Інтерв’ю з директором Харківської гімназії № 46 ім. М. В. Ломоносова Тетяною Дмитрівною Сєдовою
Досьє:
Вищу педагогічну освіту отримала в Харківському державному педагогічному інституті ім. Г. С. Сковороди, менеджера освіти — в Інституті післядипломної освіти ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. Нагороджена знаком «Відмінник освіти України», нагрудним знаком «О. А. Захаренко», учитель-методист. Обіймає посаду директора з 2003 року, віддає перевагу новаторству, творчості, має публікації у фахових виданнях України.
Педагогічне кредо: «Час, як вершина, що кличе бути сучасним та досвідченим, учити себе та інших рухатися вперед». Як учитель прагне йти поруч з учнями, намагається їх чути і бути почутою, як із звичайного зробити винятково важливе й цікаве. Разом із ними співпрацює, поважає думку кожного. Урок для Тетяни Сєдової — це не лише процес засвоєння учнями знань та набуття навичок, а передусім — спілкування, у якому кожний має право як на помилку, так і на успіх. Важливим на посаді керівника вважає створення сприятливих умов для творчої діяльності вчителя, коригування педагогічної діяльності, як того вимагає час.
— Якими були Ваші перші кроки як керівника навчального закладу, які сприяли тому, що гімназія № 46 ім. М. В. Ломоносова стала однією з кращих у Харківській області?
— Мені довелося бути директором -початківцем у гімназії зі славетною історією, педагогічними традиціями, відпрацьованою системою роботи з учнями та вчителями, високим рейтингом серед педагогічної громадськості та батьків. Тому першим кроком обрала найскладніше — встановлення взаємин з учителями і створення колективу однодумців-професіоналів. Це, на мою думку, найскладніше та найважливіше завдання новопризначеного директора. І тут надзвичайно важливим вважаю людський чинник. В основу своєї управлінської діяльності поклала такий принцип: вимога і повага рівнозначні в роботі з кожним вчителем, а методи та форми управління можуть бути різними, головне — знайти шлях до вирішення найскладнішого завдання, а саме— спрямувати колектив на здійснення ефективної роботи, що передбачала б унесення змін, щоб гімназія ставала ще кращою.
— Чи вдається поєднувати директорську й педагогічну діяльність?
— Я вважаю, що їх не треба розмежовувати. Учителі поважають свого директора не лише за те, що він спрямовує їхню діяльність, а й сам йде поруч з ними як учитель. Розвиток і як учителя, і як керівника потребують одного — постійно працювати над собою.
— Розкажіть про роботу директора з власного досвіду. чи важко бути керівником навчального закладу?
— Бути керівником — це насамперед піклуватися про тих, чий успіх і доля залежать від тебе, та виправдовувати їхню довіру. Якщо ти так сприймаєш себе на посаді керівника, то не ви никає питання про те, настільки це важко — ти просто цим живеш. Успіх залежить від правильного розуміння реалій та власного прикладу. Суттєвим є вміння керувати всіма ланками й приймати відповідальні рішення, ураховуючи всі складові гімназійного середовища. А щоб управління було ефективним, необхідно ще враховувати безліч організаційних, психологічних, мотиваційних аспектів. Тому не лише помітні рішення мають значення, а й форми та методи роботи, на яких базується управлінська діяльність і котрі, безумовно, впливають на результат, а й ті незначні, але вкрай необхідні для кожного вчителя:
похвала за якісну роботу та за співучасть у виконанні термінового завдання, за розуміння нестандартної ситуації та незручності, за участь у вчительських змаганнях та підготовку учнів до олімпіад , конкурсів і вітання з ювілеєм та спільні свята — все це робота зі створення атмосфери розуміння, єдності, ділової взаємоповаги, бажання досягати кращого, працювати колективом командою. А щоб бути конкурентноздатними, необхідно вдосконалюватися й постійно вносити зміни в управлінську та педагогічну діяльність. Як керівник, я розумію, що багато чого залежить від іміджу навчального закладу. Тому, відповідно до місії гімназії, формуємо складові іміджу, які корегуються часом. Важливим є створення привабливого зовнішнього та внутрішнього інтер’єру, придбання новітнього обладнання. Не може бути ефективною управлінська діяльність, якщо не пропагувати професійність колективу та його надбань.
— Як налагоджуєте контакт із учителями на посаді директора?
— Основне — бути щирою та толерантною, з одного боку, та справедливою та вимогливою, з іншого, і це все має бути в оптимальному балансі.
— Чи впроваджуєте освітні інновації в гімназії?
— Освітні інновації — це новий для вчителя і від того складний у користуванні «інструмент», а результати він приносить лише тоді, коли ним володіють досконало. Авторські освітні інновації — це інша філософія організації навчальнопізнавальної діяльності учнів і не всі вчителі готові сьогодні цілком зайняти нову позицію в навчальному процесі. Ми працюємо над інтегруванням у традиційну систему навчання ІКТ, а також діалогових, «активних», «інтерактивних» методів навчання та виховання.
