Роздуми психолога про речі, на які варто звернути увагу в школі

Є речі, які не стосуються безпосередньо навчального процесу, але сильно впливають на нього. Це частина з того, на чому я зосереджую увагу на зустрічах із учителями.

1. Вода.
Важливо, щоб ми подбали про те, щоб діти могли мати в школі вільний доступ до питної води.
На підтримку активності мозку витра­ чається понад 20% енергії тіла. Під час інтенсивних навчальних навантажень потреба у воді зростає. Учні легше б засво­ ювали інформацію, менше втомлювалися, якби в їхньому організмі була достатня кількість води. «Емоційні події», які для нашого сприйняття стають критичними, коли води в організмі достатньо, зали­ шаються просто неприємним «осадом».
Метафорично вода пов’язана з емоці­ями і мамою. Цікаве спостереження: першокласникам легше адап­туватися до шкільного життя, якщо в них є вільний доступ до
води.

2. Туалет.
Дитина не в змозі витримати два сильні стимули одночасно. Якщо вона хоче в туа­ лет, у її організмі відбувається процес, спрямований «на утримання», тому в цей момент вона перестає «сприймати» нову інформацію. Учням молодшої школи важливо знати, де знаходиться туалет, як ним користуватися.
Старшим учням потрібно нагадувати, що вони в будь­який момент можуть вийти з класу до вбиральні. 
Учителям зокрема варто дітей відпускати.
Важливо, щоб у туалеті були кабінки. Їх наявність (двері в кабін­ках не завжди зачиняються з без­пеки) свідчить про повагу до особистого простору дітей.

3. Вправи для підсилення уваги.
Цей пункт передбачає окремі зу­силля педагогів. Але це ті зусилля, які обернуться продуктивністю на уроці. Учителям важливо стежити за дина­мікою в класі — якщо увага слабшає (кожні 10—15 хвилин уроку), слід ро­ бити мінімальні дихальні вправи, навчитися «гімнастики мозку» (цикл вправ із кінезіології). Така розминка допо­ може підсилити увагу учнів.

4. Рух.
Потрібно забезпечити можли­ вість рухатися на перерві, бути на вулиці. Фізична активність стимулює інтелектуальну діяльність.

5. Заучування, знання конкретної інформації та креативність.
Важливо чергувати завдання, пов’я­ зані із заучування матеріалу і його креативним використанням. Лише запам’ятовування і творчість­ фантазування не такі корисні, як чергування цих дій. Так ми стимулюємо розвиток мозку дитини.

6. Елементи шкільної форми.
Зручна, комфортна, сучасна форма в ідеалі дає відчуття належності до певної групи та підвищує статус. Якщо шкільної форми немає, важливо, щоб у школі (окремому класі) були знаки розрізнення, які були б зручними та приємними для дітей — брелоки, значки, браслети тощо. Це потрібно й для того, щоб ідокремити територію сім’ї від прос­тору шкільного життя.

7. Музика на перервах.
Музика на перервах створює певний емоційний фон і дає мож­ливість «прочистити» аудіальний канал сприйняття.

8. «Чик-чирик, я в хатці».
Ідеально, якщо в класі, надворі або в холі школи є місце, де можна усамітнитися, відпочити. Наприк­лад, якщо в родині одна дитина, вона дуже втомлює­ться від перебування в групі. Важливо, щоб протягом навчального дня в неї була можли­ вість трохи відпочити.

9. Ритуали початку та завершення навчального дня.
У молодшій школі в кожному класі можуть бути свої «секретні» вітання і ру­костискання або слово­пароль, вигук чи побажання. Якщо в класі або школі є такі емоційно­забарвлені моменти, це
допомагає швидше адап­ туватися, відчути себе «прий­нятим» у систему. Це відокрем­лює простір шкільного життя від домашнього.

Світлана РОЙЗ, психолог, м. Київ

газета «Шкільний світ» № 12, 2017