Емоційний інтелект Як бути розумним із власними емоціями?

Із кожним днем інтерес до поняття «Емоційний інтелект» (ЕQ) зростає. І не випадково: численні дослідження, проведені теоретиками й практиками психології, показали, що рівень особистих досягнень людини значною мірою визначають не класичні показники інтелекту IQ, а емоційні здібності. Тож, якщо ви прагнете, щоб ваші учні досягли успіху в житті, розвивайте їх ЕQ.

Емоційний інтелект — поняття, що викликає суперечки. Одні називають його недостатньо науковим, інші вбачають в емоційному інтелекті ключ до успіху у всіх сферах життя.

На сьогодні більшість учених напрямків психології та психометрії вважають, що саме емоційний інтелект (EQ) — відсутня ланка в пошуку рішення дивного феномена: люди з середнім рівнем IQ в 70% випадків перевершували в ефективності тих, чий рівень IQ був набагато вищим. Таке відкриття спростувало загальноприйняте припущення про те, що рівень IQ — це єдине джерело успіху.

Десятиліття дослідницької роботи вказують на те, що емоційний інтелект є істотним чинником, який виділяє «зірок» від інших. Це підтверджує також те, що 90% найуспішніших людей мають високий рівень емоційного інтелекту. Інтерес до емоційного інтелекту виник на початку XX ст. через нездатність класичних IQ-тестів (коефіцієнт інтелекту) пояснити особливості мотивації та поведінки людей.

Ще в 1870 році в книзі «Про вираження емоцій у людини й тварин» Чарльз Дарвін зробив спробу вивчення людських емоцій через зовнішні прояви. Концепція емоційного інтелекту в сучасному його розумінні виникла на початку XX ст. У 1920 році американський психолог Едвард Торндайк уперше ввів поняття соціального інтелекту як здатності людини розумно діяти у відносинах із людьми. У 1983 році Говард Гарденер запропонував теорію множинного інтелекту, розділивши інтелект на внутрішній (власні емоції) і міжособистісний (емоції інших людей). Журналіст Деніел Гоулман популяризував поняття, видавши в 1995 році книгу «Емоційний інтелект».

Незважаючи на значення емоційного інтелекту, його нематеріальний характер значно ускладнює оцінювання його рівня й визначення дій для його підвищення. Тревіс Бредбері, доктор психологічних наук, автор книги «Емоційний інтелект 2.0.» проаналізував дані тестування більше мільйона осіб, яке проводив центром TalentSmart задля визначення типів поведінки, які є показниками високого емоційного інтелекту. Виявивши спільні ознаки в спільноти людей, він визначив орієнтовні показники високого емоційного інтелекту.

Показники високого емоційного інтелекту

1. Великий словниковий запас для опису емоцій

Усі люди переживають емоції, але небагато можуть їх точно описати й ідентифікувати. Дослідження показують, що тільки 36% людей мають таку здатність. Неправильно визначені емоції часто неправильно трактуються, що призводить до нераціонального вибору й непродуктивних дій.

2. Цікавість людьми

Немає значення, ви інтроверт або екстраверт: люди з високим рівнем емоційного інтелекту цікавляться людьми, які їх оточують. Цікавість — це продукт емпатії, одного з найбільш важливих для досягнення високого
рівня EQ.

3. Прийняття змін

Люди з високим рівнем емоційного інтелекту володіють гнучкістю й вміють адаптуватися. Вони знають, що страх змін паралізує, а це головна загроза на шляху до досягнення успіху й щастя. Ці люди готові до змін і в них завжди є план дій у різних випадках.

4. Знання власних сильних і слабких сторін

Люди з емоційним інтелектом не просто розуміють емоції; вони знають власні переваги й слабкості. Вони знають, хто і що спонукає до дії інших людей, ситуацію і їх самих, і розуміють, що цей рух веде до успіху.

