Під час позапланового вимкнення електроенергії ми з вами ще зможемо навпомацки пройтися квартирою, адже це наша територія і тіло вже запам’ятало, куди рухатися. А як живеться тим, хто бачить дуже погано, або й не бачить взагалі? Відповідно до статистики Світової організації охорони здоров’я — 285 млн людей у всьому світі мають порушення зору. В Україні немає точної офіційної статистики, але за неофіційними даними — це приблизно 100 тис. людей, на Волині — близько 2 тис., а в Луцьку понад 500. Тож 11 років тому, у 2006-му, в Луцьку виникла Всеукраїнська громадська організація людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», тоді ж відбувся і Перший Всеукраїнський форум незрячої молоді. А через 10 років, уже в 2016-му, була створена «Braille Studio». Студія друку шрифтом Брайля «Braille Studio» — це волонтерський проект волинського осередку ВГО «Генерація успішної дії» та правозахисної ГО «Боротьба за права» (Fight For Right), спрямований на забезпечення вільного доступу до інформації людей з порушеннями зору завдяки створенню книг та інших матеріалів, надрукованих шрифтом Брайля. Невеличка, проте потужна команда «Braille Studio» об’єднала чотирьох активних людей з Києва та Луцька: координатора і натхненника проекту Віталія Ткачука, координатора і захисницю прав осіб з інвалідністю Юлію Сачук, редактора Ганну Серпутько, котра опікується усіма текстами, і редактора друку шрифтом Брайля Олександра Мельника, який відповідає за друк книжок і стежить за якістю друку.
Про складнощі навчання
Я навчався у спеціальній школі-інтернаті для незрячих у Львові, на той час не було таких проблем із підручниками, як зараз. Потім я навчався на відділенні політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, а також здобув другу вищу освіту на історичному факультеті у Рівненському державному гуманітарному університеті.
Коли був студентом, то називав себе «восьмим дивом світу», бо я незрячий вчився між зрячих. І в гуртожитку був єдиний незрячий. А навчатися було складно, бо на той час і комп’ютерів нормальних не було, мусив щось на диктофон записувати, щось по Брайлю занотовував, а щось і не встигав. Було по-різному. Зараз незрячим студентам трохи легше вчитися.
Звісно, книжки Брайлем були в бібліотеках, вони і зараз є, але їх обмаль. Якщо говорити про підручники шрифтом Брайля для шкіл, то молодша школа забезпечена підручниками, а старша — ні. Але що стосується спеціалізованої літератури — для філологів, філософів чи політологів, то книжок ні Брайлем, ні озвучених майже немає. Це проблема. Я слухав уважно на лекціях, люди щось підчитували, сам десь щось знаходив.
Зараз я викладаю історію і християнську етику в Крупівському навчально-реабілітаційному центрі для дітей з порушеннями зору. З християнської етики Брайлем немає нічого. Але видані Braille Studio «Івасикове Різдво» і «Великоднє диво» — це художні книжки, які спрямовані на виховання дітей у дусі християнської моралі. Щоб викладати історію і християнську етику — пишу конспекти. Я ж нормально користуюсь Інтернетом, адже є спеціальні програми, які озвучують текст, що на екрані. А цього року я ще й атестуюсь…
Ми плідно співпрацюємо з директором НРЦ, навіть спільні акції проводили, наприклад, запрошували до нас Сашка Лірника. Приїжджали до нас і Надія Гуменюк із Володимиром Лисом. У нас дуже крута співпраця: «Braille Studio», ГО «Генерація успішної дії» і Крупівський НРЦ.
Ніколи не думав, що буду працювати вчителем, і зовсім не сподівався, що коли-небудь займатимусь громадською діяльністю. Це сталося, коли я пішов із системи УТОС і був такий зневірений, розбитий, а мені один колега запропонував очолити організацію в Луцьку. Я, звичайно, боявся, але якось усе вийшло, і ми, крок за кроком, почали реалізовувати проекти. Мене дуже тримає в тонусі те, що я займаюсь учителюванням і, разом із тим, громадською роботою. Коли я потрапив на роботу вчителя, то думав, що протримаюсь тут місяці два-три, а склалось так, що ще й досі працюю.
Думаю, зараз недоцільно, щоб незрячі діти вчилися у звичайних школах. Але їм треба дати таке право. І Президент підписав закон. Я знаю одну маму, яка хотіла віддати свою дитину у звичайну школу, але її не приймають. Це дискримінація. Та якби я опинився у такій ситуації, то не віддавав би дитину до звичайної школи. Насамперед необхідно готувати вчителів з інклюзивної освіти. Наша держава поки що навіть не може забезпечити книжками спеціальні школи, а інклюзивних і поготів. А видавати книжки треба, бо вчителі у спеціальних школах хоч якось готові, а у звичайних школах ні.
Видане «Braille Studio»
«Генерація успішної дії» Волинського обласного осередку спільно з УПЦКП видали молитовник українською мовою шрифтом Брайля. Друкували ми його у друкарні УТОСу — в Українському республіканському будинку звукозапису і друку Українського товариства сліпих. Ми витратили 70 тис. гривень на 400 примірників, але до мене дзвонять незрячі і запитують, чому він (молитовник) розпадається. Робили книжки на дуже поганому папері, неякісно і недобросовісно.
Поступово у мене та моїх друзів почала закрадатись думка, а чого би нам самим не спробувати друкувати? Тому я почав звертатись до наших давніх партнерів із бізнесу, а це директор клініки «Загурського» Тетяна Єремеєва, директор «Модерн-експо» Петро Пилип’юк, Директор «СКФ Україна» Володимир Цибульський, благодійний фонд «Волинь-2014», і саме завдяки їхній підтримці ми придбали принтер Іndex Еverest, на якому і зараз працюємо. Цей принтер не розрахований на друк книжок у великих обсягах, а лише на те, щоб стояти в офісі, друкувати брошурки, можливо, яку одну книжку. Але зараз «Braille Studio» разом із банком ПУМБ та журналом L’Officiel розповсюджує путівники «Україна для вас». Нам потрібно продати 2 500 путівників, і на зібрані кошти буде придбано принтер Index Braille Box, який коштує 20 тис. доларів. Цей принтер буде своєрідною міні-друкарнею, бо він друкує книжки в промислових масштабах.
