Креслення — своєрідна графічна мова, зрозуміла будь-якій технічно грамотній людині, незалежно від того, якою мовою вона розмовляє. В умовах виробництва креслення є головним носієм конструкторсько-технологічної інформації, за допомогою якої відбувається відображення технічної думки, передача інформації про об’єкт виробничої діяльності, здійснюється планування виробничих процесів, виготовляється задуманий конструктором виріб. Пропонуємо методичну розробку уроку з предмета «Читання креслень», розроблену для майбутніх кваліфікованих робітників із професії «Монтажник санітарно-технічних систем і устаткування (3 розряд).
Креслення — мова техніки
Без застосування технічних креслень неможлива діяльність робітників на виробництві. Рівень професійної підготовки кваліфікованого робітника значною мірою залежить від його вміння правильно виконувати та читати технічні креслення. Щоб стати кваліфікованими конкурентоспроможними робітниками, щоб працювати із сучасною технікою, учні повинні усвідомити необхідність читати та розуміти креслення, тобто володіти «мовою» креслення. Фахівець, який вміло виконує та може грамотно прочитати креслення, здатний висловити свою інженерну думку, втілити в кресленнях конструкторські рішення. Без креслень, уміння їх розробляти та читати неможлива діяльність практично всіх галузей промисловості
і народного господарства.
У процесі опанування та використання графічних засобів помітно розвивається творча можливість особистості, абстрактне мислення та просторова уява. Виховується точність й охайність в роботі, загострюється окомір.
Під час проведення сучасних уроків із предмета «Читання креслень» перед викладачами ПТНЗ стоять складні завдання: зацікавити учнів, утримати їхню увагу, розвинути вміння спостерігати, зіставляти і порівнювати, аналізувати геометричну форму і конструкцію деталі, виробу, вузла та їх положення у просторі. Тому у процесі навчання кресленню необхідно широко застосовувати різні сучасні методи та форми викладання, наочне приладдя, інноваційні технології. Швидкий розвиток суспільства вимагає від викладача пошуку нових шляхів для досягнення цілей, які перед ним постали.
Комп’ютерні технології все більше проникають у наше повсякденне життя і всі сфери діяльності, поступово стають також і невід’ємною частиною професійної діяльності викладача. Завдяки комп’ютерним досягненням уроки креслення стають більш інформативно наповненими, а самостійна робота учнів — більш творчою та оригінальнішою, що знаходить своє відображення у підвищенні якості освіти. Тому у своїй роботі викладачі предмета «Читання креслень» повинні передбачати залучення комп’ютерних засобів у навчально-виховний процес. Сутність включення мультимедійних фрагментів в урок полягає в тому, що під час викладання матеріалу викладач презентує різноманітні малюнки, схеми, фотографії тощо, які демонструє на екрані.
Щоб підготувати якісний та цікавий урок із предмета «Читання креслень», викладачу потрібно використовувати активні методи навчання,
які спонукають учнів до розумової та практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка спрямована головно не на педагогічний виклад готових знань, їх запам’я-
товування і відтворення, а на самостійне оволодіння знаннями та вміннями. Під час навчання читанню креслень одночасно з виконанням графічних робіт доцільно практикувати вправи щодо проведення аналізу форми деталей, знаходження деталей у кресленнях, або креслень по деталях, знаходження відповідей на поставлені до креслення запитання.
Розробка уроку
Тема програми. «Читання креслень за професією»
Тема уроку. «Читання креслень систем водозабезпечення та каналізації»
Мета:
навчальна:
- закріпити знання правил та етапів побудови креслень систем водозабезпечення та каналізації;
- формувати навички читати робочі креслення систем водозабезпечення та каналізації;
- формувати вміння будувати креслення систем водозабезпечення та каналізації за умовними графічними позначками;
виховна:
- виховувати інтерес до вивчення предмета і своєї професії, дисциплінованість, точність та охайність в роботі;
- формувати комунікативні навички;
- формувати професійну культуру майбутнього робітника;
розвивальна:
- розвивати практичні навички аналізувати та читати робочі креслення систем водозабезпечення та каналізації;
- формувати вміння здійснювати самоконтроль своєї діяльності;
- розвивати вміння працювати з опорними конспектами, структурно-логічними схемами;
- розвивати навички аналізувати та висловлювати свою думку, співпрацювати;
- розвивати творчу уяву, логічне мислення.
Тип уроку: урок закріплення і вдосконалення нових знань умінь і навичок.
Методи та прийоми навчання:
інформаційно-рецептивний:
- вербальний (виклад інформації, пояснення, самостійна робота);
наочний (робота з опорними конспектами, малюнками-схемами);
репродуктивний:
- активізація опорних знань щодо читання робочих креслень;
- визначення поетапної послідовності читання робочого креслення систем водозабезпечення та каналізації за допомогою гри та пошукових завдань;
проблемно-пошуковий:
- виконання випереджального завдання, самостійне формування причинно-наслідкового зв’язку проблемної ситуації.
Матеріально-технічне забезпечення:
- технічні засоби навчання: ноутбук, мультимедійний проектор, екран, електронний носій інформації; динамічні плакати «Умовні позначення санітарно-технічного трубопроводу, арматури, приладів»;
- інформаційно-методичне забезпечення та наочні засоби навчання: опорні конспекти, індивідуальні різнорівневі картки-завдання, тестові завдання, ситуаційно-пошукові завдання для самостійної роботи з практичним завдання.
