Починаючи з 50-х рр. ХХ ст. у Німеччині в галузі освіти
дорослих розпочалися експериментальні кроки з питань
упровадження нових форм, методів, технологій навчання.
Така технологія стала вкрай популярною,
її використовували для різноманітних цілей
і навчальних програм.
Основними відмінностями воркшопу від інших освітніх
технологій є висока інтенсивність групової взаємодії,
активність і самостійність учасників, їхній актуальний
досвід й особистісні зміни.
Воркшоп як навчальний захід
У концепції воркшопу поєднувалися різні напрями: дослідження малих груп у Тевістоці (Великобританія) і в Національних тренінгових лабораторіях (США); концепції гуманістичної психології; елементів нейропсихології. Значну увагу приділяли таким аспектам науково-методичного і психологічного супроводу: зменшення домінантної ролі викладача, використання в освітній діяльності взаємодії учасників, спроби зробити навчання цікавішим, цілісним і практико зорієнтованим.
Такі чинники спричинили виникнення нової технології освіти дорослих — воркшоп (англ. — workshop), дослівним перекладом якого є робоча майстерня, що вказувало на те, аби всі учасники були активними і самостійними. Ведучий (викладач, експерт, фасилітатор, андрагог, керівник тощо) воркшопу лише допомагає учасникам визначити мету і завдання високопродуктивної майстерні, допомагає дібрати індивідуальні методи та прийоми для активного взаємного дослідження.
Учасники воркшопу використовують лише особистий досвід, професійні знання та навички. Їхнє завдання — взаємний обмін досвідом.
В А Ж Л И В О
Є ряд ключових слів, які характеризують воркшоп як навчальний захід: активність, експеримент, ризик, зміни, демократичне прийняття рішень, цілісність навчання, самовираження, внутрішні зміни, позитивна взаємодія, ауторефлексія, фасилітація, гнучкість, самопізнання.
Перебіг заходу
Інформаційний блок
1. Емоційний інтелект як ментальна здібність особистості
Поняття емоційного інтелекту. Історія виникнення поняття (Mayer J. D.& Salovey P. The intelligence of emotional intelligence, 1993). Емоційний інтелект як сукупність чотирьох навичок (точність оцінки і вираження емоцій, використання емоцій у розумовій діяльності, розуміння емоцій, керування емоціями). Характеристики високого й низького емоційного інтелекту. Психофізіологічні чинники функціонування емоційного інтелекту.
2. Розвиток емоційного інтелекту педагога
Вплив емоційного інтелекту педагога на гармонійний соціально-психологічний клімат колективу. Феномен емоційної самосвідомості. Методи розвитку емоційного інтелекту педагогів (метод гаптономії, коучинг, тренінг).
Діагностичний практикум
Діагностика «емоційного інтелекту» (Н. Холл)
Нижче наведені висловлювання, які так чи інакше відображають різні аспекти життя. Праворуч від кожного твердження напишіть цифру, виходячи з вашого ступеня згоди з ним: повністю не згоден (–3 бали); загалом не згоден (–2 бали); почасти не згоден (–1 бал); бчастково згоден (+1 бал); переважно згоден (+2 бали); повністю згоден (+3 бали).
