МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ. Історія України. 9-й клас

Як модернізаційні процеси кінця ХІХ — початку ХХ ст. вплинули на суспільне життя українців та їхнє повсякденне життя? Яким чином модернізація знайшла відображення в різних видах мистецтва? Що надало новий поштовх розвитку техніки, авіабудування та здійсненню наукових відкриттів? Чому один із журналістів початку ХХ ст. порівнював фронтон і головний купол львівського залізничного вокзалу з жіночим капелюшком? Зрештою, які представниці української інтелігенції перебували в авангарді модерної моди?

Тема. Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини. Особливості культурного розвитку

Мета:

• охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни у світогляді людини;
• розвивати вміння учнів працювати з джерелами інформації, аналізувати події та процеси;
• вчити цінувати культурні досягнення українського народу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Навчально-методичне забезпечення уроку: підручник (Власов В. С. Історія України: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Літера ЛТД, 2017); дидактичний роздавальний матеріал: витяги з літературних творів, репродукції картин, фотографії архітектурних споруд; візуальні та відеоджерела.

Реалізація міжпредметних змістових ліній

Змістова лінія «Громадянська відповідальність»: розуміння учнями прав людини й формування способів захисту людських свобод як важливого критерію історичного розвитку;

Змістова лінія «Культурна самосвідомість»: розуміння учнями ролі культури у формуванні мислення, поціновування власної культури й культурного багатоманіття українських земель;

Змістова лінія «Інформаційне середовище»: розуміння учнями важливості різних джерел інформації, уміння вибирати та критично аналізувати інформацію, відрізняти суттєве і неважливе, висловлювати зважені судження.

Формування предметних компетентностей

Історична: учні розуміють суперечливість умов розвитку культури; уміють охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни у світогляді людини;

Хронологічна: орієнтуються в хронологічних рамках традиційного, модерного суспільства, епохи реалізму й модернізму;

Просторова: уміють показувати на карті центри університетської освіти, місця розташування культурно-освітніх закладів;

Інформаційна: на основі аналізу різних джерел знають причини й наслідки змін, що відбулися в другій половині XIX — на початку XX ст.

Керування роботою учнів під час уроку дає можливість формувати

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів

Запитання

— Які особливості індустріальної модернізації України кінця ХІХ — початку ХХ ст.?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Запитання

— Що таке реклама?

Методичний коментар. Підсумовуючи відповіді учнів, учитель наголошує, що реклама — це картинка і слоган. Слово «слоган» означає в перекладі з англійської «гасло», «заклик» або «девіз». Ця коротка фраза містить величезний сенс — за допомогою неї виробник висловлює основну думку або мету реклами.

Учитель пропонує слоганом уроку обрати слова Оскара Уайльда: «Лондонських туманів не існувало, поки їх не відкрило мистецтво».

Учитель. На уроці говоритимемо про культуру України початку ХХ ст. — одне з найскладніших явищ в історії світової культури. Зміст, форма, стильові зміни в культурі залежать не тільки від еволюції мистецтва, вони тісно пов’язані з усіма сторонами життя суспільства, з особливостями та закономірностями історичного процесу загалом.

Специфічним культурним феноменом ХХ ст. називають модернізм. Модернізм (від «modern» — новий) — термін сумарний, який позначає велику кількість не схожих між собою, різноманітних і суперечливих художніх напрямів у світовій культурі ХХ ст. Модернізм — це культура, яка заздалегідь протиставляє себе будь-якому різновиду традиційної культури (і передусім культурі реалістичній). Модернізм, як мистецьке явище, тісно пов’язаний з утвердженням модерного суспільства. Складні процеси ламання традиційних засад, зміна соціального статусу, світогляду, способу передавання соціального досвіду знайшли відображення в літературних та мистецьких творах.

На думку польського дослідника Казимира- Добровольського, існують два основні способи передавання соціального досвіду: перший — через мову та інші звукові впливи (наприклад, музика), що сприймаються на слух; другий — демонстрація певних дій та предметів, що сприймаються візуально.

Завдання

— По завершенні уроку складіть власні слогани, «прорекламувавши» риси модерного суспільства, що знайшли відображення в культурних процесах початку ХХ століття в Україні.

