Chornobyl. A long trace of tragedy. Інтегрований урок-конференція.
Трагічна дата 26 квітня 1986 року назавжди викарбувалася в пам’яті покоління ХХ століття. Та слід цієї катастрофи продовжує тягнутися теренами нашої держави й усього світу й донині. Та чи знаєте ви, що цей слід стартує не квітневої ночі? 8 червня 1977 року на Чорнобильській АЕС розпочалися роботи зі збору палива. Із цього дня на станції була організована зона суворого режиму. І саме в далекому 1977 році було підписано Акт прийняття першого енергоблоку ЧАЕС в експлуатацію.
За словами голови українського Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, який дослідив документи КДБ щодо Чорнобильської катастрофи, спорудження ЧАЕС відбувалося з постійними порушеннями. Аварійні ситуації відбувалися на ЧАЕС відразу після введення її в експлуатацію, починаючи з 1979 року, а іноді супроводжувалися серйозними витоками радіації. 9 вересня 1982 року після виконаного середнього планового ремонту під час пробного запуску реактора 4-го енергоблока на потужності 700 МВт теплових при номінальних параметрах теплоносія зруйнувалася тепловидільна збірка й відбувся аварійний розрив технологічного каналу 62-44. Наслідком розриву каналу був викид радіоактивної парогазової суміші у вентиляційну трубу й атмосферу. У результаті викиду радіоактивних речовин була забруднена значна територія України. Для ліквідації наслідків цієї аварії було потрібно близько 3-х місяців ремонтних робіт. Канал 62-44 і ділянку активної зони, що безпосередньо примикала до зруйнованого каналу, назавжди було виведено з роботи.
За офіційними даними, аварія не справила значного впливу на навколишнє середовище. Підвищення рівня радіоактивного забруднення навколишнього середовища було короткочасним. 40 років тому на території нашої держави почала функціонувати Чорнобильська атомна станція, яка назавжди змінила світ…
Мета: розширити знання учнів про Чорнобильську трагедію; наголосити на потенційній небезпеці радіації для всього живого; показати, що чужої біди немає; учити застосовувати в повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички; розвивати готовність до участі в іншомовному спілкуванні; підтримувати інтерес до англійської мови; виховувати любов до рідного краю, природи, людяність, доброту та згуртованість.
Тип уроку: урок-конференція.
Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, раздатковий матеріал.
Хід уроку
Чи знаєш ти, світе,
Як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно
Моєму народу болить!..
Б. Олійник
The nation that destroys its soil, destroys itself.
Franklin D. Roosevelt
Нація, яка знищує свою землю, знищує себе.
Франклін Д. Рузвельт
І. Організаційний момент
Психологічна розминка
Учитель (будь-який). Доброго дня! Розгадаймо загадку: «Вона створює щастя в домі, атмосферу доброзичливості…» То що ж це? Звичайно, усмішка! Усміхніться одне одному! І ваша усмішка створить атмосферу доброзичливості в спілкуванні, що допоможе нам гарно працювати сьогодні на уроці.
• Не просто слухати, а чути. • Не просто дивитися, а бачити. • Не просто відповідати, а міркувати. • Дружно й плідно працювати!
II. Мотивація навчальної діяльності
Прийом «Асоціація»
Учитель біології. Яка рослина? (Демонстрація картинки з рослиною чорнобиль.) Так, це чорнобиль. Які асоціації у вас виникають, коли чуєте це слово? (Відповіді учнів.)
Учитель захисту Вітчизни (слова супроводжуються музикою). Чорнобиль… Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, усе одно це слово полум’янітиме в нашій пам’яті чорним вогнищем скорботи. Як грізне опередження була послана нам зоря Полин. «…Засурмив третій Янгол, — і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та водні джерела. І ймення зорі тієї Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона» (Апокаліпсис, розділ 8).
Перу поета-мислителя Івана Драча належить поема «Чорнобильська мадонна». (Учень декламує поему.)
