Однією з основних концептуальних засад реформування в межах Нової української школи є створення сучасного освітнього середовища, яке сприятиме творчому розвитку й мотивації учнів до навчання. Змінять не тільки навчальні програми та засоби навчання, а й організацію та дизайн освітнього простору. Тепер учнівське місце повинно бути одномісним та зручним, а навчальний простір шкіл поділений на тематичні зони, місця для ігор та відпочинку. На що насамперед варто звернути увагу під час організації нового освітнього простору, якими нормативним документами керуватися та яким обладнанням варто забезпечити навчальні осередки в початковій школі до 1 вересня?
Що таке «освітній простір»?
У зв’язку з тим, що в Новій українській школі зросте частка проектної, командної та групової діяльності під час занять, урізноманітнюються й варіанти організації навчального простору в класах. Головний документ, який визначає як треба влаштувати освітній простір у НУШ є спеціальні «Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи», затверджені наказом МОН від 23.03.2018 № 283.
Але спершу варто з’ясувати, що таке освітній простір. Доктор педагогічних наук Анжеліка Цимбалару в авторській статті «Освітній простір: сутність, структура і механізми створення» розглядає «освітній простір школи» як просторово-предметний компонент — предметні засоби, сукупність та певне розташування яких створює умови для організації потрібних дій суб’єктів. Він уміщує виховний, розвивальний, навчальний, педагогічний простори тощо.
Окрім цього, науковиця визначає освітній простір школи як складне утворення, що складається з освітнього простору кожного учня, кожного вчителя, кожного з батьків тощо; як подій, у яких здійснюються різні види діяльності кожного учасника освітнього процесу з освоєння шкільного середовища, необхідні для задоволення їхніх освітніх потреб.
Це засіб змінити зовнішнє з метою його перетворення в індивідуальне. Таке розуміння ґрунтується на дослідженнях, які доводять, що освітній простір вибудобується навколо особистості, оскільки лише їй притаманна діяльність, завдяки якій освоюється освітнє середовище.
Адже Нова українська школа працюватиме на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти, максимально враховуватиме права дитини, її здібності, потреби та інтереси, цим критеріям повинен відповідати й освітній простір. Окрім класичних варіантів організації навчального простору в класі, використовуватимуть новітні, наприклад, мобільні робочі місця, що легко трансформувати для групової роботи.
До того ж організація освітнього простору навчальних кабінетів потребує широкого використання нових IT-технологій, мультимедійних засобів навчання, оновлення навчального обладнання. Усе це здійснюватимуть через організацію 8 осередків .
Враховуючи такі особливості освітнього середовища Нової української школи, МОН рекомендує школам використовувати обладнання загального призначення (шкільні меблі), що виготовлене відповідно до чинних в Україні стандартів та відповідає певним вимогам (таблиця.)
LEGO в школи
На оновлення освітнього простору в середніх закладах освіти України уряд виділив майже 1 млрд грн. 40% цих грошей спрямовано на закупівлю дидактичних матеріалів для 1-го класу, 40% — на закупівлю сучасних меблів для початкових класів НУШ та 20% субвенції має бути використано на закупівлю комп’ютерного обладнання для початкових класів НУШ.
Ці кошти використовуватимуть на засадах співфінансування з місцевих бюджетів:
- 70/30 — для шкіл у містах обласного значення, де відповідні місцеві органи влади мають дофінансувати бодай 30% вартості обладнання;
- 90/10 — для шкіл у районах та ОТГ (місцеві органи влади мають дофінансувати 10% вартості обладнання);
- 95/5 — для шкіл у гірській місцевості та на лінії зіткнення (місцеві органи влади мають дофінансувати 5% вартості обладнання).
Щоб зрозуміти, яке обладнання має бути в школах, 21 травня в Одесі відбулась виставка «Арсенал ідей НУШ», яку відвідало понад 1000 освітян з усієї України. На виставці було представлено новітнє інтерактивне та мультимедійне обладнання, сучасні учнівські меблі, оновлені кабінети природничо-математичних предметів.
Майже 30 вітчизняних виробників представили ідеї щодо модернізації навчального процесу: парти різного розміру та кольору, полички, дошки, бокси для речей, стільці, дошки з абеткою, маленькі геометричні фігури, конструктори, обладнання для експериментів, дитячу зону для відпочинку та ігор.
Ще однією ґрунтовною підтримкою для змін в організації навчання
в початковій школі стала домовленість між МОН та компанією The LEGO Foundation. Як відомо, компанія підписала з Міністерством меморандум, відповідно до якого The LEGO Foundation у 2018-2019 роках надасть свої набори для всіх перших класів. Так, у близько 17 тисячах шкіл кожен учень отримає по набору «Шість цеглинок» та по «LEGO Play Box» на клас.
