також за допомогою сучасних засобів індивідуального навчання, зокрема: дидактичних матеріалів із друкованою основою, карток-інструкцій, карток-зразків, засобів програмного контролю тощо. У процесі діяльності учні використовують готові алгоритмічні приписи, правила й закони або самостійно складають їх.
Для активізації навчальної діяльності учнів під час розв’язування задач корисним є також розгляд кількох задач із недостатніми даними. Тому щоб активізувати колективну та індивідуальну увагу, учнів учителі вдало використовують прийоми евристичної бесіди, різні дидактичні опори (наочно-образні, логічні схеми, плани-конспекти тощо). Для учнів із недостатньо сформованим умінням керувати увагою та незадовільною математичною під- готовкою вчитель готує картки-підказки: план виконання або зразок розв’язування анало- гічної задачі, алгоритм розв’язування такого виду задач, може бути поєднання алгоритму із зразком.
► Аналізуючи взаємодію вчителя та учня на уроці, необхідно наголосити на тому, що позицію щодо активної співпраці між учителем та учнем зай- мають від 68 до 73% учнів залежно від предмета. Усе це дає певну можливість говорити про підвищення результативності уроку та позитивний досвід використання вчителями певних педагогічних технологій. Результатом є активізація пізнавальної діяльності учнів у процесі оволодіння знаннями та побудова оптимальної моделі пізнавальної діяльності вчителя та учня на уроці.
Така позитивна динаміка збільшення відсотка учнів у контрольних класах із високим і достатнім рівнем знань, зменшення серед- нього та низького рівнів дає змогу говорити про доцільність проведення моніторингових досліджень