Всі криниці в целофанових капшуках,
Всі колодязі затушковані. Питали тоді одне-однісіньке: Де знайти кілометри целофану На рукотворне
Київське море Чи бодай на Десну зачаровану, З якої Київ п’є воду?!
За безладу безмір, за кар’єри і премії, Немов на війні, знову вихід один.
За мудрість всесвітньо дурних академій
Платим безсмертям — життям молодим…
Учитель англійської мови. Отже, тема нашого уроку-конференції — «Чорнобиль. Довгий слід трагедії», «Chornobyl. A long trace of tragedy».
Прийом «Скриня»
Учитель хімії. У кожного на столі лежать діа- манти, на яких учні записують, що вони хочуть знати, уміти, застосувати. Заповнені діаманти кладуть до скрині.
Представлення учасників конференції.
IІІ. Вивчення нового матеріалу
Прес-конференція
Історик. Чорнобиль — місто на півночі України, розташоване на Київському Поліссі в Іванківському районі Київської області, при впаданні ріки Прип’яті до Київського водосховища і при впаданні в Прип’ять річки Уж. Назва міста походить від «Чорно-Біла» і бере початок від прикордонного міста на межі Чорної та Білої Русі. За іншими версіями, назва походить від одного з видів полину (чорнобилю).
Перша згадка про Чорнобиль датується 1193 роком (Іпатіївський літопис, князь Рюрик Ростиславич полював у місцевих лісах). Тоді місто належало до Київського князівства, пізніше — до Великого Князівства Литовського, із 1569 — до Речі Посполитої, у XVI—XVII столітті — поселення у власності магнатів Сапіг і Ходкевичів.
У 1566 році місто було надано польським королем Філону Кміті через втрату сіверських земель, що загарбала Москва. Відтоді він до свого прізвища приписав Філон Кміта-Чорнобильський.
Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького приблизно 8 липня 1649 року в Чорнобилі й околицях зосередилися близько 10 тис. верхівців-повстанців під командуванням Кричевського Михайла (Станіслава). У 1793 році Чорнобиль був загарбаний Московською імперією і до Жовтневого перевороту 1917 року був містечком Радомисльського повіту Київської губернії.
Із 1919 року отримав статус повітового міста і став центром Чорнобильського повіту.
За радянської влади Чорнобиль із 1923 року був центром Чорнобильського району, а офі- ційно став містом у 1941 році.
У 70—80-х роках XX століття в місті була харчова промисловість, чавуноливарний завод, ремонтно-експлуатаційна база Дніпровського річкового пароплавства, цех мистецьких виробів, районне об’єднання «Сільгостехніка», медичне й професійно-технічне училища.
Тоді ж на березі Прип’яті поблизу міста була збудована Чорнобильська АЕС — перша атомна електростанція в Україні. Енергоблоки станції було спроектовано на основі канальних реакторів великої потужності типу РБМК. Будівництво розпочалося в 1971 році; перший енергоблок потужністю 1000 МВт вступив у дію через шість років. Згодом було добудовано ще три енергоблоки. У 1983 році загальна потужність станції становила 4000 МВт.
Атомник. Уперше явище радіоактивності виявив у 1896 році французький хімік Анрі Беккерель. Досліджуючи солі урану, він виявив, що уран випромінює невидимі промені. У 1907 році Марія Склодовська-Кюрі, фізик і хімік Петербурзької академії наук, невидимі промені назвала радіоактивними, а явище випромінювання — радіоактивністю. Вона виявила радіоактивність торію, а також із своїм чоловіком П’єром Кюрі відкрила нові елементи: полоній і радій.
У природі постійно відбувається перетворення нестійких ядер атомів на інші ядра атомів елементів. В основному три радіоактивні елементи — уран, торій і актиній — утворюють природну й земну радіацію.
Радіоактивність є природним явищем, яке існувало задовго до появи людини. Людство постійно перебувало під впливом природної радіації.
