Порогові бали потрібно збільшувати, але поступово.
23 травня розпочинається «гаряча» пора для одинадцятикласників — початок складання ЗНО. Цього року на випуск- ників шкіл та абітурієнтів чекають кілька новацій. Головні: результати ЗНО зараховуватимуться як ДПА, а у ВНЗ можна подавати сертифікати 2016 року. До того ж для абітурієнтів створено мобільний додаток, за допомогою якого учасники зовнішнього незалежного оцінювання зможуть будь-де й будь-коли переглянути розклад обраних тестувань і отримати результати ЗНО. Але разом з тим є й чимало питань, які хвилюють освітянську спільноту: наскільки захищеною є нині система безпеки Українського центру оцінювання якості освіти; як проходитиме й оцінюватиметься аудіювання з іноземних мов; чи зміниться структура тестувань після інтеграції шкільних предметів… На ці та інші запитання «Школі» відповів очільник УЦОЯО Вадим Карандій.
— Пане Вадиме, 17 березня завершилася реєстрація ЗНО. Скільки осіб складатимуть тестування цього року?
— Станом на 21 березня для участі в зовнішньому незалежно- му оцінюванні зареєструвалися 236 783 особи. Остаточну кількість учасників ЗНО ми будемо знати всередині квітня. Реально зареєструвалося дещо менше учасників, ніж ми очікували. Це пов’язано з новою умовою прийому до ВНЗ, яка передбачає використання сертифікатів ЗНО як 2017 року, так і 2016. Зазвичай це ті абітурієнти, яким не вдалося вступити до вищих навчальних закладів минулого року.
— Чи існує статистика, скільки зареєструвалося учасників із тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей?
— Відстежити таких осіб як минулого року, так і цьогоріч досить проблематично. Однією з причин є те, що не кожен випускник чи абітурієнт із відповідних територій хоче вказувати своє місце проживання, вважаючи це якоюсь дискримінаційною ознакою. Тому ми на цьому не наполягаємо. Багато хто з відповідних осіб вибирають місцем проходження ЗНО не прилеглі до окупованих території, наприклад Херсонську, Луганську чи Донецьку області, а реєструються по всій території України.
— Як складатимуть ЗНО діти з вадами зору?
— Технологію складання ЗНО для осіб із вадами зору ми апробували в 2012 та 2013 роках. МОН нещодавно затвердило програми ЗНО для такої категорії осіб. І перше оцінювання з української мови, історії України та математики для незрячих буде проведено у 2018 році. Для учасників ЗНО, які мають інвалідність, новацією цього року є додаткові півгодини для складання тестувань. На цьому наполягли медики та психологи, пояснюючи тим, що особам з особливими потребами необхідний час, щоб адаптуватися до умов складання ЗНО в аудиторії.
— Ви говорили про те, що у 2018 році буде запроваджено аудіювання з іноземних мов. Хоча це мало відбутися ще у 2017 році. Чому відмінили?
— Сучасні тестування з іноземних мов відбуваються за двома видами: писемним мовленням та читанням.
Окрім цих видів, має оцінюватися сприйняття мовлення на слух, тобто аудіювання й усне мовлення, уміння спілкуватися. Останнє є найскладнішим. Адже потрібно готувати окремі категорії осіб, які будуть брати участь у спілкуванні. Тому ми зараз не розглядаємо практичну реалізацію цієї складової.
А от аудіювання найближчим часом може бути реалізоване. У 2016 році ми проводили апробацію цієї технології. Загалом апробація пройшла успішно. Але виникли питання щодо складності відповідних тестів, що потребувало додаткового часу на їх розробку й адаптацію. Тому МОН прийняло рішення про те, що 2017 рік стане ще одним роком апробації. А вже починаючи із 2018 року аудію- вання буде запроваджено у практику проведення ЗНО.
