Місяць супутник Землі. Сонячні й місячні затемнення.

Мета уроку

• навчальна: ознайомити учнів з природним супутником Землі — Місяцем, його впливами на Землю, фазами та їхніми змінами, причинами сонячного й місячного затемнення;
• розвивальна: формувати науковий світогляд, творче мислення, продовжувати формувати вміння працювати з різноманітними джерелами знань, застосовувати набуті знання в повсякденному житті, розвивати допитливість;
• виховна: виховувати вміння спостерігати за природними явищами, робити висновки.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: атлас, карта півкуль Місяця, схема «Фази Місяця», малюнки підручника, зошити.

Очікувані результати: учні ознайомляться з особливостями Місяця як природного супутника Землі, його впливом на Землю; навчаться розрізняти фази Місяця; зрозуміють, чому відбуваються сонячні й місячні затемнення.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Учитель пропонує учням дати відповідь на запи- тання:

— Що таке гіпотеза?

— Які гіпотези походження Землі вам відомі?  (Автори.)

— Як сучасна наука пояснює походження Землі? (Автори.)

— Яку форму має Земля?
— Що таке глобус?
— Що таке астрономічна одиниця? — Що таке внутрішня будова Землі?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Учитель. На нічному небі ми звикли бачити Місяць. Багато приказок і прикмет склав і передав в усній народній творчості український народ про Місяць, скільки чудових слів про нього написано поетами, скільки художників зобразили його на своїх полотнах. Сучасна наука досягла неабияких успіхів у вивченні та дослідженні природного супутника Землі. Тож ознайомимося ближче з цим загадковим небесним тілом

IV. Актуалізація опорних знань учнів
Прийом «Асоціації»
Учитель на дошці записує стислі вислови учнів; формує дерево асоціацій до поняття «Місяць»; пропонує учням дати відповідь на запитання: «Які з цих явищ (асоціацій) ви не просто знаєте, а й спостерігали?».

V. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Учитель. Відомо, що природний супутник Землі має кулясту форму. Він є найближчим до Землі великим небесним тілом. Обертається навколо своєї осі дуже повільно.

Завдання для учнів

Проведіть спостереження за рухом Місяця. У перший вечір запам’ятайте його місцезнаходження на небі й будь-якої достатньо яскравої зірки недалеко від нього. Краще вибрати таку зірку, яку видно трохи лівіше Місяця. Якщо вийде, що вибрану вами зірку видно зовсім поряд з Місяцем, то подивіться на небо приблизно через дві години. Місяць помітно перемістився вліво. Якщо ви не впевнені, що положення Місяця змінилося, повторіть спостереження на- ступного вечора. Порівняйте положення Місяця і вибраної вами зірки у цей вечір та в минулий. Ви пересвідчитеся, що положення Місяця щодо цієї зірки змінилося. Знайдіть пояснення такому явищу.

Прийом «Показуха»

Учитель. Місяць обертається навколо Землі — один оберт здійснює за 29,5 земних діб.

— Як ви гадаєте, чому?

Для кращого розуміння учнями відповіді на це запитання пропонують прийом «Показуха». Два учні («Місяць» і «Земля») стають один від одного на відстані 3—4-х кроків так, щоб Місяць дивився і на Землю, і на клас. У такому положенні ніхто протилежний бік Місяця не побачить.

Далі Місяць рухається навколо Землі, залишаючись весь час повернутим до неї обличчям. Пройшовши половину свого шляху, Місяць повертається до класу потилицею і учні зі своїх місць будуть бачити його протилежний бік, хоча до Землі він, як завжди, повернутий обличчям. Це означає, що Місяць здійснив половину оберту навколо своєї осі. Коли Місяць повернеться у попереднє положення, тобто пройде другу половину шляху, він закінчить повний оберт навколо свої вісі і буде знову повернутий до класу обличчям.

Учитель. Отже, час обертання Місяця навколо своє осі та Землі приблизно однаковий, тому він завжди повернутий до Землі одним боком

Так само, як і Земля, Місяць має форму кулі, але її розміри у 50 разів менші за розміри нашої планети. Місяць — холодне небесне тіло. Тоді звідки ж береться яскраве місячне світло? Місяць світить нам відбитим від його поверхні сонячним світлом.

