ТЕПЕР У НАС «ВСЕ БУДЕ STEM»? 2 частина

продовження 

Натомість, «більша частина досліджень повідомляє, що реальна заробітна плата в багатьох науково-технічних професійних галузях не зростає, або зростає повільно, а рівень безробіття такий самий високий чи навіть вищий, ніж серед фахівців такого самого кваліфікаційного рівня в інших професіях».

Вам це не видається знайомим? Мені це нагадує про повідомлення української служби зайнятості, згідно з якими найпотрібнішими в Україні є менеджери з туризму й бухгалтери.

Абревіатура STEM охоплює надто широкий спектр наукових і технічних спеціалізацій. Річ у тім, що в різних STEM-галузях може бути різна ситуація з погляду потреб економіки.

Наприклад, зараз в Україні ми маємо стрімке збільшення фінансування розробок, випуску, модернізації й ремонту всіх різновидів військової техніки та зброї.

І на ринку праці це, природно, викликає зростання попиту на фахівців, зокрема, з обробки металів, машинобудування, електроніки, ІТ тощо.

А чи потрібно нам більше фахівців, наприклад, з астрофізики чи біології?

Треба спершу з’ясувати, скільки фахівців різних кваліфікаційних рівнів у різних галузях науки потребує на- ша економіка зараз і скільки вона їх потребуватиме в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі і вже на підставі цього приймати рішення щодо заходів із розширення числа дипломованих фахівців у тих чи тих STEM-галузях.

Наступне запитання «на засипку». Польський Інтернет-ресурс повідомляє, що у STEM-галузях економіки у 2020 році в Європі буде 20 мільйонів робочих місць для висококваліфікованих працівників і 30 млн робочих місць для працівників середнього професійно-кваліфікаційного рівня.

А скільки робочих місць у STEM- галузях того ж року потребуватиме Україна?

Американці кажуть, що фахівців у галузях природничо-математичних та інженерно-технічних наук їм бракує через нестачу послуг у сфері STEM-освіти. Не вистачає навчальних програм, навчальних закладів і викладацьких кадрів — фахівців зі STEM- галузей.

А у нас усе навпаки. Ми ж успадкували радянську систему освіти, яка, за ідеологічною доктриною «виховання будівників комунізму», була орієнтована на підготовку фахівців із середньою й вищою професійною технічною освітою та подальшу їхню зайнятість у сфері промислового та сільсько- господарського виробництва (понад 85% ринку праці).

І коли Україна вийшла зі складу СРСР, рівень цієї освіти в Україні оцінили експерти Світового банку (до речі, американці) у своєму звіті 1994 року: «Ще коли Україна була частиною Радянського Союзу, її система освіти забезпечувала потреби планової економіки висококваліфікованими фахівцями.

Успіхи української освіти зробили суттєвий внесок у становлення Радянського Союзу як лідера авіаційно-космічної промисло- вості…».

Зараз, попри всі кризи та скорочення, Україна має розгалужену мережу закладів професійно-технічної освіти, які надають своїм випускникам робітничі професії в галузях, які охоплюють усі варіанти STEM. 28 У кожній області України є ще політехнічні, індустріальні чи інші інженерно-технологічні ВНЗ, а також університети з факультетами прикладної математики, математики й механіки, фізики, хімії, біології, геології та географії.

Отже, в Україні є достатньо середніх і вищих навчальних закладів, які надають своїм випускникам технічну і природничо-математичну освіту. А судячи з останніх заходів Міністерства освіти і науки України зі скорочення їхньої кількості, цих закладів навіть більше, ніж достатньо.

То, можливо, якість української професійної природничо-математи- чної та технічної освіти дуже низька?

Не знаю, але судячи з того, що наші фахівці випускають одні з найкра- щих у світі літаки та будують у Саудівській Аравії завод із випуску літаків, а в Бразилії — космодром, з якого запускають ракети власного виробництва в космос; зводять складні будівельні об’єкти в Ізраїлі; засновують ІТ стартапи в США та продають програмні продукти ІВМ і Apple; обіймають посади го- ловних інженерів у таких компаніях, як AerBus — навряд.

Інша річ, як усі ці заклади освіти оснащені навчально-виробничим устаткуванням, приладами й мате- ріалами для практичної підготовки своїх випускників до роботи саме на високотехнологічних виробництвах.

Та судячи з того, що фінансування освіти в державному бюджеті на цей рік зменшене на 16% порівняно з минулим роком, із матеріально- технічним забезпеченням наших закладів освіти усе просто чудово…

STEM у школах 

Продовженням інституційного аспекту STEM-освіти є її пропедевтика в середніх загальноосвітніх закладах. Пам’ятаєте згаданий американський проект «Веди», який охопив «аж» 5 тисяч середніх шкіл у США?