Твір-роздум — письмова робота не з літератури, а з мови. Звичайно, учасник ЗНО має право висловити власну думку. Але ті, хто вважають, що у творі можна абсолютно вільно викладати свої думки, допускаються помилки. Якщо уважно вчитатися в завдання, то є певні завдання, де чітко визначено, якою має бути конструкція цього висловлювання.
Щодо технології проведення аудіювання, завдання записуються на СD-диски, які знаходяться в тому ж пакеті, що й сертифікаційні роботи. Якщо говорити про технічне забезпечення, то тут може використовуватись комп’ютерна техніка, яка є в навчальних закладах, а також звичайні звуковідтворюючі пристрої у вигляді аудіопрогравачів. Техніка перевірки аудіювань така ж сама, як і у звичайних відповідях.
— Як оцінюється твір-роздум з української мови та літератури? Звичайно, існують певні вимоги та критерії, але з іншого боку — учасник ЗНО може висловити особисту думку щодо певної проблеми, яка не відповідатиме поглядам того, хто перевірятиме цей твір. Чи може це вплинути на оцінювання?
— Твір-роздум — письмова робота не з літератури, а з мови. Звичайно, учасник ЗНО має право висловити свою думку. Але ті, хто вважають, що у творі можна абсолютно вільно викладати свої думки, допускаються помилки. Якщо уважно вчитатися в завдання, то є певні задачі, де чітко визначено, якою має бути конструкція цього висловлювання. Розробники завдання перевірятимуть мовленнєві навички учня, наскільки він письмово, за чіткою структурою може викласти власні думки.
Вадим Карандій: нині порогові бали чітко прив’язані до вимог щодо змісту та обсягу знань, умінь
і навичок, які повинен мати випускник ЗНЗ
— Чому результати ЗНО з предметів зараховують як результати державної підсумкової атестації в школі? Адже не всіх випускників шкіл може влаштовувати бал, отриманий на ЗНО з певного предмета. А скласти ДПА з цього предмета у школі вони вже не мають права.
— Дуже багато хто задається питанням, коли потрібно проводити ЗНО: при вступі до вищого навчального закладу чи при закінченні загальної середньої освіти. Тут потрібно дивитися на світовий досвід і ті цілі, які ми перед собою ставимо. Як правило, більшість цивілізованих країн проводять випускні іспити. Вступ до ВНЗ здійснюється вже за фактом здобуття середньої освіти.
Наша практика ще з часів радянського союзу показувала, що наявність загальної середньої освіти при вступі до ВНЗ є недостатньою. Тому потрібні були вступні іспити. І ЗНО з’явилося як один із заходів забезпечення чесності та об’єктивності оцінювання. Але є загальні тенденції, покликані змістити контроль знань з елемента вступу до елемента випуску із загальноосвітніх навчальних закладів.
— Зараз активно обговорюється питання інтеграції шкільних предметів. Наприклад, фізику, хімію, геометрію і географію планують об’єднати в один курс — «Людина і природа». Чи розглядає- ться варіант об’єднання ЗНО з усіх цих предметів в один тест?
— Є різні типи тестів. Це предметні, комплексні та надпредметні. Поки що ми практикуємо предметні тестування. Але може бути й комплексне тестування, коли кілька предметів об’єднані в один тест. Наприклад, у Києво-Могилянській академії до 2008 року існували комплексні тестування, коли кілька предметів були включені до вступного іспиту.
Надпредметні тести спрямовані на визначення певних компетентностей. Ці тестування можуть містити елементи з багатьох предметів, які вивчають у школі, але спрямовані не на визначення рівня володіння знаннями, а на наявність у випускника певних компетентностей і навичок.
Тому варіанти розвитку комплексних і надпредметних тестів ЗНО існують, і ми їх розглядаємо. Але це поки що в перспективі. Швидше за все, ми будемо про це говорити детальніше, коли впроваджуватимуться форми проведення ЗНО в базовій середній школі, тобто після 9-го класу.