Ми, «Braille Studio», свій День народження святкуємо 21 березня, бо того дня народилась сама ідея. А друкувати почали із середини жовтня 2016 року. За той час, що існує «Braille Studio», ми встигли надрукувати такі книги: «Волонтери. Мобілізація добра», повість для дітей волинської авторки Надії Гуменюк «Літо з амазонками», книжки «Івасикове Різдво» і «Великоднє диво», інклюзивна книга для всіх «BRAILLEBOOK», а також почали друкувати першу в Україні неспеціалізовану газету шрифтом Брайля українською мовою «Сім’я і Дім».Фм
Окрім книг ми ще друкуємо меню. Поки що Луцьк — єдине місто в Україні, де у 20 закладах харчування є меню шрифтом Брайля. Тобто незряча людина може зайти в кафе і спокійно замовити собі ту чи іншу страву. Звісно, нас критикують за меню навіть самі незрячі, мовляв, ми не так часто ходимо до кафе. Але я думаю, що треба з чогось починати. Меню ми презентували вже з грудня 2016 року. Кафе «Аліса», броварня «Карабас-Барабас», низка піцерій «Тарантелла», «Дядя Піца», «Теревені», «Фелічіта», ресторація «Курінь», «Колобок», кафе кавказької кухні «Шафран», «Ring dj cafe», «Ring woc cafe» — фактично більшість провідних закладів Луцька зацікавилися меню шрифтом Брайля і оплатили друк. У середньому друк меню коштує від 300 до 500 грн, залежить від кількості сторінок.
Крім того, ми ще надрукували інструкції до лікарських засобів для мережі «Пані аптека». Ви бачили, напевно, що на упаковках лікарських засобів є шрифт Брайля. Було б чудово, аби шрифт Брайля з’явився й на товарах у магазинах.
Ми не знаємо, коли у нас з’явиться потрібний нам принтер, але ми все одно не припинятимемо друкувати. Якось підходить до мене незряча дівчинка в школі й каже, що хоче почитати жіночий роман. А в нас такого штибу літератури немає. З аудіокнижками теж є певні проблеми. Якщо раніше «Наш Формат» озвучував книжки, то зараз українська аудіокнижка майже не виходить, хіба що на волонтерських засадах. Хоча аудіокнига ніколи не замінить книжку шрифтом Брайля. Коли ви читаєте книжку з екрана комп’ютера і коли читаєте паперову — є ж різниця.
Ті, хто втрачає зір, не хочуть вчити шрифт Брайля, бо, мовляв, він їм не потрібен. Або люди запитують, навіщо шрифт Брайля. І я тоді наводжу простий приклад: коли дитина йде до школи, вона ж спочатку буде вчитися читати, а не відразу сяде за комп’ютер. Якщо люди хочуть бути освіченими, то книжка шрифтом Брайля мусить бути, і вона має бути якісною.
Партнери і колеги
У створенні книг нам допомагає ПРАТ «Волинська обласна друкарня», яка надає платні послуги з оправлення книг. Завдяки їхній роботі наші книги набувають сучасного привабливого вигляду. А Луцька міська рада підтримує нас фінансово, виділяючи кошти з міського бюджету на друк шрифтом Брайля. Бо нині друк таких книг є дуже дорогим. Більше того, попередній мер Луцька Микола Романюк видав розпорядження «Про забезпечення людям із вадами зору доступу до інформаційної продукції», зокрема шрифтом Брайля. Міська влада нам пообіцяла, що кожного року буде виділяти кошти на підтримку «Braille Studio», і ми дуже дякуємо за це. Дуже відчутною є молитовна та жертовна підтримка від Волинської єпархії Української православної церкви та допомога небайдужих волонтерів.
Ми безкоштовно передаємо надруковані книжки незрячим людям до шкіл-інтернатів (їх є 7 в Україні), бібліотек, як спеціалізованих, так і загальноміських бібліотек України і, зокрема Волинської області. Ми принципово не продаємо книжки, але якщо хтось приватно у нас замовляє, то ми друкуємо, але просимо допомогти коштами на розвиток «Braille Studio». Якщо ж хтось не має можливості, то ми можемо передати книги безкоштовно.
Крім «Braille Studio» книжки шрифтом Брайля друкують й інші. У Львові, наприклад, є ресурсний центр «Львівська політехніка», де друкує книжки шрифтом Брайля Оксана Потимко, в Харкові — Валентина Бутенко, друкують книжки і в Києві, як мені відомо, Олеся Перепеченко з організації «Сучасний погляд». І вони роблять свої книжки якісно. Є ще Будинок звукозапису і друку Українського товариства сліпих. Звісно, було б добре, якби з’явилося ще бодай десяток таких організацій, бо книжок, які треба надрукувати, є дуже багато. Від часів незалежності були такі роки, що видавалися одна-дві книжки шрифтом Брайля. Якщо держава не профінансує, УТОС нічого друкувати не буде. А такі організації, як ми, і ті, які я вже назвав, шукають інші джерела фінансування. І завдяки нашій наполегливості, у рік почало видаватися майже до десятка книжок.
