ТЕПЕР У НАС «ВСЕ БУДЕ STEM»? 3 частина

0 коментарів

продовження

НОВЕ — ЦЕ ДОБРЕ ЗАБУТЕ СТАРЕ

Технічною та науковою творчістю молоді в нашій країні ще з радянських часів  (коли діяло гасло «від кожного за здібностями, кожному — за працею») опікувалися спеціально для цього створені інституції.

  •  Відпрацьована десятиліттями практика щорічних студентських і учнівських предметних олімпіад і конкурсів: шкільних, міських, районних, обласних і всеукраїнських, що охоплюють учнів всіх без винятку шкіл країни. А серед предметів, з яких проводяться олімпіади, чільне місце традиційно займають математика, фізика, астрономія, хімія, біологія, екологія, географія та ручна праця, тобто предмети, що належать до сфери Добре відомо також, що учні та студенти незалежної України (як колись учні та студенти Української РСР) щороку виборюють призові місця на міжнародних олімпіадах та конкурсах із цих предметів
  • Розгалужена мережа закладів позашкільної освіти — гуртків натуралістично-екологічного туристично-краєзнавчого, технічного та інших STEM-напрямів,  роботу яких координують обласні навчально-методичні центри творчості учнівської молоді. В системі цих закладів існує також власний відпрацьований досвід прове- дення відповідних дитячих і юнацьких змагань і конкурсів. Також у системі позашкільної STEM-освіти видавалися ще й серйозні наукові й   науково-популярні журнали, адресовані учнівській і студентській молоді: «Квант», «Юный  натуралист»,  «Моделист-конструктор», «Юный техник», «Техника молодежи», «Знание — сила», «Радио» тощо.
  • В Україні діє унікальна установа — Мала академія наук, у якій під опікою науковців проводять дослідження учні загальноосвітніх середніх шкіл. Ця інституція проводить безпосередню наукову підготовку до самостійної науково-дослідницької діяльності.

 Інша річ, що всі ці системи неформальної та інформальної STEM-освіти зараз перебувають у жалюгідному стані через хронічне їх недофінансування та, як наслідок, брак потрібного матеріально-технічного забезпечення, яке б відповідало найкращим світовим технологічним зразкам.

 Звідси випливає проблема співвідношення гуманітарної та природничо-математичної складових змісту освіти в навчальних планах українських навчальних закладів.

 У першому випадку перед системою освіти стоїть нагальне завдання зміцнення здоров’я школярів.

Зрозуміло, що вирішення цього завдання належить не лише до галузі освіти, а й, насамперед, до галузі охорони здоров’я та перетинається з низкою давно відомих проблем:

  • проблемою масового моніторингу поточного стану здоров’я школярів, що залежить від ступеня забезпечення шкіл відповідним медичним персоналом і умов праці цього персоналу, зокрема масових противірусних щеплень дітей і забезпечення відповідними вакцинами;
  • проблемою коректного встановлення науково обґрунтованих (причому Міністерством охорони здоров’я, а не Міністерством освіти і науки) гранично   припустимих  норм денного та тижневого навчального навантаження учнів ЗОШ і забезпечення суворого виконання цих норм;
  •  проблемою забезпечення нормальних фізичних умов навчання, до яких серед  іншого, належать: наповнюваність класів, температурний режим у приміщеннях шкіл; ергономічний навчальний інвентар; достатнє освітлення та провітрюваність шкільних приміщень; повноцінне харчування учнів у період їхнього перебування в школі; можливість для учнів проводити перерви між уроками на свіжому повітрі; безпечне пересування по будівлі школи молодших школярів, зокрема їх захист від можливих нападів школярів старших;
  •  забезпечення учнів умовами повноцінних занять спортом.

