Що таке педагогічний коучинг?

Коучинг — сучасна технологія, яку створили для розвитку можливостей людей і команд, задля досягнення заздалегідь узгоджених цілей та докорінної зміни моделей поведінки, що призводить до виявлення внутрішніх можливостей особистості.

Під час коучингу відбувається виявлення можливостей людини, розвиток її професійних і особистих якостей, завдяки чому розвиваються нові здібності й навички, які підвищують рівень ефективності роботи й поліпшують якість життя людини загалом. Коучинг може бути використано як універсальну технологію, яка дає змогу ефективно працювати на суб’єкт-суб’єктному рівні, тобто вміти володіти собою, своїм станом, своїми ресурсами, допомагати іншим у розвитку особистісних можливостей, у підвищенні рівня особистої ефективності, розвивати навички комунікації, створювати конструктивні відносини з колегами, які максимально підвищують рівень ефективності вирішення актуальних життєвих завдань тощо.

За визначенням Міжнародної федерації коучингу ICF, коучинг — система реалізації спільних соціальних, особистісних, творчих можливостей учасників процесу неперервного розвитку педагогічної майстерності для отримання максимально можливого результату; співпраця, за допомогою якої клієнти досягають реальних результатів у своєму особистому і професійному житті.

Як визначає докторка педагогічних наук та кандидатка філологічних наук Вікторія Сидоренко, педагогічний коучинг (від англ. сoaching — наставляти, надихати, тренувати для спеціальних цілей, підготовляти до вирішення певних завдань) — різновид технології науково-методичного супроводу, система андрагогічних принципів і прийомів, що сприяють розвитку можливостей особистості і групи людей, які разом працюють (команди, організації), а також забезпечують максимальне розкриття та ефективну реалізацію цих можливостей.

Дослідниця подає основні загальноприйняті значення терміна «педагогічний коучинг»:
• індивідуальне консультування (професійно-фахове, технологічне, психолого-педагогічне, навчально-методичне) для досягнення вищих професійних і особистісних досягнень (акмерівня);
• адаптивний стиль управління персоналом, спрямований на неперервний розвиток педагогічної майстерності педагогічного працівника за індивідуальною освітньою траєкторією протягом життя, уміння вчитися й самовдосконалюватися;
• форма індивідуального і групового консультування для проєкт-менеджерів і керівних працівників середнього та/або вищого рівнів.

В англійському варіанті слово «сoaching» можна зіставити з «coachieving» — співдосягнення, сприяння, що відображає розуміння процесу коучингу як спільної дії консультанта (андрагога, коуча) і клієнта (педагогічного працівника, організації, команди)

Чому коучинг? Дев’ять переваг педагогічного коучингу

Педагогічний коучинг довів свою ефективність та інноваційність під час роботи з педагогами. Одне з основних завдань будь-якого навчання — не лише навчити чогось, а й передусім навчити вчитися: отримувати, знаходити необхідні знання. Саме коучинг запускає механізми через особистісну мотивацію самостійно набувати знання.

Дев’ять переваг педагогічного коучингу (за Вікторією Сидоренко)

1. Підвищення рівня продуктивності та якості професійно-педагогічної діяльності. За допомогою педагогічного коучингу можна виявити найкраще в людях.
2. Неперервний акмеологічний розвиток персоналу. Розвиток співробітників не означає лише делегування їх на курси підвищення кваліфікації один або два рази на рік. Певний стиль менеджменту може або розвивати персонал, або блокувати їхній професійно-особистісний розвиток.
3. Стала мотивація до навчання протягом життя. Коучинг передбачає швидке навчання «без відриву від виробництва», причому цей процес дає радість і задоволення.
4. Поліпшення взаємин. Якщо педагогічним працівникам просто щось повідомляють, то обмін ідеями, думками не відбувається.
5. Збільшення часу для менеджера освіти. Підготовлений за допомогою педагогічного коучингу персонал, який є відповідальним, який не потрібно підганяти й за яким не потрібно спостерігати, звільняє менеджера освіти для виконання функцій вищого ґатунку.
6. Збільшення конструктивних ідей. Коучинг і обстановка, що її створюють за його допомогою, заохочують до виникнення конструктивних пропозицій від членів команди без побоювань, що їх буде висміяно або що підуть «оргвисновки».
7. Мобільність, швидка й ефективна реакція в критичних ситуаціях. В обстановці, де людей цінують, вони готові «витягувати човен» навіть до того, як їх покличуть це робити.
8. Діагностика та моніторингове дослідження освітнього процесу, що дає змогу враховувати і прогнозувати зміни, які відбуваються в результаті впровадження інноваційних програм і технологій.
9. Значна гнучкість і адаптивність до змін. В умовах кризи компетентностей, зростаючої конкуренції на ринку освітніх послуг зможе вижити лише гнучкий і адаптивний педагог, готовий до впровадження освітніх інновацій, неперервного розвитку педагогічної майстерності.

Функції та принципи педагогічного коучингу

Для виявлення основних завдань педагогічного коучингу потрібно встановити основні функції, які він здійснює в освітньому процесі. Залежно від виду професійної та управлінської діяльності, кваліфікації працівників, їхніх цілей педагогічний коучинг може виконувати різні функції.

