Динамічність економічних і соціокультурних процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві, кардинальні зміни в способах поширення та використання інформації зумовлюють еволюцію освітніх технологій, сприяють активному впровадженню дистанційної освіти як одного з напрямів реформування й стратегічного розвитку освітньої системи України. В умовах модернізації української освіти особливої актуальності набувають інформаційні технології також у системі методичної роботи з педагогічними кадрами.

Індивідуалізація процесу та самостійність

Дистанційне навчання в системі методичної роботи — це форма організації навчального процесу та педагогічна технологія, основою якої є керована самостійна робота слухачів та широке застосування у навчанні сучасних інформаційних, комп’ютерних та телекомунікаційних технологій.

Використання дистанційних форм і методів навчання сприяє індивідуалізації процесу підвищення кваліфікації освітянських кадрів, спонукає педагогів до самостійної роботи, формує в них інформаційну культуру, налаштовує на оволодіння інноваційними засобами здобуття та застосування інформації.

ВАЖЛИВО
Можливості дистанційного навчання цілком відповідають соціальному замовленню щодо підвищення професійної компетентності вчителя і знайшли відображення в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законі України «Про освіту», концепції «Нова українська школа» та концепції розвитку дистанційної освіти в Україні. Цими державними документами передбачено заходи, спрямовані на формування вчителя як носія ефективних форм взаємодії з суб’єктами педагогічного процесу.

Дистанційне навчання як новий погляд на освіту

Аналіз наукової психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень, що з’явилися останнім часом, свідчить про значну увагу до проблем упровадження дистанційних технологій в освітній процес.

Для дослідження педагогічних умов у методичній роботі окреслимо поняття «дистанційного навчання» та його види. У науковій літературі існує чимало підходів до визначення цього поняття. Зокрема, дистанційне навчання — це вид освітніх послуг, що набирає популярності у світі.

На сьогодні існує безліч визначень цього поняття. Найчастіше дистанційне навчання українські вчені визначають як навчання, де знання доставляються адресатові. Визначаючи стратегічні напрями розвитку вищої освіти України у XXI столітті, Вадим Журавський схарактеризував дистанційне навчання як форму, що доповнює традиційні форми; воно не знає географічних і політичних кордонів; масове й одночасно індивідуальне, має винятково мотиваційну основу, тобто знання здобуваються з метою подальшої їх реалізації для забезпечення професійної кар’єри.

З погляду технології навчання, «ця форма значно перевершує традиційну за можливостями отримання необмежених обсягів знань зі світових баз даних і баз знань; має неперевершену швидкість відновлювання знань».

Зарубіжні науковці, зокрема, Гарольд Бoйд (1993) вважає, що дистанційна освіта є систематично організованим освітнім процесом. Освіта, що в широкому сенсі пов’язана з людською самореалізацією, з мультисенсорним навчанням і метапізнавальними навичками такими як, наприклад, ефективно організовувати та керувати подальшим навчанням.

Дистанційна освіта повинна бути у змозі здійснювати поточне спільне автономне навчання. Це одна з частин системи освіти, в якій особистість перебуває у центрі уваги.

Сінтія Гутман у доповіді ЮНЕСКО для Всесвітнього самміту в інформаційному суспільстві, який відбувся 2003 року, охарактеризувала термін дистанційної освіти як навчальний процес, коли значна частина викладання здійснюється кимось, хто є віддаленим у просторі та/або в часі від особи.

Майкл Сімонсон (2010) визначає дистанційну освіту як інституційний заклад формальної освіти, де навчальна група віддалена, а інтерактивні телекомунікаційні системи використовуються для підключення учнів, ресурсів та інструкторів.

ЦІКАВО
В он-лайн словниках із дистанційної освіти, які розміщені на сайтах наукових та освітніх організацій США, ми зустрічаємо таке пояснення термінів.
Асинхронна дистанційна освіта (Asynchronous Distance Education) є альтернативною моделлю навчання, коли під час навчального процесу учень і вчитель не перебувають в одній класній кімнаті та спілкування між ними не відбувається в один і той самий час.
Відкрите навчання (Open Learning) — новий погляд на освіту, яка робить акцент на поточні конкретні потреби ринку праці. Надає доступ до освітніх послуг, ураховуючи місцеві вимоги та відмінності, а не пропонує лише встановлені та затверджені навчальним планом.
Дистанційна освіта (Distance Education) представляє собою загальний, усеосяжний термін, що використовується для визначення фізичної відстані між вчителями та учнями під час освітнього процесу.