Процеси перетворення ядер атомів називаються ядерними реакціями. Вони супро- воджуються виділенням величезної кількості енергії та є основним джерелом енергії Сонця й інших зірок. На Сонці відбуваються ядерні реакції, у результаті яких ядра атома гідрогену перетворюються в ядра атома гелію. При цьому виділяється величезна кількість енергії, якої вистачає на всю Сонячну систему, зокрема й на нашу планету. Саме енергія забезпечує наше існування.
Енергії розпаду ядер урану та плутонію нині лежать в основі роботи атомних електростанцій та атомних реакторів на великих атомоходах підводних човнах.
Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до викиду в атмосферу на висоту майже 1200 м радіоактивної хмари, що містила значну кількість радіоактивних нуклідів: цезій — 137, цезій — 134, стронцій — 90, йод — 131, плуто- ній — 239 та ін. Загальна площа зараження склала 21 тис. км кв. В атмосферу потрапило близько 450 тис. радіонуклідів.
Біолог
Дія радіоактивного випромінювання на живі організми
Опромінення рослин може бути зовнішнім, внутрішнім і змішаним. За зовнішнього опромінення усі органи рослин опромінюються рівномірно. Внутрішнє опромінення рослин відбувається тоді, коли радіоактивні речовини потрапляють у рослини через корені й листя. Затримка радіоактивних речовин збільшується з ростом і розвитком рослини, із розміщенням листя і стебел, наявністю складок, зморшкуватості, опушеності й смолистих відкладень. Забруднення рослин радіонуклідами з часом зменшується завдяки змиванню дощем, здуванню вітром, обтрушуванню тваринами, опаданню з відмерлим старим листям. Навесні та влітку в момент активного росту рослин вміст радіонуклідів є найбільш високим у листі й стеблах. Зерно забруднюється менше й неоднаково: більше у колоскових, менше — у бобових і кукурудзи. Променеве ураження рослин проявляється в гальмуванні й затримці росту, зниженні урожайності, зменшенні здатності до розмноження, знижуються і харчові якості врожаю. Великі дози призводять до повної зупинки росту й загибелі рослин через кілька днів або тижнів після опромінення.
Окремо зупинімося на впливі радіації на хвою. У 1986 році після аварії на ЧАЕС маса хвої на рослинах зменшилася майже вдвічі. У пошкоджених дерев у 1986 році та навесні 1987 року спостерігалися порушення в рості й напрямку пагонів. Під впливом високих доз змінюється структура деревини, порушується будова камбію та ріст річних кілець.
Молочна продуктивність корів у перші 10—12 днів після радіаційного впливу змінюється незначно, а потім різко падає, і вже за 2 дні до загибелі тварин лактація повністю припиняється. М’ясна продуктивність тварин також змінюється незначно: зниження маси тіла у смертельно уражених тварин не перевищує 5—10%. Яйцекладка в курей-несучок припиняється протягом найближчих 5—7 днів. В уражених овець через 7—10 днів після радіаційного впливу спостерігається інтенсивна епіляція. Статеві залози тварин вирізняються високою чутливістю до дії іонізуючих випромінювань. Найбільш важкі наслідки спостерігаються при впливі радіації на тварин у період їхнього внутрішньоутробного розвитку. Значна частина зародків гине в ранній період. При опроміненні тварин на більш пізніх стадіях вагітності радіочутливість плодів дещо знижується.
Скорочення тривалості життя на 25—50% у результаті впливу іонізуючої радіації на організм виявлено в експериментах на тваринах (припускають, що це явище зумовлене прискоренням процесів старіння та збільшенням сприйнятливості до інфекцій).
Радіоактивні речовини потрапляють в організм людини під час вдихання зараженого повітря, із зараженою їжею чи водою, крізь шкіру, відкриті рани. Найбільш небезпечним є вдихання забрудненого повітря. Пов’язано це з тим, що людина пропускає за робочий день через органи дихання майже 20 м3 повітря, і тим, що в цьому випадку радіоактивна речовина дуже швидко засвоюється. Пилові частинки, потрапляючи через дихальні шляхи, осідають у легенях, а також через рот потрапляють в органи травлення.
