Соціологічні дослідження останніх років свідчать про те, що учнівська молодь недостатньо підготовлена до успішного дорослого життя. Найголовніша причина цього не лише в тому, що освіта залишається просвітницькою, зорієнтованою на запам’ятовування фактів та ідей. Основна причина — навчання не приносить радості, немає пізнання нового, учень стає байдужим, а ще гірше — озлобленим, некерованим, заважає працювати іншим. Значна роль у подоланні цих негативних явищ належить викладачеві, який повинен замислитися над тим, як посилити інтерес учня до навчання, як максимально наблизити навчальний процес до дійсності.
Створена викладачем ситуація успіху стає початком для змін у взаєминах з оточенням і просування етапами власного розвитку. Оптимізм гартує характер, посилює життєву стійкість. Успіх, якщо учень його переживає неодноразово, вивільняє приховані можливості, реалізує духовні сили молоді. Організація ситуації успіху вирішує чимало проблем щодо агресивності, неслухняності, ізольованості в групі, лінощів тощо. Коли педагог має справу з такими учнями, розпочинати потрібно із ситуації успіху: надати можливість пережити його, а потім здивуватися разом з учнем психологічній силі успішної діяльності.
Створюємо «Ситуацію успіху». Практичні поради
У педагогічній технології «Створення ситуації успіху» значну увагу приділено вербальним засобам. Прийоми «Холодний душ», «Емоційне заохочення», «Сходження до успіху», «Даю шанс», «Сповідь», «Невтручання», «Еврика», «Допомога друга» створюють ситуацію успіху.
Категорії учнів за технологією «Створення ситуації успіху»
Категорія учнів «Надійні» — це учні, які мають гарні здібності, працюють самостійно, сумлінно ставляться до своїх обов’язків, самостійні, упевнені. У групі такі почуваються спокійно, захищено. Основа їхньої надійності є в постійній радості. У них вона буденна, проте постійна й глибока. Такі учні мають авторитет серед учнів групи й викладачів. У роботі з ними потрібна спеціальна методика.
Категорія учнів «Упевнені» — здібності таких учнів можуть бути вищими, ніж у «надійних», однак система їхньої роботи не настільки налагоджена. Періоди успіху, злету змінюються розслабленням, спадом. Учні дуже емоційно реагують на досягнення, невдачі. У групі викликають симпатію, однак недоліки таких учнів: швидке звикання до успіху, переростання впевненості в самовпевненість.
Категорія учнів «Невпевнені» — це загалом успішні учні, пізнавальні інтереси яких пов’язані зазвичай із навчанням. Вони більш-менш відповідально ставляться до справи. Основна їхня розпізнавальна ознака — невпевненість у своїх силах. Причини цього можуть бути різними: занижена самооцінка, нестійкий настрій, складна психологічна атмосфера в сім’ї, епізодичні невдачі тощо. Найхворобливіше такі діти реагують на несправедливість викладачів, на необ’єктивність оцінювання. Вибір прийомів роботи викладача з учнями цієї категорії залежить і від особистості учня, і від рівня взаємин із викладачем, і від конкретної ситуації.
Категорія учнів «Зневірені» — це здебільшого ті, які мають прекрасну підготовку й здібності. Однак після відчутної колись радості сподівань, що здійснилися, з різних причин втратили її. Причини відчаю можуть бути різноманітними. Низка невдач, безтактність педагога, ситуація в родині, у якій спочатку вони займали місце загального улюбленця, а потім потрапили в ситуацію «Попелюшки».
Категорія учнів «Майже втрачені» — це ті, які мають чималі прогалини в знаннях, здібності різного рівня, але найчастіше — середнього або низького. Вони втратили надію на успіх, відкрито заявляють про своє небажання вчитися. Такі учні або стають зневаженими серед однолітків, дедалі більше стають замкнутими або намагаються привернути увагу до себе грубістю, неадекватною поведінкою. Учень активно шукає себе у світі дорослих, пристосовується до нього, формує основу світогляду, життєвої думки, характеру. Допомогти таким учням повернути втрачену радість, пізнати свою власну особистість, своє «Я», зрозуміти свої потреби, прагнення, мету, ідеал, навчити радіти мистецтву слова, навчити учня гармонізувати свої бажання — це найскладніші завдання педагога, який працює з учнями цієї категорії.
Надія на успіх живе в кожній людині, але, на превеликий жаль, не кожна надія здійснюється, тому що успіх гарантований лише для тих, хто докладає власних зусиль. Способи створення ситуації успіху є різними, вони залежать від груп учнів, з якими працює викладач.