ІV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Модернізація й суспільне життя українців.
2. Урізноманітнення форм і напрямів освіти.
3. Модернізаційні зміни й повсякденне життя людей. Емансипація жінки.
4. Відображення епохи в художніх та мистецьких творах.

Методичний коментар. Тему розглядають протягом двох уроків. На першому — питання 1—3 теми; на другому уроці під час вивчення 4-го питання учні набувають навичок аналізу мистецького твору як історичного джерела, що відображає особливість епохи.

1. Модернізація й суспільне життя українців

Робота з візуальними джерелами

Методичний коментар. Учитель пропонує розглянути світлини, зроблені фотографом Сергієм Прокудіним-Горським у 1905 та 1911 рр. та опубліковані на сайті бібліотеки Конгресу США. Бажано у вигляді колажу (додаток 1 ). Одночасно виразно читає (можливо, учень) уривок із новели М. Коцюбинського «Intermezzo» (додаток 2 ).

Запитання

— Які відчуття викликають візуальний ряд та почуті слова від селянина, жителя міста, жінки, чоловіка?

— Якби ми жили на початку ХХ ст., що б нас здивувало у світлинах? (Світлини кольорові).

— Які процеси відображено на світлинах? Що хотів передати у новелі М. Коцюбинський? (Втомленість героя від міста; сила, яку відчуває він у природі, що є поетичним уособленням не лише природи як такої, а й нових, перспективних явищ людського життя XX ст.).

Вправа «Історична реконструкція»

Методичний коментар. Учні заздалегідь отримали випереджальне завдання: підготувати та принести речі (варіант — їх фотокопії), які уособлюють традиційне та модерне суспільство України. Можна використати, за наявності, матеріали етнографічних музеїв чи куточків.

Учні демонструють їх і пояснюють, що вони уособлюють. Таким чином, опираючись на вже набуті знання, учні повторюють риси традиційного й модерного суспільства.

Учитель. З кінця XIX ст. дедалі більше людей виходять з традиційного суспільства. На межі XIX — XX ст. з’являється нове покоління, яке думає не так, як їхні батьки й діди, і не боїться змін.

Модерні зміни на українських землях, хоч і пізніше, відбувалися з урахуванням національних особливостей:

• в економічній сфері за значної відсталості українських земель у межах двох імперій, модернізація відбувалася швидшими темпами, на основі технологічного прогресу;
• урбанізованими були переважно регіони, де зосереджувалися природні ресурси, необхідні для розвитку промисловості;
• особливості соціальної мобільності, пов’язані з відсутністю політичних кордонів українських земель, існуванням етнічних кордонів та прив’язаністю українського селянства до землі, спонукали їх до міграції на нові землі,
  а не в міста;
• соціальні відмінності, що відділяли селян від маєтку, міста, фабрики, уряду, прагнення до індивідуальності слугували одночасним бар’єром між українцями і неукраїнцями.

2. Урізноманітнення форм і напрямів освіти

Учитель. Формування модерного суспільства на українських землях є явищем неоднозначним. Українське суспільство було традиційним, незважаючи на модернізаційні процеси, що відбувалися наприкінці XIX — початку XX ст.

Традиціоналізм виходить з переконання, що практична мудрість по-справжньому втілена в справах, а не в писаних правилах, і ставить традицію вище за розум. Логіка селян була проста: «Ми люди темні, де вже нам, старі так робили».

Погіршення стану освіти пояснювалося й політичними причинами (заборона вживання української мови, зацікавленість царського уряду в малоосвіченості населення), а також причинами соціального характеру. Щоденна селянська праця не передбачала навичок читання та письма.
Окрім того, селянин через свою бідність не міг собі дозволити купувати книжки. Навчання не було одним із сімейних пріоритетів.

Пізнавальне завдання

Чому про розглядуваний період німецький письменник Ліон Фейхтвангер у своєму романі «Гойя» писав: «Мільйони людей, які до того часу не тримали в руках книги, почали читати й отримувати від цього задоволення»?