Попри те, що з означеної проблематики існує чимала кількість наукових розробок, єдиного визначення терміну дистанційної освіти, придатного для загального використання, не вироблено.

Актуальність дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників підсилюється низкою суперечностей: між соціальним замовленням сучасного інформаційного суспільства щодо впровадження в освітній процес дистанційного навчання та недостатнім рівнем розробленості науково-теоретичного забезпечення організації дистанційного навчання у методичній роботі. Існує також проблема підготовки методистів до здійснення дистанційної освіти. Недостатньо уваги приділяється розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів засобами технологій дистанційного навчання.

10 принципів дистанційного навчання у методичній роботі

  1. Принцип гуманістичності навчання

Його сутність полягає в спрямованості навчання та освітнього процесу загалом на людину; у створенні максимально сприятливих умов для опанування нею соціального досвіду, закладеного у змісті навчання, поглиблення знань з обраної професії, для розвитку та прояву творчої індивідуальності, високих громадських, моральних, інтелектуальних і фізичних якостей, що забезпечували б їй соціальну захищеність, безпечне й комфортне існування.

2. Принцип пріоритетності педагогічного підходу для проектування методичної роботи з кадрами в системі дистанційного навчання

Сутність цього принципу полягає в тому, що проектування системи дистанційного навчання необхідно починати з розроблення теоретичних концепцій, створення дидактичних моделей тих явищ, які передбачається реалізувати. Досвід комп’ютеризації дозволяє стверджувати, що коли пріоритетним є педагогічний аспект, система є більш ефективною.

3. Принцип педагогічної доцільності застосування нових інформаційних технологій

Цей принцип потребує педагогічного оцінювання ефективності кожного кроку проектування та створення системи дистанційного навчання. Тому на перший план необхідно висувати не впровадження техніки, а відповідне змістове наповнення навчальних курсів та освітніх послуг.

4. Принцип вибору змісту методичної роботи

Зміст заходів дистанційного навчання має відповідати державним стандартам.

5. Принцип забезпечення безпеки інформації, що циркулює в системі дистанційного навчання

Необхідно передбачати організаційні та технічні засоби безпечного й конфіденційного збереження, передання та використання потрібних відомостей, гарантування безпеки інформації під час збереження, передання та використання.

6. Принцип стартового рівня заходу

Ефективне навчання в системі дистанційного навчання потребує певного початкового набору знань, умінь і навичок. Наприклад, для продуктивного навчання, кандидат на навчання /педагог повинен бути ознайомлений із науковими основами самостійної навчальної праці, мати певні навички поводження з комп’ютером тощо.

7. Принцип відповідності технологій навчання

Технології методичної роботи з педагогічними кадрами мають бути адекватні моделям дистанційного навчання. Наприклад, можна використовувати в дистанційному навчанні традиційні організаційні форми: лекції, семінари, вільний мікрофон, конференції з обміну досвідом, захисти проектів, контроль засвоєння знань. Можуть з’являтися і нові моделі, зокрема: інтернет-конференції, телеконференції, онлайн наради, вебінари, веб-конференції, скайп-наради, проблемні дистанційні курси, локації, блоги та сайти, електронна пошта, проектні роботи тощо

8. Принцип мобільності навчання

Полягає у створенні інформаційних мереж, баз і банків знань і даних для дистанційного навчання, що дозволяють педагогу коригувати або доповнювати свою освітню програму в необхідному напрямку.

9. Принцип неантагоністичності дистанційного навчання відповідним формам роботи

Проектована система дистанційного навчання зможе дати необхідний соціальний та економічний ефекти за умови, якщо інформаційні технології, що утворюються та впроваджуються, стануть не стороннім елементом у традиційній системі методичної роботи з педкадрами, а будуть природно інтегровані в неї.

10. Принцип активного зворотного зв’язку

Технологія дистанційного навчання повинна передбачати наявність спілкування поміж методистом і педагогом, а також між педагогами. Контакт між ними проводиться як за ініціативи методиста, так і самого вчителя. Важливо, щоб зворотній зв’язок був змістовним, регулярним, оперативним та якісним. Способи реалізації контактів можуть бути різними: особисті зустрічі, використання каналів зв’язку (звичайна та електронна пошта, телефон, факс тощо), зустрічі в Інтернеті.