— До речі, про 9-й клас. У новому проекті Закону про освіту передбачено, що тести ЗНО складатимуть випускники 9-х класів. Буде діяти така ж система, як і з випускниками 11-х класів — поєднання ЗНО та ДПА, чи буде якась інша схема?
— Поговорімо про час, який необхідний, щоб побудувати нормальну екзаменаційну систему. Для того щоб впровадити тестування з нового предмета, потрібно мінімум 2 роки. Щоб побудувати систему іспитів після завершення якогось ступеня навчання, потрібно ще більше часу.
Варіанти розвитку комплексних і надпредметних тестів ЗНО існують, і ми їх розглядаємо. Але це поки що в перспективі….
Нині зміни, які передбачаються у Законі про освіту, є поки що лише в проектах та в Концепції «Нової української школи». Відповідно до плану реалізації концепції перший випуск 9-х класів, учні яких повинні пройти тестування за новою системою, припадає через 5 років, тобто на 2023 рік. Протягом цього часу УЦОЯО спільно з МОН та Академією педагогічних наук має запропонувати форму проведення такої ДПА для 9-го класу. Ми нині перебуваємо на початкових етапах планування цієї системи.
— Нині активно точаться дискусії щодо проблеми низьких порогових балів «склав / не склав». Деякі експерти свідчать про те, що майже всі випускники шкіл стають студентами вишів, і це погано впливає на якість їхнього навчання й девальвує цінність диплома про вищу освіту. Чи потрібно сьогодні підвищувати порогові бали?
— Усі про це говорять, але хоча б хтось цікавився статистикою, щоб підтвердити свої висловлювання. Якщо до 2014 року відсоток тих дітей, які не подолали поріг, сягав до 10%, то у 2015 році з окремих предметів, наприклад, із фізики, сягнув до 23,3%, а у 2016 році цей поріг становить від 14,7 до 16,5%.
Якщо брати українську мову та літературу, то тут показник стабільний — 9%. Що за старою методикою визначення порогу, що за новою, абсолютно нічого не змінюється. Але якщо взяти до уваги, що у 2015 році тестування з української мови та літератури проходили не лише ті, які вступають до ВНЗ, а всі випускники шкіл, реальний показник порогу з цього предмета знизився.
Це відносні показники, але нинішні порогові бали чітко прив’язані до вимог щодо змісту й обсягу знань, умінь та навичок, які повинен мати випускник загальноосвітнього навчального закладу.
Чи підвищувати порогові бали — питання більше політичне: наскільки це буде корисним чи шкідливим
для системи освіти й суспільства загалом. Якщо ж звертатися до практики, то поріг потрібно підвищувати, але поступово.
— Раніше Ви говорили про те, що є проблеми з IT-забезпеченням Українського центру. Наскільки нині захищена система безпеки?
— Ті проблеми, які були у 2016 році, здебільшого вирішені. Нині ми маємо три нові системи безпеки. Усі вони пройшли через процедуру атестації державними органами. Ми маємо відповідні атестати комплексних систем захисту. До того ж модернізовано дві системи, які існували раніше. Так, нині Український центр у частині створення тестів, тиражування сертифікаційних робіт, обробки результатів ЗНО має абсолютно захищену систему.
— Розкажіть детальніше про презентований нещодавно мобільний додаток «Моє ЗНО». Чому вирішили створити його? Чим він корисний для учасників ЗНО?
— Ініціатори створення додатку — наші партнери, компанія Infopulse, яка протягом 2016 року допомагала відновити інформаційну систему Українського центру. У травні 2016 року виникла ситуація, коли учасники ЗНО у переддень тес- тування з української мови та літератури не змогли роздрукувати запрошення і йшли до пунктів складання ЗНО без перепусток. Наші партнери побачили в цьому проблему й запропонували сучасний спосіб її вирішення — індивідуальне інформування кожного учасника ЗНО. Мобільний додаток містить функцію автоматичного нагадування. Наприклад, за день до початку проходження ЗНО на смартфон чи планшет учня буде надіслано повідомлення про місце розташування пункту та про те, скільки часу потрібно, щоб дібратися до його.