— У гімназії триває робота над методичною темою «Забезпечення якості освіти шляхом соціалізації пізнавальної діяльності учнів». яким чином реалізується цей проект і чи не виникає труднощів у процесі його втілення?
— На шляху запровадження нового завжди виникають труднощі, але «божевіллям є чекати нових результатів, працюючи постарому», — говорив А. Ейнштейн. Працюючи над реалізацією вибраної теми, зосереджуємо увагу на надбаннях кожного вчителя, узагальнюємо досвід і пропагуємо його серед колег. Також звертаємо увагу на проблеми, над якими слід працювати особливо ретельно, обговорюємо детально інноваційні уроки, виділяючи соціальну складову.
— До 9-го класу школа допомагає дитині адаптуватися до соціуму, а вже після — розвиватися за вузькою спеціалізацією. Наскільки комфортно дітям проходити цей шлях спеціалізації?
— Система організації профільного навчання у старших класах жодним чином не звужує можливості адаптації дитини до соціальних умов. Навпаки вона дає змогу здійснювати це спря мовано, враховуючи інтелектуальні й природні можливості дитини поглиблювати знання та розвивати соціально зорієнтовані вміння і поведінку.
— Як Ви ставитеся до профільної спеціалізації з початкових класів? чи вважаєте це доцільним?
— Навіть науковці в цьому плані не дотримуються однозначного погляду. На мою думку, профільна спеціалізація з початкових класів буде звужувати можливості навчального середовища, в якому дитина, навчаючись, виявляє для себе свої схильності.
— Як упроваджується норма про вивчення двох іноземних мов?
— Три іноземні мови в гімназії вивчаються більше 10ти років і тому норма обов’язковості двох іноземних мов для нас не є проблемою — ми маємо відповідне кадрове і навчальнометодичне забезпечення.
— У сучасній освіті багато уваги приділяється проблемі виявлення й розвитку обдарованості учнів. які заходи проводяться з цією метою у Вашій гімназії?
— Робота з обдарованими учнями проводилася в режимі «урок — позаурочна діяльність — індивідуальна робота». Кожного навчального року оновлюється гімназійний банк «Обдарованість», що традиційно формується з 1го класу, у якому щорічно в середньому нараховується більше 500 учнів. Для виявлення й розвитку інтелектуальної обдарованості в гімназії традиційно проводиться «Інтелектуальний марафон» та шкільні олімпіади з базових дисциплін. Системою індивідуального розвитку інтелектуальної обдарованості щороку охоплюються в середньому 340 учнів. До роботи з ними залучаються вчителі гімназії та викладачі ВНЗ. Більше 10ти років у гімназії працює учнівське наукове товариство «Пошук», члени якого беруть участь у роботі всіх відділень і секцій МАН України. У них займаються науководослідницькою роботою в середньому 65 учнів. Гімназисти постійно залучаються до турнірних предметних змагань, творчих мовнолітературних конкурсів імені Т. Шевченка, П. Яцика, Каразінського колоквіуму; «Путівка в науку», міжнародних конкурсів «Колосок», «Кенгуру», «Бобер», «Левеня» та ін. Учителі, орієнтуючись на вимоги нових Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти розробили спеціальні завдання для обдарованих учнів з фізики, хімії, біології, математики, історії, інформатики, економіки, спрямовані на розвиток інтелекту, креативності, вироблення практичних навичок.
— Чи вдається в умовах економічної кризи в країні зберегти педагогічні кадри?
— Педагогічний колектив нашої гімназії формувався не один рік. Хочу підкреслити, колектив, а не педагогічні кадри. Зберігати кваліфіковані педагогічні кадри вдається, на мій погляд, тому, що в колективі панує атмосфера любові до дітей, взаємодопомоги і підтримки.
— За результатами державної атестації навчального закладу гімназію визнано атестованою з відзнакою. Як треба організувати роботу педагогічних кадрів, щоб удавалося проходити атестацію на такому високому рівні? І чи існує потреба у вдосконаленні системи підвищення кваліфікації вчителів?
— Насамперед необхідно створювати систему, у якій визнається надбанням гімназії сумлінна і відповідальна праця кожного, коли кожен цінується не лише тим, що уроки успішно про ведені за розкладом, а й активною участю в житті гімназії.
— Від кого залежить якісна освіта у школі?
— Було б простіше, якби якість освіти в школі залежала лише від учителя. Безумовно, що левова частка залежить від учителя, але освіта, це не те, що можна передати з рук у руки, це наполеглива праця учня і внесок батьків, які виховують ставлення дитини до навчання і школи, відповідальність і працелюбність, без яких не можна отримати якісну освіту.
Розмову провела редактор Олена Власенко