Ще є видавництво «Освіта». Воно виграло тендер на друк навчальної літератури. Наскільки мені відомо, у них є доволі непогане обладнання, вони теж «годуються» із державного бюджету. Тож друкує «Освіта», друкує Будинок звукозапису і друку Українського товариства сліпих, але підручників у школах бракує. Якщо є держзамовлення — вони друкують, немає — не друкують. Це ніби юридично правильно, але якщо говорити про забезпеченість підручниками, то їх не вистачає, особливо для старшої школи. Я сам викладаю історію і авторитетно можу заявити, що підручників з історії для 6-11-х класів за новою програмою немає. За старою програмою є аж два підручники, але ж вони не підходять. Хоча я навчаю за ними, бо ж історія не змінюється.Ми поки не маємо права друкувати підручники, лише художню, пізнавальну, довідникову, методичну літературу, проте ми хочемо показати державі й бізнесу, що за невеликі кошти можна якісно робити великі справи. Тож аби замовити матеріали чи іншу поліграфічну продукцію шрифтом Брайля, можна телефонувати за номером (050)-223-22-64 (Віталій Ткачук), чи писати на нашу сторінку у Facebook, а якщо виникне бажання допомогти «Braille Studio», то це можна зробити за такими реквізитами: «Braille Studio», ГО ВОО ВГО «Генерація успішної дії», ЄДРПОУ 37004147, Р-р 26008055511197, МФО 303440 в Волинській філії ПАТ КБ «ПриватБанк».
Київська книгарня «Барбукан» спільно з Кампанією проти дискримінації організовували соціальний проект «Читати щоб бачити». На читаннях можна було почути ірландські народні казки у виконанні художника. письменника та просто жвавого козака Івана Семесюка; збірку кращих віршів дитячих поетів Франції «Троє цуценят покидають Париж» у виконанні письменника та перекладача Андрія Бондаря; почути відповіді на питання «Чи може бджола вжалити бджолу?» під час читань архітектора. викладача дитячої архітектурної студії «Arch4kids» Антона Целовальника, а відома художниця та мама Яна Надуда читала цікаву книжку Анні М.Ґ. Шмідт про пригоди Яна та Янеке. Після читань дітям розповідали про механізми письма шрифтом Брайля, про труднощі та дискримінацію, з якими зіштовхуються незрячі діти щодня. Всі маленькі учасники та учасниці читань отримали листівки зі своїми іменами, видрукуваними шрифтом Брайля. Гроші, зібрані під час читань, передано Braille Studio на придбання принтера для друку книжок шрифтом Брайля.
На всеукраїнських та міжнародних фестивалях
Для «Braille Studio» цього року все вперше… 2017 рік видався дуже щедрим на участь у всеукраїнських та міжнародних фестивалях. Першою подією цього року стала участь у Благодійно-мистецькому фестивалі «Етнозима у Михайлівському», що відбувся у Михайлівському золотоверхому монастирі в м. Києві, де команда «Braille Studio» взяла участь у різдвяних літературних читаннях на Літературній сцені фестивалю із презентацією книжечки для малечі «Івасикове Різдво», надрукованої рельєфно-крапковим шрифтом Брайля. Другою важливою сходинкою 2017 року можна вважати участь студії друку шрифтом Брайля у VII Міжнародному фестивалі Книжковий Арсенал, що відбувся в Києві у травні цього року. Тоді було презентовано кілька свіжих проектів поруч із більш чи менш відомими видавництвами України та інших країн. Серед новинок були представлені: інклюзивна книга або книга для всіх «BRAILLEBOOK», кілька видань першої в Україні неспеціалізованої газети, надрукованої шрифтом Брайля, «Сім’я і Дім» (на сьогодні планується вже четвертий випуск разом із видавцями СІДМЕДІАГРУП), меню зі шрифтом Брайля для закладів громадського харчування та тематична книга для дітей «Великоднє диво» (вибрані твори).
Газета «Сім’я і дім», яка видається на Волині ще з 1996 року, через 20 років почала виходити шрифтом Брайля. «Сім’я і дім» — це перше неспеціалізоване періодичне українськомовне видання шрифтом Брайля. Газета має від 40 до 60 сторінок, але виходить вона не щотижня, а раз на 2-3 місяці накладом 30 примірників. Проте, напевно, будемо збільшувати тираж, бо хочуть читати цю газету і в інших регіонах.
І ось нарешті третя знакова подія року для команди «Braille Studio» — це участь у ХІ фестивалі українського духу «Бандерштат-2017», що відбувся 4—6 серпня у с. Рованці поблизу м. Луцька. Книжки — це родзинка нашої діяльності, вони об’єднують навколо себе й інші цікаві заходи, зокрема просвітницького спрямування.
Наша просвітницька діяльність є не менш важливою, ніж книговидавнича, оскільки дедалі більше людей дізнаються, що поруч із ними в одному будинку, селі чи місті, на одній вулиці чи в одній школі, живуть, навчаються і працюють люди, які не бачать чи бачать (сприймають) цей світ інакше, проте живуть активним, насиченим, творчим і багатогранним життям.
Брайль, його шрифт і Україна
4 січня 1809 року народився творець одного з рельєфно-крапкових шрифтів для незрячих Луї Брайль. Шрифт Брайля набув всесвітнього поширення й використовується незрячими людьми в різних країнах й до сьогодні. Хоча історія знає багато спроб зі створення писемності для незрячих людей, але лише шрифт Брайля забезпечив незрячим людям повноцінну комунікацію, можливість письма, читання, навчання, розвитку. Тому світова спільнота й вшановує творця такого геніального винаходу. Проте в Україні це справа здебільшого самих людей із порушеннями зору, громадських організацій, освітніх закладів. Зазвичай до цього дня громадські організації, освітні, культурні заклади проводять різні конкурси, вікторини, читання тощо.
Трохи більше про шрифт Брайля і його творця, а також про інші спроби винайдення писемності для людей з глибокими порушеннями зору можна прочитати у нещодавно виданій «Braille Studio» інклюзивній книзі «BRAILLEBOOK». Це науково-популярне видання для широкого загалу, надруковане шрифтом Брайля та плоскодрукованим шрифтом, тобто — доступне для всіх. На жаль, доступне за формою і змістом, але наклад дуже мізерний — на сьогодні це лише 4 книги для Вінницької, Дніпровської і ще двох бібліотек України. Видання підготовлене в межах програми «Активні громадяни» Британської Ради в Україні за сприяння ВГО «Українська бібліотечна асоціація» та надруковане студією друку шрифтом Брайля «Braille Studio». Попит на таку продукцію є, бо суспільство прагне дізнаватися про щось цікаве, таємниче, незвідане, знання та бажання ділитися такою інформацією з людством — також, а от коштів зазвичай бракує.
