Стаття взята із журналу “Методист“ №4, 2020
Наказом МОН № 54 від 16.01.2020 року затверджено Порядок проведення моніторингу якості освіти.
Порядок визначає механізм підготовки й проведення моніторингу якості освіти та освітньої діяльності в закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти незалежно від їхнього підпорядкування, типу й форми власності, інших суб’єктах освітньої діяльності, які забезпечують здобуття дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти.
Моніторинг проводять для виявлення й відстеження тенденцій розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти, установлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилення від цілей
1. Які принципи моніторингу?
- Систематичності й системності;
- доцільності;
- прозорості моніторингових процедур і відкритості;
- безпеки персональних даних;
- об’єктивності одержання й аналізування інформації під час моніторингу;
- відповідального ставлення до своєї діяльності суб’єктів, які беруть участь у підготовці й проведенні моніторингу.
2. Що є об’єктом моніторингу?
- Знеособлена інформація про учасників освітнього процесу;
- освітні й управлінські процеси в закладі/-ах освіти;
- різні види діяльності учасників освітнього процесу (навчальна, викладацька, організаційна, управлінська тощо);
- умови здійснення освітньої й управлінської діяльності (матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові, навчально-методичні тощо);
- результати впровадження освітніх змін, інновацій;
- стан організації освітнього процесу в закладі освіти;
- результати навчання й розвитку здобувачів освіти, формування їхніх компетентностей;
- інші об’єкти, що визначені в Програмі.
3. Хто бере участь у підготовці й проведенні моніторингу?
- Суб’єкти, які проводять моніторинг (далі — суб’єкти моніторингу);
- суб’єкти, які ініціюють проведення моніторингу (далі — ініціатори моніторингу);
- суб’єкти, які здійснюють науково-методологічний супровід моніторингу;
- суб’єкти, яких залучають до опитування, спостереження або виконання письмових робіт (завдань) моніторингу на етапі проведення дослідження (далі — учасники дослідження).
Моніторинг проводять відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту» й інших актів законодавства, документів закладів освіти, програми моніторингу, договору про проведення моніторингу (за його наявності).
Важливо
4. Хто виступає суб’єктами моніторингу?
- Міністерство освіти і науки України;
- Державна служба якості освіти України, її територіальні органи;
- Український центр оцінювання якості освіти, його регіональні центри;
- наукові організації, наукові, науково-методичні установи, інші установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України;
- заклади освіти, їхні засновники або вповноважені ними особи;
- інші юридичні особи, які здійснюють незалежне оцінювання якості освіти й освітньої діяльності.
5. Хто здійснює науково-методологічний супровід моніторингу?
- Український центр оцінювання якості освіти, його регіональні центри;
- наукові організації, наукові, науково-методичні установи, інші установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України;
- заклади вищої освіти, заклади післядипломної педагогічної освіти, науково-дослідні інститути, інші наукові, науково-методичні й методичні установи, наукові організації відповідно до законодавства та їхніх установчих документів.
6. Хто є учасниками дослідження?
- Заклади дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти;
- здобувачі загальної середньої освіти та позашкільної (далі — здобувачі освіти);
- педагогічні працівники;
- батьки, інші законні представники здобувачів освіти.
Під час проведення моніторингу в закладах дошкільної освіти здобувачів освіти не включають до переліку учасників дослідження.
7. Які рівні й види моніторингу?
Моніторинг може бути внутрішній і зовнішній.
Моніторинг проводять на локальному, регіональному, загальнодержавному, міжнародному рівнях.
Моніторинг на локальному рівні проводять для:
- дослідження стану й результатів освіти та освітньої діяльності закладу освіти (на рівні закладу освіти);
- дослідження стану й результатів функціонування та розвитку системи освіти села, селища, міста, району, об’єднаної територіальної громади (на місцевому рівні).
Моніторинг на регіональному рівні проводять для дослідження ста ну й результатів функціонування та розвитку системи освіти Автономної Республіки Крим, областей.
Моніторинг на загальнодержавному рівні проводять для дослідження стану й результатів функціонування та розвитку системи освіти (окремих її частин) в Україні.
Моніторинг на міжнародному рівні проводять для дослідження стану й результатів функціонування та розвитку системи освіти (окремих її частин) України порівняно з іншими країнами.
