Тарасові Шевченку серед плеяди видатних діячів української культури належить особливе місце. Як поет, художник і мислитель, він всю силу мистецтва слова і візуального образу спрямував на службу своєму народові. Нев’янучий і всезростаючий інтерес до спадщини Шевченка саме й криється в народності його творів і феноменальності вдачі. Він був наділений такими рисами, як палке вільнолюбство, жадоба вчитися, велика працездатність, широкий діапазон зацікавлень, тонке знання людської психіки. Якщо помножити це багатство вдачі на геніальність у поетичному слові та образотворчому мистецтві, то стає зрозумілою феноменальна природа його як людини і митця.