Прийоми, що можуть допомогти досягнути успіху
Прийом «Невтручання» — максимальне надання самостійності у вирішенні проблеми.
«Холодний душ» — викладачеві не слід поспішати з поліпшенням балів, він не лише не «поливає бальзамом» зачеплене самолюбство, але й трохи «підсипає солі» (за А. С. Макаренком)
«Анонсування» — насамперед, потрібно обговорити з учнем, що йому потрібно буде зробити, провести репетицію майбутньої події
«Невпевненим» попередня підготовка створить психологічне налаштування на можливий успіх, надасть упевненості у власних силах.
«Гидке каченя» — прийом для «зневірених» учнів. Важливо вчасно побачити їхні позитивні риси, створити всі можливі умови для тих, кому так потрібно, щоб хтось повірив у них, допоміг удосконалитися.
Сенс прийому «Емоційне заохочення» в тому, щоб «уселити» в учня віру, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти, що серце й душа викладача розкриті для нього.
«Сходинки до успіху» — крок за кроком підніматися разом з учнем сходинками знань.
«Емоційне блокування» — це обмеження розгортання образи, розчарування, утрати віри у власні сили. Потрібно допомогти учневі пересилити свою невдачу, відшукати її причину, переорієнтувати його з песимістичного оцінювання подій на оптимістичне.
«Стабілізація» — створення умов для того, щоб загальна позитивна реакція групи на діяльність учня не стала одноразовою, а в разі можливості часто повторювалася
«Даю шанс» — спеціально підготовлена педагогом ситуація, за якої учень отримає можливість (неочікувану для самого себе) розкрити власні здібності.
Прийом «Сповідь» — щире звернення до найкращих почуттів учня, розкриття перед ним стану своєї душі. Однак цей прийом може дати очікуваний ефект лише в разі правильного прогнозування викладачем відповідної реакції учня.
Прийом «Спостерігай за нами» використовують для учнів з інтелектуальною занехаяністю, з лінощами думки. Сенс його полягає в тому, щоб дати можливість учню почувати радість визнання інтелектуальних сил.
«Емоційний сплеск» — це спроба дати емоційний заряд упевненості в скрутну для учня хвилину, нагадавши про його великі інтелектуальні можливості, звільнити від психологічної затисненості енергію, думку, знання.
Прийом «Обмін ролями» дає учням можливість виявити себе, наприклад, у ролі викладача, демонструє учням, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.
«Створення ситуації змагань» — завдання педагога — виявити гідного «суперника» й утримувати ситуацію інтелектуально-творчого змагання під педагогічним контролем.
«Вибір адекватних стимулів» — заохочення до роботи має бути привабливим для учнів, а в разі втрати своєї актуальності воно має змінюватися.
«Допомога друга» — це вчасна допомога як із боку викладача, так і з боку учнів, що підтримує прагнення учня стати на ноги, посилює в нього впевненість у власні сили, у спроможність подолати труднощі.
Суттю прийому «Еврика» є прагнення викладача активізувати учнів нехай на маленьке, але власне відкриття відомих фактів, що спонукає їх мислити, відкривати для себе нове, розкривати красу процесу пізнання.
Прийом «Навмисна помилка» активізує увагу учнів. Його рекомендують використовувати під час перевірки знань
Способи створення «ситуації успіху» залежать від груп учнів, з якими працює викладач.
Прийоми для кожної групи учнів
| НАДІЙНІ | УПЕВНЕНІ В СОБІ | НЕВПЕВНЕНІ |
|---|---|---|
| «Навмисна помилка» «Обмін ролями» «Невтручання» «Створення ситуації змагання» «Емоційний сплеск» | «Холодний душ» «Еврика» «Обмін ролями» «Створення ситуацій змагань» «Навмисна помилка» «Емоційний сплеск» | «Емоційне заохочення» «Еврика» «Навмисна помилка» «Майже втрачені» «Сходинки до успіху» «Анонсування» |
| ЗНЕВІРЕНІ | МАЙЖЕ ВТРАЧЕНІ | |
|---|---|---|
| «Даю шанс» «Спостерігай за нами» «Емоційне заохочення» «Стабілізація» «Допомога друга» «Сповідь» «Гидке каченя» «Емоційне блокування» | «Стабілізація» «Емоційний сплеск» «Вибір адекватних стимулів» «Даю шанс» «Допомога друга» | «Спостерігай за нами» «Гидке каченя» «Емоційне заохочення» «Сповідь» |
Суть методичного прийому «Фішбоун»
Методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках мови й літератури дають змогу на уроках досягати високої результативності. На зміну традиційним приходять інтерактивні. Такі методи, як «Мікрофон», «Два — чотири», «Знайди пару» уже використовують на кожному уроці. А є нові, досить цікаві, зовсім не апробовані, наприклад, «Фішбоун». Його апробація досить дієва, вона активізує пізнавальну діяльність учнів. Автором методичного прийому «Фішбоун» («Fishbone», «риб’ячий скелет, або риба») є професор Кауро Ішикава, його прийом часто називається діаграмами Ішикава.