Перші друкарні шрифтом Брайля виникли ще в ХІХ сторіччі. Відомою в Україні була друкарня в Одесі, заснована у 1889 році офтальмологом Г. О. Миткевичем. Є відомості про те, що в містечку Кривий Ріг Херсонської губернії на початку 1900-х років П. М. Должанським була заснована друкарня видань шрифтом Брайля. Тут видавалися вже не лише художні твори, але й ноти. До речі, нині з виданням нот шрифтом Брайля в Україні велика проблема, набагато серйозніша, ніж з виданням художньої чи навчальної літератури.
Книга на дотик
Інформація, надрукована шрифтом Брайля, має відповідати тексту звичайної плоскодрукованої книги. Одна сторінка звичайного плоскодрукованого тексту відповідає приблизно трьом сторінкам, надрукованим шрифтом Брайля. Тобто книги, що друкуються шрифтом Брайля, перш за все великі, громіздкі за форматом. Тож, звичайна книга, що має близько 300 сторінок тексту, — це 3 великі брайлівські книги в середньому по 100 сторінок кожна.
Якщо ви розгорнете риєте книгу, надруковану шрифтом Брайля, то нічого там не помітите, окрім білих аркушів цупкого паперу з безліччю випуклих крапок. Різноманітні рельєфно-графічні зображення здебільшого відсутні у таких книжках. Якщо зображення має важливе дидактичне навантаження або без нього неможливе розуміння тексту, то такі зображення передаються описово у тексті, графіка, що є менш значною, найчастіше опускається. На сьогодні є різні технології зі створення рельєфної графіки навіть у кольорі, зокрема за допомогою спеціальних брайлівських принтерів. Проте поки ці зображення не відрізняються високою якістю та досить складно ідентифікуються на дотик. Більш якісні рельєфно-графічні техніки є досить недешевим задоволенням, тому в брайлівських книгах вони поодинокі. Рельєфно-графічні карти, схеми, зображення видаються здебільшого окремо від книг або навіть цілими тематичними альбомами.
Є ще й така особливість: у художніх книжках, надрукованих шрифтом Брайля українською чи російською мовами, ви практично не помітите великої літери. Чому? У системі Брайля усі букви однакові за розміром, тому велика літера має окреме, додаткове до слова позначення, що певною мірою збільшує обсяг видання. Існувала така практика, що вся друкована шрифтом Брайля література українською та російською мовами видавалася без позначення великої літери (натомість з іншомовними виданнями такої проблеми не постає), а це негативно впливало на засвоєння учнями важливих орфографічних правил правопису, формування навичок вживання великої букви. Навіть тексти, які незрячі люди друкують на комп’ютері, відрізняються так званою «безграмотністю» через «ігнорування» великої літери, а це у свою чергу ускладнює подальший процес навчання, комунікації, професійного становлення людей з порушеннями зору. Починаючи з 2013 року, видавництво «Освіта», що спеціалізується на виданні навчальної літератури, зокрема шрифтом Брайля, за бюджетні кошти почало друкувати підручники із вживанням знака великої букви.
У художній літературі, надрукованій шрифтом Брайля «Braille Studio», велика літера також поки не вживається, однак ми готуємо словниково-довідникову літературу вже з позначенням великих літер, зокрема розпочали друк словника-довідника «Велика чи мала літера?» (автор В. В. Жайворонок). І хоча ця книга є у відкритому доступі в електронному форматі, однак людина з порушеннями зору за допомогою спеціальних програм виводу мовлення не зможе одержати повної інформації про правильність написання тих чи інших слів із великої або малої літери.
Редакторка «Braille Studio»
Редакторська робота мені дуже подобається. Я є ще й філологом за освітою, тому певний час відчувала деяку нереалізованість у цьому плані. Коли редагую тексти, відпочиваю і насолоджуюсь читанням — пізнаю щось нове і роблю важливу роботу. Коли читаєш текст вдруге чи втретє, то трохи вже й набридає.
Як відбувається процес? Друкар «Braille Studio» Олександр Мельник готує та переводить текст за допомогою спеціальної програми із Word у шрифт Брайля, роздруковує його за допомогою брайлівського принтера та надсилає мені до Києва. Залежно від того, який текст, я здійснюю його адаптацію (наприклад, якщо є таблиці, малюнки) та вичитую на наявність помилок, розміщення на сторінці тощо, потім знову відправляю Олександрові до Луцька, а він уже вносить правки.
Зазвичай книга проходить декілька читань. Можна, звичайно, скоротити процес редагування, але знову ж таки, все «зав’язано» на коштах. Якби, скажімо, наша студія друку мала брайлівський дисплей, який допомагає трансформувати текстову інформацію з монітора комп’ютера чи іншого пристрою у рельєфно-крапкові символи Брайля, то я би могла самостійно вносити правки за допомогою спеціальної програми на своєму комп’ютері і пересилати лише готовий файл. Вдалося б уникнути частини роботи, зекономити час, прискорити видання книги, не потрібно було б пересилати книжки між Луцьком і Києвом тощо. Але нам є куди розвиватися і до чого прагнути.
Тифлопедагогіка в Україні
Тифлопедагог (від лат. tyflos — «незрячий») — фахівець, який здійснює навчання і виховання людей з порушеннями зору. В Україні здобути фах тифлопедагога можна лише на кафедрі тифлопедагогіки в НПУ імені М. П. Драгоманова. Кафедра тифлопедагогіки була створена близько 20 років тому — 1 квітня 1998 року, оскільки в незалежній Україні постала потреба підготовки висококваліфікованих кадрів для спеціальних навчально-реабілітаційних закладів для осіб з порушеннями зору. На сьогодні здійснюється підготовка бакалаврів та магістрів. При НПУ імені М. П. Драгоманова та Інституті спеціальної педагогіки НАПН України працює аспірантура та докторантура, здійснюється захист кандидатських і докторських дисертацій, проводиться підвищення кваліфікації педагогів.
