Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою покритонасінних рослин та їх сучасною класифікацією; розглянути загальні ознаки класів Однодольні та Дводольні; удосконалити вміння учнів порівнювати, робити узагальнювальні висновки; розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати ціннісні орієнтації на збере- ження природи й естетичні смаки учнів.
Завдання:
- вивчити основні ознаки відділу Покритонасінні (Квіткові);
- вивчити загальні ознаки класів Однодольні та Дводольні;
- навчитись порівнювати рослини різних класів;
- навчитися визначати особливості будови покритонасінних рослин на живих об’єктах або гербарних екземплярах.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Терміни і поняття: покритонасінні (квіткові), однодольні рослини, дводольні рослини.
Обладнання: підручник, таблиця «Покритонасінні», слайди презентації, малюнки й фото різних рослин, живі й гербарні екземпляри рослин класів Однодольні та Дводольні.
Хід уроку І. Організація роботи
Привітання вчителя й учнів. Перевірка готовності до уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання Вправа «Так чи ні»
Вправа «Так чи ні»
1. Голонасінні бувають деревами, кущами і трав’янистими рослинами.
2. Стовбури голонасінних не мають кори.
3. Лише деякі голонасінні рослини мають насіння.
4. Сосна та ялина — це хвойні рослини.
5. Хвойні мають голчасті листки.
6. Запилення голонасінних відбувається за допомогою вітру.
7. Для запліднення голонасінних потрібна вода.
8. Насіння голонасінних рослин нічим не захищене, розташоване на лусочках шишок.
9. Шишки бувають чоловічими й жіночими.
10. Дозрілачоловічашишкасоснизвичайної має буре забарвлення.
11. З шишок висипаються спори.
12. Кедрові горішки — це насіння сосни сибірської.
ІІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду й опорних знань учнів
Гра «Впізнай рослину»
На фотографіях різних рослин розпізнати водорості, вищі спорові та голонасінні.
Фронтальне опитування:
— Які відділи рослин ми вже вивчили?
— Чим відрізняються нижчі та вищі рослини?
— Чим відрізняються спорові та насінні рослини?
— Чому відділ Покритонасінні, або Квіткові має таку назву?
IV. Мотивація навчальної діяльності учнів
Прийом «Здивуй»
Учитель. Назвіть рослини, які, на вашу думку, є найважливішими у природі та житті людини. Зверніть увагу, що більшість рослин, які ви назвали, належать до відділу Покритонасінні, або Квіткові.
Створення проблемної ситуації
— Чому покритонасінні — найпоширеніша сучасна група рослин на земній кулі?
V. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (запис у зошит)
Вправа «Так чи ні»
- Голонасінні бувають деревами, кущами і трав’янистими рослинами.
- Стовбури голонасінних не мають кори.
- Лише деякі голонасінні рослини мають насіння.
- Сосна та ялина — це хвойні рослини.
- Хвойні мають голчасті листки.
- Запилення голонасінних відбувається за допомогою вітру.
- Для запліднення голонасінних потрібна вода.
- Насіння голонасінних рослин нічим не захищене, розташоване на лусочках шишок.
- Шишки бувають чоловічими й жіночими.
- Дозріла чоловіча шишка сосни звичайної має буре забарвлення.
- З шишок висипаються спори.
- Кедрові горішки — це насіння сосни сибірської.
VI. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу
Загальна характеристика покритонасінних. Інтерактивна вправа «Гронування» Учні називають усе, що їм відомо про відділ Покритонасінні. Учитель на дошці записує їхні твердження, допомагає встановити зв’язки між поняттями.
Розповідь з елементами бесіди про біологічні особливості покритонасінних рослин
Різноманітність вегетативних органів та їх видозмін, що поліпшує й урізноманітнює виконання життєвих функцій. Досконала будова провідних тканин, які по- ліпшують транспорт речовин по всій рослині. Квітка, яка є найдосконалішим органом розмноження. 
Захищеність насінних зачатків від несприят- ливих умов стінками зав’язі квітки. Запилення вітром, комахами, водою, пта- хами тощо. Подвійне запліднення, що забезпечує утво- рення зародка й запасу поживних речовин. Плід, у якому насінина захищена оплоднем, що має також пристосування до поширення насіння.
Класифікація відділу Покритонасінні
(Розповідь-пояснення про необхідність класифікації покритонасінних рослин.)
Учитель. Квіткові рослини надзвичайно різноманітні. Щоб зрозуміти цю різноманітність, вчені об’єднують рослини у групи, які в свою чергу об’єднують у більші групи. Для вста- новлення таких груп використовують ознаки їх схожості й відмінності, за якими можна судити про ступінь спорідненості організмів між собою.
Пригадайте, які основні систематичні одиниці використовують для класифікації рослин (схема 1)
Класифікація шипшини голчастої
Cхема 1
Вид
Шипшина голчаста
(Rosa acicularis) Види об’єднують у рід
Рід
Шипшина (Rosa) Роди об’єднують у родини
Родина
Розові (Rosaceue) Родини об’єднують у порядки
Порядок
Розоцвіті (Rosales) Порядки об’єднують у класи
Клас
Дводольні
(Dicotyledones) Класи об’єднуються у відділи
Відділ
Покритонасінні
(Magnoliophyta)
Складання схеми про місце покритонасінних у системі живої природи (схема 2).
