Креативне мислення відіграє велику роль у розвитку людини й суспільства. Люди, які вміють знаходити нестандартні рішення, досягають у житті більшого успіху. Їхній секрет полягає в умінні мислити багатовимірно. Такий тип мислення в психології називають дивергентним. Що таке дивергентне мислення і чи можна його розвинути?
ТИПИ МИСЛЕННЯ ЛЮДИНИ
Те, наскільки успішно й ефективно людина дає собі раду у вирішенні різних життєвих завдань, безпосередньо залежить від особливостей її мислення. Американський психолог Джо Ґілфорд (1897—1987) написав книгу «Природа людського інтелекту», в якій розповів, що таке дивергентне і конвергентне мислення, дав їм характеристику. Конвергентним називається тип мислення, спрямований на вирішення завдань за допомогою чіткого алгоритму дій.
Дивергентне мислення передбачає варіантність дій у процесі пошуку вирішення завдання. Звичайно ж, такий тип ефективніший.
ХАРАКТЕРИСТИКА КОНВЕРГЕНТНОГО МИСЛЕННЯ
Більшість людей мають конвергентне мислення, оскільки мислити по-іншому їх ніхто не навчав. Вся система освіти спрямована на розвиток саме конвергентного напрямку. Людину вчать вирішувати завдання за чітким поетапним
алгоритмом, коли існує відповідь на завдання й послідовність вирішення. Успішність учня оцінюється за швидкістю, точністю й правильністю проходження всіх етапів вирішення.
Такий підхід ідеальний для послідовних людей, але зовсім не підходить творчим натурам. Саме тому існує чимало випадків, коли учні, що мали низький рівень досягнень під час навчання, закінчивши школу, отримали
можливість вирішувати завдання, не прилаштовуючись до стандартних алгоритмів, ставали успішними в бізнесі, загалом у житті. До таких особистостей можна зарахувати Альберта Ейнштейна, Вінстона Черчилля. На жаль, система освіти обмежує творче мислення, нехтуючи його розвитком.
Більшість тестів на визначення рівня інтелекту побудовано так, щоб задіяти тільки конвергентне (лінійне) мислення.
Люди, в яких розвинене конвергентне мислення, бачать тільки одне правильне вирішення завдання. Їхні знання й досвід спрямовано на пошук цього вирішення. Такі люди серед безлічі інформації відбирають ту, яка підтверджує відомі факти, і відкидають ту, яка ці факти спростовує, навіть не намагаючись розібратися та знайти щось нове.
Бiльшість людей має конвергентне мислення, оскiльки мислити по-іншому їх нiхто не навчає.
ХАРАКТЕРИСТИКА ДИВЕРГЕНТНОГО МИСЛЕННЯ
Людина, у якої розвинені здібності до дивергентного мислення, намагається знайти не один правильний шлях вирішення, а безліч шляхів вирішення одного завдання. Така людина вільна від стереотипів, тому може вигадати чимало цікавих нестандартних ідей. Отже, дивергентним можна назвати мислення, яке працює в різних напрямках або паралельно. Відзначено, що така особливість найчастіше притаманна творчим людям.
ДИВЕРГЕНТНИЙ ТИП МИСЛЕННЯ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ТАКИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ:
- швидкість сприйняття (людина здатна видати багато ідей за короткий проміжок часу);
- образність (вміння оперувати образами);
- гнучкість (людина може легко переходити від одного погляду до іншого);
- чутливість (людина тонко відчуває й помічає найменші нюанси, бачить незвичайне у звичайному);
- оригінальність і креативність (схильність до нестандартних ідей).
КРЕАТИВНІСТЬ ТА ОСВІТА: ЧОМУ ЦЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ?
Більшість досліджень, проведених педагогами та науковцями, свідчать про те, що креативність є найважливішою навичкою, що допомагає підготувати молодь до труднощів і викликів сучасного світу. Наприклад, професор психології Британського університету Гай Клакстон визначає креативність як спосіб задовольнити виклики та невдоволення, зокрема: відкритість і гумор; практичний інтелект (перетворення ідей на нереальність); енергію та зосередженість.
За даними Всесвітнього економічного форуму, до 2020 року креативність стане однією з трьох найважливіших навичок, які роботодавці цінуватимуть у своїх працівниках, поряд із критичним мисленням та комплексним вирішенням проблем. Згідно з дослідженням від Adobe, проведеного серед 1000 навчальних закладів:
– 96% погоджуються з тим, що креативність — цінна навичка для суспільства;
– 78% стверджують, що креативність є важливою в їхній кар’єрі; майже 68% вважають, що креативність — це те, з чим вони народились і те, чому можна навчитися;
– 71% зазначає, що поряд з математикою чи фізикою має бути такий предмет, як креативне мислення;
– понад 78% бажають бути креативнішими;
– 32% не почуваються комфортно, якщо не мислять на роботі творчо.
За словами Джиммі Вейлза, креативне мислення — це спосіб мислення, при якому людина здатна відрізняти інформацію від фактів, а з урахуванням нових реалій ця компетенція стає особливо затребуваною. Едвард де Боно, британський психолог і письменник, який розробив систему організації мислення «Шість капелюхів мислення», наголошує на тому, що креативність і креативне мислення заохочує людей мислити поза сталими патернами й дивитись на речі інакше.
КРЕАТИВНИЙ КЛАС. СВІТОВІ РЕАЛІЇ
Відповідно до більшості міжнародних досліджень, частка креативного класу з 90-х років минулого століття зросла майже на 40%. Креативний клас становить близько третини робочої сили у таких країнах: Ірландія, Бельгія, Австралія, Нідерланди, Нова Зеландія, Естонія, Велика Британія, Канада, Фінляндія, Ісландія. Основа креативного мислення — вчені,
інженери, архітектори, дизайнери, педагоги, артисти, музиканти та виконавці.
Економічна функція — створення нових ідей, технологій або нового змісту. Обидва типи мислення, конвергентний і дивергентний, мають велике значення для повноцінного життя. Тому людина, яка бажає досягти успіху й реалізувати свій творчий потенціал, повинна прагнути однаково розвинути обидва напрями.
ОСНОВНИМИ НАВИЧКАМИ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ Є:
- генерування ідей;
- відкритість до нового;
- уява та цікавість;
- розсудливість;
- дивергентне мислення (пошук різних способів вирішення однієї проблеми).
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
- Креативність та освіта: чому це має значення? URL: http://gohigher.org/creativity_and_education (дата звернення: 25.03.2019).
- Что такое дивергентное и конвергентное мышление. URL: https://bit.ly/2U9LAkR (дата звернення: 25.03.2019).
- Креативність. URL: https://uk.wikipedia.org (дата звернення: 25.03.2019).