У жовтні 2017 року наказом Міністерства освіти і науки України
затверджено навчальну програму інтегрованого курсу для 10-х класів
«Громадянська освіта», що базується на Глобальних цілях ООН, Декларації
ООН з освіти та виховання у сфері прав людини, Практичній пропозиції
щодо розвитку компетентностей для демократичного громадянства
в Концепції Нової школи України, Керівних принципах ОБСЄ щодо
освіти в галузі прав людини для системи середньої школи. У січні 2018
року Міністерство виставило для обговорення проект Концепції розвитку
громадянської освіти, яке завершилося 5 лютого, проте багато фахівців
висловили своє невдоволення Концепцією, зокрема відсутністю визначення
терміну «громадянська освіта» і плутаниною між громадянською
освітою та патріотичним вихованням. Тож спробуємо розібратися, що
ж мається на увазі під громадянською освітою.
Сучасний світ і зміни, що відбуваються в Україні, зумовлюють потребу в розвитку держави на основі демократичних принципів, гуманізму та рівного доступу всіх громадян до розвитку їхніх здібностей. Тому виховання свідомого громадянина, творчої, інтелектуально розвиненої та ініціативної особистості є нині актуальним для України.
Одним із головних завдань громадянської освіти є створення умов для формування людини-громадянина, для якої демократичне громадянське суспільство є осередком для розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих і суспільних інтересів. Допомогти в цьому здатна громадянська освіта, яка націлена на формування в молодого покоління громадянської компетентності та його підготовку до активної участі в житті демократичного суспільства. Завдяки громадянській освіті освоюють знання щодо прав і свобод людини, формується громадянськість.
Громадянськість і громадянська освіта
Стенфордська енциклопедія філософії зазначає, що громадянська освіта готує населення країни, особливо молодь, виконувати свою роль як громадян. Відповідно, громадянська освіта є політичною освітою. Емі Ґутман, відомий теоретик громадянської освіти, дає таке визначення терміну «громадянська освіта»: «культивування чеснот, знань і навичок, необхідних для участі в політичному житті». До громадянської освіти залучені формальні (школа) та неформальні (сім’я, громада, громадські організації, бібліотеки, профспілки, спортивні команди, церкви, виборчі кампанії, ЗМІ тощо) соціальні інститути.
Три моделі громадянської освіти в школі
1. Предметна модель — викладання громадянської освіти як окремого навчального предмета.
2. Позакласна модель — громадянське виховання в позакласній та позашкільній роботі.
3. Інституційна модель — демократизація стилю життя школи, впровадження моделей управління та самоуправління на демократичних засадах (демократичний стиль управління, діяльність органів учнівського самоврядування тощо).
6 цілей громадянської освіти
1. Формування вільної особистості,
яка визнає загальнолюдські та націо-
нальні цінності й керується морально-етичними
критеріями та почуттям
відповідальності у власній поведінці.
2. Виховання поваги до люд-
ської гідності й дотримання прав
людини, демократичних ціннос-
тей, верховенства права, справед-
ливості, неупередженості, рівності.
3. Формування громадянської компетент-
ності учнівської молоді, що забезпечує її
активну громадянську позицію, здатність
відповідально реалізовувати свої права
та обов’язки в конкретній ситуації, нала-
годжувати соціальне партнерство в розв’я-
занні суспільних проблем.
4. Виховання громадянської свідомості
особистості, орієнтованої на де-
мократичні пріоритети й злагоду в сус-
пільстві, почуття приналежності до свого
народу, спільних історичних, політичних
і культурних цінностей своєї держави.
5. Виховання толерантності, інклю-
зії та поваги до культурного різнома-
ніття, різних поглядів, релігій, звичаїв
і культур, уміння знаходити порозу-
міння з іншими людьми задля досяг-
нення суспільно значущих цілей.
6. Розвиток політичної, правової,
економічної, соціальної, культурної,
медійної грамотності школярів, гнуч-
кості й адаптивності, комунікабельно-
сті, готовності до співпраці, здатності
розв’язувати конфлікти й запобігати
дискримінації.
На думку дослідниці, одним із головних принципів освіти має стати відсутність тиску, тобто функції школи не обмежуються лише вихованням громадян, а й враховують здатність обирати певний спосіб життя.
Громадянськість — це усвідомлення людиною своєї ролі в житті суспільства, моральної, соціальної та юридичної відповідальності, розуміння та дотримання прав і свобод громадян і держави. Відповідно до навчальної програми «Громадянська освіта», громадянська освіта — це система навчання та виховання особистості, що передбачає створення умов для становлення моральної громадянської позиції, задоволення потреб у соціалізації в інтересах особистості, громадянського суспільства та правової держави, громадянської компетентності та набуття досвіду суспільно корисної громадянської діяльності в контексті безперервної освіти. Логічно, що ефективність забезпечення громадянської освіти значною мірою залежить від грамотно побудованого навчального процесу в закладах загальної
середньої освіти. Для цього використовують різні моделі громадянської освіти: предметна, позакласна та інституційна.
