НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ. ЯК СФОРМУВАТИ НАЦІОНАЛЬНО- КУЛЬТУРНУ ІДЕНТИЧНІСТЬ У СУЧАСНИХ ПІДЛІТКІВ

Формування національно-культурної ідентичності є важливою умовою існування України як суверенної й незалежної держави, здатної відстоювати свою територіальну цілісність, національні інтереси та інтегруватися до Європи. Непересічне значення у формуванні національно-культурної ідентичності в молодших підлітків має усвідомлення себе українцями, частиною великого народу, причетними до української культури, нащадками давньої історії, носіями української мови, що виявляється в любові до України, відчутті захищеності й значущості для життя країни, причетності до її долі, розумінні обов’язку й відповідальності, правдивості, почутті власної гідності.

РОЛЬ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Аналіз сучасного стану формування національно-культурної ідентичності молодших підлітків засвідчив, що сьогодні це проблема, що є надзвичайно важливою. Зважаючи на це, систему сучасного виховання має бути спрямовано на формування моральних цінностей і відповідних якостей особистості, яка підростає. Тому одним із завдань виховної роботи є з’ясування ролі національно-культурної ідентичності в моральному становленні та розвитку особистості. Задля цього нами було здійснено:

• анкетування й опитування вчителів (додаток 1);
• анкетування опитування батьків (додаток 2);
• анкетування, опитування, спостереження за дітьми (додаток 3).

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінюючи результати освітньо-виховної діяльності молодших підлітків варто брати за основу пріоритетну спрямованість взаємодії батьків і школи на формування національно-культурної ідентичності в дітей,
що містить:

Когнітивний критерій. Визначає усвідомлення ролі України й українців у світі, національну гордість і ціннісне ставлення до Батьківщини, рідної мови, розуміння особистістю своєї належності до українського народу, причетність до долі України та української національної культури, повагу до державних атрибутів та традицій українського народу, знання моральних цінностей українського народу (свобода, любов, гідність, справедливість, відповідальність), свого родоводу, визнання ролі батьків у своєму житті, віру в майбутнє України.
Емоційно-ціннісний критерій. Визначає прояви любові до родини, рідного краю, Батьківщини, інтересу до історії та культурно-духовної спадщини українського народу, його традицій, звичаїв і моралі, повагу до людей, які мешкають і працюють в Україні, ідентифікацію себе з українським народом та роботу над собою, бажання долучитися до моральних цінностей українського народу (свобода, любов, справедливість, відповідальність, гідність), а також відображає основні мотиви патріотизму в молодших підлітків (гуманістичні, егоїстичні, конформістські), які впливають на вибір стратегії поведінки, її саморегуляції, усвідомлення себе громадянином і патріотом України.
Діяльнісний критерій. Визначає поведінку індивіда та дієву любов до рідного краю, використання української мови,
повагу та толерантне ставлення до звичаїв, культури, традицій різних народів, що мешкають в Україні, та визнання їхньої заслуги в розбудові України, прояви готовності відстоювати інтереси України та протистояти антиукраїнській ідеології, зневажливому ставленню до національної культури, сепаратистським настроям, активну участь у суспільно-громадській і доброчинній діяльності, відстоювання своїх прав, свідому громадянську позицію.

СЕМІНАРИ-ПРАКТИКУМИ

Доцільним, на наш погляд, є проведення семінарів-практикумів для ознайомлення педагогів із теоретичними працями з питань формування національно-культурної ідентичності.

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА:

• Національно-культурна ідентичність: проблеми та виклики сьогодення.
• Роль учителя у формуванні національно-культурної ідентичності підлітків.
• Вікова специфіка формування національно-культурної ідентичності підлітків.
• Специфіка формування національно-культурної ідентичності дітей підліткового віку в сім’ї.
• Українська мова в спілкуванні сучасних тінейджерів.
• Методика роботи з молодшими підлітками в позаурочній діяльності.
• Обговорення проблемних ситуацій і моральних дилем із формування національно-культурної ідентичності на виховних годинах у 5—6-х класах.
• Залучення учнів 5—6-х класів до учнівського самоврядування. Основи дитячого парламентаризму.
• Залучення батьків до формування національно-культурної ідентичності молодших підлітків у школі.

Автор: Катерина ЖУРБА, кандидат педагогічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії морального та етичного виховання Інституту проблем виховання НАПН України