Газета “Дитячий садок. Фантазії вихователя” №20, 2019

Ви заходите в салон автобуса і бачите там лише одного пасажира. Ви ніколи не бачили цю людину раніше. Напевно, ви оберете вільне місце подалі від незнайомця. Сісти поруч у такій ситуації було б дивно. Будь-хто зніяковів би від такої поведінки. Чи ні?

У Південній Африці сідати далі від незнайомця, коли є змога сісти поруч, — неввічливо. Це стосується транспорту, кінотеатрів і будь-яких подібних ситуацій. У Китаї вважається припустимим пильно дивитися на незнайомців у публічному просторі або стояти майже упритул до них. Ці дрібниці свідчать про важливу істину: у різних культурах від людини очікують різної поведінки. Тобто правила всюди різні. А якщо правила різні, то чи існують узагалі так звані «загальнолюдські цінності» або загальнолюдські моральні принципи? Чи не фікція це?

Якщо вірити антропологам з Оксфорда — ні, не фікція. Загальнолюдські моральні принципи справді існують. Науковці вивчили 60 культур за допомогою 600 джерел і дійшли висновку, що спільними для людства є такі етичні приписи: допомагай рідним, допомагай представникам своєї групи, плати послугою за послугу, будь хоробрим, прислухайся до старших, вищих за статусом, чесно розподіляй ресурси, поважай особисте життя інших. Усі ці правила мають дещо спільне — вони допомагають людям жити у спільноті й розв’язувати проблеми гуртом. Так, ми роками вчилися бути самостійними, самобутніми, ні на кого не схожими індивідуалістами. Але основне правило універсальної моралі, схоже, звучить так: «Разом ми сильніші».