Усішне використання медіації в примиренні громад, вирішенні
бізнес-конфліктів і налагодженні трудових відносин дало підстави для поширення цього способу примирення на освітню галузь. На початку 1980-х рр. громадські центри медіації США розробили систему шкільної медіації, навчаючи учнів медіювати конфлікти своїх ровесників. Ідея шкільної медіації базується на чотирьох постулатах: конфлікт є нормальною частиною життя, яку можна використовувати як можливість для навчального й особистісного зростання школярів; оскільки конфлікти неминучі, формування навичок вирішення конфліктів є важливим для довготривалого успіху молоді, так само як вивчення геометрії або історії; здебільшого школярі можуть вирішити свої конфлікти з допомогою інших школярів так само ефективно, як і з допомогою дорослих; заохочення конфліктуючих учнів вирішувати конфлікти шляхом співпраці є ефективнішим методом запобігання виникненю майбутніх конфліктів і розвитку відповідальності школярів.
Шкільна медіація у різних її формах поширена в усьому світі, країни на всіх континентах об’єднані спільними цінностями шкільної медіації. Відбуваються міжнародні конференції з обміну досвідом роботи шкільних центрів медіації.
Перший шкільний центр медіації в Україні запроваджено ще в 1994 році в м. Іллічівськ (нині — Чорноморськ). Нині багато українських шкіл застосовують медіацію для врегулювання та профілактики конфліктів і спостерігається позитивна динаміка щодо збільшення їх кількості.
Особливості шкільної медіації
Порівняно з медіацією в інших сферах, шкільна медіація має особливості, зумовлені розширеним спектром завдань. Так, окрім власневирішення поточного конфлікту в навчальному закладі надзвичайно важливою є навчально-виховна функція. У медіації діти навчаються управлятия конфліктами, приймати рішення і відповідати за власні вчинки, слухати опонента тощо — тобто усього арсеналу навичок, володіння яки- ми сприятиме формуванню майбутньої емоційно компетентної нації. Для шкільного середовища важливим є акцент на відновленні відносин
між учасниками конфлікту та створенні дружньої атмосфери, що сприятиме навчанню. Важливе завдання, що стоїть перед медіацією в школі, — створення безпечного середовища та профілактика правопорушень. Створення служб примирення в Україні рекомендовано в листі Міністерства освіти і науки України «Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної роботи», зокрема зазначається, «у школах, в яких активно діють програми медіації, кількість звернень до шкільної адміністрації з приводу конфліктів та кількість бійок серед учнів зменшуються на 80%, а кількість випадків тимчасового усунення школярів від навчання — на 75%».
Коло — відновна практика, що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб і забезпечує їхню активну участь в обговоренні ситуації та прийнятті рішень. Головною особливістю Кола є те, що кожен з учасників має можливість висловити власну думку та бути почутим іншими шляхом проведення процедури, що забезпечує рівність усіх учасників.
Способи організації медіації у школі
Нині в різних школах світу представлено три основні підходи до запровадження медіації в школі. Перший підхід передбачає наявність у школі дорослого медіатора, до якого скеровують учасників конфлікту. Медіатор також проводить Кола, зустрічі примирення, шкільні конференції. За такого підходу переваги медіаційного врегулювання отримують учасники конфлікту або відновних практик, що проводить медіатор, включаючи взяття відповідальності на себе, усвідомлення вчиненого, відчуття справедливості відшкодування (якщо необхідно) та зниження вірогідності повторення порушення. Саме дорослий медіатор ефективний, коли у конфлікті задіяні дорослі учасники (педагоги або батьки), та у роботі із серйозними проблемами, наприклад цькування або правопорушення,
вчинені школярами.
Другий підхід передбачає створення шкільної служби порозуміння (ШСП), тобто наявність мінімум одного дорослого медіатора, який виступає координатором служби, та залучення до врегулювання конфліктів медіаторів-ровесників — учнів, які пройшли спеціальне навчання медіації. Крім медіацій, проект передбачає проведення Кіл примирення, зустрічей примирення, інших відновних практик. Запуск ШСП потребує розширеної просвітницької роботи серед батьків, педагогічного колективу та адміністрації школи. Від підтримки дорослих у діяльності учнів-медіаторів здебільшого залежить успіх проекту. Шкільна служба порозуміння дає змогу найефективніше досягати всіх цілей, які стоять перед шкільною медіацією, оскільки самі учні стають носіями ідеї відновного підходу.
