Консультація для вихователів
У педагогічних колах думки стосовно спрямування дитячих ігор розділилися.
Одні стверджують, що гра — це самостійна діяльність дитини і не має порушуватися втручанням дорослих, яке перешкоджає вільному розвиткові малюка та обмежує його творчу активність.
Інші вважають, що, навпаки, дитина, мовляв, ще не може самостійно діяти у грі й розвивати ігрову діяльність. Тож треба її спрямовувати, поки не буде визначено сюжет, характер та ролі у творчій грі.
Насамперед, розмірковуючи, чи варто втручатись якимось чином у творчі ігри дітей, треба враховувати, що гра — найприродніша й водночас найважливіша діяльність дитини, тож у дошкільному віці вона є ефективним виховним засобом. Якщо задіюються саме ці її функції, то це означає, що гру треба спрямовувати. Спрямовуючи гру, треба робити це тактовно й обережно. Втручання дорослого має сприяти підвищенню ігрової активності дошкільнят і аж ніяк не гальмувати її. У дітей при цьому має залишатися свобода та можливість реалізовувати власні ідеї доти, поки гра йде у правильному напрямку.
Мета, яку ставлять перед спрямуванням творчої гри, — перетворити її у змістовну, цікаву діяльність, забезпечивши при цьому максимальну виховну цінність.
Щоб досягти цього, вихователь впливає на зміст дитячих ігор, допомагаючи розвивати сюжет, збагачувати його новими елементами.
Завантажити файл