Технології дистанційного навчання в системі методичної роботи

Спробуємо висвітлити окремі аспекти застосування проектної методики в роботі з педагогічними кадрами, які мають схвальний відгук освітян і вже стали традиційними.

Атестація педагогічних працівників — одне з важливих питань методичної роботи в Центрі методичної та соціально-психологічної служби Міського управління освіти міста Кропивницького (далі — ЦМСПС).

ВАЖЛИВО
Атестацію педагогів розглядаємо як засіб підвищення фахового рівня та педагогічної майстерності. Педагоги, які претендують на присвоєння вищої кваліфікаційної категорії, підвищують фаховий рівень шляхом участі у дистанційних курсах із різних питань, наприклад «Інноваційна освітня діяльність: зміст і форми».
Дистанційний курс «Інноваційна освітня діяльність: зміст і форми»: http://distanciyniykurs.blogspot.com/: http://distanciyniykurs.blogspot.com/

Переходячи за посиланням, педагоги знайомляться з вимогами та завданнями курсу, алгоритмом самоконтролю, інструкцією щодо виконання завдань у режимі онлайн.

Педагоги заповнювали відповідні форми (самостійно відповідали на запитання, які показали рівень засвоєння лекційного матеріалу, рекомендованої літератури та використання знань на практиці). У визначений час розміщаються правильні відповіді, які дають можливість кожному провести самоперевірку. Окрім цього, нами розроблено таблиці самоконтролю, які демонструють педагогам їхній рейтинг.

Суспільство, створюючи інформаційне середовище, функціонує в ньому, змінює, удосконалює його. Вагоме місце серед інформаційних технологій, які використовуються нині в міжкурсовий період у процесі методичної роботи, посідають інтернет-технології.

Адже для педагога глобальна мережа Інтернет на сьогодні — це засіб пошуку інформації та можливість ознайомитися з науковими та науково-методичними статтями в електронних фахових виданнях, результатами останніх досліджень; апробація результатів власних досліджень шляхом участі в інтернет-конференціях, on-line спілкування і використання електронної пошти, можливість участі в обговоренні власних матеріалів та матеріалів колег на форумах тощо.

Починаючи з січня 2014 року, центр методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Міської ради міста Кропивницького започаткував проведення січневої наради педагогів міста у дистанційному режимі у формі науково-практичної конференції. Питання для розгляду визначаються річним планом. Можемо виокремити три етапи організаційно-методичного супроводу її підготовки та проведення.

ВАЖЛИВО
Інтернет-конференції є дієвим засобом розвитку професійної компетентності педагога в системі методичної роботи та активізації діяльності педагогічного колективу, а також одним із показників визначення рейтингу як окремого педагога, так і освітнього закладу, загалом і під час атестації.

На першому, підготовчому, етапі розробляється, узгоджується з науковцями КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» та розсилається в заклади загальної середньої освіти міста (в електронному вигляді) інформаційний лист, у якому визначається мета та основні змістові напрями роботи конференції; вимоги до змісту і формату заявки на участь у конференції та тексту виступу; терміни та спосіб подання матеріалів до оргкомітету.

Наступним кроком на цьому етапі є робота щодо створення умов для участі в конференції, яка має два аспекти:

  • робота з потенційними учасниками конференції: методичним активом та педагогами, які творчо працюють, що має на меті надання необхідної методичної допомоги в написанні та оформленні статей;
  • робота з керівниками закладів освіти, яка полягає в роз’ясненні основних організаційно-методичних засад підготовки до конференції. Важливим стимулом у цьому процесі стало введення у перелік показників та критеріїв оцінювання роботи як окремих педагогів, так і колективу загалом про участь в інтернет-конференціях і інтернет-семінарах.

Оргкомітет конференції, до складу якого включено методистів ЦМСПС, у встановлені терміни (за 10 днів до початку конференції) приймають заявки та статті учасників в електронному вигляді, рецензують їх та, за необхідності, надсилають авторам для доопрацювання.

На другому, основному, етапі, який розпочинається за два дні до офіційного відкриття конференції, здійснюються такі важливі заходи:

  • розміщення на веб-сторінці конференції статей її учасників;
  • забезпечення активного обговорення педагогами освітніх закладів матеріалів конференції.

