Вікторина
Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.
Чернівецький університет – храм науки, пам’ятник архітектури
- Коли був заснований Чернівецький університет?
Відповідь. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – один із найстаріших класичних університетів в Україні. Розташований у величній будівлі сучасних Чернівців – комплексі, спорудженому, як резиденція буковинських митрополитів.
Чернівецький університет заснований 4 жовтня 1875 р. Уряд цісарської Австро-Угорщини, під владою якої перебувала і Північна Буковина, був змушений зробити цей крок. Відкриття університету настійно вимагала прогресивна громадськість та уряд прагнув створити собі репутацію передового і просвітительського.
- Які завдання мав тодішній університет?
Відповідь. Тодішній університет мав чітко сформульовані у спеціальній грамоті завдання: “зберігати і розвивати вірний австрійський дух”, сприяти онімеченню краю, виховувати вірнопідданську інтелігенцію, протидіяти впливові і розвитку слов’янської культури, зростанню національно-визвольного руху на Північній Буковині.
- Які факультети були відкриті в університеті?
Відповідь. Були відкриті перші три факультети: богословський, філософський та юридичний.
- На якій мові велося викладання в університеті?
Відповідь. Викладання в університеті велося німецькою мовою, а українською заборонялось навіть розмовляти.
- Яка була матеріально-технічна база університету?
Відповідь. Викладачі прибули в Чернівці з різних Навчальних закладів Австро-Угорщини і переважно були консерваторами в науці і політиці. Наукові інтереси більшості з них були звернені у далеке минуле і не сприяли економічному і культурному розвитку Буковини; ряд кафедр взагалі не мав цілеспрямованої тематики наукових досліджень. Відсутність багатьох важливих кафедр, недосконалість навчальних планів і програм, в край слаба матеріальна база негативно позначалися на якості фахівців, яких готував університет.
У 1932 р. університет не одержував жодного закордонного журналу, бо не мав коштів не тільки для цієї мети, а навіть і на заробітну плату викладачам. Не мав університет і власних гуртожитків. Лише на початку XX ст. за ініціативою колишніх випускників на громадські пожертвування був відкритий гуртожиток, розрахований на 32 місця.
- Чернівецький університет поступово ставав одним із вогнищ демократичного руху на Буковині, центром боротьби прогресивної молоді за соціальні і політичні права. Що ви про це знаєте?
Відповідь. Перший ректор – відомий учений і громадський діяч К. Томащук. Прогресивна молодь університету вела боротьбу проти соціального і національного гноблення, широко відгукувалась на революційні події, ставала їх учасником. Студенти брали участь у демонстрації протесту проти розстрілу мирної демонстрації робітників, вчиненого царським урядом Росії 9 січня 1905 р. У складі студентів університету українці становили трохи більше 4 процентів. У 1939 р. із 115 випускників було усього 4 українці.
Визволення Північної Буковини з-під гніту румунських бояр у червні 1940р. і возз’єднання її з Україною поклало край багатовіковому гнобленню, відкрило шлях до корінної перебудови соціально-економічних відносин і культурного життя краю.
- Коли університет був перетворений в Український учбовий заклад?
Відповідь. 13 серпня 1940 р.
- Хто з українських письменниць гаряче вітала відкриття університету?
Відповідь. Буковинська письменниця Ольга Кобилянська. Вона писала: “Тепер народу широко розкриті двері університету. В них заходять трудівничі діти”.
- В Чернівецькому університеті в різні часи працювали і навчались представники передової думки. Назвіть їх.
Відповідь. В університеті викладали письменник Осип Маковій; композитор Сидір Воробкевич; славісти О. Калужняцький та Г. Онишкевич. Здобули освіту Іван Франко, Денис Лукіянович, Олександр Колесса; лексикограф Юліан Кобилянський (брат письменниці Ольги Кобилянської), Лесь Мартович. З Чернівецьким університетом також пов’язані долі Михайла Драгоманова, Лесі Українки, Володимира Винниченка.
- 1 жовтня 1940 р. новий, український університет розпочав свою роботу. Скільки факультетів, кафедр, навчальних кабінетів та лабораторій було відкрито в той час?
Відповідь. Університет розпочав свою роботу в складі 6 факультетів, на яких було створено 23 кафедри, 16 навчальних і науково-дослідних кабінетів, 12 лабораторій.
- Скільки грошей у 1940 р. держава асигнувала на розвиток вузу? Як розвивалась матеріально-технічна база університету?
Відповідь. Вузові держава передала ботанічний, зоологічний і мінералогічний музеї, ботанічний сад, навчальні майстерні, сейсмічну станцію, друкарню. Лише у 1940 р. держава асигнувала на розвиток вузу 1 мільйон 848 тисяч 900 карбованців. Серед 420 зарахованих на перший курс студентів половину складали українці. Уряд України направив до Чернівецького державного університету багатьох вчених з провідних вузів – Харківського, Дніпропетровського, Одеського університетів.
Бібліотека університету одержала перші 32565 томів літератури.
- За роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) дуже постраждав університет. Що ви про це знаєте?