Тестовий матеріал
1. Для мене як негативні, так і позитивні емоції слугують джерелом знання про те, як чинити в житті
2. Негативні емоції допомагають мені зрозуміти, що я повинен змінити у власному житті
3. Я спокійний, коли відчуваю тиск
4. Я здатний спостерігати зміну власних почуттів
5. Коли необхідно, я можу бути спокійним і зосередженим, щоб діяти відповідно до запитів життя
6. Коли необхідно, я можу викликати в себе широкий спектр позитивних емоцій, як-от веселощі, радість, внутрішнє піднесення і гумор
7. Я стежу за тим, як почуваюся
8. Після того як щось засмутило мене, я можу легко впоратися з власними почуттями
9. Я здатний вислуховувати проблеми інших людей
10. Я не зациклююся на негативних емоціях
11. Я чутливий до емоційних потреб інших
12. Я можу впливати на інших людей заспокійливо
13. Я можу змусити себе знову і знову встати перед обличчям перешкоди
14. Я намагаюся підходити до життєвих проблем творчо
15. Я адекватно реагую на настрої, спонукання і бажання інших людей
16. Я можу легко входити в стан спокою, готовності і зосередженості
17. Коли є час, я звертаюся до власних негативних почуттів і з’ясовую, у чому проблема
18. Я здатний швидко заспокоїтися після несподіваного засмучення
19. Знання моїх справжніх почуттів важливо для підтримки «хорошої форми»
20. Я добре розумію емоції інших людей, навіть якщо вони не виражені відкрито
21. Я можу добре розпізнавати емоції за виразом обличчя
22. Я можу легко відкинути негативні почуття, коли необхідно діяти
23. Я добре вловлюю знаки у спілкуванні, які вказують на те, чого потребують інші
24. Люди вважають мене добрим знавцем переживань інших
25. Люди, які усвідомлюють власні справжні почуття, ліпше керують своїм життям
26. Я здатний поліпшити настрій інших людей
27. Зі мною можна порадитися з питань відносин між людьми
28. Я добре налаштовуюся на емоції інших людей
29. Я допомагаю іншим використовувати їхні спонукання для досягнення особистих цілей
30. Я можу легко абстрагуватися від переживання неприємностей
Ключ: Шкала 1 — пункти 1, 2, 4, 17, 19, 25. Шкала 2 — пункти 3, 7, 8, 10, 18, 30. Шкала 3 — пункти 5, 6, 13, 14, 16, 22. Шкала 4 — пункти 9, 11, 20, 21, 23, 28. Шкала 5 — пункти 12, 15, 24, 26, 27, 29.
Методику призначено для виявлення здібності особистості розуміти відносини, що репрезентується в емоціях, і керування власною емоційною сферою на підставі прийняття рішень. Вона складається з 30 тверджень і містить п’ять шкал:
шкала 1 — «Емоційна обізнаність»;
шкала 2 — «Управління власними емоціями» (емоційна відхідливість, емоційна неригідність);
шкала 3 — «Самомотивація» (довільне керування власними емоціями);
шкала 4 — «Емпатія»;
шкала 5 — «Розпізнавання емоцій інших людей» (вміння впливати на емоційний стан інших).
Опрацювання та інтерпретація результатів
Рівні парціального емоційного інтелекту відповідно до знака результатів:
14 і більше — високий; 8—13 — середній; 7 і менше — низький. Інтегративний рівень емоційного інтелекту з урахуванням панівного знака визначають за такими кількісними показниками: 70 і більше — високий; 40—69 — середній; 39 і менше — низький.
В А Ж Л И В О
Додаткова діагностика;
діагностика «емоційного інтелекту» (Н. Холл);
тест САН (Самопочуття. Активність. Настрій);
диференціальна шкала емоцій (К. Ізард);
експрес-діагностика емоційної збудливості (В. Бойко);
невербальна діагностика емоційних станів (А. Прохоров).
Розвивальний блок
Мультимедійна презентація: «Завдання на сьогодні» (визначення мети й завдань воркшопу).
Обговорення організаційних етапів: часу роботи, перерви, правил взаємодії учасників тощо.
Вправа-криголам «Знайомство»
(Вправа орієнтована на розвиток навичок самопрезентації. Ведучий розповідає історію про рослину, що відповідає людині).
Завдання: потрібно виліпити таку рослину з пластиліну та продумати, як презентувати її іншим. Час обмежений: на виконання завдання ви маєте орієнтовно 7 хвилин. (Виконання завдання).
Ведучий. Отже, завершили! Тепер кожен із вас має хвилину на самопрезентацію, під час якої ви поясните групі, чому обрали саме таку рослину, чим ви з нею схожі, що вона символізує тощо. (Презентації).
Ми змогли побачити, що кожен з нас індивідуальність, у чомусь незвичайні та відмінні від інших. Але всі ми живемо в одному світі, а зараз живемо ще й у нашій групі. Уявімо такий аркуш паперу невеликим островом в океані, він буде символізувати простір, у якому перебуває наша група. І вам потрібно буде зараз протягом 3 хвилин помістити ваші рослини на цьому острові. Зверніть увагуна те, щоб кожен із вас відшукав власне «комфортне» місце на острові. (Ви-
конання завдання).
А тепер ще раз подивімося, що у нас вийшло. (Луг, маленький гайок). Тепер така галявина має дещо інші властивості, ніж ті, якими раніше володіли ви, будучи окремими рослинами.