Маю особистий досвід навчання у спеціальних школах для дітей з порушеннями зору, але це лише досвід, який допомагає у професійній діяльності, не більше. Моїми вчителями і наставниками в галузі тифлопедагогіки були і залишаються: завідувач єдиної в Україні кафедри тифлопедагогіки доктор психологічних наук, професор Синьова Євгенія Павлівна, доктор педагогічних наук, професор Федоренко Світлана Володимирівна, кандидат психологічних наук, доцент Гребенюк Тетяна Миколаївна та всі мої колеги, а також науковці, працям яких я завдячую своїм становленням і науковим розвитком: Ілля Семенович Моргуліс, Тетяна Павлівна Свиридюк, Людмила Сергіївна Вавіна та ін.
Я теж викладаю на кафедрі тифлопедагогіки ФКПП НПУ імені Драгоманова з 2007 року, передусім дисципліни, дотичні до тифлопедагогіки і філології, бо ще й філологічну освіту маю. Такі, наприклад, як спеціальна методика мови, шрифт Брайля, риторика. А також дисципліни корекційного спрямування: соціально-побутове орієнтування, просторове орієнтування, сенсорне виховання тощо.
Особливих секретів у викладанні не маю, просто відкрита зі студентами, ділюсь з ними тим, що знаю і вмію, прислуховуюсь до них, власне, також навчаюсь у них, намагаюся заохочувати до активності й творчості. Чимало моїх студентів різних років працюють волонтерами разом із «Braille Studio» чи допомагають в інших дотичних соціальних проектах.
Серед найбільш відчутних труднощів у викладацькій діяльності, напевно, заповнення журналів (хоча зараз більше переходимо на електронну документацію) та письмові іспити: по-перше, треба забезпечити контроль під час самого іспиту, що не завжди вдається, а потім ще й перевірити десятки робіт. Але все вирішується, завжди знаходжу вихід, можу попросити про допомогу.
ЗНО для абітурієнтів із порушеннями зору
Від кафедри тифлопедагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова я була залучена до робочої групи з адаптації програм ЗНО для абітурієнтів з порушеннями зору. Починаючи з 2008 року, цікавилася питаннями, як в інших країнах організовуються ці процеси. Можна сказати, що у певний момент це входило до кола моїх наукових інтересів. Коли у 2012 році за ініціативою громадських організацій проводилося пробне тестування у школах України, де навчаються незрячі, я здійснювала експертну діяльність в одному з проектів. Український центр оцінювання якості освіти тоді зафіксував хороші результати випускників з української мови та літератури, а також з історії України. Проте тоді це не пішло далі громадського проекту, підтриманого Міжнародним фондом «Відродження», але все одно є вже певний досвід і намагання УЦОЯО створити необхідні умови для осіб із порушеннями зору.
Нині це питання виходить на державний рівень. Зокрема, спільним наказом МОН та МОЗ України затверджено перелік спеціальних умов, що створюються для осіб із особливими освітніми потребами в пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Для дітей зі зниженим зором ці умови набрали чинності вже з 2017 року, а саме: надання у паперовому вигляді тексту, написання якого передбачено на дошці; надання можливості використання оптичного збільшувача (лупи) або електронного збільшувача; надання можливості використання настільного пристрою для додаткового освітлення робочого місця. Текст зошитів із завданнями сертифікаційної роботи та бланків відповідей має бути надрукований фарбою чорного кольору на білому папері з матовою поверхнею з дотриманням таких вимог до шрифтового оформлення: рублений шрифт, кегль шрифту — не менше 16, збільшення інтерліньяжу — не менше 4 пунктів, довжина рядка від 63 до 153 мм, місткість шрифту — не більше 7,7 (8,5 — для текстів на латинській графічній основі), нормальне або широке світле пряме накреслення вічка. Надання додаткового часу (до 30 хвилин) для виконання сертифікаційної роботи.
За звітами регіональних центрів УЦОЯО, у 2017 році під час проходження ЗНО особи з порушеннями зору використовували електронні або оптичні збільшувачі (18 осіб), настільні пристрої для додаткового освітлення робочого місця (11 осіб) та адаптовані для осіб зі зниженим зором тестові матеріали, надруковані збільшеним шрифтом (14 учасників). Наразі особистих відгуків абітурієнтів 2017-го з порушеннями зору ще не чула.
Для незрячих осіб, які користуються шрифтом Брайля, передбачена адаптація процедури проведення зовнішнього незалежного оцінювання, яка працюватиме з 2018 року, коли проводитиметься пробне проходження ЗНО цією категорією осіб (припускаю, що у додаткову сесію). У 2018 році незрячі абітурієнти зможуть пройти ЗНО з використанням шрифту Брайля з таких навчальних предметів: історія України, українська мова та література, математика.
На сьогодні для забезпечення рівного доступу незрячих осіб до проходження зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється адаптація програм ЗНО для цієї категорії абітурієнтів із зазначених предметів, оскільки програма затверджується за рік до проведення ЗНО. Усі напрацювання й пропозиції робочої групи були передані та винесені на громадське обговорення. Результати громадського обговорення та остаточні рішення з цього приводу мені поки що не відомі. Можливо, робота активізується на початку нового навчального року.
Особливих змін програми ЗНО із зазначених навчальних предметів не потребували, оскільки адаптація більше стосується процедурних моментів, тобто збільшення часу, перевірки тощо та безпосередньо завдань контрольно-вимірювальних матеріалів, а не самої програми. Бо діти з порушеннями зору вивчають ті самі теми з української мови, літератури, історії чи математики, засвоюють матеріал програми у повному обсязі. Єдине, на чому наголошувалося, це можлива відсутність деяких літературних творів у доступних форматах та сучасних підручників. Проте, УЦОЯО видаватиме хрестоматію, якщо я не помиляюся, в озвученому форматі та шрифтом Брайля.