Відповідь. Окупанти вивезли 84 вагони обладнання університету, завдали йому матеріальних збитків на 1 мільйон карбованців.
У роки Великої Вітчизняної війни головний палац розграбували фашисти і, відступаючи, підпалили. Пожежа знищила все праве крило будівлі. Лише завдяки допомозі радянських бійців, які визволили місто, вдалось ліквідувати пожежу і врятувати центральний корпус від повного знищення.
- Коли розпочав свою роботу Чернівецький університет?
Відповідь. Після визволення міста від фашистських загарбників Чернівецький університет 10 жовтня 1944 р. у складі 7 факультетів – історичного, філологічного, геолого-ґрунтознавчого, геологічного, біологічного, хімічного, фізико-математичного – знову розпочав свою роботу.
- В якому році вузові передано приміщення колишньої резиденції буковинських митрополитів?
Відповідь. У 1955 р. У ньому навчаються студенти гуманітарних факультетів.
- Де встановлена меморіальна дошка, що засвідчує навчання у вузі Івана Франка? В яких роках він навчався?
Відповідь. На корпусі, що по вулиці Університетський, 28, встановлена меморіальна дошка. Вона засвідчує навчання у вузі Івана Франка. Великий Каменяр протягом двох семестрів 1890-1891 рр. слухав лекції на філософському факультеті.
- Одержавши диплом про закінчення вузу, І. Франко зміг тоді захистити докторську дисертацію. Назвіть тему дисертації.
Відповідь. І.Я. Франко захистив докторську дисертацію про творчість Івана Вишенського.
- Післявоєнні роки вуз перетворилися на кузню висококваліфікованих кадрів. Що ви про це знаєте?
Відповідь. Університет став справжнім вогнищем передової науки і культури, увійшов у число кращих вузів України. Бюджет університету досяг 20 мільйонів карбованців. Серед вихованців вузу – письменники, поети, журналісти, вчені, вчителі…
Вчені університету одержали всі необхідні умови для ведення наукової роботи, широкого впровадження результатів досліджень у практику.
Невпинно зростає обсяг і значення наукових досліджень, які сьогодні ведуться на кафедрах, в лабораторіях, в ботанічному саду і в науково-дослідних групах.
Студенти навчаються у просторих світлих приміщеннях, здобувають практичні навики у лабораторіях, оснащених сучасними приладами і технікою. Далеко за межами нашої країни відомий ботанічний сад університету.
- Що ви знаєте про долю Олександри Іванівни Лопушанської, професора, заслуженого працівника вищої школи України?
Відповідь. О.І. Лопушанська – донька хотинського каменяра. Вона була активною учасницею підпільної організації, яка діяла в місти Хотині в роки окупації краю румунськими боярами. Після довгих розшуків сигуранці вдалося натрапити на слід юних підпільників, і частину з них заарештували. Олександра Іванівна перебралась на лівий берег Дністра, стала громадянкою України.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни вона повернулася додому, закінчила середню школу, потім університет. Захистила кандидатську, а пізніше докторську дисертації. О.І. Лопушанська із селянської дівчинки стала професором, заслуженим працівником вищої школи України, багато років очолювала в Чернівецькому університеті кафедру фізичної хімії. Її роботи в галузі теоретичної хімії мають велике значення для розвитку української науки.
- Розкажіть про відому на Буковині людину Михайла Григоровича Івасюка.
Відповідь. Історію української літератури в університеті викладав син колишнього бідняка з Кіцманя, кандидат філологічних наук, автор відомого роману “Червоні троянди” Михайло Григорович Івасюк – батько відомого на весь світ українського композитора, поета, співака Володимира Івасюка.
- Що ви знаєте про К.Д. Товстюка – доктора фізико-математичних наук, професора?
Відповідь. Уродженець села Новосілки Кіцманського району, доктор фізико-математичних наук, професор К.Д. Товстюк – вихованець університету. Він очолював відділ інституту напівпровідників АН України у Чернівцях.
- В якому році збудовано нове приміщення бібліотеки вузу?
Відповідь. У 1956 р.
- Де розташований головний корпус університету?
Відповідь. На перехресті зелених та затишних вулиць Університетської і Михайла Коцюбинського розташований головний корпус Чернівецького державного університету. Незабутнє враження справляє ця велична будівля червоно-жовтого кольору, крита глазурованою черепицею.
- Коли був збудований цей архітектурний комплекс? Назвіть автора цього Монументального ансамблю.
Відповідь. Архітектурний комплекс, що являє собою один із пам’ятників зодчества, збудовано у 1864-1882 рр. За проектом і під керівництвом відомого чеського архітектора Йосефа Главки. Роботи інтер’єрів виконані віденськими художниками К. Іобстом, І. Кляйном, чеським К. Свободою, буковинськими Е. Бучевським і Є. Максимовичем. Стиль будівель – еклектичний з домінуючим мотивом візантійської та романської архітектури.
- Для чого призначалась ця будівля?
Відповідь. Будівля призначалась під резиденцію буковинських митрополитів.
- З кількох частин складається архітектурний ансамбль?