Після виставлення адміністратором і модератором сайту статей учасників оргкомітет за дві години до офіційного початку конференції надсилає електронною поштою всім її учасникам та керівникам закладів загальної середньої освіти лист, підписаний директором центру методичної та соціально-психологічної служби.

Рейтинг участі освітян закладу в конференції визначається не лише за кількістю зареєстрованих на сайті його працівників, але й рівнем їхньої активності в ході обговорення матеріалів. Кожен із зареєстрованих учасників конференції має прокоментувати й оцінити не менше ніж 5 статей, виставлених на сайті в цьому розділі.

Рейтинг участі освітнього закладу в інтернет-конференції враховується в процесі моніторингу управлінської та науково-дослідної діяльності закладу, а також під час атестації закладу та педагогічних працівників.

Основний етап триває п’ять днів. Конференції викликають неабиякий інтерес в освітянських колах і не лише міста, але й інших міст і сіл області, а також інших регіонів.

Завершенням основного етапу є обговорення проекту рекомендацій конференції, які мають такі розділи: «Центру методичної та соціально-психологічної служби», «Керівникам освітніх закладів», «Педагогам закладів загальної середньої освіти».

На третьому, завершальному етапі оргкомітет конференції здійснює аналіз її результатів. Методисти, кожен за своїм фахом, аналізують усі коментарі, зауваження до статей, запитання до авторів та відповіді на них.

Цей етап конференції є найскладнішим для її організаторів. Розроблені принципові підходи та змістові лінії підготовки такого аналізу дають змогу не лише визначити якість і кількість підготовлених педагогами кожного закладу матеріалів, активність освітян у процесі обговорення матеріалів колег, але також і визначити рейтинг участі кожного закладу за підсумками роботи конференції.

Серпневі наради в онлайн режимі

У поточному навчальному році друга частина серпневої наради для педагогів різних фахів, вихователів, керівників та заступників керівників закладів освіти за напрямом «Старт Нової української школи» відбулася також в онлайн режимі відповідно до попередньо складеного графіка.

Кожний фахівець за посиланням міг зайти на сторінку будь-якого із семи трендів освіти: «Стартап челлендж», «Соціальне навчання», «Сторітелінг», «Неформальна обстановка», «Перевернутий клас», «Персоналізація навчання», «Мобільне навчання», «Психологічний супровід» і знайти там попередньо розроблені та підібрані методистами центру методичної та соціально-психологічної служби інструктивно-нормативні матеріали на допомогу освітянам до нового навчального року згідно з вимогами концепції «Нова українська школа».

ВАЖЛИВО
Широке розмаїття дидактичного матеріалу на допомогу педагогам заздалегідь було розміщено на сайті ЦМСПС та блогах методистів для детального вивчення й обговорення. Усі матеріали до нового навчального року викладено на сайті ЦМСПС, спільнотах та блогах методистів:

  • https://newschool-18.blogspot.com/
  • https://new-dnz.blogspot.com/
  • https://pozaschool.blogspot.com/
  • https://literature-2018.blogspot.com/
  • https://ostryukova.blogspot.com/
  • http://kropywn.blogspot.com/
  • http://cmsps-inclus.kr.sch.in.ua/

Кількість переглядів та відгуки освітян свідчать, що така форма проведення методичних заходів є найбільш оптимальною. Учасники наради мали змогу побувати на віртуальних майстер-класах і ознайомитися з перспективним досвідом педагогів та керівників закладів освіти.

Проведення серпневої наради у такий спосіб дало змогу проаналізувати роботу педагогів, спланувати напрями подальшого її вдосконалення, визначити завдання, почерпнути ефективні ідеї. Нова українська школа стартувала у закладах освіти міста Кропивницького.

Лекції в реальному і нереальному часі

Заслуговує на увагу технологія, що дає можливість повною мірою відтворити умови колаборативної (спільної) форми організації навчання, а саме: семінарських і лабораторних занять, лекцій тощо.

Одна з важливих форм методичної роботи з педагогами — лекція. Лекція (частіше міні-лекція) — така форма навчання, за якою методист, викладаючи основний теоретичний матеріал, допомагає вчителям краще засвоїти зміст, сформулювати проблеми; опанувати логіку пізнання; зробити власні відкриття.