5. Уміння розбиратися в людях

Часто емоційний інтелект сприяє соціальній обізнаності, що виражається в здатності читати інших людей, знати, на що вони орієнтовані, розуміти, що вони переживають. Зрештою, ці вміння роблять вас чудовим психологом. Люди перестають бути для вас закритою книгою. Ви розумієте їх дії та мотивацію, навіть приховану.

6. Уміння сприймати образи

Якщо у вас є чітке усвідомлення й розуміння себе, то іншим буде надзвичайно складно сказати й зробити щось, що може вас образити. Люди з високим емоційним інтелектом упевнені в собі й відкриті, що робить їх стійкими до образ. Ви можете жартувати над собою й дозволяти іншим жартувати над вами, тому що ви здатні відрізнити гумор від образи.

7. Уміння говорити «ні» собі та іншим

Емоційний інтелект — це розуміння того, як проявити стриманість. Дослідження, проведені університетом Каліфорнії, Сан-Франциско, показали, що чим складніше вам сказати «ні», тим більша ймовірність того, що при цьому ви відчуєте стрес і навіть депресію. Відмова є головним випробуванням для багатьох людей.

8. Уміння відпускати від себе помилки

Люди з високим рівнем емоційного інтелекту не зациклюються на власних помилках, але й не забувають їх. Це дає змогу краще адаптуватися й коригувати власні дії для майбутнього успіху.

9. Уміння віддавати, не чекаючи нічого натомість

Коли хтось дає вам щось просто так, нічого не чекаючи натомість, це дуже вражає, збільшує вашу оцінку цієї людини.

10. Уміння не тримати довго образу

Негативні емоції, що виникають, коли ви ображаєтеся, викликають стрес, що пригнічує вашу продуктивність.

11. Відмова від пошуку досконалості

Люди з високим рівнем емоційного інтелекту не ставлять для себе ідеалістичних цілей, тому що вони розуміють, що досконалості не існує.

12. Цінування того, що є

Якщо ви можете знайти час, щоб зупинитися і з вдячністю думати про те, що у вас є — це не просто правильно, але й корисно, тому що такі думки покращують ваш настрій і знижують гормон стресу (кортизолу) на 23%, який часто є причиною депресивних станів.

13. Періодичне перебування офлайн

Якщо ви регулярно відключаєтеся від мережі — це показник високого EQ. Таке правило допомагає вам контролювати стрес і жити справжнім моментом. Якщо ви доступні 24 години на добу, 7 днів на тиждень, ви піддаєте себе постійному стресу.

14. Повноцінний сон

Складно переоцінити важливість сну для збільшення рівня вашого емоційного інтелекту й зниження рівня стресу.

15. Уміння відкидати негативні думки

Чим довше негативні думки кружляють у вашій голові, тим більше влади вони мають над вами. В основному, негативні думки — це просто думки, а не факти.

16. Уміння радіти без перешкод

Якщо ваше відчуття задоволення залежить від думки інших людей, то ви вже не господар власного щастя. Якщо людина з високим рівнем емоційного інтелекту радіє тому, що вона зробила, то жодне саркастичне чи негативне зауваження або стороння думка не зможе її позбавити від задоволення зробленим.

Розвиток емоційного інтелекту

Чи можна розвинути емоційний інтелект у дітей? Усі люди наділені емоційним інтелектом. Він закладений біологічно. Цим ми й відрізняємося від тваринного світу, та рівень його розвитку у всіх різний.

У школі і навіть у родині більше уваги приділяють розвитку традиційного інтелекту, а не емоціям. Емоції зазвичай розвиваються в дітей через наслідування. Наприклад, якщо в родині діляться не тільки власними думками й досягненнями,  а й бідами та помилками, то ця частина емоційного інтелекту буде розвинена в більшості членів родини. Якщо в сім’ї заведено відчувати емоційний стан іншого, а не висловлювати власні емоція, ігноруючи партнера, то в дитини автоматично «на материнській платі» є схема емпатійності. Та якщо прикладів для наслідування в сім’ї немає? Тоді середовищем розвитку емоційного інтелекту має стати школа. Що для цього має зробити вчитель?

