Відповідне рішення прописано в новому Законі «Про освіту». У відомстві пропонують поділити школу на три етапи: з першого до п’ятого класу організувати початкову школу, з шостого до дев’ятого — базову середню, а з десятого до дванадцятого — старшу школу.
Хоч розгляд документа переносять з дати на дату, тема набула чималого розголосу у суспільстві. Уже тривалий час впровадження дванадцятирічки доволі гучно обговорюють українці. Зміни подобаються далеко не всім: ідея змогла знайти і прихильників, і тих, хто проти такого рішення МОН. Як з’ясувалося, найбільшими противниками шкільної реформи є батьки та вчителі. Експерти боязнь освітян до змін пояснюють спробами запровадити дванадцятирічну систему освіти у минулому. Раніше реформа не дала результату: вчителі викладали без змін у програмах, сенсу в додатковому році навчання не було. Натомість батьки нарікають, що дітям доведеться учитися у школі додатковий рік, тобто школярами будуть дорослі діти.
А ось освітні експерти схвально відгукують про прийдешні зміни. В аналітичному центрі CEDОS переконують: у світі 18-19 років — не вік, щоб заводити сім’ю, а навпаки, більшість підлітків намагається учитися, бо розуміє: від цього залежить майбутнє. Аналітик аналітичного центру Ірина Когут пояснює, у профільній школі потрібно робити акцент на вибірковій складовій, тобто навчити дітей учити те, що їм цікаво. Якщо залучити висококласних фахівців, можливо, й з-за кордону, які повністю перепишуть шкільні програми, реформа буде вдалою. Лише якісна підготовка закону є запорукою успіху. Нині стан освіти є незадовільний, тому її потрібно реформувати. Це — єдиний вихід, щоб українські школярі здобували якісні знання, переконані у аналітичному центрі CEDOS.
Користь додаткового навчання доводить і наука. Цікаве дослідження провели учені Гельсінського університету, які досліджували вплив навчання на самопочуття школярів та стан здоров’я у дорослому віці. Потягом двадцяти років науковці опитували більше ніж 3500 дітей віком від трьох до вісімнадцяти років. Учасників просили оцінити себе, якість життя, а також вказати інформацію про кар’єру, шкідливі звички, стан здоров’я і соціальний статус. У результаті вдалося встановити, що діти, які ходили в школу довше, ніж їхні однолітки, в майбутньому мали менше проблем зі здоров’ям, а також вищий рівень фінансового благополуччя. Крім того, додаткові роки за партою поліпшували самопочуття дітей на 16 відсотків.
Отже, у реформуванні освіти є свої позитиви. За грамотної підготовки, реформа має бути корисною та вдалою. На цьому наголошують експерти й доводить наука. Як буде насправді — побачимо далі. А наразі чекаємо обіцяних змін.