Поглянемо на карту півкуль Місяця в атласі. Поверхня планети нерівна, там є рівнини, низовини і гори. Низовини видно навіть неозброєним оком у вигляді темних ділянок. Їх називають місячними морями. Ґрунт Місяця складається з каміння й пилу, забарвлений у бурий і помаранчевий кольори. Води там немає.

Фази Місяця

Місяць не є самосвітним тілом, як і всі планети. Спостерігати його можна лише тому, що він відбиває сонячне світло. Місяць завжди освітлюється Сонцем тільки з одного боку, але земний спостерігач у різний час бачить освітлену половину по-різному. Внаслідок руху орбітою Місяць змінює свою видиму форму, і ці зміни називають фазами. Фази залежать від відносного розташування Землі, Місяця й Сонця.

Учитель пояснює фази Місяця, користуючись схемою «Фази Місяця», а учні додатково розглядають малюнок у підручнику.

Учитель. На цій схемі показано основні фази Місяця. Ви звертали увагу на те, що у різні дні Місяць із Землі має різний вигляд: від вузенької скибочки до повного диска, а бувають дні, коли його зовсім на небі не видно. Ми всі звикли до такого явища. Пояснюють це явище зміною освітлення Місяця Сонцем.

Завдання для учнів

Проведіть спостереження за фазами Місяця.

Упродовж календарного місяця здійснюйте спостереження за природним супутником нашої планети Місяцем. Якщо ваша родина має збільшувальні прилади, скористайтеся ними.

Результати спостережень фіксуйте у зошиті. На підставі одержаних результатів з’ясуйте, в які дні Місяць перебуває у вашій місцевості у фазах: 1) нового Місяця; 2) першої чверті Місяця; 3) повного Місяця; 4) останньої чверті Місяця.

Дослідження Місяця

Розповідь учня, який раніше отримав завдання.

З усіх небесних тіл Місяць досліджений най- краще. Поверхню його добре видно в телескоп. Ракета летить від Землі до Місяця три доби. Місяць — єдине небесне тіло, яке багато разів вивчали різні автоматичні станції. 1959 року невидиму із Землі місячну поверхню було сфотографовано радянською автоматичною стан- цією «Луна-3», а через 6 років інша станція передала на Землю зображення поверхні Місяця. Ще одне значне досягнення було зроблене американськими астронавтами, які побували на Місяці у 1969 році. Астронавти ходили по поверхні Місяця, досліджували місячну поверхню, фотографували її, вимірювали температуру, взяли зразки місячного ґрунту і доставили їх на Землю.

Місячні та сонячні затемнення

Прийом «Показуха»

Учитель у процесі пояснення використовує малюнок «Схема сонячного затемнення», що в підручнику

Учитель. Сонячні і місячні затемнення належать до надзвичайно цікавих небесних явищ. Відбуваються вони рідко, але про такі події вче- ні заздалегідь повідомляють. Затемнення люди спостерігають з поверхні Землі протягом усього свого існування. Але лище трохи більше століт- тя вони перестали лякатися цих явищ.

► Сонячне затемнення відбувається вдень, його причиною є Місяць, який на кілька хвилин розта- шовується між Землею і Сонцем (Сонце — Місяць — Земля) і затуляє його. Краще це явище спостеріга- ти через кольорове або задимлене скло.

► Місячне затемнення — астрономічне явище, яке відбувається, коли Земля перебуває між Сонцем і Місяцем (Сонце — Земля — Місяць) і Місяць потрапляє в тінь чи напівтінь Землі.

Для глибшого усвідомлення матеріалу п’яти- класниками застосовують прийом «Показуха»

Виходять шість учнів. Двоє з них – Сонце.двоє — Місяць, двоє — Земля. Перша трійка повинна розташуватися так, щоб відобразити процес місячного затемнення, друга — сонячного

Як Місяць впливає на Землю

Учитель. З давніх-давен було помічено, що кожні 6 годин рівень води у Світовому океані то піднімається, то опускається. Вода то наступає на берег і просувається далеко на суходіл, то відступає, оголюючи дно.

Виникають припливи під впливом Місяця. Місяць, обертаючись навколо Землі, силою свого притягання піднімає воду. Гравітаційне тяжіння Місяця сильніше на тому боці Землі, який звернено до Місяця, і слабше — на протилежному боці. Тому поверхня Землі, особливо океани, витягнута в напрямку до Місяця. Цей ефект на- багато сильніший в океанській воді, ніж у твердій корі, тож опуклість води більша. А оскільки Земля обертається набагато швидше, ніж Місяць пересувається своєю орбітою, рух опуклостей навколо Землі створює два припливи на день.

