Газета “Дитячий садок. Фантазії вихователя” №24, 2019

Що таке червоний колір? Як можна його описати? Можна наводити приклади. Червоний — колір полуниці, вишні, крові, курячого гребінця, маку, цегли, це горішній колір на світлофорі. Можна дати точніше визначення. Червоний колір — колір, що відповідає електромагнітному випромінюванню з довжиною хвилі 630—760 нанометрів. Але чи однаково ми бачимо червоний колір? Скажімо, фарба відбиває світло з довжиною хвилі 630—760 нанометрів, приблизно так само, як полуниця, вишня, кров, курячий гребінець, мак або цегла. Око Олега сприймає це випромінювання й надсилає сигнал у мозок, а там формується враження, яке ми називаємо червоним кольором. Олег думає: «фарба червона». Око Ігоря також сприймає світло з довжиною хвилі 630—760 нанометрів і надсилає сигнал, він також вважає, що фарба червона.

Але звідки нам знати, що мозок Олега та мозок Ігоря сформували однакову картинку? Можливо, Олег бачить волошки так, як Ігор бачить огірок, а огірок — так, як Ігор бачить волошки. Ми не можемо в цьому пересвідчитися, тому що не можемо подивитися на світ чужими очима, сприйняти світ чужим мозком. Але це немає значення, поки і Олег, і Ігор називають волошку синьою, огірок — зеленим, банан — жовтим, а полуницю, вишню, кров, курячий гребінець, мак і цеглу — червоними. Бо якщо Ігор попросить Олега купити червону фарбу, Ігор купить саме таку фарбу, яку Олег також вважає червоною. Тому що обом змалку показували полуниці та вишні і казали, що вони червоні. Наші мізки оточено неприступними фортецями. Ніхто ніколи не потрапить у чужу фортецю і не вийде з власної. Але завдяки мові, завдяки словам (наприклад простому слову «червоний»), ми завжди можемо домовитися. Ніщо нас не єднає так, як мова.