Формування здорового способу життя є за своєю сутністю системоутворювальною моделлю, спрямованою на діагностику, корекцію функціонального, психофізіологічного та духовного морального стану людини.
Системність полягає у взаємопогоджених знаннях, уміннях та навичках, сформованих у дітей та молоді, які забезпечують необхідний рівень їх працездатності та духовності. Для цього необхідно знати основні положення фізіології, психології людини, соціології та інших суміжних дисциплін, які в сукупності дозволять реалізувати необхідні здоров’язберігаючі, здоров’язміцнювальні, здоров’яформувальні технології щодо свідомого ставлення до власного здоров’я і проявлятися у відповідних позитивних вчинках і діях.