Газета “Дитячий садок. Фантазії вихователя” №2, 2019

«Екологія» — недитяче слово. Як і «геодезія», «катарсис» чи «апофеоз». Такі слова грецького походження просто не пасують дитинству! Слова на кшталт «середовище» і «довкілля» — ніби й наші, але що вони скажуть малюкові? Чи викличуть вони думку, почуття? Тим не менш, екологічне виховання треба починати якнайраніше. Це, мабуть, наша єдина надія. Отже, навчаймо екології «своїми» словами! А які це слова?

1. Про здоровий глузд. Майже нічого ми не робимо «просто так». Майже все для чогось потрібно і щось означає. Думай, що робиш!
2. Про відповідальність. Якщо ти проллєш воду, хтось може послизнутися. Якщо ти залишиш іграшку посеред кімнати, її можуть випадково зламати. Так завжди. Ти щось робиш тепер і через це щось стається потім. «Тепер» і «потім» пов’язані. Завжди думай, що буде потім!
3. Про взаємозв’язок. Збудуй із кубиків вежу й забери нижній кубик. Ціла вежа впаде через один кубик! Так буває, тому що речі пов’язані між собою. «Тепер» і «потім» пов’язані. Хмара й річка пов’язані. Комаха й жаба пов’язані. Тому маленька шкода може стати великою.
4. Про красу. Зрештою, подивись на все це! Подивись на ліс, на річку, на озеро. Було б дуже шкода втратити щось настільки гарне.
5. Про любов. А коли щось (може, жаба, а може, павук) здається тобі огидним, негарним — усе одно не нищ. Навчайся любити навіть їх.

Навчімося разом!