Зміст прийому «Фішбоун»:
• постановка проблеми, що вивчають на уроці;
• визначення її аспектів;
• знаходження аргументів, фактів на підтвердження певної думки на цю проблему.
Схема «Фішбоун» охоплює чотири основні блоки, подані у вигляді голови, кісток і хвоста риби.
Кожна з них відповідає за певні нюанси:
• голова — тема або проблемне питання;
• верхні кістки — основні поняття теми (причини проблеми);
• нижні кісточки — факти (аргументи);
• хвіст — висновок.
Найважливіші поняття розміщують ближче до голови. Записи мають бути стислими, ключовими словами або фразами, що відображають зміст.
Спосіб створення «Фішбоун» (риб’ячого скелета) може бути індивідуальним (учням дають запитання і 10—15 хв на обдумування та його складання, а вже потім обговорюють результати роботи кожного учня) або груповим (для всіх учасників групи звучить текст, прочитавши його, під час обговорення заповнюють схему-скелет). Стала форма цього прийому моделювання інформації водночас і спрощує, і ускладнює завдання для учня. Проблема (голова) потребує розуміння причин (верхні кістки), добору до причин відповідних фактів — підтверджень (нижні кістки). Складність цього прийому в необхідності демонструвати логіку висновку, що має виникати з причин і фактів, які учень добирає сам. Яскравий образ заготовки «Фішбоуну» є психологічним чинником (приваблює, заспокоює, заохочує). Викладач словесності має врахувати, що даючи «Фішбоун» як домашнє завдання, він зобов’язаний запропонувати учневі мінімум доступних джерел, які будуть підказками для успішного виконання (§§ …, с. …, абзац …, вікіпедія — стаття …, пункт …; енциклопедія … том …, с. … тощо).
Методичний прийом «Фішбоун» — це універсальний прийом, форма роботи, що потребує набуття досвіду, тому спочатку його бажано застосовувати як домашнє завдання чи роботу в парі (групі). Як форму контролю знань, умінь і навичок «Фішбоун» доцільніше використати тоді, коли учні вже матимуть певний досвід. На уроках узагальнення й систематизації знань він є найефективнішим, бо допомагає учням систематизувати отримані знання як взаємопов’язані складові частини. Щодо місця цього прийому в конспекті уроку, він може бути як спосіб організації його частини або як стратегія заняття з теми. За допомогою «Фішбоуну» можна розглянути вивчення творчості письменника, проблеми, які порушує митець, на прикладі конкретних творів. У цьому разі учні набудуть такі предметні компетенції, як критичне мислення, взаємодія в групі, планування й здійснення дослідницької діяльності, аналіз прочитаного твору, свідоме розуміння тексту з вилученням необхідної інформації, формування власної думки.
Приклади застосування методичного прийому «Фішбоун» на уроках української мови й літератури в додатки 1—2 . Однак хочемо застерегти словесників, щоб у гонитві за впровадженням сучасних форм і методів вони не забували про доцільність їх використання. Лише вдале поєднання, коли враховують специфіку групи, вікові особливості, потреби учнів, час і місце на певному уроці, може досягти успіху в навчанні.
Автор: Тамара КУЗЬ, методист НМЦ ПТО у Дніпропетровській області
Використані джерела
- Дулама М. Е. Розвиток критичного мислення засобами використання таблиць. Перемена. 2005. № 2. Т. 6.
- Корінько Л. М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських компетенцій. Харків: Вид. група «Основа», 2010.
- Пєхота О. М., Кіктенко А. З. та ін. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / за заг. ред. О. М. Пєхоти. Київ: А.С.К., 2001.
- Урок з української літератури в 11 класі. URL: http://refs.in.ua/urok-z-ukrayinsekoyi-literaturi-v-11-klasi.html (дата звернення 14.04.2019).
