Фінансова грамотність — навичка, якою має володіти кожна людина. Адже вміння розпоряджатись власними коштами дає змогу заощаджувати та планувати свій бюджет. До того ж питання фінансової грамотності суспільства є одним із найважливіших для економічного розвитку країни. Оскільки діти — майбутнє нашої держави, то розпочинати їхню економічну освіту потрібно з того віку, коли вони тільки починають взаємодіяти з грішми, тобто змалечку. Саме в початковій школі закладається фундамент для подальшого розвитку фінансової грамотності.
Чому дітей варто навчати фінансовій грамотності
Нині досить актуальною є проблема формування особистості майбутнього громадянина України. Сучасні освітні програми, які розробляються відповідно до вимог Міносвіти і спрямовані на забезпечення умов всебічного розвитку та виховання дітей, постійно змінюються, доповнюються, удосконалюються, з’являються нові навчальні предмети. Проте вони не завжди охоплюють у повному обсязі питання виховання, актуальні для сьогодення.
Упровадження економічної освіти для дітей є одним із найважливіших завдань, які стоять перед нашою державою. Не навчивши дітей мислити і діяти за законами економіки, ми не зуміємо прищепити їм справжню фінансову грамотність у реальному житті.
Слово “економіка” ми чуємо мало не щодня. Що воно означає? Це поняття стосується лише бізнес-структур та підприємств, чи може й усіх громадян?
Економіка — це наука, яка вивчає економічне життя суспільства та економічні стосунки, що формуються між людьми внаслідок економічної діяльності. У перекладі з грецької мови слово економіка означає мистецтво ведення домашнього господарства («ойкос» — дім, домашнє господарство; «номос» — учення, закон).
Не секрет, що в багатьох вчителів і батьків виникають питання: «Навіщо потрібна економічна освіта в школі?», «Як можна застосовувати основи економічних знань на практиці?», «З якого віку має починатись економічна освіта?» тощо.
Чи цікавилися ви коли-небудь, як американці вирішують питання фінансової грамотності дітей? Досить переглянути мультфільм про Скруджа Мак Дака, щоб зрозуміти, що знання про те, як накопичувати, розподіляти та вкладати кошти, американські школярі отримують ще змалечку. При цьому варто зазначити, що ці знання є дуже корисними й для батьків. Бо тоді їм легше пояснити дитині, чому не завжди можна отримати те, що хочеш.
Результатом отримання економічних знань
у молодшій школі буде інтерес дітей до вивчення фінансової грамотності й у старших класах. Учні сприйматимуть економіку не як щось незрозуміле й непотрібне. А будуть прагнути до поглиблення економічних знань, необхідних у житті чи майбутній професії. Діти змалку вчитимуться планувати сімейний бюджет, що, до речі, не завжди вміють робити дорослі.
Економічна освіта в початковій школі має реалізовуватись на основі тих знань, умінь і навичок, які учні отримали в дошкільних закладах, сім’ї. До того ж економічні знання молодших школярів мають інтегруватись у зміст інших предметів (математика, природознавство, трудове навчання і т.д.).
Молодший шкільний вік — це період набуття базових життєвих знань, навичок і формування процесів розуміння, усвідомлення власного життєвого досвіду й оточення. У дітей формується нове економічне мислення, вони знайомляться з навколишнім життям людей, їхніми потребами та способами задоволення цих потреб, з економічними законами, створюється підґрунтя для подальшого вивчення економічних дисциплін
в основній та старшій школі.
Використовуючи в навчальному процесі теоретичний матеріал, засоби образотворчого мистецтва, рольові ігри, дискусії, методи роботи в малих групах та в парах, учитель розвиватиме в дітей спостережливість і вміння порівнювати, аналізувати, зіставляти, пояснювати причини виникнення економічних явищ, робити висновки й узагальнювати побачене.
На формування саме таких якостей і спрямована економічна освіта молодого покоління. Тому так важливо ще з початкових класів формувати в учнів економічне мислення, вміння орієнтуватись у нестандартних ситуаціях та проявляти ініціативу.
Економічний простір початкової школи
Одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти в Україні є підвищення якості фінансової грамотності школярів, оновлення форм і методів організації навчально-виховного процесу, використання інноваційних та інформаційних технологій з урахуванням інтеграційних процесів європейського освітнього простору.
Економічна освіта в школі має сформувати систему раціонального мислення і поведінки сучасної людини в умовах ринкових відносин, розвивати підприємницькі здібності, виховувати громадян, які стануть носіями національної та людської гідності, патріотизму, порядності, ділової культури, активними творцями матеріальних і духовних цінностей.
Щоб прищепити дитині навички, які їй знадобляться в реальному житті, необхідно вчити її мислити та діяти за законами економіки. Школярі, навчаючись, не лише набувають теоретичних знань, а й накопичують практичний досвід: вчаться розв’язувати завдання, поставлені
в економічних іграх, працювати з комп’ютерами і т.д. Увесь процес має будуватися як захоплива гра, де треба починати знайомство з економічними категоріями й законами від простого до складного, від знайомого до незнайомого.