Протягом наступних 4 хв подумайте, які властивості придбали ви, влаштувавшись на «острівці», і доповніть композицію новими елементами, що символізують властивості, якщо це необхідно. Яку ж композицію ми врешті отримали? Усі знайшли для себе місце на «острівці»?
Розповідь ведучого
Древні друїди вважали, що кожній людині відповідає певна рослина, яка є додатковим джерелом сил і енергії для такої людини. Окрім того, вона визначає властивості характеру, особливості поведінки людини і відображає її індивідуальність. Спробуйте уявити, яка рослина може бути вашим джерелом, відображати ваші особливості та індивідуальність?
Рефлексія (запитання для обговорення)
— Які почуття, емоції виникли у вас під час і після гри?
— Чому ви обрали для себе саме таку рослину?
— Чи легко вам було презентувати себе в такий незвичайний спосіб?
— Що в цій грі викликало у вас труднощі?
— Порівняйте ваші відчуття себе в групі до і після гри.
— Як відбувався процес розподілу місць на «острівці»?
— Чи вдалося відшукати на «острівці» дійсно власне місце?
Вправа «Сходинки»
Експрес-діагностика визначення самооцінки. Учасникам роздають бланк з намальованою на ній драбинкою з 10 сходинок. Психолог пропонує учасникам уявити себе на тій сходинці, на якій, на їхню думку, вони зараз перебувають. Після того як усі намалювали, психолог повідомляє ключ до цієї методики: 1—4 сходинка — занижена самооцінка, 5—7 сходинка — самооцінка адекватна, 8—10 сходинка — завищена самооцінка.
Рефлексія (емоції, відчуття)
Метод незавершених речень (з подальшим груповим обговоренням) «Емоційний інтелект — це…»
Групова дискусія
— Які чинники зумовлюють потребу у формуванні емоційного інтелекту?
— Чому така навичка є важливою в педагогічній професії?
Вправа «Мова кольору»
Завдання: вибирають добровольця. За вказівкою — він заплющує очі, а інші учасники задумують тихенько між собою будь-який колір, для початку ліпше один з основних: червоний, синій, зелений, жовтий.
Коли доброволець розплющить очі, усі учасники власною поведінкою, передусім емоційним станом, намагаються зобразити цей колір, не називаючи його, а доброволець повинен відгадати, що це за колір. Якщо він вгадав, обирають іншого добровольця, якщо ні, залишається той самий.
Рефлексія
— Які емоції вважаються яскравішими?
— Які легко показати, які — складно?
Вправа «Стоп-кадр»
Вправу спрямовано на розвиток експресивності і дає можливість учасникам у новому ракурсі поглянути на власне ставлення до різних життєвих сфер. Учасники вільно переміщаються по аудиторії. За командою ведучого, яку подають за допомогою плеску в долоні, вони зупиняються і демонструють мімкою та пантомімою (пози, жести, рухи тіла) те слово, яке називає ведучий.
«Стоп-кадр» триває 8—10 секунд, після чого з повторного оплеску в долоні ведучого учасники знову починають вільно переміщатися по приміщенню, поки не пролунає наступний оплеск і не буде названо чергове слово. Бажано записати «стоп-кадри» за допомогою цифрової фото- або відеокамери і продемонструвати зафільмовані матеріали учасникам безпосередньо після вправи. Можна використовувати, наприклад, такі слова: час, минуле, дитинство, сьогодення, навчання, майбутнє, професія, успіх, зустріч, спілкування, розуміння, дружба, любов, сім’я, щастя.
Рефлексія
— Які висновки кожен з учасників зробив для себе під час виконання такої вправи і в процесі спостереження за іншими учасниками?
— Наскільки важливий вияв емоції та експресії в повсякденному житті?
— У професії? З друзями? З рідними? З колегами?
Вправа «Карусель»
Вправу спрямовано на позитивне саморозкриття, самопізнання, самоусвідомлення власних індивідуальних якостей. Учасники об’єднуються в рівні підгрупи (якщо кількість учасників непарна, то до однієї з підгруп приєднується
ведучий воркшопу).
Ті, хто потрапив у першу підгрупу, сідають у внутрішнє коло обличчям назовні, ті, хто у другу — займають місця в зовнішньому колі, обличчям до них. Так, усі опиняються об’єднаними в пари. Потім ведучий дає тему для обговорення і розподіляє ролі: наприклад, ті, хто сидять у внутрішньому колі, беруть пасивну роль (слухають, ставлять уточнювальні запитання), а в зовнішньому — активну (розповідають, відповідають на поставлені запитання).