За умов застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій загальні вимоги до лекції зберігаються. Лекції за дистанційного навчання проводяться в реальному і нереальному часі, фронтально й індивідуально. Доцільним є проведення «електронних лекцій». Під електронними лекціями розуміють набір навчальних матеріалів в електронному вигляді, що включає текст лекцій, демонстраційний матеріал, додаткові відомості за темою лекції тощо, оформлені у вигляді окремих файлів/презентацій.

Електронні лекції мають свої особливості, які відрізняють їх від традиційних: чітко структурований зміст; блокова схема побудови матеріалу; розвинена гіпертекстова структура; використання додаткових прийомів викладу матеріалу (звук, анімація, графіка).

Електронна копія друкованого тексту лекції є однією з примітивних варіантів електронних лекцій. Єдина перевага електронних копій — простота складання. В окремих випадках електронні копії можуть частково замінити повноцінні електронні лекції.

Надавати допомогу в самостійному опануванні навчальним матеріалом та керувати роботою учнів допомагають консультації. Вони можуть бути індивідуальні й групові. Консультації із застосуванням засобів інформаційних та телекомунікаційних технологій: телефону, електронної пошти, ICQ, Skype, відео- й телеконференцій.

Після лекції проводимо дискусію з розглянутої теми, «вільний мікрофон», тренінги, практичні заняття тощо, що дозволяє уникнути пасивності слухачів, створення видимої активності. Такий підхід уможливлює проведення справді творчої  дискусії. І це все завдяки комунікаційним технологіям, що забезпечуують проведення комп’ютерних відео- й телеконференцій.

Останнім часом широко запроваджуємо вебінари за певною проблематикою. У вебінарах були задіяні практично всі методисти центру методичної та соціально-психологічної служби, які долучалися до інформації Міністерства освіти і науки України стосовно змін у викладанні навачльних предметів у закладах освіти.

Матеріали розміщені на сайті ЦМСПС та блозі вчителів іноземних мов: http:/kropywn.blogspot.com/. При цьому учасники вебінарів мали змогу фізично перебувати в різних місцях, а їх взаємодія забезпечувалася завдяки активному застосуванню засобів аудіо- та відеообміну даними і спільну роботу один з одним. Кожен учасник вебінару виконував свою роль, яка визначила інтерфейс віртуального простору і право на використання функцій, що може передаватися іншим учасникам.

Основну роль у проведенні дистанційного навчання відіграють сучасні інформаційні технології, які розширюють можливості методиста у застосуванні дистанційного навчання, підсилюють мотивацію роботи педагога.

За допомогою дистанційної форми навчання вчителі мають можливість брати участь у міжнародних Інтернет-проектах, проводити шкільну дослідницьку діяльність, бути активними учасниками Інтернет-олімпіад, творчих конкурсів.

Завданнями етапу педагогічного проектування є: створення електронних курсів, електронних підручників, комплексів засобів навчання, розроблення педагогічних технологій організації процесу навчання в мережах. За допомогою глобальних мереж долаються кордони, відбувається діалог культур.Усі матеріали методичних заходів розміщуються на сайті ЦМСПС. Педагоги ознайомлюються з ними та обмінюються враженнями й оцінюють їх.

Електронна пошта

Загалом, вчителі освітніх закладів міста традиційно реєструються на електронних платформах, які дають можливість і їм, і їхнім учням активно спілкуватись один з одним на теми, які їх цікавлять. Учителі широко використовують дидактичні матеріали, які віднаходять у всесвітньому інтернет-павутинні.

Електронна пошта — найбільш потужна асинхронна дистанційна технологія, яка стала незамінною в роботі кожної сучасної людини, організації, установи, допомагає встановлювати багатосторонній зв’язок, за її допомогою можна надсилати листи, розпорядження, накази тощо як окремим адресатам, так і групі людей. Список розсилання можна використовувати для виконання спільної роботи,  розв’язуючи різні проблеми.

Дистанційне навчання в системі методичної роботи

Таким чином, дистанційна освіта сприяє поширенню інформаційно-комунікаційних технологій, використанню їх засобів (SMART-дошка, навчальні CD-диски, мультимедійне програмно-методичне забезпечення, використання аудіо-, відеоматеріалів, телевізійних навчальних програм, Інтернету).

У сучасному глобалізованому суспільстві, коли потік інформації оновлюється кожні 5—7 хвилин, просто неможливо обійтися без дистанційного навчання. Особливо це стосується методичної роботи з освітянськими кадрами.