У початковій школі Баштанської ЗОШ І—ІІІ ст. № 2 навчання фінансовій грамотності дітей учителі почали з виховання у них таких якостей, як ощадливість, економність, хазяйновитість, через викладання курсу за вибором «Уроки стійкого розвитку. Планета друзів. (1—2-й клас). Моя щаслива планета. (3—4-й клас)».
При цьому варто зазначити, що ощадливість — це не тільки вміння берегти, а й моральна якість, ознака загальної культури людини, розуміння цінності речей. Адже кожен із нас має бути відповідальним за збереження природи, її ресурсів — за кожний витрачений кіловат енергії чи літр води.
Із перших років життя дитина занурюється в економічну сферу на побутовому рівні. Розмови про покупки та продаж товарів, бюджет родини, реклама по телебаченню — ось далеко не повний перелік того, із чим постійно стикається школяр. Ці складні, невідомі, але дуже цікаві економічні процеси, від яких, до речі, часто залежить здійснення бажань чи мрій дитини, що приваблюють її. Тож перші елементарні знання про гроші дитина здобуває самостійно: із бесід з однолітками, перегляду телепередач та спостережень за тим, що відбувається довкола.
Оскільки знання, уміння та навички, сформовані в молодшому шкільному віці, мають стати фундаментом для становлення громадянина — людини, щиро зацікавленої в розвитку та економічному розквіті своєї держави, вчителям дуже важливо ефективно продумати послідовну роботу з економічного виховання дітей.
Безсумнівно, що діти повинні мати уявлення про елементарні економічні поняття та процеси (ціна, гроші, купівля тощо). Але доцільнішим
є не стільки засвоєння теоретичних знань, скільки набуття первинного економічного досвіду. Дослідження показують, що це стає можливим уже в молодшому шкільному віці.
Формування первинного економічного досвіду найбільш вдало відбувається у процесі ігрової діяльності школярів, оскільки саме в грі у дитини з’являється можливість «на практиці» перевірити свої знання, застосувати їх, розширити власний досвід методом спроб і помилок за умови обов’язкового виправлення цих помилок.
Інтеграція економіки з іншими предметами
Логіка ринкової економіки — це логіка вільних людей, які самостійно роблять свій вибір. Для того, щоб вона сформувалася в людини, потрібні роки. Зрозуміло, що для цього недостатньо простої передачі певного обсягу інформації, тобто вивчення короткотривалого курсу «Фінансова грамотність» у 10-му класі та предмету «Економіка» в 11-ому.
Цей процес бажано починати якомога раніше — ще в дитячому садку або на етапі навчання у початковій школі, тому що свідомість людини та основні напрями її мислення формуються саме в ранньому віці, коли діти жваво цікавляться всім, що їх оточує. І чим активніше вони стикатимуться з економічними ситуаціями з реального життя, тим більше в них виникатиме інтерес до теми фінансів.
Проте, вирішення цього питання ускладнюється тим, що економіку не внесено до базового плану навчання у початковій школі. Запропоновані ж програми з фінансової грамотності потребують від учителів додаткових витрат часу, який не передбачений у педагогічному навантаженні.
Але вихід із ситуації є — це застосування міжпредметних зв’язків економіки з предметами базового плану початкової школи. Таке поєднання дасть змогу комплексно підійти до виховання й навчання, сформувати необхідні елементарні економічні знання, фінансову культуру, уміння правильно орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, виховати ініціативних, упевнених, успішних громадян нашої держави.
У початковій школі Баштанської ЗОШ І—ІІІ ст. № 2 вчителі на різних уроках та позакласних заходах почали ненав’язливо та відповідно до теми включати невеликий за обсягом цікавий матеріал економічної тематики в рамках проведення тижня початкових класів «Фінансова абетка — перші кроки до пізнання, успіху і добробуту».
Для цього педагоги проаналізували окремі навчальні програми та визначилися з предметами, на основі яких можна здійснювати міжпредметні зв’язки для введення і вивчення економічних понять, категорій, законів, системного засвоєння економічних знань молодшими школярами.
Не менш важливою є інтеграція економічних знань з математикою, природознавством, інформатикою, трудовим навчанням, читанням. Інтегровані уроки математики та економіки дають змогу розкрити такі економічні категорії, як ринок, гроші, потреби, праця, підприємницька діяльність, бюджет, ресурси, обмін.
Початковий курс математики містить великий потенціал для економічного виховання молодших школярів. Починаючи з першого класу, діти можуть ознайомитися з грошовими одиницями — копійками і гривнями, які є одними з головних понять «гроші». Вони починають розуміти, що це універсальний товар, який можна обміняти на будь-який інший товар.
Під час розв’язування задач у другому класі про купівлю, продаж розглядаються такі поняття, як «товар» (річ, яка купується, продається й обмінюється) та «дохід» (грошові надходження, які отримують громадяни, підприємства, держава).