Практика проведення Кіл цінностей і порозуміння дає дуже багато для шкільної атмосфери. Трансформація проходить у всіх учасників Кіл. Діти по-іншому дивляться на однолітків. Коли будь-який дорослий хоч раз бере участь у Колі з дітьми, він надалі бачить дітей зовсім іншими, і діти по-іншому бачать його.
Оксана ДАЦКО, координатор ШСП Жмеринського
НВК «ЗОШ І—ІІІ ст. — гімназія»
В окремих навчальних закладах США було запроваджено третій, суцільний підхід до шкільної медіації. Він включає всі заходи, що впроваджуються у шкільній службі порозуміння, а також навчання основ медіації та навичок ненасильницького спілкування (ННС) всіх педагогів та адміністрації. Додатково кожен педагог поглиблено вивчає певний аспект медіації та презентує його колегам. Так, хтось спеціалізується на проведенні Кіл цінностей і примирення, хтось знається на проблемах цькування, хтось глибоко розуміється на роботі з почуттям сорому, а хтось є експертом у відновленні відносин між учнем правопорушником і громадою учнів. Програма підтримується проведенням шкільних конференцій, семінарів для батьків і навчанням грамотній комунікації. Такий підхід — перспектива, на яку можуть орієнтуватися школи, що вже запровадили ШСП і мали можливість відчути переваги від її діяльності.
Переваги впровадження медіації ровесників
Школярі мають чимало переваг перед досвідченими фахівцями під час вирішення конфліктів, що виникають між однолітками.
Той факт, що школярі у вирішенні конфліктної ситуації не стикаються з авторитетом дорослих, а отримують допомогу від ровесників, налаштовує їх на прийняття таких послуг і надання згоди на співпрацю.
Учні часто стають свідками суперечок і можуть запропонувати свою допомогу на ранніх стадіях конфлікту, коли дорослі про нього не знають.
Під час медіації діти значно відвертіші, швидше відкриваються та знаходять спільну мову.
Ровесники в ролі медіаторів викликають у сторін конфлікту повагу та шанобливе ставлення. Спостерігаючи за врівноваженою та впевненою поведінкою медіаторів, сторони конфлікту налаштовуються на позитивне сприйняття ситуації та серйозний підхід до її вирішення.
Найбільшу користь від такої діяльності отримують самі учні-медіатори. Робота медіатора дає дітям можливість самореалізації та сприяє розвитку в учнів:
• поваги до права кожного на задоволення власних потреб і захист своїх інтересів (без шкоди чужим інтересам);
• культури конструктивної поведінки в конфлікті;
• чуйності до переживань інших;
• уміння поставити себе на місце іншого;
• здатності приймати інших;
• почуття власної гідності та самоповаги;
• усвідомлення сили свого впливу на навколишній світ.
Учні-медіатори зазначають, що розуміють відповідальність, яку на них покладено. Багато з них розповідають про те, що робота медіатора допомагає їм самим у вирішенні повсякденних проблем і працює як профілактика вчинення ними помилок, подібних до тих, які вони допомагають вирішувати. Дослідження засвідчують, що учні-медіатори демонструють поліпшення академічної успішності.
І, зрештою, від впровадження методу медіації ровесників дуже виграють самі дорослі. Адже звільняється час координаторів, діти самі стають розповсюджувачами ідей медіації, а отже, суттєво підсилюють просвітницьку діяльність. Усі міжнародні та українські дослідження засвідчують вивільнення часу для інших завдань у директорів. Адже на 80% зменшується кількість конфліктів, що надходять до відома директора школи. За відгуками самих освітян, у чиїх школах запроваджена медіація ровесників, цінним є не лише врегулювання конфліктів, яких не так багато в маленьких школах дрібних населених пунктів, а виховання культури порозуміння серед учнів, формування довірливої атмосфери, за якої навчання є ефективним, зменшення самого підґрунтя для виникнення та загострення конфліктних ситуацій.
Разом з усіма перевагами застосування, шкільна служба порозуміння складно підлягає звітності або вимірюванню своєї діяльності кількісними показниками. Не можна забувати про конфіденційність медіації. Це може спершу викликати нерозуміння керівника, якщо він звик до детального контролю. Важливо дати трохи часу, і результати роботи не потрібно буде шукати на папері, їх просто буде видно.