Прогнозована відповідь

По-перше, заповзятливі, енергійні й вдумливі господарі турбувалися не лише про технічне удосконалення виробництва й збільшення прибутків, але й про достатній освітньо-культурний розвиток місцевого населення, активно займалися благодійністю.

По-друге, економічні перетворення потребували збільшення ринку висококваліфікованих спеціалістів, що вкотре підтверджує тісний зв’язок між господарством і соціумом. Створюється система загальної початкової освіти, швидко зростає мережа вищих навчальних закладів гуманітарного й технічного профілю.

Робота з історичною картою

Позначте центри освіти, вищі, середні спеціальні навчальні заклади в українських регіонах, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій.

Робота з підручником

Творче завдання

Які висновки щодо урізноманітнення форм та напрямів освіти можна зробити, спираючись на карту та аналізуючи джерела на с. 272, 274 підручника?

Методичний коментар. Підсумовуючи відповіді учнів, важливо зазначити особливості модернізації українських земель.

Учитель. Важливим результатом модерних перетворень було зростання кількості грамотних людей, а головне — це зміна ідеалів, коли освіченість посіла почесне місце в суспільній ієрархії.

Прийом «Мікрофон»

Існує вислів: «Все, що було і є, починалося з мрії». Які неймовірні мрії було втілено в життя на початку XX ст.?

Робота з підручником

Завдання

Самостійно опрацюйте пункт 2 параграфа підручника.

Варіант 1. Складіть та заповніть таблицю «Наукові досягнення в Україні».

Варіант 2. До хмаринок, розташованих на дошці, допишіть необхідну інформацію (додаток 3).

Методичний коментар. Завдання можна запропонувати виконати вдома, використовуючи дистанційні технології веб-квесту або Padlet.

Учні під керівництвом учителя доходять висновків:

• Розвиток індустріального суспільства призвів до появи наукових відкриттів, розвитку техніки, авіабудування.
• Прагнення українців до самоідентифікації розширило історичні, етнографічні й лінгвістичні знання.

3. Модернізаційні зміни й повсякденне життя людей. Емансипація жінки

Учитель. Модернізаційні зміни зумовили зміни в повсякденному житті людей. Найпомітнішими ці зміни були в містах.

Вправа «Репортаж з місця подій»

Методичний коментар. Учитель пропонує учням на основі тексту пункту 3 § 33 підручника провести журналістське розслідування
й написати репортаж про новинки, які можна було побачити на вулицях Києва й Одеси на межі століть.

Учитель. У першому десятиріччі XX ст. у європейській моді ще зберігся S-подібний силует жіночого костюму кінця ХІХ ст. Блузка з напуском спереду, тонка талія, розширена донизу спідниця, корсет — усе це надавало жіночій фігурі S-подібності. Ці змієвидні контури відтінювали різноманітні боа з хутра, тюлю, мережива, страусового пір’я.

На світанку нового сторіччя французький модельєр Поль Пуаре розгадав таємницю, чого хоче жінка. Він відмовився від корсету і, на відміну від невибагливих форм сукні, які пропонували «реформісти», зумів створити нову естетику простоти й вишуканості. Багато жінок надавали перевагу більш практичному й зручному одягу, а замість корсетів і надмірно пишних спідниць почали носити сукні з широкою талією та поясом.

Модель нової сукні мала вузькі рукави й розкльошену спідницю, під яку надягали мереживну спідницю. Мода на початку ХХ ст. дала можливість жінкам одягатися самостійно, адже вже не було необхідності затягувати корсет, що зробити без сторонньої допомоги було неможливим.

Важливо відзначити, що мода ХХ ст. виявлялася в досить сміливих рішеннях. Так, наприклад, деякі модниці приміряли на себе елементи чоловічого гардеробу, такі як штани. І хоча жіночі брюки того часу більше схожі на сучасні турецькі шаровари, все ж це був виклик. Консервативна частина суспільства неодноразово виступала проти таких змін.

Західноєвропейські модні тенденції розвивалися й у столиці Галичини. Модерн («сецесія»),
повноправно ввійшовши у львівську культуру з 1900 р., виявлявся насамперед через архітектуру: фасади споруд, інтер’єри, вітражі, художній метал і дерево, оздоблювальну кераміку.