Внутрішній моніторинг проводять на рівні закладу освіти.Внутрішній моніторинг ініціює й проводить заклад освіти.
Заклад освіти може визначати порядок проведення внутрішнього моніторингу з урахуванням вимог цього Порядку й інших актів законодавства.
Зовнішній моніторинг проводять на рівні закладу освіти, місцевому, регіональному, загальнодержавному й міжнародному рівнях.
Зовнішній моніторинг на міжнародному рівні проводять завдяки участі України в міжнародних порівняльних дослідженнях (Міжнародному порівняльному дослідженні якості природничо-математичної освіти (ТІМSS), Міжнародному дослідженні якості освіти (РІSA), Міжнародному дослідженні читацької грамотності (РІRLS) тощо).
Результати міжнародних порівняльних досліджень у галузі загальної середньої освіти оприлюднюють на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України й ураховують під час формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.
8. Етапи моніторингу:
- планування й підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що досліджуватимуть; визначення мети й завдань моніторингу; розрахунок і формування вибірки, оцінювання її репрезентативності; визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження тощо);
- розроблення програми;
- проведення дослідження;
- збір й оброблення результатів моніторингу;
- аналіз й інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів, визначення закономірностей, формулювання висновків тощо) результатів моніторингу;
- оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу).
9. За допомогою яких методів проводять дослідження під час моніторингу?
- Опитування (анкетування, інтерв’ювання);
- тестування;
- спостереження за освітнім процесом й освітньою діяльністю в закладах освіти;
- фокус-група;
- аналізування документації закладів освіти, їхніх засновників;
- аналізування статистичних даних про стан системи освіти за встановленими формами звітності;
- інші методи, що визначено в програмі.
10. Які форми проведення моніторингу?
- Безпосереднього отримання інформації від учасників дослідження (за допомогою спостереження, інтерв’ювання тощо);
- опосередкованого отримання інформації від учасників дослідження (у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо);
- отримання інформації без залучення учасників дослідження (за допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо).
Моніторинг можуть проводити з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, зокрема дистанційно.
Під час проведення дослідження можуть використовувати фронтальну, групову або індивідуальну роботу учасників дослідження.
11. Хто розробляє й затверджує програму моніторингу?
Програму розробляє й затверджує суб’єкт моніторингу.
Якщо зовнішній моніторинг ініціював інший суб’єкт, програму погоджують з ініціатором моніторингу.Програму оприлюднюють у будь-який спосіб, визначений суб’єктом моніторингу й узгоджений із ініціатором моніторингу (за його наявності).
У разі проведення моніторингу на міжнародному рівні його програмою вважають програмові документи щодо відповідного моніторингу, розроблені міжнародною організацією, яка проводить моніторинг. Така програма не потребує затвердження або погодження в Україні.
12. Що саме повинно бути зазначено в програмі?
У програмі визначають мету й завдання, суб’єкти, об’єкти, форми та методи, індикатори, умови (зокрема місце проведення), процедури проведення відповідного моніторингу, порядок визначення результатів моніторингу, строки й форми узагальнення результатів моніторингу, а також оприлюднення результатів моніторингу (інформування про них).
У програмі обов’язково зазначають вид моніторингу відповідно до пунктів 1—3 розділу III цього Порядку. Суб’єкт моніторингу також може зазначити в програмі про належність моніторингу, що проводитимуть, до інших видів моніторингових досліджень, визначених за певними науково обґрунтованими ознаками.
До програми додають графік проведення моніторингу.
Програму розробляють на підставі науково обґрунтованої методології з урахуванням вікових особливостей учасників моніторингу.
13. Які умови повинні бути забезпечені суб’єктами моніторингу?
- Інформування учасників щодо вимог проведення моніторингу;
- виконання учасниками дослідження завдань, розроблених згідно з програмою;
- дотримання етичних правил поведінки під час проведення моніторингу;
- безпечні умови для всіх учасників дослідження під час його проведення;
- організацію безплатної медичної допомоги за місцем проведення моніторингу (у разі потреби).
Моніторинг можуть проводити з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, зокрема дистанційно.
Важливо
14. Які вимоги до учасників дослідження?