Проникненню радіоактивних забруднень крізь шкіру й рани можна запобігти, дотримуючись певних заходів. Тому основним джерелом опромінювання людини є радіоактивні речовини, які потрапляють разом із їжею. Ступінь небезпеки забруднення радіонуклідами залежить від частоти вживання забруднених продуктів, а також від швидкості виведення їх з організму.
1) органи, чутливі до радіації: лімфовузли, шлунково-кишковий тракт, червоний кістковий мозок, вилочкова залоза, селезінка, статеві залози; 2) органи, помірно чутливі до опромінення: шкіра, очі; 3) органи, мало чутливі до дії іонізуючого випромінювання: печінка, легені, нирки, мозок, серце, кістки, сухожилля, нервові стовбури.
Великі дози опромінення викликають настільки сильні пошкодження ЦНС у людини, що смерть настає протягом декількох годин. Прояви опромінення у великих дозах різноманітні: це променева хвороба, ураження шкіри, кришталика ока, кровотворного кісткового мозку, понижена функція щитоподібної залози. Найбільш чутливі до впливу радіації діти. Невеликі дози при опроміненні мозку дитини можуть спричиняти зміни в характері, призвести до втрати пам’яті або навіть слабоумства. Украй чутливий до іонізуючого випромінювання мозок плода, особливо якщо мати піддається дії між 8—15 тижнями вагітності.
Серед природної флори України є й такі рослини, які умовно можна назвати «радіопротекторами» — захисники для жителів, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях. У раціоні повинні переважати рослини з багатим умістом вітамінів, пектинів, клітковини й інших біологічно активних речовин. Саме ці рослини здатні підтримувати імунну систему, яка стає досить ослабленою під впливом радіації, а також захищати клітини від опромінення, зв’язувати радіонукліди й виводити їх з організму. Особливе значення для захисту організму людини від радіації мають такі рослини, як перстач прямостоячий (у народі його називають калган), буквениця лікарська, буркун лікарський, гірчак звичайний (спориш). Антирадіаційні й антисептичні властивості має листя чорниці, медунки, звіробою, материнки звичайної та чебрецю повзучого. Також досить сильні антирадіаційні властивості мають плоди та ягоди, багатьох дикоростучих рослин: бузини чорної, горобини, груші звичайної (дички), журавлини болотної, калини, шипшини, ожини, смородини чорної. До них належать також цитрусові, яблука, буряк та інші овочі. Найбільш корисними серед традиційних страв у цьому сенсі є український борщ, печені яблука, натуральні фруктово-овочеві соки тощо. Але є й речовини, у яких практично немає радіонуклідів: крохмаль, цукор, соєві продукти, рослинна олія. Найменш насичена радіонуклідами морська капуста й морепродукти.
Будьте здоровими! Дякую за увагу!
Представник організації Грінпіс. I’m a member of International Environmental organization Greenpeace and today I want to inform you about the points of view in different countries on the Chernobyl catastrophe. Greenpeace has always fought — and will continue to fight — against nuclear power because it is an unacceptable risk to the environment and to humanity. The only solution is to shutdown of existing plants.
26 April 2015, marks the 29th anniversary of the worst nuclear disaster in world history — the Chernobyl tragedy.
Twenty-nine years later, people continue to suffer from the affects of the accident. And not only in Ukraine but in many diff countries too. The first who informedt he world of the Chernobyl accident on April 28 was Swedish authorities. They said that the source of the leak of radiation — in the country «to the east of us and Finland.» Then- Finland, Norway and Denmark. All these countries have accused the Soviet Union on April 29 that it is too late to inform them of the accident.
The theme was picked up by British and American newspapers. In the US and Europe were very nervous because of the fact that it could get to the radioactive food. There were reports that traces of Chernobyl radiation found in milk and fi from the Scandinavian countries. And in Europe on May 12, a ban on the import of food from the Soviet Union and six Eastern European countries: Bulgaria, Czechoslovakia, Hungary, Poland, Romania and Yugoslavia. Polish media reported that people should thoroughly wash fruits and vegetables.