Вадим Карандій, із 2004 по 2006 рік працював на посаді заступника начальника управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації. Із 2006 по 2014 роки обіймав посаду заступника директора Українського центру оцінювання якості освіти. У 2014 році очолював державне підприємство «Інфоресурс», яке адмініструвало Єдину державну електрону базу з питань освіти і разом з УЦОЯО організовувало процес вступної кампанії.
21 жовтня 2015 року Кабінет Міністрів України призначив Вадима Карандія директором УЦОЯО.
Додаток нині працює на операційній системі Android. До початку ЗНО має запрацювати версія для IOS. У цьому додатку міститься вся інформація, розміщена в персо- нальному кабінеті учасника ЗНО на сайті УЦОЯО. Це перелік предметів, із яких учасник складатиме ЗНО, дата проходження, адреса пункту тестування, результати оцінювання тощо. Якщо жартома, то цей додаток можна назвати «ЗНО-мама», адже функції батьків у цій ситуації виконуватиме інший помічник, який буде в кишені кожного з абітурієнтів.
Додаток реалізований як соціальний проект і повністю безкоштовний для учасників ЗНО.
Модернізована інформаційна система й нові системи захисту Українського центру є гарантією для суспільства, що фальсифікація та підробка результатів тестувань неможлива.
— Нещодавно Прокурор Генеральної Прокуратури Олександр Новіков заявив про те, що починаючи з 2008 року 200 осіб підробили результати ЗНО. Більшість із них — діти колишніх міністрів і нардепів. Є навіть ті, хто взагалі не складав ЗНО. Чому нині існує можливість підробити сертифікат?
— Ідеться не про сьогодні, а період до 2015 року. Щодо пояснення цього питання, то відповідь можуть дати органи слідства. Єдине, що можу сказати, — модернізована інформаційна система й нові системи захисту Українського центру є гарантією для суспільства, що фальсифікація та підробка результатів тестувань неможлива.
Щодо відповідних заяв досить цікава дискусія виникла на засіданні парламентського комітету, де народні депутати, які були там присутні, висловили бажання оприлюднити списки тих, хто підробив результати і хто був реальним замовником усіх цих справ. Але це питання нині знаходиться винятково в компетенції суду. Він має підтвердити всі ці факти й визначити, що далі з цим робити.
— На Вашу думку, як державна освітня політика України могла б скоротити нерівності в результатах залежно від місця проживання й типу школи, у якій навчався учасник ЗНО?
— Однозначної відповіді на це запитання ніхто не дасть. Для того щоб побудувати цю систему і зробити її такою, щоб вона задовольняла інтереси й запити всіх і була абсолютно ефективною, потрібна складна щоденна робота.
Заходи, яких нині вживають, із погляду структурних змін мережі навчальних закладів, ролі вчителя, програм, за якими потрібно навчати, підручників, що використовують у навчальному процесі та інших аспектів, є дійсно вагомими. І ступінь вкладу кожного з цих компонентів потрібно знати й розуміти.
Хочу зазначити, що УЦОЯО починає запроваджувати власні моніторингові дослідження. Ми спробуємо з’ясувати, які чинники впливають на результати навчання. Найперше, що ми плануємо зробити, — провести моніторингове дослідження на рівень сформова- ності читацьких і математичних компетенцій випускників початкової школи. Нині ми працюємо над розробкою необхідного інструментарію, тобто тестів і набору завдань з математики і читання. Такі заходи з фіксації результатів будуть тривати протягом 6—8 років.
Бесіду вела Анастасія БУГАЙЧУК
Журнал «Школа» № 4, 2017