З української літератури та історії України вилучили завдання з графічними зображеннями та картами. Ті, які можна буде переформулювати, замінять описово. А от у програмі з математики буде трохи більше правок. Загалом, завдання можуть бути змінені лише за формою, наприклад, завдання із графікою описані, а за змістом і концептуальною складністю вони не мають відрізнятися. Щодо збільшення часу, то це очевидна річ, але наскільки саме — говорити зарано: були різні пропозиції від учасників робочої групи та громадськості, міжнародний досвід теж не має одностайності. Тому чекатимемо…
До робочої групи входили як педагоги й науковці, які розробляли програми із зазначених навчальних предметів, так і тифлопедагоги, педагоги-практики, які навчають дітей з порушеннями зору з різних міст України, усі кваліфіковані фахівці з великим досвідом. Педагоги, зокрема, наголошували на необхідності видання пробних тестових матеріалів шрифтом Брайля для забезпечення можливості підготовки учнів до проходження ЗНО.
Навіть «Braille Studio» вже має звернення приватного характеру від учителів та викладачів курсів про друк таких тренувальних матеріалів шрифтом Брайля. Проте ця робота також має проводитись на державному рівні, бо це дуже відповідальні речі, за якими — долі людей. Поки вступна кампанія незрячих осіб відбувається безпосередньо у ВНЗ без можливості вибору, передбаченого законом. Кожен ВНЗ, як може, забезпечує умови для проходження випробувань такому абітурієнтові. Найчастіше, це забезпечення незрячому абітурієнту асистента, який зачитує завдання, а незряча особа виконує його.
Новий навчальний рік і підручники
Міністерство освіти і науки України щороку готує перелік навчальних підручників, зокрема й зі шрифтом Брайля та збільшеним шрифтом для дітей з порушеннями зору, які видаються за рахунок державного бюджету. Такі основні підручники є, проте відповідні органи управління освітою мають вчасно їх замовляти. Інакше діти з порушеннями зору, які читають шрифтом Брайля чи збільшеним плоскодрукованим шрифтом, залишаться без підручників, тоді процес навчання відбуватиметься «на пальцях». Це стосується усіх форм навчання: спеціальної освіти у школах-інтернатах, НРЦ чи НВК, навчання дітей з порушеннями зору в спеціальних чи інклюзивних класах масових загальноосвітніх закладів, а також за індивідуальною формою навчання.
Не секрет, звісно, що спеціальні підручники для старшої школи вже давно не перевидавалися і морально застаріли. Вчителі чекають на їх перевидання, а поки вимушені поодиноко звертатися до нашої команди «Braille Studio» чи інших невеличких друкарень, які мають принтер Брайля, з проханням надрукувати підручники з історії України, правознавства тощо. Деякі спеціальні школи, які мають обладнання, намагаються долати ці перешкоди самостійно. Крім того, з літератури чи історії у старших класах практикують й підручники в електронних форматах чи начитані (озвучені). Але не кожен предмет і не кожен учень зможе сприймати матеріал на слух. Ну й, звичайно, від майстерності вчителя також багато залежить: часто вчителі самостійно роздруковують чи начитують матеріали, диктують конспекти тощо.
Це залежить від багатьох чинників, але держава має поспішати робити для дітей з порушеннями зору все так само вчасно і якісно, як і для будь-яких дітей, щоб вони не почувалися обділеними та могли отримати якісну конкурентну освіту. А коли випускники з порушеннями зору зможуть долучитися до складання ЗНО разом з усіма, ця проблема поставатиме ще гостріше і потребуватиме привернення уваги та оперативного вирішення, оскільки відсутність підручників не зможе забезпечити рівності умов участі у ЗНО та не сприятиме підвищенню якості освіти осіб з порушеннями зору.
Нині у мережі українських супермаркетів «Сільпо» продається чотири сорти вина «Мішель Шапутьє», які відомі завдяки своїй високій якості й на етикетках яких присутній шрифт Брайля. Згадані вина представлені в Україні лише в магазинах «Сільпо» на ексклюзивних правах із 2016 року. Виробник «Мішель Шапутьє» крім етикеток для незрячих, випускає також буклети з інформацією про свої господарства, теж написані шрифтом Брайля. Винний дім «М.Шапутьє» заснований у 1808 році. Крім великої кількості технічних новинок, Шапутьє почав використовувати шрифт Брайля на етикетці. Перший власник виноробні Граф Сізранн з 9 років був незрячим і зробив чималий внесок якраз у розвиток шрифту Брайля. Через 70 років після його смерті, у 1994 році, Мішель Шапутьє випустив першу пляшку вина Monier de la Sizeranne Hermitage, в оформленні якої використовувався шрифт для незрячих нарівні зі «звичайним» текстом. Після шаленого успіху оформлення Monier de la Sizeranne Hermitage Мішель вирішив використати шрифт Брайля для усіх 2,5 млн. пляшок, які випускає компанія, за що й отримав премію від Британського Національного Інституту для незрячих.
«Braille Studio» на фестивалі «Бандерштат»
Цьогоріч фестиваль «Бандерштат» проходив не на луцькому іподромі, а на території села Рованці. Рукою подати — саме той випадок, бо від іподрому через річку було прокладено понтонний міст по якому учасники фестивалю могли перейти на інший. Локація фестивалю «Бандерштат» розгорнулася посеред самісінького поля, а поблизу тихої сцени, поруч із книговидавцями й розповсюджувачами літературних цікавинок, був розташований і намет команди «Braille Studio». Три дні поспіль команда разом із волонтерами жила вільним і насиченим фестивальним життям. Вони не лише знайомили охочих із літературними виданнями для незрячих людей, які читають шрифтом Брайля, але й презентували чудовий путівник Україною «Україна для вас», виданий у партнерстві з банком ПУМБ та журналом «L’Officiel Ukraine». Усі охочі і небайдужі могли ознайомитись і придбати це ексклюзивне видання для себе чи друзів, щоб насолоджуватися незабутніми місцинами України та дати змогу «Braille Studio» придбати необхідне потужне обладнання для подальшого друку якісної продукції шрифтом Брайля для дітей і дорослих із усієї України.