Через півтори-дві хвилини за командою ведучого зовнішнє коло зрушується щодо внутрішнього на одну людину вправо або вліво (тобто змінюється склад пар) і змінюється розподіл ролей: ті учасники, які слухали, тепер розповідають, а ті, які розповідали — слухають.
Потім зовнішнє коло знову зсувається щодо внутрішнього, змінюються активна й пасивна ролі, ведучий воркшопу задає нову тему для обговорення. У такий спосіб обговорюють 2—3 теми, наприклад, мої професійні досягнення; мої професійні вміння; не всі знають про мене, що…
Теми можуть бути й іншими, але бажано, щоб вони давали можливість для саморозкриття в позитивному напрямі, щоб учасники розповідали про власні сильні сторони.
Рефлексія
— Що нового і несподіваного ви дізналися про тих, з ким спілкувалися?
— А про себе?
— У якій ролі вам було комфортніше — мовця або слухача, з чим це пов’язано?
— У звичайному житті не дуже прийнято хвалитися, розповідати про власні досягнення та сильні сторони…
— Як ви вважаєте, чому?
— Коли і через що про власні досягнення розповідати дійсно не варто, а коли можна й похвалитися?
Вправа «Ауторефлексія»
(Вправу спрямовано на самопізнання, саморозуміння, має на меті розвинути навички розпізнавання власних емоцій. Відбувається в 4 етапи).
Ведучий. Щоб навчитися визначати власні емоції, вам потрібно виділити час для цього.
Етап 1: визначте певний час протягом дня, коли ви можете бути наодинці й у стані спокою. Можливо, перші години ранку, обідня перерва або час перед сном були б ліпшим моментом, щоб розпочати. Такі вправи слід робити регулярно, для того щоб визначення емоційного стану стало звичкою.
Зрештою, ви зможете чітко визначати і в подальшому коригувати власні емоційні стани. Сядьте спокійно і, якщо можливо, заплющте очі. Поставте собі кілька запитань і не забудьте відповісти на них чесно. Немає правильних або неправильних відповідей. Просто слухайте ваші відповіді.
Дайте відповіді на такі запитання: як я себе почуваю? Що я відчуваю? Як довго я відчував себе так? Як такі почуття проявляються на моєму тілі? Чи відчуваю я себе напружено, втомлено, маю головний біль або біль у шлунку?
Етап 2: спочатку вам необхідно навчитися визначати причину власних емоційних станів. Окрім того, необхідно ідентифікувати певні емоції, водночас ідентифікувати варто як погані, так і хороші емоції.
Для початку, такою ідентифікацією можуть бути характеристики емоцій, як-от злість, страх, засмученість тощо. Ви можете конкретизувати, надати відтінків власним емоціям, зокрема, «втомився і засмучений», «ситий донесхочу» тощо.
Ось деякі запитання, котрі допоможуть ідентифікувати ваші емоції: коли це відчуття виникло? Що сталося, коли з’явилися такі емоції? Чи змінилася інтенсивність емоцій? Як саме?
Етап 3: намагайтеся «почути» власні емоції, як вони виникають, що вони говорять вам.
Ми, напевно, всі відчували наші емоції, як-от попередження, скажімо, коли йшли одні в незнайомому районі міста або коли хтось незнайомий наближався до нас на вулиці.
Наше хвилювання є біологічним способом попередження про можливу небезпеку. Можливо, ви відчули її та назвали інтуїцією або інстинктом — але це емоційна реакція, яка відбувається і в інших сферах нашого життя.
Наприклад, ви погоджуєтеся взяти новий складний проект на роботі (підготуватися до конкурсу «Учитель року»), але раптом відчуваєте гнів або роздратування, про що це може свідчити? Це може бути емоційним попередженням про те, що ви берете на себе роботу, завелику за обсягом, і маєте переглянути рішення про підготовку проекту.
Спробуйте висловити власні емоції, описати їх. Наприклад, ви можете подумати: я відчуваю себе зараз дуже злим. Я відчуваю це в своєму животі та спині. Що цей гнів намагається мені сказати?
Якщо ви навчитеся помічати власні емоції, як вони виникають, ви зможете ліпше встановити зв’язок емоцій з їхніми причинами. Інакше кажучи, визнаючи власні емоції, як вони виникають, ви маєте більше можливостей дізнатися про себе.