Схема 2
Місце покритонасінних у системі живої природи
Імперія Клітинні форми життя
↑
Надцарство Еукаріоти
↑
Царство Рослини
↑
Підцарство Вищі рослини
↑
Відділ Покритонасінні (Квіткові)
Учитель. Відділ Покритонасінні (Квіткові) поділяється на класи — Однодольні та Дво- дольні. Основною ознакою, на якій ґрунтується такий поділ, є кількість сім’ядоль. У зародків дводольних їх дві, а в однодольних — одна. Але, крім кількості сім’ядоль, представникам класів Дводольні та Однодольні властиві й інші відмінності.
Найзагальнішими ознаками рослин, які належать до класу Дводольні, є: стрижнева коренева система; листки прості та складні, переважно із сітчастим жилкуванням; чотири або п’ятичленні квітки. Серед дводольних великарізноманітність дерев, кущівітрав, якіживуть у різних умовах. До дводольних належать більшість плодових, ягідних, овочевих, олійних, декоративних, лікарських рослин тощо.
Рослини класу Однодольні мають мичкувату кореневу систему; прості листки, паралельне або дугове жилкування; тричленні квітки. Переважна більшість однодольних — трав’янисті рослини, які добре переносять несприятливі умови існування. Клас Однодольні включає багато важливих сільськогосподарських рослин: злакові, овочеві, декоративні тощо.
VII. Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі
Самостійна робота учнів: розглядаючи гербарні екземпляри, визначте, які рослини належать до дводольних, а які — до однодольних.
VIII. Узагальнення та систематизація знань
Заповнення таблиці «Порівняльна характеристика класів Дводольні й Однодольні».
Таблиця
Порівняльна характеристика класів Дводольні й Однодольні
| Характерні ознаки | Дводольні | Однодольні |
| Кількість сім’ядоль у зародку | ||
| Тип кореневої системи | ||
| Стебло | ||
| Листки | ||
| Квітка | ||
| Життєві форми |
Гра «Класифікація»
Учитель демонструє фото подорожника й воронячого ока й запитує, до яких класів покритонасінних належать ці рослини.
Очікувана відповідь учнів: подорожник належить до класу Однодольні, тому що в нього дугове жилкування листка та мичкувата коренева система; вороняче око — до класу Дводольні, тому що має сітчасте жилкування листка.
Розповідь учителя про необхідність враху- вання сукупності ознак під час класифікації покритонасінних .
Серед дводольних єрослинизознакамиоднодольних(наприклад подорожник із дуговим жилкуванням листків), і, навпаки, серед однодольних є рослини з ознаками дводольних (наприклад вороняче око із сітчастим жилкуванням листків). Отже, віднести рослину до кожного з кл сів можна лише за певною сукупністю ознак.
Робота з опорним конспектом: формулювання тез вирішення проблемної ситуації щодо особливостей покритонасінних, які забезпе- чили їх панування на нашій планеті:
— наявність квітки, яка є органом розмно- ження і захищає насінні зачатки від несприят- ливих умов;
— наявність плоду, що захищає та поширює насіння;
— запліднення, що забезпечує утворення зародка й запасу поживних речовин для його розвитку й не залежить від води.
Х. Підбиття підсумків уроку Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Учні обмінюються враженнями від уроку. Учитель виставляє оцінки.
ХІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф у під- ручнику; підготувати цікаву інформацію про покритонасінні рослини (за бажанням).
Використані джерела
1. Програма з біології для 6—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена на-
казом Міністерства України № 664 від 06.06.2012 р. // Навчальні програми для загальноосвітніх
навчальних закладів: Природознавство. Біологія. 5—9 класи. — Київ: Видавничий дім «Освіта»,
2013. — 64 с.
2. Біологія: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 6 кл. / Л. І. Остапченко та ін. — Київ: Генеза,
2014. — 226 с: іл.
3. Біологія: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 6 кл. / І. Ю. Костіков та ін. — Київ:
Видавничий дім
«Освіта», 2014. — 256 с: іл.
4. Біологія: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 7 кл. / В. І. Соболь. — Київ: Грамота,
2007. — 296 с: іл.
5. http://biovin.at.ua/load/normativni_dokumenti/normativni_dokumenti/metodichni_rekomendaciji_
shhodo_vikladannja_biologiji_ta_ekologiji_u_2015_16_navchalnomu_roci/35-1-0-114
6. http://biovin.at.ua/load/normativni_dokumenti/normativni_dokumenti/tekhnologija_produktivnogo_
navchannja/35-1-0-86
7. htt
://biovin.at.ua/load/normativni_dokumenti/normativni_dokumenti/suchasnij_urok_biologiji/
35-1-0-94
Інна КОСТЮК, учитель біології
Іллінецького НВК «ЗОШ I—III ст. — гімназія No 2», Вінницька обл
Біологія №1 2017