1. Розвивайте в дітей емоційну самосвідомість

Емоції можуть змусити людину поводити себе незвично й часто непродуктивно, а розвиток самосвідомості поліпшить здатність розуміти й інтерпретувати власні емоції, настрої та внутрішні мотиви. Ця практика допоможе й розпізнавати емоційні стани інших людей і розуміти, що стоїть за їхніми словами й діями. Кажучи коротко, якщо людина не розуміє власну мотивацію й поведінку, то й інших не зрозуміє.

Приклади вправ: 1. Кожен день промовляти три фрази, які починаються словами «Я відчуваю себе …», — завдяки цій техніці можна поступово навчитися точно визначати власні емоції та підвищити самосвідомість. Цю вправу можна використовувати на організаційному етапі уроку та під час рефлексії. Звичайно, не варто змушувати кожну дитину вголос озвучувати власні емоції (на це потрібно багато часу й це може викликати в деяких дітей дискомфорт), можна запитати кілька учнів за їхнім бажанням. Решта школярів роблять вправу про себе, одночасно набуваючи досвіду розуміння емоцій інших людей. 2. Нагадуйте собі та учням, що емоції мінливі й короткочасні, тому не можуть бути основою для спілкування й прийняття рішень. 3. Визначайте страхи й бажання. Вправу добре проводити на етапі очікувань від уроку.

2. Учіть контролювати себе емоційно

Важливо розвинути вміння контролювати імпульсивні реакції й емоції, які негативно впливають на потенціал дитини й лідерство. Це наступний крок після розвитку самосвідомості. Коротко кажучи, самоконтроль — це здатність стати «вище» жалюгідних пояснень, ревнощів, зривів й не дозволяти емоціям керувати життям.

Техніки самоконтролю: 1. Учіть дітей не обирати той чи той бік під час конфліктів і суперечок у колективі. 2. Якщо ситуація емоційно важка й заряджена, радьте учням не приймати рішення відразу, а проаналізувати власні емоції. 3. Сприяйте усвідомленню дітьми того факту, що життя мінливе, а фрустрація й розчарування є частиною будь-якої діяльності. І правильна реакція на них — це «мозкові штурми» і розробка стратегій, а не скарги й відсторонення від роботи. 4. Знайдіть разом з учнями допустимі способи реагування на емоції, без некоректних висловлювань чи образ.

3. Розвивайте в учнів здатність виявляти співчуття

Співчуття — найперша чеснота у розвитку емоційної самосвідомості, яка дає змогу відійти від особистого досвіду, побачити й зрозуміти проблему з погляду іншої людини. Розвиваючи емпатію, ви вчите ставитися до людей із повагою, добротою, гідністю.

Техніки розвитку емпатії: 1. Учіть жити за золотим правилом — ставитися до інших так, як ви хочете, щоб ставилися до вас. 2. Розвивайте вміння слухати й розмірковувати над тим, що сказав співрозмовник. Цю техніку варто практикувати на кожному уроці, під час відповідей учнів. 3. Хоча б раз на день питайте в учнів, як вони себе почувають, наприклад за шкалою від 0 до 10. Так ви спонукаєте оточення висловлювати власні емоції і зможете краще їх розуміти. Техніку можна практикувати під час організаційного етапу уроку чи рефлексії. Для виконання вправи учням можна роздати картки із цифрами від 1 до 10 чи порожній аркуш, на якому вони напишуть показник власного самопочуття.

4. Працюйте над мотивацією учнів

Мотивація — це пристрасть та ентузіазм у роботі й навчанні, які не можна пояснити грошима або статусом, це те, що допомагає реалізовувати власні внутрішні цілі й робити це з незгасимою наполегливістю.