Перебіг уроку
І. Організаційно-вступна частина уроку
Викладач перевіряє наявність учнів, їхню готовність до уроку. Налаштує учнів на продуктивну роботу. Інструктує учнів, як буде оцінюватись робота на уроці.
ІІ. Організація самооцінювання знань
Викладач знайомить учнів із системою оцінювання на уроці, звертає увагу на роздатковий матеріал, який допоможе плідно працювати на уроці. Учні заповнюють лист оцінювання, записують своє прізвище. Оцінювання знань проводиться за системою накопичення балів (додаток 1).
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Мета: повторити й систематизувати вивчений матеріал; підготувати учнів до сприйняття нових знань.
Актуалізацію мотиваційних резервів учнів виконують через перевірку раніше засвоєного матеріалу. Викладач використовує диференційний підхід за рівнями навчальних досягнень учнів. На цьому етапі доцільно використовувати різнорівневі картки-завдання.
Гра «Знайди рішення»
Виконуючи завдання, учні швидко висловлюють свої міркування на запропоноване питання з метою перевірки загальної обізнаності (додаток 2).
- Бліцопитування «Складальне креслення»
Викладач. На попередніх уроках ми з вами навчилися читати робочі креслення деталей, будівельні креслення, з’ясували етапи і послідовність читання складальних і робочих креслень та їх особливості. Для повторення вивченого матеріалу пропоную вам відповісти на запитання (додаток 3).
- Робота з тестовими завданнями (додаток 4)
Використання на початку уроку цікавих форм діяльності з використанням активних методів, а також диференційований підхід допомагають швидко та якісно перевірити знання учнів із попередньої теми, розширити їхній кругозір, ефективно розпочати нову тему.
IV. Мотивація навчальної діяльності учнів
(Пояснення практичного значення навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності).
Викладач. Робочі креслення безпосередньо потрібні виконавцям. Кожне креслення повинно відповідати тільки на обмежене коло питань, що стосується конкретної справи, яку виконує та чи та особа. Все, що не стосується справи, показувати не лише марно, але навіть шкідливо. Дійсно, для чого будівельникові, який повинен підготувати фундамент під будинок, знати що-небудь про його електричні схеми? Ця схема затемнить будівельне креслення і буде тільки заважати. Чи потрібно знати монтажнику, який проводитиме водопровід, як укладені у фундаменті цеглини? Звичайно, не потрібно.
Тому креслення повинні складатися за технологічною ознакою відповідно до спеціалізації виконавців і комплектуватися в порядку черговості виконання роботи. А для освоєння вашої професії вам необхідно розуміти креслення планів систем водозабезпечення і водовідведення, з якими ви будете працювати на підприємстві.
V. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку
Викладач. Ми вивчимо питання, під час вирішення яких ми не лише познайомимося із робочими кресленнями водозабезпечення і каналізації,
а й навчимося їх розуміти — читати.
(Викладач пропонує учням подивитися короткий відеоролик «Системи водозабезпечення і каналізації»).
VI. Засвоєння нового навчального матеріалу
На цьому етапі учні, які виконували випереджальне домашнє завдання, демонструють свою презентацію, в якій розкривають наступні питання:
- загальні відомості про позначення систем водозабезпечення і каналізації в системі проектної документації;
- зображення систем водозабезпечення та каналізації в проектній документації;
- масштаби креслень систем водозабезпечення та каналізації;
- умовні позначення приладів, трубопроводів та арматури;
- цікаві факти з історії водозабезпечення та каналізації.
Окрім обов’язкового навчального матеріалу, учням буде цікаво дізнатися із запропонованої на уроці презентації про деякі факти з історії водозабезпечення та каналізації.
Співпраця з викладачем під час розкриття питань уроку за допомогою ІКТ
Викладач акцентує увагу на окремих слайдах презентації та разом із учнями заповнює опорний конспект: «Масштаби водозабезпечення та каналізації», «Умовні позначення трубопроводів і арматури» (додаток 5).
VII. Усвідомлення та систематизація нового навчального матеріалу
Учням запропоновано самостійно виконати графічну роботу. За допомогою опорного конспекту учні швидко знаходять рішення поставленої проблеми, систематизуючи знання та розвиваючи візуальну пам’ять.
VIII. Узагальнення та закріплення отриманих знань
Для закріплення та узагальнення знань найефективнішим є метод гронування. Викладач пропонує учням ознайомитися із фрагментом креслення та прочитати схему, користуючись опорними конспектом.
Завдання. Визначити, які системи водозабезпечення та каналізації показано на зображенні. Пояснити, що означають цифрові позначення на кресленні. Визначити назву санітарної арматури.
IX. Підбиття підсумків уроку
Викладач підбиває підсумки уроку за допомогою методу рефлексії. Робить свої зауваження, акцентує увагу на важливих моментах уроку. Оцінює роботу учнів на уроці. Оголошує та пояснює домашнє завдання.
Вікторія ТРЕЩОВА, викладач Красноградського професійного ліцею,
Інна БЛІНКОВА, методист НМЦ ПТО у Харківській області
журнал “Профтехосвіта”, №4 квітень 2018