У третьому класі учні знайомляться з такими поняттями, як «ціна», «кількість», «вартість» та взаємозв’язок між ними. Наприклад, щоб знайти ціну, потрібно вартість поділити на кількість; щоб знайти вартість, потрібно ціну помножити на кількість; щоб знайти кількість треба вартість поділити на ціну.
Розв’язуючи задачі відповідного змісту, школярі засвоюють такі економічні поняття, як «вартість» (виражена у грошових одиницях ціна чого-небудь або величина затрат на будь-що) та «ціна» (вартість товару, виражена у грошових одиницях).
Також розкривається зміст таких економічних термінів як «роздрібна ціна» (встановлена для безпосереднього продажу) та «гуртова ціна» (встановлена для продажу товару у великій кількості для подальшого його розпродажу).
У четвертому класі школярі розв’язують задачі, на основі яких вони дізнаються про такі поняття: «ринок» (місце зустрічі покупців і продавців, товарів і послуг); «аукціон» (продаж товарів на основі конкурсу покупців); «ярмарок» (вид ринку, який організовується в установленому місці); «бюджет сім’ї» (сума прибутків окремої особи або родини на певний час).
Інтеграція економіки та природознавства дає змогу системно використовувати економічні поняття, виховувати економічну культуру, закладати основи економічного світогляду. Ще Василь Сухомлинський зазначав, «що маленька людина повинна побачити і зрозуміти, у чому коріння нашого життя, від чого залежить те, що у нас на столі хліб та масло, м’ясо та молоко, що ми дихаємо свіжим повітрям».
Отже, дитина повинна пам’ятати, що вона є одним цілим із природою, що людина несе відповідальність за майбутнє нашої планети. А педагог, своєю чергою, має навчити дітей бачити та розуміти єдність людини з природою, навчити турбуватися за збереження та примноження природних багатств.
Уроки інформатики обумовлюють формування в дітей економічного та раціонального, так званого, алгоритмічного мислення.
Аналіз програми трудового навчання в початковій школі дає змогу стверджувати, що через весь курс цього предмету наскрізною лінією проходять економічні поняття, з’ясовуються шляхи раціонального використання робочого часу, організації праці, запровадження нових технологій, оцінювання економічної ефективності виробничих процесів.
Так здійснюється цілеспрямоване виховання грамотного господаря, який має усвідомити універсальну цінність природи, необхідність раціонального використання її ресурсів і бути готовим взяти активну участь у вирішенні різноманітних економічних проблем.
Економічні поняття добре засвоюються на матеріалах з уроків читання. Про природні ресурси та їхнє раціональне використання з дітьми можна поговорити, вивчаючи твори Сергія Носаня «Ялинка» та Олександра Олеся «Ялинка». Поняття про трудові ресурси та технологічний процес учні також отримають, ознайомившись з творами Тамари Коломієць «Хліб» і білоруською народною казкою «Легкий хліб». Народна мудрість стверджує, що тільки повсякденна натхненна праця може дати добрі результати.
Опрацьовуючи твір Миколи Сингаївського «Осіння гра», діти визначають потреби білочки (грибів насушити, запастись горіхами, жолудями, шишками, дупло вимостити, утеплити, поміняти шубку, погратися в хованки). Наведені приклади розкривають значні можливості використання курсу читання для здійснення міжпредметних зв’язків із економікою.
У період, коли дитина активно залучена в ігрову діяльність у дитячому садку та у навчальну — у початковій школі, її словник поповнюється активною лексикою, збагачуючись не тільки кількісно, а й якісно. Варто зазначити, що припинити ігрову діяльність у початкових класах неможливо, бо під час неї у дітей не лише розвивається пізнавальний інтерес до навчання, а й ефективне усне мовлення, яке є основою розвитку особистості молодшого школяра в цілому.
Ігри потрібно спрямовувати на розширення обсягу словникового запасу учнів тією лексикою, яка входить у повсякденне життя, яку діти чують постійно в колі сім’ї, по телебаченню, читають в Інтернеті.
Дітей постійно оточує сучасна економічна термінологія, без знання якої вони не зможуть стати повноцінними учасниками суспільно-політичного життя в Україні та світі. Тому на уроках природничого та гуманітарного циклів завжди можна відвести по декілька хвилин для роботи над вивченням значень цих термінів, використовувати економічні ігри, спрямовані на збагачення активного словника та вдосконалення культури мовлення.
Економічні знання дають змогу школяреві зорієнтуватись у визначенні свого місця та ролі в економічній системі суспільства, формують початкові уміння та навички раціональної економічної поведінки, у дітей розвивається економічне мислення та виховується економічна культура. Вони вчаться приймати нестандартні рішення у різних ситуаціях, забезпечується розвиток ерудованості, що полегшує адаптацію дітей до економічної дійсності.
Ольга Максимова, заступниця директора з НВР початкової школи
Баштанської ЗОШ І—ІІІ ст. № 2, Миколаївська обл.
газета “Сучасна школа україни”, 34 квітень 2018