Газета “Психолог” №12, 2019

На завершення року ми не випадково вирішили обрати тему домашнього насильства. Діти підуть на канікули, будуть удома з батьками, і ми не знаємо, що відбувається за зачиненими дверима, особливо на свята. З одного боку, святкові дні — це нагода для сімей об’єднатися та нарешті зібратися за одним столом, а з другого боку — це час розслабитись, випити «зайвого»…
Сім’я для дитини — це найважливіше оточення, яке у жодному разі не повинно вчиняти насильство. Ми бажаємо, щоб наші діти росли у злагоді та розумінні, щоб бачили гарний приклад сімейних взаємин і могли будувати в майбутньому власні щасливі родини. Наскільки ми зможемо донести дітям, що насильство — це не методи виховання та не прояви любові близьких людей. Важливо, щоб діти знали та розуміли власні кордони, щоб не мовчали та могли їх відстояти. А щоб вони не боялися розказати про складні моменти життя, ми маємо докласти якомога більше зусиль. Кожен із нас має усвідомлювати, що насильство не повинно залишатися в тіні, бути захованим від інших, потрібно, щоб про нього дізнались і почули.