Під час фестивалю українського духу усі, хто завітав локації «Braille Studio», мали змогу ознайомитись зі шрифтом Брайля, особливостями письма і читання незрячих людей, їх історичними аспектами і сучасністю, а також самостійно написати своє ім’я чи побажання, прочитати та взяти із собою власноруч написане, пізнати щось нове, раніше незвідане, і, можливо, змінити думку про тих, хто поряд…
Команда «Braille Studio» сподівається, що їхня участь у фестивалі українського духу стане традицією і вони зможуть відкривати щось нове і цікаве для кожного, хто прагне пізнавати й дізнаватися.
Поїздка «Braille Studio» до Польщі
На початку травня студія друку шрифтом Брайля «Braille Studio» здійснила поїздку до Польщі на запрошення колег польських колег Марії Томашевської, директора спеціального навчально-виховного осередку для незрячих та слабозорих дітей ім. Синів Польських, що в містечку Овінська на Заході Польщі та Марека Якубовського, який завідує унікальним тифлопедагогічним музеєм у школі та має студію тифлографіки в містечку Червонак, поблизу Познані.
Спеціальний навчально-виховний осередок для дітей з порушеннями зору знаходиться у колишньому старовинному монастирі в містечку Овінська. Школа розташовується у старовинній будівлі давнього монастиря. В Україні часто можна почути, що будівля є пам’яткою старовини і в ній нічого не можна змінювати. Але в Польщі «Braille Studio» побачила інші пріоритети: зручність і комфорт людей, у конкретній ситуації йдеться про доступність приміщення для дітей з порушеннями зору та іншими порушеннями (відсутність штор на вікнах, тактильні направляючі на стінах, маркування сходинок контрастною фарбою, маркування скляних дверей, контраст дверей зі стінами, таблички зі шрифтом Брайля та плоским рельєфним шрифтом біля всіх без винятку приміщень). У школі навіть є ліфт, бо там навчаються діти, які користуються візками.
Родзинкою цього закладу є незвичайний музей — у невеликому приміщенні з двох кімнат зберігаються скарби тифлопедагогічної науки з різних музеїв світу: старовинні книги, надруковані шрифтом Брайля й іншими рельєфними шрифтами для незрячих, навіть різні шрифти (зокрема Клейна), старовинні й сучасні рельєфно-графічні глобуси, адміністративні та фізичні карти з Європи та усього Світу, є навіть мапи, привезені з України, зокрема зі Львова, різноманітні сучасні й старовинні тифлотехнічні засоби, пристрої для письма, читання, здійснення арифметичних дій, засоби для орієнтування та мобільності людей з порушеннями зору. Незвичайний музей створено лише 5 років тому, але експозиції збиралися тифлопедагогом із 40-річним стажем Мареком Якубовським протягом 30-ти років. Це єдине місце в школі, де зберігається «пил історії» і вікових традицій світової тифлопедагогіки. І що дійсно символічно — музей відкритий не лише для вчителів та учнів школи, до нього може завітати будь-хто охочий.
Більшість дітей з порушеннями зору (близько 80%) в Польщі навчається у школах за місцем проживання, проте, приблизно 20 % незрячих і слабозорих учнів відвідують 10 спеціальних закладів у різних містах Польщі, таких, як в містечку Овінська. Цікво, що у Польщі ніхто не може потрапити на урок без згоди учнів, учитель має обов’язково запитати школярів. «Braille Studio» пощастило потрапити на урок інформатики. Тривав звичайний урок, небагато учнів (6—8) незрячих і слабозорих сиділи навколо столу і щось записували, хто плоским шрифтом, а хто на брайлівській машинці. У класі 14 комп’ютерів, до 7 із них під’єднані брайлівські дисплеї для роботи незрячих учнів, до інших — спеціальні збільшувальні екрани для дітей зі зниженим та залишковим зором. Окрім того, в кабінеті є брайлівський принтер Index Braille box (саме на такий команда «Braille Studio» в Україні збирає кошти), принтер для друку рельєфної графіки у кольорі та 3D-принтер, за допомогою якого вчитель сам виготовляє різноманітні моделі, потрібні для того чи іншого уроку. І цими необхідними тифлотехнічними пристроями і засобами школу забезпечує держава. За допомогою них заклад сам може виготовляти різноманітні наочно-дидактичні посібники, друкувати брайлівські книги, рельєфно-графічні зображення тощо.
Польська система освіти також перебуває у стані реформування, оскільки всі ми живемо у часи змін, але до наступного року школа для незрячих ще працює за такою структурою: підтримка раннього розвитку, початкова школа, гімназія (середня ланка), ліцей (старша школа), профільна та професійна освіта, що об’єднані в одному закладі. З наступного року гімназія не виділятиметься як окремий структурний елемент, тому відбудеться перерозподіл між іншими освітніми ланками.
Приміщення, в якому навчаються діти, називається школою, а те, де мешкають учні, — інтернатом, хоча всі вони з’єднані переходами та ліфтом. Живуть діти у затишних кімнатах на 3—4 особи, у яких крім шафи, ліжка, індивідуальної тумби та полички дитини (на якій можуть розміщуватися і засоби гігієни, і зошити та книжки) є ще брайлівські машинки, збільшувачі та магнітофони. Крім того, на кілька спочивалень є ще й вітальня, де діти можуть відпочивати, готувати уроки, відзначати свята. І є кухня, обладнана різними шафками, холодильником, мікрохвильовками, чайником, необхідним посудом та електроплитою. Тут діти самостійно можуть приготувати собі різні страви. Те, що вони вивчали на уроках та заняттях із соціально-побутового орієнтування, вони можуть закріпити у другій половині дня в невимушених, майже домашніх умовах. Дітей з порушеннями зору реально привчають до самостійного життя вже з початкової школи. Хоча, як і в Україні, діти з порушеннями зору, які навчаються у таких закладах, перебувають на державному утриманні, проте польські діти отримують п’ятиразове харчування тощо.