Попри те, що існує чимало вузьких місць у застосуванні дистанційного навчання (перебої у зв’язку, недостатня підготовленість до користування, нестача дидактичних матеріалів тощо), переваги у його застосуванні неоціненні, адже воно завжди доступне, стандартизоване, персоніфіковане, просте, дешеве й швидкісне, використовується для спілкування, пов’язує, виконує бажання.

Крім того, дистанційне навчання має економічні вигоди та переваги: не потребує додаткових приміщень і фінансових затрат на їх обслуговування, скорочує час і кошти на транспорт, комфортне, результативне, різнопланове, цікаве. Воно збагачує, розвиває і мотивує.

Автори матеріалу:
Марцеліна Пахолівецька,
директор центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Міської ради міста Кропивницького, Заслужений вчитель України,
Ольга Наумець, методист центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Міської ради міста Кропивницького, канд. пед. наук, доцент
Використані джерела

1. Богачков Ю. М., Биков В. Ю., Красношапка В. О., Кухаренко В. М., Пасіхов Ю. Я. Концепції дистанційного навчання школярів [Електронний ресурс] // Інформаційні технології і засоби навчання. — 2009. — № 5 (13). — Режим доступу: http://www.ime.edu-ua.net/em.html:. Дата звернення: 12.03.2019.

2. Дистанційний курс «Інноваційна освітня діяльність: зміст і форми» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://distanciyniykurs.blogspot.com/. Дата звернення: 12.03.2019.

3. Жевакіна Н. В. Педагогічні умови організації дистанційного навчання студентів гуманітарних спеціальностей у педагогічному університеті. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук 13.00.04 — теорія і методика професійної освіти. — Л., 2009.

4. Журавський В. С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. — Київ : Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.

5. Захар О. Г. Методична система підвищення кваліфікації вчителів інформатики із застосуванням технологій дистанційного навчання. Дисертація на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук 13.00.04 — теорія і методика професійної освіти. — Київ, 2016.

6. Іванюк І. І. Формування понятійно-термінологічного апарату з питань розвитку дистанційної освіти. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: file:///C:/Users/Методист/Downloads/%25D0%2586%. Дата звернення: 12.03.2019.

7. Морзе Н. В. Основи інформаційно-комунікаційних технологій. — Київ : Видавнича група BHV, 2006.

8. Науково-методичний супровід допрофільного і профільного навчання в умовах міста: Матеріали інтернет-конференції, ЦМСПС, м. Кіровоград, 9—11.01.2014 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://doslidniks.at.ua. Дата звернення: 22.04.2019.

9. Нові інформаційні технології в освіті [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://it-tehnolog.com/statti/novi-informatsiyni-tehnologiyi-v-osviti/. Дата звернення: 12.03.2019.

10. Прибиткова В. М. Проблеми та перспективи дистанційного навчання у вищих навчальних закладах України. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: file:///C:/Users/Методист/Downloads/8791-Текст статті. — С. 27—36. Дата звернення: 30.03.2019.

11. Сайт Американського інституту національних стандартів /American National Standards Insitute [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ansi.org. Дата звернення: 12.03.2019.

12. Сайт Асоціації дистанційного навчання США / United States Distance Learning Association [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.usdla.org. Дата звернення: 25.02.2019.

13. Стрілець С. І. Дистанційна форма навчання: реальний стан та перспективи втілення у систему вищої освіти // Вісник. — 2013. — № 112. — Т. 2. — С. 260—261.

14. Boyd G. (1993). A theory of distance education for the cyberspace era. In D. Keegan (Ed.), Theoretical principles of distance education. — London: Routledge. — pp. 234—253.

15. Carswell A. D., Venkatesh V. (2002). Learner outcomes in an asynchronous distance education environment [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.qou.edu/arabic/researchProgram/distanceLearning/learnerOutcomes.pdf. Дата звернення: 16.04.2019.

16. Guttman С. Education in and for the formation Society. UNESCO Publications for the World Summit on the Information Society [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://unesdoc.unesco.org/images/0013/001355/135528e.pdf. Дата звернення: 15.03.2019.

17. Schlosser L. A., Simonson M. R., Hudgins T. L. Distance education: definitions and glossary of terms, Third edition. Charlotte, N.C.: IAP — Information Age Pub., 2010. — Р. 1.