На прес-конференції щодо ігрових методик навчання з LEGO в перших класах Міністр освіти і науки Лілія Гриневич розповіла, як можна використовувати набори LEGO для навчання в школі: «Нам часто кажуть, що LEGO більше підходить для дитячих садочків. Але LEGO – це не тільки іграшка — це надзвичайно ефективний навчальний матеріал. Ці набори можна використовувати для інтегрованого навчання, літературного читання, занять з математики, пошукової проектної діяльності, ігор і фізкультхвилинок як інструмент у роботі практичного психолога. І що дуже важливо — за допомогою цих наборів можна ефективно розвивати оперативну пам’ять дітей».
Також Лілія Гриневич повідомила, коли школи отримають набори LEGO для першокласників. Так, набори завозитимуть у 4 етапи:
- на першому етапі (червень 2018 року) у Київ завезуть набори «Шість цеглинок», які всі українські школи отримають до 1 вересня. Також на цьому етапі завезуть набори LEGO Play Box для Вінницької, Житомирської, Київської (зокрема Києва), Полтавської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей;
- на другому етапі (вересень 2018 року) набори LEGO Play Box отримають перші класи у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Чернівецькій та Хмельницькій областях;
- на третьому та четвертому етапах (грудень 2018 — квітень 2019) наборами LEGO Play Box забезпечать школи в Кіровоградській, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Харківській та Полтавській областях.
Учителям варто заохочувати дітей брати участь в організації освітнього простору свого класу. Це допоможе сформувати в школярів почуття відповідальності. Наприклад, діти можуть допомогти розвісити таблички чи зробити календарі днів народжень.
Інклюзивний освітній простір
Міністерство освіти і науки затвердило орієнтовний перелік обладнання для інклюзивно-ресурсних центрів, на закупівлю якого з держбюджету виділено близько 100 мільйонів гривень. Про це йдеться в повідомленні на сайті МОН.
«Інклюзивно-ресурсні центри створюють в Україні для того, щоб визначити особливі освітні потреби дітей, надати їм психолого-педагогічну допомогу. Ці центри допомагатимуть забезпечити право кожної дитини на освіту. Адже перед початком навчання фахівці мають визначити, яким чином та за якою програмою мають навчатися діти з особливими освітніми потребами.
Крім того, потрібно здійснювати постійний супровід таких дітей, проводити з ними корекційні заняття», — розповіла генеральний директор директорату інклюзивної та позашкільної освіти Лариса Самсонова.
За словами директорки, в Україні вже створено понад 116 ІРЦ. Загалом їх має бути майже 800. Кабінети кожного інклюзивно-ресурсного центру повинні мати:
- Мультимедійне обладнання (проектор, інтерактивний сенсорний модуль, комплект для монтажу мультимедійного комплексу на стіну, дошку-екран, систему відеоспостереження).
- Комп’ютерне обладнання (планшет, багатофункціональний пристрій (принтер-сканер-копір), ламінатор.
- Меблі та додаткове обладнання (крісла-пуфи для ігрової діяльності, столи, стільці та шафи, лампу настільну, магнітно-маркерну дошку для письма, килимок для занять та гри).
- Дидактичні матеріали (наочні матеріали для розвитку мови та пізнавальних процесів, фетр для занять із дитиною, конструктори, набір пірамідок, дидактичні іграшки, засоби для розвитку дрібної моторики, матеріали для занять з піском).
В інтерв’ю для Дивись.info Лариса Самсонова розповіла, що в школах буде створено спеціальні ресурсні класи для дітей з особливими освітніми потребами: «У навчальних закладах будуть ресурсні центри, які допоможуть вчителю і дитині організувати той же простір для навчання. Елемент такого простору — це створення в школі ресурсного класу.
Наприклад, аутична дитина в звичайному класі з асистентом вчителя витримує, зазвичай, хвилин 15, а далі починає протестувати: крутиться, кусається тощо. Коли таке трапляється, асистент вчителя виводить її до ресурсного класу. Цей кабінет поділений на зони: одна — та, де можна індивідуально продовжити заняття, друга — сенсорна, де дитина може пострибати на батуті, третя — це простір, де дитина може полежати, вимкнути світло і просто відпочити. Сенс такої кімнати в тому, щоб розвантажити дитину, а не в тому, щоб зачинити й окремо навчати».
Упровадження інклюзивної освіти в Нову українську школу передбачає й зміни в освітньому просторі школи. Хоча діти з особливими освітніми потребами користуються тими самими меблями й навчальними матеріалами, що й інші діти, інколи вони можуть потребувати спеціального обладнання. Тому для вчителя важливо знати про додаткові потреби таких дітей, щоб здійснити необхідні зміни в навчальному середовищі ще до того, як дитина прийде в клас.