 Постають запитання. Де загальнодержавна програма заходів із поліпшення стану здоров’я школярів? Де масове будівництво шкільних  відкритих  і  закритих ігрових майданчиків, гімнастичних та інших тренувальних залів, плавальних басейнів, а також відповідної супутньої інфраструктури, наприклад, душових приміщень, роздягалень, приміщень для відпочинку тощо? Про нормальні туалети чи шкільний ергономічний інвентар навіть не йдеться.

У другому випадку перед системою освіти стоїть безпосереднє завдання стрімкого поліпшення стану володіння школярами іноземними мовами, насамперед англійською. Ця проблема безпосередньо пов’язана з інтеграцією України в ЄС і НАТО, а отже із входженням у всі європейські структури, зокрема науковий і освітній простір.

Наприклад, у Польщі свого часу (20 років тому) по всій території країни було відкрито 5000 центрів безкоштовного вивчення англійської мови та 4000 центрів вивчення німецької мови.

При цьому вивчення іноземних мов у цих центрах було спрямоване не так на отримання якогось «міжнародного АВСDF сертифіката», як на практичне опанування розмовної мови, щоб полегшити своїм громадянам вихід на закордонні ринки та підвищити їхню конкурентоспроможність.

 Крім того, у Польщі було розгорнуто широку програму створення та друку польсько-англійських, польсько-німецьких, польсько-французьких та інших словників європейських і навіть азійських (китайської, японської, арабської, івриту) мов.

 Де наші тисячі центрів вивчення англійської мови (не кажучи вже про інші)? І де масові видання словників, хоча б європейських мов?

 У третьому випадку йдеться про стрімке посилення початкової військової підготовки, тісно пов’язаної, по-перше, з певними спортивними якостями й навичками (фізична витривалість, уміння стріляти з вогнепальної зброї, оволодіння навичками самооборони тощо) та фізичними навантаженнями,  по-друге  — з медичними вміннями (надання першої медичної допомоги та навички тактичної медицини, захист від дії отруйних і токсичних хімічних речовин), по-третє — із поглибленим знанням національної історії (зокрема історії національно-визвольних воєн українського народу, історії взаємин із сусідами тощо), а по-четверте — з досконалим знанням української мови як основи національної та громадянської самоідентифікації. Тут узагалі навіть питань не виникає…

Отже, з огляду на зазначені вище нагальні завдання, що стоять перед українською шкільною освітою, природничо-технологічна освіта, за винятком хіба що математики, не має пріоритетного значення перед іншими складовими загальної освіти громадян.

 А пріоритетність предметів навчального плану школи має такий вигляд (у спадному порядку):

  • здоров’я та фізична культура;
  • захист Вітчизни;
  • українська мова;
  • іноземна (англійська) мова;
  • математика;
  • предмети природничого циклу;
  • інші предмети.

 Тож виникає низка очевидних запитань, без відповіді на які важко говорити про якийсь усвідомлений підхід до проблеми розвитку STEM- освіти в Україні.

 

  1.  Метою держави-засновника руху за поширення STEM- освіти, США, є підвищення конкурентоспроможності трудових ресурсів (робочої сили), зокрема на міжнародних ринках праці. Чи така мета України?! Після надання Україні статусу асоційованого члена ЄС та підписання з нею Угоди про зону вільної торгівлі, зараз, натомість, стоїть завдання підвищити конкурентоспроможність українських товарів. Яке ж місце в підвищенні цієї конкурентоспроможності відводиться кваліфікації нашої робочої сили, наразі невідомо.
  2.  Основним засобом досягнення зазначеної мети США зробили збільшення числа  навчальних закладів і їх структурних підрозділів, де студенти вибирають програми STEM-освіти. Чи таке завдання стоїть перед системою освіти України? І взагалі, чи є у нас нестача кваліфікованих фахівців для роботи на виробництвах, чи бракує в нас середніх і вищих професійних закладів STEM-освіти?
  3. У результаті розвитку програм STEM- о світи Національний науковий фонд США склав рекомендований навчальний план (див. таблицю 2). З нього видно, що на рівні освітніх галузей і навчальних предметів нам в американської STEM-освіти запозичувати нічого! ! Запозичувати ми можемо лише щось на рівні змісту самих навчальних програм, для чого потрібно спершу провести їх порівняльний аналіз за змістом і тривалістю
  4. З огляду на сучасні виклики, які постали перед Україною, проблема розвитку галузей STEM-освіти виявляється складовою ширшої проблеми реформування змісту загальної середньої освіти, засади якого (реформування) поки-що незрозумілі.
  5. Основний засіб досягнення мети США — стрімке збільшення фінансування:

 а)  наукових і прикладних досліджень у галузях STEM; б) створення нових високооплачуваних робочих місць у цих галузях; в) інституцій, програм і проектів  у  галузі  досліджень у системі освіти; г)  розроблення нових навчальних  програм  та  інших  матеріалів  зі  STEM–освіти; д) інших заходів, зокрема реалізованих самими навчальними закладами для збільшення числа студентів на напрямах STEM-освіти. Словом, збільшення фінансування.

 А яке в нас передбачене фінансування аналогічних програм та проектів? Скажімо, розвитку матеріально-технічного оснащення загальноосвітніх, середніх і вищих професійних закладів освіти. Чи, скажімо, розвитку мережі та матерально-технічного (навчально-технологічного) оснащення позашкільних закладів STEM-освіти.

 Адже зрозуміло, що без вирішення проблеми фінансування освіти наслідування США у сфері будь-якої, зокрема STEM-освіти, в Україні стане лише черговою модною кампанією на кшталт «уроків футболу з 1-го класу», «інформатики з дитячого садка» чи «англійської мови з пелюшок».

 Причому кампанією імітаційною, оскільки:

 по-перше, США лише зараз прямують до загальнодержавної системи формальної й неформальної STEM-освіти,  яка  б забезпечила масове охоплення учнівської молоді діагностикою й розвитком STEM-здібностей, тоді як в Україні така система вже давно існує, але ми чомусь удаємо, ніби її немає;

по-друге, основним засобом розвитку STEM-освіти  в  США є збільшення фінансування цієї галузі, а в нас — за старою більшовицькою традицією — адміністративно-командне наказування з одночасним зменшенням і так уже мізерного фінансування галузі.

Використані джерела

  1.  Вступ на технічні спеціальності: пропозиція, що перевищує попит / [ОПОРА] — Електронні дані. — Режим доступу: http://www.oporaua.org/articles/ 8080-vstup-na-tehnichni-specialnosti–propozycija-shcho-perevyshchuje-popyt.
  2.  Ільченко Л. STEM-освіта в Україні: від дошкільника до компетентного випускника / Л. Ільченко // Педрада. [Портал освітян України] — Електронні дані. — Режим доступу: http://pedrada. ua/news/gruppy/zakhodi_svjata_ konkursi_ i_tp/stem-osvita_v_ukrayini_ vid_doshkilnika_do_kompetentnogo_ vipusknika.
  3. Круглий стіл «STEM-світ інноваційних можливостей» / [Інститут модернізації змісту освіти] — Електрон- ні дані. — Режим доступу: http://www. gov.ua/2015/10/krugliy-stil-stem–svit-innovatsiynih-mozhlivostey/ .
  4. Підписано меморандум про створення Коаліції STEM освіти в Україні / [Центр Розвиток корпоративної соціальної відповідальності] — Електронні дані. — Режим доступу: http://csr-ukraine.org/ article/
  5.  Перхач В. С. Освіта України в умовах сьогодення й оглядної  перспективи / В.С. Перхач. — Львів, 1995. — 559 с. — (Роздуми).
  6.  Україна: соціальна сфера у перехідний період. — Київ : Основи, 1994. — 259 с. — (Звіт Світового банку).

    Олег ГІРНИЙ,
    кандидат технічних наук, психолог закладів освіти, перекладач з польської мови,

    доцент Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, м. Львів

    журнал «Школа» № 8 2016р

Опублікувати коментар