Також учасники проекту відвідали акустичну кімнату та приміщення для навчання орієнтування у просторі, де здійснювалися бінауральні записи звуків природи та середовища загалом, що необхідно для сенсорного розвитку та просторового орієнтування дітей з різними порушеннями зору. За допомогою прослуховування таких звуків людина може в умовах однієї кімнати відпрацювати будь-яку ситуацію (в місті, парку, на вокзалі, на вулиці, в магазині), навчитися локалізувати джерело звуку тощо. У приміщенні, де здійснюється навчання просторового орієнтування, є всі необхідні засоби: тростини, тактильні плани, схеми, карти для формування просторових уявлень про об’єкти та маршрути, схеми та зображення, зроблені учнями, різноманітні дерев’яні, пластикові, магнітні ігри та конструктори, набори різноманітної тактильності, звуків тощо для розвитку сенсорної сфери та просторових уявлень учнів із порушеннями зору.
Відвідали українці й сенсорну кімнату та кабінет із охорони та розвитку зору. Сенсорна кімната обладнана акваліжком для релаксації, спеціальною акустичною установкою для сприймання різноманітних звуків, також різними засобами, конструкторами, наборами, іграми для розвитку рівноваги, дотикового, слухового, нюхового сприймання. Більшість з такого обладнання є й в українських спеціальних закладах освіти. У кімнаті розвитку зору є різноманітні тренажери зі світловими ефектами, є спеціальні комп’ютерні програми для розвитку зору та інше дидактичне обладнання.
У школі також є зала-трансформер (обладнана за кошти Євросоюзу): для проведення уроків фізкультури застосовуються різноманітні тренажери і спортивне знаряддя, а для проведення святкових заходів, зустрічей, урочистостей, конференцій встановлюється сцена та стільці, і спортзала перетворюється на затишну конференц-залу чи святкову залу. Важливо, що приміщеннями, обладнаними за кошти Євросоюзу, можуть користуватися не лише учні й працівники школи, але й мешканці містечка чи інших міст, які мають у цьому потребу.
Завершенням екскурсії школою став дивовижний парк, який є прикладом універсального дизайну. Площа території парку має близько 3 га, вона поділена на окремі зони, з’єднані доріжками різної тактильності, тобто і ногами, і тростиною можна відчувати зміну покриття. У різних зонах насаджені різноманітні дивовижні рослини, біля яких розміщені таблички шрифтом Брайля і плоским шрифтом із їхнім описом. Незрячим учням дозволено зривати будь-які рослини для ознайомлення, а травою можна бігати. У цьому парку розміщені сучасні гойдалки й атракціони для утримання рівноваги, розвитку координації рухів, вестибулярного апарату, розвитку слуху, просторового орієнтування тощо.
Цей парк також обладнано за кошти Євросоюзу, тому він відкритий для всіх. Не можна говорити, що тут все обладнано виключно для дітей з порушеннями зору, просто все максимально доступно для розвитку й відпочинку кожної дитини. У парку також є чудове озеро і невеличкий контактний зоопарк, де діти ознайомлюються й доглядають за тваринками. А ще учні доглядають свої городи. За парком розміщені майстерні, де діти з порушеннями зору та іншими порушеннями розвитку здобувають перші навички професії. У цьому неймовірному парку можна проводити уроки з біології, географії, фізкультури, корекційні заняття з ознайомлення із навколишнім середовищем, із просторового орієнтування, соціально-побутового орієнтування, сенсорної інтеграції і просто креативно відпочивати та займатися спортом.
Запам’яталася гостям і вечірня екскурсія в містечко Червонак до приватної студії тифлографіки. Її засновник і натхненник Марек Якубовський провів пізнавальну екскурсію виробничими цехами підприємства. Це декілька приміщень, обладнаних потужними сучасними пристроями для виготовлення матриць різноманітних тифлографічних матеріалів: від табличок із брайлівськими написами та тактильних схем до різноманітних рельєфно-графічних зображень, атласів, карт, картин мистецтва тощо. І доки зовсім не стемніло, команда «Braille Studio» переглядала тактильні зображення, схеми, карти, картини тощо та набрала з собою цілу сумку необхідних в Україні матеріалів. Якісну продукцію студії тифлографіки команда «Braille Studio» зустрічали не лише в школі, а й у різних містах Польщі, вона вигідно відрізняється від тифлографічних зображень інших фірм професійним підходом до справи, розумінням особливостей дотикового й зорового сприймання людей з порушеннями зору.
Команда «Braille Studio» дуже надихнулася поїздкою до Польщі та спілкуванням із колегами. Вони дуже мріють якнайшвидше зробити інформаційний та інфраструктурний простір України більш доступним для людей з вадами зору.
Використані джерела
- Іван Семесюк запрошує долучитися до проекту «Читати щоб бачити» // Читомо : http://www.chytomo.com/calendar/ivan-semesyuk-zaproshuye-doluchitisya-do-proektu-chitati-shhob-bachiti
- Команда Braille Studio здійснила довгоочікувану подорож до Польщі // Волинські новини : https://www.volynnews.com/news/society/komanda-Braille-Studio-zdiysnyla-dovhoochikuvanu-podorozh-do-polshchi/
- Французька доступність — в українських супермаркетах продається вино із шрифтом Брайля на етикетці // Центр інформації про права людини : https://humanrights.org.ua/material/v_ukrajinskih_supermarketah_prodajetsjia_vino_iz_shriftom_brajljia_na_jetiketci
- Braille Studio взяла участь у фестивалі «Бандерштат-2017» //
- Braille Studio на ХІ фестивалі Бандерштат-2017 // Волинь.info : http://volyninfo.com/braille-studio-na-xi-festivali-bandershtat-2017-foto/
Матеріал підготувала Наталія КОВАЛЬ
журнал “Директор школи. Шкільний світ”, №8 серпень 2017