Наприклад, виникає потреба адаптувати простір — розширити прохід між меблями для вільного пересування дитини в інвалідному візку; забезпечити матеріали, надруковані шрифтом Брайля для незрячої дитини; зображення основних знаків жестової мови та введення їх у навчальну програму для дітей, що не чують, та інші.
Навчальні матеріали під час уроків повинні містити зображення людей з різними можливостями, які слід показувати в активних ролях. Це можуть бути фотографії, мистецькі роботи, постери, книги, оголошення тощо. Окрім цього, варто використовувати зображення, на яких люди похилого віку займаються цікавими заняттями, зображення чоловіків і жінок, які займаються нетрадиційними заняттями (наприклад, жінка-пожежниця, чоловік — вихователь дитячого садка тощо), позитивні зображення людей з інвалідністю, людей різного походження тощо.
Як організувати новий освітній простір
Данило Косенко в статті «Новий освітній простір для нової української школи: місія нездійсненна?!» для порталу «Освітня політика» зазначає, що до створення освітнього простору повинні бути залучені всі учасники — місцева громада, адміністрація, шкільна спільнота, архітектори та дизайнери, які повинні бути партнерами та колегами, усвідомлювати спільну відповідальність для такої співпраці.
Автор дає декілька порад, як школі досягти такої співпраці:
- Підвищувати обізнаність щодо сучасних принципів формування освітнього середовища, розширювати розуміння цього питання за межі набору красивих картинок із соціальних мереж. Інформаційне суспільство дає широкі можливості ознайомитись як із кращими світовими практиками, так і з методичними підходами до цієї роботи. Важливо не покладатись виключно на повідомлення ЗМІ, а звертатись до першоджерел: шукати та вивчати різноманітні приклади сучасних шкіл, знайомитись із теоретичними дослідженнями не лише вітчизняних, але й закордонних вчених, налагоджувати контакти з експертами, що можуть надати необхідну методичну допомогу.
- Залучати всю шкільну спільноту до формування освітнього простору. Учителі, учні та їхні батьки насамперед зацікавлені в оновленні освітнього простору школи — а з іншого боку, саме вони як основні користувачі цього простору мають найглибше розуміння як поточного стану, так
і потреб розвитку; їхній внесок в аналіз та планування освітнього простору в цьому сенсі є незамінним. - Спільно виявляти потреби та можливості розвитку школи. Важливою є як експертна оцінка наявних ресурсів (ділянки, будівлі, обладнання), так і дослідження потреб шкільної спільноти з використанням методів учасницького проектування, дизайн-мислення тощо. Така робота, крім власне виявлення поточних проблем та окреслення перспектив розвитку, сприятиме формуванню спільноти школи, зробить освітній простір спільною справою для кожного.
- Розробити адекватну модель фінансування. Ідеться не лише про закупівлю послуг із ремонту чи комплектацію меблями. Організація сучасного дослідницького та проектного процесу в освітньому просторі на основі учасницьких підходів — це складна процедура, що вимагає фаховості та не може відбуватись вик-лючно на засадах волонтерства чи благодійності. Для комунальної школи важливо знайти можливість стабільного фінансування такої роботи також і бюджетним коштом — лише такий підхід зробить формування освітнього простору системним та сталим.
- На основі широких досліджень включати питання освітнього простору в концепцію розвитку школи. Розуміння як поточних проблем, так і потреб та побажань спільноти дозволить сформулювати ключові ідеї, намітити перспективи, розробити плани їх втілення.
Створення освітнього простору має відбуватись одночасно та у зв’язку з оновленням школи загалом, із запровадженням нових педагогічних підходів, нових програм та навчальних планів, форм та методів роботи.
Планування освітнього простору — це не лише розробка технічного завдання для проектувальників чи формування тендерних оголошень на закупівлю обладнання. Слід також окреслити поле для діяльності вчителів, учнів, батьків, знайти шляхи системної співпраці з наукою, широкими колами колег-освітян, місцевою громадою тощо.
Братись за втілення концепції з урахуванням як наявних можливостей, так і стратегічних планів розвитку. Нині місцеві бюджети спрямовують чималі кошти на вирішення нагальних потреб шкіл: ремонт туалетів чи дахів, заміна вікон чи утеплення стін. Триває активне створення медіатек та ресурсних кімнат, відновлюють спортивні та ігрові майданчики.
До початку нового навчального року має бути оновлений простір перших класів, що працюватимуть за новим стандартом. Ці роботи можуть залишатись локальними, точковими «покращеннями», що врешті перетворять школу на строкату мозаїку мало пов’язаних картинок, призначення яких до того
ж не завжди зрозуміле.