Відповідно до цієї навчальної програми, громадянська освіта спрямована на формування громадянської компетентності учнів, що складається з таких компетентностей:
- соціально-комунікативної компетентності: уміння й навичок спілкування та встановлення конструктивних взаємин із людьми, діалогу й громадського обговорення суспільних проблем;
- інформаційно-медійної компетентності: уміння критично мислити; навички пошуку, аналізу й оцінювання інформації, критичного оцінювання медіаповідомлень на основі аналізу джерел, соціальної ситуації;
- розв’язання соціальних конфліктів, проблем: уміння розв’язувати соціальні суперечності; формування установки на толерантне розв’язання конфліктів;
- відповідального соціального вибору й прийняття рішення: готовність до ухвалення обґрунтованого рішення на основі усвідомленого й виваженого вибору;
- громадянської участі: установка на відповідальну суспільну діяльність; навички участі в соціальних і політичних процесах.
Громадянська освіта і патріотизм:
у чому різниця?
Чому ж виникли суперечки щодо доречності акцентування уваги в проекті Концепції розвитку громадянської освіти на патріотичному вихованні? Звісно, патріотичне виховання є важливою частиною громадянської освіти, але насамперед вона стосується сфери прав людини.
Згадаємо, що патріотизм виявляється в любові до Батьківщини, відданості своєму народові, в збереженні його традицій, готовності захищати свої народ і державу. Патріотичне виховання спрямоване на виховання почуття патріотизму, розвиток високих моральних, громадських, професійних якостей особистості, плекання та збереження традицій та звичаїв народу.
Виокремлюють чотири основні напрями патріотичного виховання: державний, соціальний, психолого-педагогічний, правовий.
На перший погляд, правовий напрям патріотичного виховання збігається із завданням громадянської освіти, але відповідно до міжнародних норм, зокрема, документа Управління Верховного комісара ООН із прав людини «Освіта в галузі прав людини та договори про права людини», головним принципом громадянської освіти повинен бути гуманізм, а не «патріотизм і повага до історико-культурного надбання і традицій».
Окрім того, у «Хартії Ради Європи з освіти для демократичного громадянства й освіти в галузі прав людини» «Освіта для демократичного громадянства» означає «навчання, підготовку, підвищення обізнаності, інформацію, практики і діяльність, які мають на меті, за рахунок надання учням знань, навичок і розуміння, і розвитку їхніх ставлення та поведінки, щоб дати їм можливість здійснювати і захищати свої демократичні права та обов’язки в суспільстві, цінувати різноманітність і відігравати активну роль у демократичному житті з метою заохочення та захисту демократії і верховенства права».
Принципом гуманізму передбачено, що в навчанні застосовуватимуть індивідуальний підхід з урахуванням потреб і можливостей учнів, без їхнього розподілення за походженням, національністю, статтю тощо.
4 основні напрями патріотичного виховання
Державний
Забезпечення державою системи патріотичного виховання.
Соціальний
Вивчення норм моралі, їх дотримання;
усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, шанобливе
ставлення до
культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу.
Психолого-педагогічний
Вивчення психологічних особливостей
молоді.
Правовий
Формування глибоких правових знань.
Громадянська освіта спрямована на розвиток знань, особистих і суспільних навичок, які допомагають уникнути конфлікту, підвищити розуміння відмінностей між людьми, поваги до людської гідності та налагодження діалогу. А основними цінностями визначено свободу, справедливість, толерантність, відповідальність, гідність, вільний розвиток особистості тощо.
Що стосується освіти з прав людини, то вона має бтакі завдання:
- зміцнення поваги до прав людини й основних свобод;
- цінування людської гідності та розвиток самоповаги й шанобливого ставлення до інших людей;
- забезпечення гендерної рівності та рівних можливостей для жінок і чоловіків у всіх сферах життя;
- сприяння повазі, розумінню і правильному сприйняттю відмінностей між людьми;
- підтримка демократії, розвитку, соціальної справедливості, колективної єдності, солідарності та дружби між людьми й народами.
Найліпше починати вивчати права людини саме з дитинства і продовжувати навчатися протягом усього життя. Тому освіта з прав людини має стати вагомою часткою освітнього процесу. Уроки з громадянської освіти повинні бути цікавими, системними і будуватися за принципом доступності та послідовності.
Відповідно, всі заходи, що проводять за цією тематикою, мають ґрунтуватися на знаннях, які учні отримали під час уроків. Процес викладання громадянської освіти треба спрямувати на спонукання молоді до участі в процесах розбудови громадянського суспільства, а не лише до усвідомлення своєї приналежності до певної нації та держави. Під час активного проведення курсу з використанням «мозкового штурму», дебатів, конференцій, диспутів тощо, учні проявляють свою творчість та ініціативу, розвивають критичне мислення й уміння аналізувати, ставити запитання та знаходити відповіді на них, відстоювати свої права та поважати інтереси інших, брати активну участь у громадському житті. Доречним буде використання не лише теоретичної, а й практичної частини занять, із залученням учнів до активної суспільної діяльності на рівні місцевої громади. Також можна організувати проекти, які стосуватимуться проблеми взаємин між різними етнічними групами, статями тощо.