So, today, we remember those who died in the Chernobyl accident and those who must still live with the terrible after eff of the radioactive contamination. 29 years since Chernobyl and what have we learned?
Chernobyl should have been the world’s last nuclear accident. Enough of us shouted «NO MORE CHERNOBYLS!» There should never have been another Chernobyl. Let us shout «NO MORE CHERNOBYLS» until we are heard. It’s time we all stopped paying the price for nuclear power’s mistakes.
You can help by signing our petition to make the big, rich companies that supply nuclear reactors part of the responsibly for nuclear disasters that now rests with nuclear operators. These Companies should pay some of the costs. Right now they don’t have to. Making them more responsible for the costs of a nuclear disaster would at least help reduce some of the mistakes that lead to accidents.
It’s time to make the nuclear industry face its moral and fi responsibilities. It’s time to think of people not profits.
Учитель англійської мови. Today at our Ecological conference there are many journalists from different editions. They want to give several questions to our guests connected with nuclear pollution and other environmental problems.
(Запитання журналістів.)
The representative of the «Telegraph» (UK). My question is for historian. Is there any life in Chornobyl nowadays?
Historian. Ukrainian law prohibits moving to the 30-kilometer Chornobyl zone, but nearly 400 people live there now. They are mainly older people — native inhabitants and people who work there in shifting method.
The Wall Street Journal (US). How long shall we suff from the consequences of Chornobyl tragedy?
Nuclear scientist. Radioactive plutonium isotopes will keep in soils during 100s or even 1000s years. That’s why the consequences are not previous. Unfortunately every day in Ukraine we have 400 people suffering from cancer.
The New York Times (US). Are there any organizations in Ukraine which are concerned with this difficult problem? The representative of «Greenpeace». Yes, of course. We work together with different organizations and institutes which take an active part in various programmes and projects of protecting against nuclear power.
Представник газети «Україна сьогодні». У мене запитання до всіх членів конференції. Що потрібно робити у ситуації, якщо трагедії не уникнути, і вибух уже стався. Якими повинні бути перші дії?
Учитель. А на цьому питанні більш детальніше зупиниться вчитель захисту Вітчизни. Просимо до слова.
Учитель захисту Вітчизни
Інформаційне повідомлення.
Дії населення під час оповіщення про радіоактивне зараження навколишнього середовища
Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, негайно надіньте протигаз або респіратор, а за їх відсутності — ватно-марлеву пов’язку. Дітей віком до півтора року помістіть у камери захисні дитячі й ідіть у захисну споруду.
Якщо захисна споруда далеко й у вас немає протигазу (камери захисної дитячої для дитини), залишайтесь у приміщенні. Увімкніть радіоточку (радіоприймач, телевізор) для прослуховування інформаційних повідомлень управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення області (району, міста), зачиніть вікна, двері, вентиляційні отвори (люки), виконайте герметизацію приміщення.
Якщо за умовами радіаційної обстановки подальше перебування людей у будинку (на вулиці) небезпечне, тоді проводиться евакуація населення. Слідкуйте за повідомленнями управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення області (відділу з НС і ЦЗН міста або району).
Уточніть час початку евакуації, місце подання автотранспорту. Залишаючи квартиру (будинок), вимкніть джерела електроенергії, візьміть із собою документи, гроші, необхідні речі, одягніть протигаз (респіратор або змочену ватно-марлеву пов’язку), накидку або плащ, гумові чоботи. Не забудьте попередити сусідів про початок евакуації.
У таких обставинах треба суворо дотримуватися заходів радіаційної безпеки й санітарної гігієни.
Основну небезпеку для людей на такій території, забрудненій радіоактивними речовинами, становить внутрішнє опромінювання внаслідок потрапляння радіоактивних речовин всередину організму з повітрям, що вдихається, та під час прийому їжі й води.
Ось чому необхідно захистити органи дихання від радіоактивних речовин, підготувати своє житло, дотримувати правил поведінки на зараженій території.