Окремі елементи сецесійної архітектури стали прототипами зовнішніх форм одягу. Наприклад, дахи, піддашшя будинків, вежі та куполи сецесійних споруд мали певні аналогії в проектованих художниками жіночих головних уборах. Це помітили ще сучасники. Один львівський журналіст початку XX ст. порівнював фронтон і головний купол львівського залізничного вокзалу з «фризурою» й «капелюшком модниці».

Видатні львівські письменниці, співачки, акторки стали в авангарді новітньої львівської моди: Соломія Крушельницька, Ґабріеля Запольська й інші. За декілька років Львів став сецесійним містом, на зразок Відня, Парижа чи Праги. Львівський журналіст писав тоді: «Від дамських туалетів, капелюшків і краваток до меблів і килимів — всюди на виставах сецесійна мода».

Поль Пуаре зумів відкрити нову сторінку в історії європейської моди, та лише в 1909—1910 роках він отримав визнання (фото 1—3).

Мода початку ХХ ст.

Проте, на українських землях навіть мода стала уособленням епохи. Виявом прагнення до збереження українськості, традиціоналізму
стало захоплення елементами народного одягу. Так, Соломія Крушельницька часто використовувала гаптування й сама вишивала свої блузи. Послухаємо фахівця.

Робота з аудіоджерелом

Завдання

Прослухайте (варіант — перегляньте) з 14-ї хвилини фрагмент з інтерв’ю Оксани Константинівської «Як і де одягалися українські модниці минулого століття?» на «Громадському радіо». Режим доступу: https://goo.gl/dCk4c4. Зверніть увагу на думку про реакцію селян на елементи народного одягу, що використовували дворяни.

Робота з візуальними джерелами

Учитель. Модернізація позначилася не лише на моді, а й на суспільному житті жінок. В Європі можна було побачити іншу жінку.

— Розгляньте світлини (додаток 4 ).

Як змінилася роль жінки в суспільному житті?

Учитель. Індустріальний розвиток суспільства радикально змінив погляди на сім’ю й свідомість жінок.

Стара сімейна економічна модель базувалася, насамперед, на виробництві благ для сімейного споживання. Дами проводили своє життя в межах будинку. Єдине суспільство, з яким їм доводилося спілкуватися, була сім’я.

Однак згодом машинна індустрія повністю зруйнувала окреме домашнє виробництво, змусила жінок шукати роботу вже поза домом.

Ось тут вони почали усвідомлювати й відчувати те гноблення, якого не відчували в сім’ї. Розкривається правда про наявність меншого переліку прав, ніж у чоловіків. Все це змушує жінок захищати свої інтереси.

Словник

Емансипація — процес, що передбачає звільнення від гніту й залежності.

Фемінізм — це суспільно-політичний рух, метою якого є надання жінкам всієї повноти громадянських прав.

Робота з підручником

Пізнавальне завдання

На основі відеоряду та тексту підручника (п. 4, с. 278—279) визначте прояви емансипації та фемінізму в Європі та на українських землях.

Прогнозована відповідь

Представники українського жіноцтва долучилися до активної громадської діяльності, тоді як європейські жінки активно боролися за право голосу, здобували «чоловічі професії». Це був перший і важливий крок, тому що через освіту можна було поширити прогресивні ідеї та погляди.

4. Відображення епохи в художніх та мистецьких творах

Методичний коментар. Вивчення питань культури в контексті викладання історії потребує особливої уваги й відходу від стереотипного розуміння «галузь-представник-досягнення».

1. Учень повинен розуміти, що культура є багатогранним поняттям й уособленням особливостей епохи, складовою історичного процесу.
2. Вивчення літературних та мистецьких творів як історичних дає можливість узагальнити, підсумувати знання соціально-економічних та політичних процесів. Бажано брати до опрацювання авторів та твори, що не вивчають на уроках української літератури. Таким чином розширювати знання учнів у сфері літератури та мистецтва.
3. Окрім того, учням стає зрозуміло, з чим представники інтелігенції «йшли в народ», відкриваючи хати-читальні, недільні школи, — з невеликими новелами, що як жанр з’являються на початку XX ст., де доступною мовою описано неминучість прогресу, соціально-політичні зміни.
4. Залежно від кількості учнів у класі, можна організувати індивідуальну чи парну роботу.
5. Бажано, щоб учитель, добираючи твори маловідомих авторів, перед презентацією коротко про них розповідав (додаток 5 на с. 14).