Етап 4: якщо ви навчилися ідентифікувати власні емоції та визначати їхню інтенсивність, намагаєтеся розуміти, що емоції говорять вам, необхідно також навчитися бачити «коріння», першоджерело емоцій.
Здебільшого, коли ми відчуваємо емоції, це лише «вершина айсберга» нашого емоційного стану. Наприклад, ми відчуваємо гнів, але що приховано за таким гнівом? Ви гніваєтеся, тому що відчуваєте себе вразливим чи перебуваєте під чиїмось контролем? Чи ви сердиті, бо вам доручили занадто багато робочих функцій?
Усі ці «корені» вашого гніву бувають різні, однак емоція одна. Кожна емоція має певні причини. Ви повинні не лише усвідомити і зрозуміти власну емоцію, а й збагнути, чим саме вона спричинена. Лише знаючи, що провокує певну емоцію, ви зможете контролювати її.
Рефлексія
Ведучий. Як бачимо, значення емоційного інтелекту для роботи чи побудови нормального, повноцінного і щасливого особистого життя є вельми важливим.
Наразі питання емоційного інтелекту лише на стадії становлення, але є дієві практики з його розвитку, які дають змогу поліпшити емоційні компетенції, навчитися розуміти й контролювати власні емоції.
Фідбек воркшопу
Рефлексивний аналіз «Що дав мені воркшоп?»
— Які нові знання я отримав(ла)?
— Найбільше мене зацікавило…
— Для мене стало відкриттям…
— Три слова, якими я можу охарактеризувати цей захід:..
— Наступного разу я хочу дізнатися про… і навчитися…
Побажання учасників
Імена всіх учасників пишуть на аркушах і складають у коробку. Ведучий пропонує уявити, що кожен святкує день народження і кожен зможе щось подарувати та щось отримати (як матеріальне, так і нематеріальне, конкретне й абстрактне, уміння і якості тощо). Кожен учасник по черзі дістає аркуш з іменем учасника, обдумує кілька секунд і пропонує уявний подарунок адресату, супроводжуючи його побажанням.
Використані джерела
1. Катюк Я. Л. План проведення воркшопу з проблеми професійної деонтології методиста. Матеріали ХXІХ Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»: збірник наукових праць. Переяслав-Хмельницький, 2016.
2. Логінова Л., Круп’як А. Школа молодого лідера. Нова молодь — нова Україна. Семінар ІV. Тренінг для тренерів. Інститут політичної освіти. Офіс Кординатора проектів ОБСЄ в Україні. Київ: Ін-т політичної освіти, 2010.
3. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: навч. посіб. / М. В. Артюшина, Л. М. Журавська, Л. А. Колесніченко та ін.; за заг. ред. М. В. Артюшиної. Київ: КНЕУ, 2008.
4. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: зб. міні-кейсів / М. І. Радченко, Л. А. Колесніченко, Л. Л. Борисенко та ін. Київ: КНЕНУ, 2010.
5. Психологические тесты / сост. С. Касьянов. Москва: Эксмо, 2006.
6. Скрипник М. І., Швень Я. Л. Професійний розвиток науково-педагогічних працівників у системі освіти дорослих: збірник методик і тестових діагностичних завдань / укладачі: М. І. Скрипник, Я. Л. Швень. Київ: ЦІППО, 2017.
7. Технології навчання дорослих: навч. посіб. / упоряд.: О. Главник, Г. Бевз.Київ: Главник, 2006.
Ярослава ШВЕНЬ, доцент кафедри філософії і освіти дорослих, кандидат психологічних наук, доцент,
Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти НАПН України
Читайте також в журналі “Методист” №9:
ІНТЕГРОВАНІ МЕТОДИЧНІ ОБ’ЄДНАННЯ. Активізація методичної діяльності вчителів біології та хімії через залучення до інтегрованих проблемних методичних об’єднань
РОЗВИТОК STEM-ОСВІТИ У ЗЗСО ТА ЗПО. План роботи на 2018/2019 навчальний рік
НОВА ФОРМА ЗАЯВИ-РОЗРАХУНКУ НА ВИПЛАТУ ЛІКАРНЯНИХ
ЗМІСТ ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»: 37 тестових запитань
МЕДІАКУЛЬТУРА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ: від теорії до практики