Для уникнення ураження шкіряних покривів необхідно використовувати плащі з капюшонами, накидки зі щільної тканини або поліетиленової плівки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а за наявності й захисний спеціальний одяг.
Усі вікна в домі закрийте плівкою, вхідні двері обладнайте м’якими шторами. Зачиніть димоходи, вентиляційні отвори (люки). Килимові доріжки й килими згорніть. М’які меблі накрийте чохлами, столи накрийте плівкою або клейонкою. Перед вхідними дверима поставте ємність із водою і поруч розстеліть килимок.
Водорозбірні колонки обладнайте наметами.Продукти зберігайте у скляній тарі або поліетиленових пакетах, у холодильниках.
Дотримання правил радіаційної безпеки й особистої гігієни
• максимально обмежте перебування на відкритій території, при виході з приміщення використовуйте засоби індивідуального захисту (респіратор, пов’язку, плащ, гумові чоботи); • під час перебування на відкритій території не роздягайтеся, не сідайте на землю, не куріть; • перед входом у приміщення взуття вимийте водою або витріть мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почистьте вологою щіткою; • суворо дотримуйте правил особистої гігієни; • у всіх приміщеннях, призначених для перебування людей, щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням мийних засобів; • вживайте харчі лише в закритих приміщеннях, ретельно мийте руки з милом перед їжею; • воду вживайте лише з перевірених джерел; • сільськогосподарські продукти з індивідуальних господарств, особливо молоко, зелень, овочі та фрукти вживайте в їжу лише за рекомендаціями органів охорони здоров’я; • відмовтеся від купання у відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення; •не збирайте в лісі ягоди, гриби та квіти.
ІV. Закріплення вивченого
Бліц-опитування
1. Як здійснюється оповіщення населення про небезпеку? («Увага всім!», завивання сирени, переривчасті гудки підприємств, транспорту.)
2. Що потрібно взяти із собою у разі термінової евакуації? (Документи, одяг, запас харчів на дві доби.)
3. Хто в школі є начальником цивільної оборони, а хто начальником штабу ЦО? (Директор, заступник директора школи.)
4. Які споруди в сільській місцевості можна пристосувати під ПРУ? (Підвали, погреби, овочесховища, перші поверхи цегляних будівель, приватні будинки.)
5. Яку ситуацію ми називаємо надзвичайною? (Коли порушуються нормальні умови життя і діяльність людини, що призводить до загибелі людей і матеріальних збитків.)
1. Зберете необхідні речі й документи й побіжите в найближчий підвал або притулок.
2. Зачините вікна, кватирки та двері, герметизуєте їх. Підготуєте ватно-марлеву пов’язку.
Під час підходу радіоактивної хмари надягнете пов’язку. У міру можливості зробите йодну профілактику.
3. Надягнете ватно-марлеву пов’язку, змочену розчином лимонної кислоти, відчините кватирки та вікна.
1. Ітимете назустріч вітру.
2. Віддалятиметеся від станції за напрямком вітру.
3. Ітимете від місця подій перпендикулярно напрямку вітру.
4. Укриєтеся в захисній споруді.
V. Підбиття підсумків уроку
Прийом «Скриня»
(Учні висловлюють власні думки щодо здійснення очікувань від уроку.)
Прийом «Рюкзак»
Учитель. Що ми беремо із собою, збираючись до школи чи в похід? (Рюкзак.) Отже, що ми сьогодні візьмемо для себе з нашого уроку й покладемо у «Рюкзачок знань»?
(Відповіді учнів.)
VІ. Домашнє завдання
Підготувати повідомлення про користь радіації для людини.
Тетяна ФІЛІПЧУК , учитель біології ЗОШ І—ІІІ ст., с. Старі Кошари, Волинська обл.; Оксана КУДЛЮК, учитель хімії; Анатолій ОЛЕЩУК, учитель предмета «Захист Вітчизни»; Василь ТКАЧУК, учитель історії; Оксана СЕМЕНЮК, Олеся КАПІТУЛА, учителі англійської мови
Газета «Біологія», № 12, 2017 р.