Робота в групах

Історичний практикум

Аналіз мистецького твору як історичного джерела, що відображає особливість епохи

 Алгоритмвиконання завдання

1.  Прочитайте уривок літературного твору чи розгляньте зразки мистецтва.
2. Знайдіть фрагменти, що характеризують суспільно-політичні, економічні зміни, які відбувалися в Україні на зламі століть.
3. Результати запишіть до зошита та презентуйте класу.

Приклади виконання завдання

Опрацювання оповідання Дніпрової Чайки «Чайка»

1. «А море лютує, а море реве: «Мовчи, не питайся, дурненька дитино! Корись, не змагайся ти з морем, — тяжко-бо море карає!» (Відображено в алегоричній формі застереження не змінювати традиційного розуміння ролі жінки у суспільстві).
2. «Дівчина страху не знає, дівчина плава, керує човном, вихоплює сміливо втопників з моря і жваво на берег безпечний виносить. Вже їх чимало на березі стало, — ще більше їх гине у морі. А дівчина втоми не знає, дівчина й слухать не хоче, що море їй грізно гукає: «Гей, одступись, не змагайся зо мною! Здобич моя — не оддам я даремне! Геть, одступись, необачна! Доля страшна покарає тебе, — одступись-бо!» Байдуже — дівка не слуха!» (Не зважаючи на застереження, жінки поступово стають активними членами суспільства, виборюючи рівноправ’я).

Робота з візуальним джерелом

Прогнозована відповідь

Репродукція картини Олександра Мурашка «Селянська родина», 1914 р.

Картина О. Мурашка порівняно з класичним зображенням Тараса Шевченка, виконана у світлих тонах. Герої полотна зображені обличчям до глядача, сидячи без діла. Приміщення ідеально прибране. Разом з палітрою це надає відчуття того, що люди кудись збираються, а атмосфера самого полотна сповнена завдяки цьому «музейністю». Отже, художник дає зрозуміти, що епоха селянства минула, а її представникам варто звільнити місце для нових людей.

Презентація та обговорення виконання завдання

V.  Систематизація та узагальнення знань, умінь і навичок.

Перевірка виконання вправи «Рекламний слоган»

VІ. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Таким чином, твори письменників втратили цілісність, лінійність, набули рис мозаїчності, стали фрагментарними, уривчастими, часом напруженими та різкими, змінився стиль письма.

Майстри слова обрали нову манеру викладу: писати лаконічно, у центр твору ставити людину, наголошувати на її думках, переживаннях, проникати в її психологію.

Епоха модернізму — час переорієнтації, долання канонів, вияв свободи духу, утвердження найбільшої цінності — внутрішньої неповторності кожної людини, занурення в глибинний світ особистості. Власне, у творчості виявлялася духовна криза європейської цивілізації.

Подаючи історії окремих людей, сімей, митці зображали загальну картину розвитку певної історичної епохи. Крім того, культурне надбання є важливою складовою національної ідентичності.

Ілюстрацією до модерних змін стали художні та архітектурні витвори мистецтва. Суперечливість творів полягає в тому, що, не відриваючись від, здавалося б, традиційних сюжетів природи, селянського життя, митці використовували інші техніки, втілювали власне бачення світу, водночас залишаючи простір для світосприйняття глядачам. Монументалізм Федора Кричевського, імпресіонізм Василя Кричевського, авангардизм Казимира Малевича стали втіленням модерних процесів.

Важливим є розуміння культурних цінностей як історичного джерела. Українська культура багатогранна. Представники українського модернізму, ще ідеалізуючи сільське життя, сільські пейзажі, природу, вже дають можливість побачити модерні зміни, зануритися в епоху.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.

Лариса КАЧУРОВСЬКА, заступник директора

Первомайської гімназії, Миколаївська обл.

газета “Історія України”, №7 квітень 2018