Принципи освітнього коучингу(за О. Хижняк)

1. Принцип усвідомлення та відповідальності.
Усвідомлення передбачає відповідальність. Важливо перейти від мотивації «уникання невдач» до мотивації «досягнення успіху», зміни напряму «від» на напрям «до».У керівника-коуча (учителя-коуча) відповідальність полягає в тому, щоб:

• допомогти вчителю (учню) виявити те, чим він наділений, чим реально може розпоряджатися для вирішення поставлених завдань, для найповнішої самореалізації своїх можливостей. Через усвідомлення отримуємо доступ до наших ресурсів. Сприяючи самосвідомості вчителя (учня), коуч допомагає йому значною мірою зрозуміти самого себе;
допомогти вчителю (учню) виявити і зрозуміти те, чого він хоче досягти, сформулювати важливі цілі;
• заохочувати саморозвиток учителя (учня);
• фасилітувати створені вчителем (учнем) рішення, допомагати відшукувати оптимальні способи, що дають задоволення вже під час їх пошуку;
• наділяти вчителя (учня) відповідальністю;
• іншими словами, керівник-коуч відповідає за процес досягнення результату, а вчитель (учень) — за результат і дії, пов’язані з його досягненнями.

2. Принцип єдності та взаємодії передбачає, що позитивні результати в одній сфері діяльності приводять до досягнень в інших. Усвідомлення особистісних проблем у відносинах впливає на інші види діяльності.
3. Принцип гнучкості. Формування гнучкості мислення, усвідомлення стереотипів і алгоритмів своєї поведінки.
4. Як свідчить практика, майже кожна людина має значні труднощі, коли намагається зробити щось нове, змінити себе. Разом із керівником-коучем розробляють поетапне формування нової стратегії як особистісного, так і професійного розвитку.
5. Принцип партнерства передбачає комунікативну співпрацю, так звані «суб’єкт-суб’єктні відносини». Коучинг спрямовано на формування партнерських відносин між коучем і учасниками.
6. Принцип ієрархічності розвитку. За висловленням Альберта Ейнштейна, найважливіші проблеми, із якими ми стикаємося, не можна вирішити на тому самому рівні мислення, на якому вони були, коли їх створювали. Щоденно ми робимо вибір, приймаємо важливі рішення.

Чим коучинг відрізняється від інших форм роботи?

У практиці роботи з педагогами є безліч різноманітних форм і методів. Дослідники Олена Нежинська, Володимир Тименко визначають характерні особливості, за якими коучинг відрізняється від інших видів надання допомоги особистості.

Коучинг — не тренінгове заняття

Тренер заздалегідь знає, «як правильно», і під час тренінгу відпрацьовує конкретні навички. У багатьох випадках тренер займає роль експерта, який уже має власну практику, якою обмінюється з учасниками. На думку коуча, кожна людина має всі ресурси для того, щоб самостійно зрозуміти та визначити, що робити і як це робити та як реалізовувати це у своєму житті.

Коуч ставить основне завдання — допомогти клієнту усвідомити, що потрібно йому для вирішення конкретних життєвих цілей, і почати реалізовувати свої можливості на практиці через реальні дії в умовах реальної ситуації.

Коучинг — не консультування

Консультант має ще вищий рівень знань, ніж тренер. Він знає, що і як потрібно робити, він пропонує рішення, які були ефективними для багатьох інших людей.

Коуч не говорить, який саме результат потрібен клієнту і яким способом його досягти. Він допомагає клієнту вибрати бажаний для нього результат, найближчий спосіб його досягнення і знаходження необхідних дій, побачити власні можливості та вибрати ту, яка буде найефективнішою.

Коучинг — не психотерапія

Психотерапія зосереджує увагу на минулому, вирішуючи проблеми теперішнього через роботу з минулим досвідом і послабленням обмежень, пов’язаних із певними аспектами старих моделей поведінки.

Коуч працює з майбутнім, його запитання спрямовано на пошук вирішення, а не на усунення проблеми. Коуч використовує ресурси попереднього досвіду і керується ними для створення алгоритму дій із формування нового позитивного майбутнього.

Коучинг — не менторство/наставництво

Менторством називають процес взаємодії досвідченішої в певній сфері людини з менш досвідченою, за якого відбувається передавання знань, навичок, умінь, тобто це передавання свого «правильного методу досягнення мети» іншій людині, яка є часто молодшою за віком або просто не має досить досвіду.

У певні моменти життя ментором для людини можуть бути рідні, друзі, викладачі, колеги, а іноді навіть і незнайомі люди.

Різниця лише в тому, що у взаємодії з ними людина отримує лише певні сторони менторства, а коли йдеться про взаємодію з досвідченим ментором, то таку діяльність здійснюють комплексно і професійно. Наставник — людина, яка працює в організації та має інтерес у розвитку знань, навичок і міжособистісних відносин.

На відміну від наставника, ментор — людина, що самостійно встановлює інтенсивність і напрям навчання. Коуч заохочує людину самостійно відшукувати рішення і способи досягнення цілей.

Матеріали із посібника “Коучинг-сесії для педагогів”