Коли Земля, Місяць і Сонце знаходяться на одній лінії, на Землі виникають найвищі (сизигійні) припливи. Це відбувається при повному або новому Місяці.

Найвищі припливи змінюються найнижчими (квадратурними) — коли Місяць і Сонце розташовані під прямим кутом до Землі. Низькі припливи відбуваються у фазі першої і останньої чверті Місяця.

► Помічено, що Місяць впливає на людину та рослини. Зараз навіть створені місячний посівний календар, місячний календар здоров’я.

VI. Закріплення нових знань і вмінь учнів

У процесі закріплення знань реалізують два прийоми.

Прийом «Мікрофон»

— Які рухи у космічному просторі здійснює Місяць?

— Коли люди побачили другу половину Місяця?

— За який період відбувається проходження Місяця по орбіті?

— Скільки триває доба на Місяці?
— Від чого залежать фази Місяця?
— Чому Місяць називають супутником Землі? — Чому на Місяці не можуть жити рослини і

тварини?
— Якими способами вивчають Місяць?
— Чому Місяць «світить» слабше від Сонця?

Проблемні питання

— Якої форми Місяць? А яким ми його бачимо у різний час? Чим це пояснити?

— Люди з Землі бачать тільки одну півкулю Місяця. Якщо б Місяць обертався так швидко, як і Земля, чи змогли б люди побачити протягом місяця всю поверхню Місяця? А якщо б Місяць обертався ще повільніше, чим обертається зараз? Чому?

— Сонце більше за Землю у 109 разів, Земля більша за Місяць у 50 разів. Чому ж, незважаю- чи на такі розміри, місячні припливи сильніші, ніж сонячні?

Відповіді: 1. Супутник; 2. Кулі; 3. Відбитим, Сонця; 4. Тіл, досліджено; 5. Своєї осі, повільніше, Землі; 6. Одним боком. 

VII. Підбиття підсумків уроку

Прийом «П’ять речень»

Учні п’ятьма реченнями висловлюють головні тези уроку.

1. Місяць є природним супутником Землі, який спричиняє припливи й відпливи, впливає на живі організми.
2. Вирізняють чотири фази Місяця, які виникають внаслідок різного освітлення Місяця Сонцем.
3. Люди зрідка спостерігають місячне затем- нення, коли Місяць потрапляє у тінь Землі, та сонячне затемнення, коли Місяць частково чи повністю закриває від нас сонячний диск.
4. Місяць — найкраще вивчене людиною космічне тіло.
5. На Місяці відсутні вода, атмосфера, життя.

VIІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § __ підручника.
2. Скориставшись рекомендаціями вчите- ля, провести спостереження за рухом і фазами Місяця. Отримані дані додати до календаря по- годи.

Примітка. Можливий інший варіант розгля- ду питань уроку щодо організації спостережень за рухом і фазами Місяця.

Доцільно на початку вивчення теми «Всесвіт» провести оглядові уроки для формування в учнів загальних уявлень про небесні тіла, насам никають внаслідок різного освітлення Місяця Сонцем.

3. Люди зрідка спостерігають місячне затем- нення, коли Місяць потрапляє у тінь Землі, та сонячне затемнення, коли Місяць частково чи повністю закриває від нас сонячний диск.
4. Місяць — найкраще вивчене людиною космічне тіло.
5. На Місяці відсутні вода, атмосфера, життя.

Використані джерела

1. Естествознание: Проб. учеб. для 5 кл. сред. шк. / Т. С. Калинова, Н. В. Шкарбан, Р. Г. Иванова и др. — М.: Просвещение, 1991. — 239 с.
2. Задорожний К. М. Природознавство. 5 клас (за підручником Т. В. Коршевнюк, В. І. Баштового). — Харків: Вид. група «Основа», 2013. — 128 с.
3. Ковтонюк Л. В. Усі уроки природознавства. 5 клас. — Харків: Вид. група «Основа», 2013. — 383 с.
4. Коршевнюк Т. В. Природознавство: Підруч. для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — Київ: Генеза, 2013. — 256 с.

Анатолій БУТ,

учитель географії Лугинської ЗОШ І—ІІІ ст. No 2, Житомирська обл.

Газета «Краєзнавство. Географія. Туризм» 1, 2017