Учасники дослідження повинні:
- дотримувати вимог проведення моніторингу, про які вони були поінформовані;
- виконувати інструкції осіб, які проводять моніторинг, щодо процедури моніторингу;
- виконувати завдання, оформляти виконану роботу згідно з правилами, визначеними в інструкції до неї;
- після завершення часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), повернути матеріали моніторингу особам, які проводять моніторинг;
- дотримувати правил етичної поведінки й принципів академічної доброчесності;
- виконувати роботу (завдання) на робочому місці, визначеному суб’єктом моніторингу.
Учасникам дослідження, які залучені до проведення моніторингу, заборонено:
- приносити до місця проведення моніторингу небезпечні предмети й речовини, що становлять загрозу для життя й здоров’я людини;
- заважати іншим учасникам дослідження виконувати письмову роботу (завдання);
- спілкуватися в будь-якій формі з іншими учасниками моніторингу протягом часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), якщо інше не передбачено програмою;
- псувати майно установи чи організації, у приміщенні яких проводять моніторинг, чи майно осіб, які перебувають у цьому приміщенні;
- використовувати в місці проведення моніторингу й мати із собою або на своєму робочому місці протягом часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), засоби зв’язку, пристрої зчитування, оброблення, збереження й відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачено процедурою проведення моніторингу (окрім дозволених виробів медичного призначення, про наявність яких учасник дослідження повинен до початку виконання письмової роботи (завдання) повідомити особу, яка проводить моніторинг);
- виносити за межі місця проведення моніторингу матеріали моніторингу (якщо процедурою моніторингу, визначеною в програмі, передбачено збереження конфіденційності матеріалів моніторингу);
- персоналізувати роботу (окрім випадків, коли процедурою моніторингу, визначеною в програмі, передбачено персоніфікацію робіт учасників моніторингу).
У разі порушення учасником вимог проведення зовнішнього моніторингу, унаслідок чого може бути поставлено під сумнів надійність результатів моніторингу, учасник може бути не допущений до проведення моніторингу або видалений із місця проведення моніторингу.
Якщо порушення виявлено під час або після проведення моніторингу, роботу учасника може бути виключено з розгляду суб’єктом моніторингу.
15. Як висвітлюють результати моніторингу?
Результати моніторингу зазначають у звіті, який готує суб’єкт моніторингу.
У звіті обов’язково вказують індикатори й шкалу, використану для визначення результатів моніторингу, а також методику, застосовану для їхніх обрахунків.
Звіт може містити таблиці, діаграми, графіки й інші форми узагальнення інформації.
Звіт за результатами зовнішнього моніторингу на рівні закладу освіти, місцевому й регіональному рівнях віддають ініціатору моніторингу, який оприлюднює його у визначений ним спосіб.
Звіт за результатами моніторингу на загальнодержавному рівні оприлюднюють на вебсайтах Міністерства освіти і науки України та суб’єкта моніторингу.
Зміст, порядок підготовки й оприлюднення звіту за результатами моніторингу на міжнародному рівні визначає міжнародна організація, яка проводить відповідний моніторинг.
Суб’єкти моніторингу надають закладам освіти, які брали участь у моніторингу, інформацію про його результати, до якої вони забезпечують відкритий доступ на своїх вебсайтах (у разі їхньої ненаявності — на вебсайтах своїх засновників).
Результати моніторингу можуть передавати іншим особам або оприлюднювати ними лише за згодою ініціатора моніторингу.
16. Як фінансують моніторинг?
Фінансування внутрішнього й зовнішнього моніторингу на рівні закладу освіти здійснюють коштом засновника, власних надходжень закладу освіти та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
Фінансування зовнішнього моніторингу на місцевому й регіональному рівнях здійснюють коштом державного бюджету та/або місцевих бюджетів відповідно до законодавства та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
Фінансування зовнішнього моніторингу на загальнодержавному й міжнародному рівнях здійснюють коштом державного бюджету відповідно до законодавства та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
Підготувала Наталія Харченко
Стаття взята із журналу “Методист“ №4, 2020
Журнал “Методист”
На шпальтах журналу «Методист»:
• матеріали для науково-методичного, психологічного, матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів, методичних структур та ІППО;
• публікації щодо організації, проведення та документального оформлення моніторингових досліджень, аналізу, оцінювання й діагностики;
• зразки ділових паперів (накази, звіти, плани тощо).