Відповідь. Ансамбль складається з трьох частин: головного корпусу і двох бокових, які утворюють під прямим кутом внутрішній двір перед головним корпусом (духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерія).
Найвища точка Резиденції – хрест на центральній бані церкви Трьох Святителів видно звідусіль. Від нього до землі 45 метрів (церква досягає висоти 38 м). Усього храм має п’ять куполів. Хрест взагалі є чи не найвищою точкою всього міста, адже комплекс побудовано на пагорбі. Колись цю гору називали Домінік, а в 1888 р. знакове місце вирішили перейменувати та Габсбурзьку височину.
Три святителі, на честь котрих освячено храм – це Василій Великий, Гри-горій Богослов та Іоан Золотоуст. Наріжний камінь святині урочисто заклав сам владика Євген Гакман 19 квітня 1867 р. За радянські часи в храмі було влашто-вано електронно-обчислювальний центр. А з 1991 р. храм став знову діючим.
- Де знаходиться Мармуровий та Червоний зали? Які події там відбуваються?
Відповідь. Навпроти центрального входу, обсадженого акаціями і квітами, – головний корпус ансамблю. Зовні будинок оздоблений орнаментом із теракоти та різьбленого пісковику. У центральній частині фасаду – балкон, що спирається на чотири масивні колони. Сюди є вхід з Мармурового залу – приміщення заввишки 20 метрів. В оздобленні залу використані різноколірний мармур, а в художніх деталях – гіпс. Стіни вкриті фресками. Мармуровий зал – місце урочистих подій. Поряд з ним – Червоний зал, в оздобленні якого, в його різьбі і розписах використано багато українських орнаментальних мотивів. Це зал засідань Вченої ради вузу. Тут захищають докторські і кандидатські дисертації, відбуваються наукові конференції, звідси з дипломами йдуть у життя випускники вузу.
Праворуч від центрального входу – двоповерховий корпус з баштою посередині.
У лівому корпусі знаходяться філологічний факультет та факультет іноземних мов. Зсередини стіни вкриті фресками та орнаментом, у якому використані народні буковинські мотиви.
Дах будівель – з глазурованої черепиці, барви якої нагадують візерунок гуцульського килима.
- Де стоїть пам’ятник авторові монументального ансамблю – Йосефу Главці?
Відповідь. За головним корпусом університету, в тіні дерев, стоїть пам’ятник авторові монументального ансамблю – архітекторові і вченому Йосефу Главці (1831 – 1908).
- Де народився Й. Главка?
Відповідь. Й. Главка народився у чеському містечку Пршештіце.
- Де навчався і працював Й. Главка?
Відповідь. Довгий час вчився і працював у Австрії, де йому доручали будувати громадські споруди.
- Й. Главка був автором багатьох визначних споруд. Назвіть їх.
Відповідь. Талановитий архітектор був засновником і президентом Чеської академії словесності і мистецтв та Празького технічного інституту, автором багатьох визначних споруд. Й. Главка розробив проект палацу, а згодом йому доручили вести всі технічні та архітектурно-художні роботи. Митець вивчав народну творчість Буковини, особливо цікавився різьбою по дереву, вишивкою, писанками, майстерно застосовуючи українські народні мотиви у художньому оформленні будівлі.
- Скільки видів дерев і кущів ростуть у парку за головним корпусом університету?
Відповідь. В парку, за головним корпусом університету, ростуть 85 видів дерев і кущів з різних кліматичних зон землі. Прикрашає парк і невеликий басейн з кришталево чистою водою та гомінким фонтаном. Університетський парк – улюблене місце відпочинку викладачів і студентів, жителів міста.
- Чому Чернівецький університет вважається чудовим пам’ятником архітектури?
Відповідь. Величезні зали, різьблені дубові стелі, фрески, розписи приміщень університету – все це викликає щире захоплення, подив і увагу до безіменних трудівників-будівничих, чиї золоті руки, талант і багата фантазія створили цей чудовий пам’ятник архітектури.
- Чернівецький університет мав різні назви. Назвіть їх.
Відповідь.
- імені Франца Йосифа у 1875 – 1919 рр.;
- Чернівецький державний університет (після 1940 р.);
- З 1989 р. Чернівецькому університету присвоєно ім’я Юрія Федьковича.
- Скільки факультетів функціонує в університеті?
Відповідь. Сьогодні в університеті функціонує 2 інститути: Інститут біології, хімії та біоресурсів та Інститут фізико-технічних і комп’ютерних наук; 11 факультетів.
Використана література
1 Ботушанський В. Чернівці. // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2013.
2.Гусар Ю. Сяйво життя. – Чернівці, 2000.
3.Гусар Ю. Буковинський календар. – Чернівці, 2008.
4.Демченко В. Чернівці. – Ужгород, 1975.
5.Кайндль Р. Історія міста Чернівці. – Чернівці, 2003.
6.Резиденція митрополитів. Ред. А. Сєрікова. – Харків.
7.Черновецький університет. // Большая советская энциклопедия: в 30 т. – М., 1969 – 1978.
8.Путеводитель по Черновцам. А. Король. – 2017.
9.Сайт Черновецького національного університету імені Юрія Федьковича.