Газета “Психолог” №4, 2019

Упровадження концептуально нових підходів до навчання у школі вимагає від кожного учасника навчального процесу підлаштовуватися під нові умови. Так, звичайно, що не кожен готовий тут і зараз змінити себе, адже насамперед треба для цього мати бажання та розуміння, для чого я це роблю. Проте психологи можуть неабияк вплинути та допомогти нашим педагогам стати більш лабільними і змінити власні погляди та стилі викладання відповідно до нових вимог. Важливим моментом цього процесу є саме розуміння того, чому так відбувається і навіщо змінюватися.

Зміни — це рух, рух — це прогрес, а прогрес — це розвиток. Позитивною стороною освітньої реформи є можливість удосконалюватися та набирати новий досвід, адже вік для цього не має значення. Можливо, молодому педагогу буде легше адаптуватися до нових умов, але це не означає, що ті, у кого стаж більший, не мають шансів.
Роботу психолога потрібно зосередити не лише на роз’ясненнях основних концепцій Нової української школи, а саме на тих позитивних моментах, які може отримати кожний педагог, на тих перспективах, які ми намагаємося вибудувати для наших учнів для подальшої їх успішної реалізації в житті. Адже ми будуємо свою державу разом, і саме педагоги формують в учнях майбутнє покоління, яке зможе вивести державу на новий рівень.