Так от, в Україні діє мережа із близько 18 тисяч середніх загальноосвітніх навчальних закладів, навчальний план багатьох із них (якщо не всіх) містить такі предмети як математика, інформатика, фізика й астрономія, хімія, біологія, географія, економіка, ручна праця, безпека життєдіяль- ності, а ще й екологія та креслення. Іншими словами, повний перелік усіх базових STEM-дисциплін. Як кажуть, відчуйте різницю: 5000 у 300-мільйонних США і 18000 у 45-мільйонній Україні.

Для ілюстрації в таблиці 2 перелік наукових дисциплін STEM- освіти, рекомендованих ННФ США порівняно з предметами навчальних планів українських загальноосвітніх шкіл.

З таблиці 2 можна зробити висновок про майже стовідсотковий збіг галузей і предметів навчального плану українських загальноосвітніх середніх шкіл і предметів, рекомендованих ННФ США до внесення в навчальні плани шкіл. До речі, ті самі американці, згадувані вже експерти Світового банку, саме з природничо-математичною освітою пов’язували взагалі високий рівень української шкільної освіти:

«Українська система освіти охоплює дошкільні й середні шкільні заклади, а також навчання після закінчення шкіл і видається привабливою порівняно з рештою країн Європи… Професійна підготовка вчителів висока, більшість учителів навчалися у вищих навчальних закладах. Знання радянських студентів з математики та інших природничих наук високо оцінювалися на міжнародних конкурсах та змаганнях. Не так давно Україна виборювала високі місця у змаганнях з іншими радянськими республіками. …досягнення школярів у математиці та природничих науках можуть посперечатися зі стандартами середніх та розвинутих країн…».

 Таблиця 2

Галузі (предмети) STEM-освіти в Україні та США

Отже, STEM охоплює навчальні дисципліни, які входять в освітні га- лузі навчальних планів українських ЗОШ, зокрема «Математика» (математика, алгебра, геометрія), «Природознавство» (фізика, хімія, біологія, географія, астрономія, екологія), «Технології» (інформати- ка, креслення, ручна праця) і частково навіть «Суспільствознавство» (економіка), «Естетична культура» (образотворче мистецтво) та «Здоров’я».

 STEM — це вам не LEGO

 Нарешті, ми підійшли до того, з чого починали — STEM-освіта як сфера діагностики й розвитку дослідни- цьких і технічних здібностей дітей. Ну хто сказав, що це зводиться до проведення занять із дошкільни- ками за якоюсь «LEGO-методикою», проти якої я нічого не маю? Зроз- уміло, що фірма, яка випускає дитячі конструктори LEGO, зацікавлена в якнайбільших обсягах їх збуту.

Але до чого тут STEM-освіта? Конструювання було відоме ще за царя Гороха як один із основних елементів методик розвитку й ви- ховання дітей. Складання кубиків чи пазлів, плетіння з ниток, шнурків, соломки й лози, ліплення з піску, виготовлення виробів із різних матеріалів: дерева, глини, піску, пластиліну й інших пластичних субстанцій, металу, тканини — що тут нового?! Та конструювання не обмежується дошкільним віком. Має бути система розвитку інже- нерно-конструкторських здібностей в усі подальші вікові періоди. Але й тут для української освіти немає нічого нового — як у теоретико-педагогічному, так і в інституційно- системному плані.

Знову нагадаю, що Україна вийшла з СРСР, де з 1920-х років існувала розвинена система масової STEM- освіти, яку становила мережа «єдиних трудових політехнічних ЗОШ», середніх профтехучилищ і технікумів, технологічних вищих навчальних закладів, а також мережа факультетів і обласних інститутів підвищення кваліфікації вчителів, керівників гуртків і викладачів середніх закладів профтехосвіти. Тобто на наших теренах уже майже 100 років існує рух на підтримку розвитку техніки й технологій і відповідної освіти. Отже, STEM-освіта в Україні представлена не лише навчальними планами закладів освіти всіх рівнів, а й системою закладів позашкільної освіти й мережі інституцій, покликаних розвивати STEM-здібності школярів.

 Якщо США лише в кінці ХХ століття почали розвивати загальнодержавну інститу- ціональну мережу виявлення й розвитку молодих талантів у галузях STEM, то в Україні така мережа (система) діє вже понад півстоліття.

 

 Що ж робити зі STEM-освітою?

  Зараз перед Україною стоїть низка викликів, з якими наша освіта, зокрема загальна середня, мусить упоратися. Серед них виділяються щонайменше три.

1. Вкрай низький, якщо не сказати загрозливий стан здоров’я наших школярів і студентів, серед яких із першою групою здоров’я, тобто абсолютно здорових, є лише 10%.
2. Низький рівень знання іноземних мов, що явно не сприяє інтеграції України у європейський науково- -технічний і культурно-освітній простір.
3. Потреба підвищення рівня поча- ткової військової підготовки через потребу протистояти російській військовій агресії. Жоден із цих викликів не стосується STEM-освіти, але мусить бути обов’язково врахований у змісті навчальних програм усіх рівнів.

Олег ГІРНИЙ,
кандидат технічних наук, психолог закладів освіти, перекладач з польської мови,

доцент Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, м. Львів

журнал «Школа» № 8 2016р.

далі буде