Громадянські компетентності
Громадянська освіта пов’язана з формуванням соціально-політичної компетентності особистості в суспільній сфері. За О. Пометун, громадянська компетентність — це здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права й обов’язки задля розвитку демократичного суспільства. Таке визначення відповідає компетентнісному підходу в освіті.
Громадянська компетентність може набути свого розвитку за допомогою основних компетентностей:
- навчальної компетентності — необхідність подальшої освіти в соціальних умовах, що постійно змінюються;
- дослідницької компетентності — уміння, пов’язані з аналізом та оцінюванням сучасної соціальної ситуації;
- компетентності соціальної дії — наявність умінь для реалізації прийнятого рішення чи вибору;
- компетентності соціального вибору — уміння зробити вибір і прийняти рішення в конкретній соціальній ситуації, знайти вихід зі складної соціальної проблеми;
- комунікативної компетентності — органічна взаємодія з іншими людьми в процесі розв’язання певної соціальної проблеми.
Отже, саме для забезпечення формування громадянської компетентності й необхідна громадянська освіта. Мета і завдання громадянської освіти віддзеркалені в усіх навчальних предметах, але особливу увагу приділено соціально-гуманітарному циклу, адже саме ці предмети формують уявлення про суспільство і допомагають набути громадянських компетентностей.
Як не дивно, громадянську освіту можна поєднати з критичним мисленням. З метою поєднання розвитку критичного мислення та прищеплення цінностей, Стенфордська філософська енциклопедія пропонує використовувати дві фази виховання. На першій фазі учням прищеплюють необхідні чесноти (на кшталт чесності, ввічливості, поваги, толерантності тощо) та цінності, пов’язані з демократією. На цьому етапі відбуваєтьсявиховання в учнів уміння цінувати наявні в них права та обов’язки. На другій фазі виховання потрібно поставити дітям запитання про те, чи потрібно виконувати свої обов’язки, якщо права не захищені. І в такий спосіб спонукати молодь до критичного мислення.
Щодо суперечливого питання про зв’язок громадянської освіти з патріотичним вихованням та формуванням національної ідентичності, то це питання науковці визнають більш доречним для країн із високою імміграцією. У нашій країні трохи інша історія.
А загалом фахівці доходять висновку, що нині існує потреба у формуванні в Європі нового типу громадянства, яке не спиралося б на національні чинники. Німецький філософ Юрґен Габермас казав: «Ідентичність політичної спільноти, на яку не повинна посягати навіть імміграція, тримається насамперед на укорінених у політичній культурі правових принципах, а не на особливій етнічно-культурній формі життя загалом». Тобто національні традиції, цінності та культура не повинні виходити на перше місце в розвитку громадянськості.
Використані джерела
1. Бекдамирова Л. З. Громадянська освіта та патріотичне виховання у школі. URL: https://drive.google.com/file/ d/0Bxafe4Z-YjwpekNKSXR5bFBpc0E/view (дата звернення: 24.06.18).
2. Громадянська освіта (інтегрований курс). URL: https://mon.gov.ua/programy/program-hromadyanskaosvita-24-11-2017/ (дата звернення: 24.06.18).
3. Звіт за результатами проекту «Дослідження дискурсу громадянської освіти та його вплив на політичну культуру молоді». URL: https://cedos.org.ua/system/attachments/files/000/000/033/original/CSR_civic_education_discourse.pdf?1393849913 (дата звернення: 24.06.18).
4. Охредько О. Дійшла черга і до громадянської освіти. URL: http://educatioua.org/ua/articles/1124-dijshla-cherga-i-dogromadyanskoji-osviti (дата звернення: 24.06.18).
5. Падірякова О. Чому громадянська освіта в школах має відрізнятись від патріотичного виховання? URL: https://humanrights.org.ua/material/chomu_gromadjianska_osvita_v_shkolah_maje_vidriznjiatis_vid_patriotichnogo_vihovannjia(дата звернення: 24.06.18).
6. Третьякова О. В. Громадянська освіта як чинник розвитку демократичного суспільства (методичні рекомендації).
URL: www.soippo.edu.ua/…/Методичні_рекомендації_.docx/ (дата звернення: 24.06.18).
7. Проект КОНЦЕПЦІЇ розвитку громадянської освіти в Україні. URL: goo.gl/ZgonWF (дата звернення: 24.06.18).
Олена ВЛАСЕНКО, редактор
Читайте також у газеті “Інформатика” №9:
Шукаємо себе в майбутньому. Навчання в Інтернеті. Професії майбутнього
Ігри нуликів та одиничок. Логічні вирази та логічні операції
Географічна вірність. Бінарний урок з інформатики та географії у 8-му класі
Два кольори мої, два кольори. Навички роботи з об’єктами векторної графіки
Макроси. Дидактичний супровід вивчення теми «Системи керування базами даних»
У чому різниця? Громадянська освіта і патріотичне виховання
Цифровий фрістайл. Математичні цікавинки для учнівських вікторин
Запам’ятай це. Огляд методик запам’ятовування інформації
Мобінг — психотерор на робочому місці. Як боротися із цькуванням на роботі?