Техніки мотивації: 1. У будь-якій складній ситуації, навіть у разі неуспіху, намагайтеся знайти хоча б одну перевагу. Наприклад, оголошуючи оцінки за урок чи контрольну, можна знайти позитив у низькому результаті — учням є куди зростати. 2. Формуйте любов до навчання. На кожному уроці знайдіть час, щоб згадати й сформулювати кілька причин, чому навчатися цікаво. До речі, на уроці навіть є спеціальний етап — мотивація навчальної діяльності. 3. Ставте перед учнями бажані й водночас досяжні цілі. Складіть разом з учнями список, що потрібно зробити, щоб їх досягти. Нагороджуйте учнів за досягнення ключових цілей. Наприклад, можна ставити цілі на початку уроку, тоді нагородою буде гарна оцінка за урок.

5. Поліпшуйте навички спілкування учнів

Важливий аспект емоційного інтелекту — уміння добре взаємодіяти з іншими людьми, але це не означає, що інтроверти або сором’язливі люди мають низький ЕQ. Навички спілкування мають різні форми, адже це не тільки вміння бути доброзичливим, а й вміння слухати, переконувати, вербальні й невербальні навички комунікації.

Техніки розвитку комунікативних навичок: 1. Учіть учнів хвалити інших, так ви надихнете команду й зробите її лояльною. Цю техніку можна застосовувати на організаційному етапі уроку чи під час узагальнення. 2. Учіть учнів розуміти людей, з якими вони розмовляють. Для цього підходять різноманітні ігри, наприклад: «Хто я?», «Крокодил» тощо.

дикаторами низького EQ:
• невпевненість у собі і власних діях;
• схильність до надмірної самокритики;
• нездатність знайти спільну мову з оточенням.

Костянтин Петрідес — керівник психомет­ричної лабораторії, професор психології та психометрії в університетському коледжі Лондона, автор і розробник тестів програми «Характеристики емоційного інтелекту», які застосовують у світових дослідженнях у цій галузі, зазначає, що в людей з низьким емоційним інтелектом періодично виникають проблеми з самооцінкою і спілкуванням з іншими, проте водночас вони більш скромні й неупереджено ставляться до оточення.

Для розвитку емоційного інтелекту школярів можна скористатися схемою «Компоненти емоційного інтелекту», розробленою Університетським коледжем Лондона (додаток).
Використані джерела:

• Что такое эмоциональный интеллект и почему он так важен. URL: https://www.bbc.com/russian/features–40716336 (дата звернення: 11.05.2018).
• Эмоциональный интеллект и его влияние на эффективность работы сотрудников. URL: https://www.staff.ua/trainings/about/poleznoe/324–emocionalniy–intellekt–i–ego–vliyanie–na–effektivnost–raboti–sotrudnikov (дата звернення: 11.05.2018).
• Как узнать об уровне своего эмоционального интеллекта. Часть 1 URL: https://www.staff.ua/trainings/about/poleznoe/1037–kak–uznat–ob–urovne–svoego–emotsionalnogo–intellekta–chast–1(дата звернення: 11.05.2018).
• Как узнать об уровне своего эмоционального интеллекта. Часть 2. URL: https://www.staff.ua/trainings/about/poleznoe/1037–kak–uznat–ob–urovne–svoego–emotsionalnogo–intellekta–chast–2(дата звернення: 11.05.2018).
• EQ–фитнесс: Упражнения для развития эмоционального интеллекта URL: http://womo.ua/uprazhneniya–na–emotsii–kak–zastavit–emotsionalnyiy–intellekt–rabotat–na–vas/ (дата звернення: 11.05.2018).
• How to know if you’re emotionally intelligent. URL: https://agenda.weforum.org/2015/02/how–to–know–if–youre–emotionally–intelligent/?utm_content=bufferc1479&utm_medium=social&utm_source=facebook.com&utm_campaign=buffer (дата звернення: 11.05.2018).

Світлана Дмитренко, методист ІППО Київського університету імені Бориса Грінченка

газета “Біологія. Шкільний світ”, №12 червень 2018