Ольга ДАЦКО, тренер із шкільної медіації, член Національної асоціації медіаторів України
Відновні можливості шкільної медіації
Для дітей взяття відповідальності за свої вчинки — надзвичайно цінний досвід. Дитина дізнається про наслідки своїх дій, про почуття опонента щодо суперечки, самостійно приходить до небохідності відшкодувати втрату та відновити відносини з іншим учасником конфлікту — такий досвід є трансформаційним. На відміну від досвіду отримання покарання, навіть якби воно було ідентичним до того відшкодування, до якого прийшов учасник конфлікту самостійно, саме досвід усвідомлення чужої втрати через власні дії не дає змоги дитині знову вдаватися до подібних вчинків. Шкільна медіація дуже високо зарекомендувала себе як практика відновлення у громаді учнів, які вчинили правопорушення. Так, медіатор у кримінальних справах міста Білої Церкви розповідає, що малолітні правопорушники, які брали участь у медіації, не скоювали повторних злочинів. За словами Голови ГО «Жіночі Ініціативи» Ірини Таран, у її практиці є непоодинокі випадки, коли підлітки, що вже здійснювали значні правопорушення та були схильними до повторення злочинних дій, завдяки медіації не лише вирішували конкретний конфлікт на новому рівні, а й повністю змінювали систему цінностей, замість злочинців їхніми рольовими моделями ставали медіатори, ці підлітки успішно проходили навчання та згодом самі ставали шкільними медіаторами, їхнє життя повністю змінювалося.
У моїй роботі мене надихає, коли діти задоволені, щасливі після вирішення конфлікту. Складно передати почуття, коли в результаті медіації діти замість кримінального порушення відновили відносини між собою і змінились!
Оксана ДАЦКО,
координатор ШСП Жмеринського
НВК «ЗОШ І—ІІІ ст. — гімназія»
Як відбувається впровадження шкільної служби порозуміння
Інтеграція методу «Шкільної медіації» починається з навчання медіації майбутнього координатора проекту. Досвід українських шкіл засвідчив, що оптимально навчати потрібно не менше двох представників школи.
Цей простий крок є значним внеском у неперервну системну діяльність майбутньої ШСП, у випадку припинення основним координатором виконання своїх функції (через тривалу хворобу, зміну місця роботи тощо). Медіатор може бути і шкільним психологом, і соціальним педагогом або викладачем. Наступним крокам медіації навчаються учні старших класів. «Незалежне суспільство
за освіту і права людини» (SIEDO) рекомендує мати одного медіатора-однолітка на кожні сто учнів навчального закладу. Під час створення служби порозуміння навчання медіації дітей проводять тренери того ж центру, який проводив навчання дорослих представників школи. Згодом координатор проходить додаткове навчання навичок тренування і навчає тренерству учнів-медіаторів. Оскільки частина медіаторів щороку випускається зі школи, координатор за допомогою учнів-тренерів із медіації щороку проводить навчання нових медіаторів.
Важливо, щоб координатор не сприймав ведення шкільної служби порозуміння тягарем, додатковою роботою, таке бачення є хибним. Якщо правильно скоординувати дітей, не брати на себе можливе й неможливе — результат вражає. Значно полегшується робота. Коли я залучаю дітей медіаторів до просвітницької або тренінгової роботи, заходи стають цікавішими. Коли долучаються однолітки, вони запалюють інших дітей своїм позитивом, харизмою, щирістю, відкритістю, підтримкою, рівним підходом. Вони не бояться бути відкритими, уміють презентувати, популяризувати, вони кращі за нас. Коли я дивлюсь з цього боку, залучаючи дітей, мені залишається лише спрямувати їх і коригувати! У них багато прекрасних ідей. Заходи стають цікавішими!
Оксана ДАЦКО,
координатор ШСП Жмеринського
НВК «ЗОШ І—ІІІ ст. — гімназія»
Важливий етап впровадження медіації у школі, який дуже легко недооцінити, — це просвітницька діяльність. Надзвичайно важливо, щоб і батьки, і педагоги, і адміністрація, і діти всіх класів знали, чим саме займається медіатор, і розуміли переваги вирішення конфлікту за допомогою ШСП. На цьому етапі доцільно провести презентації з основ конфліктології для всіх учнів і дорослих представників школи. Українські школи мають чимало оригінальних напрацювань у комунікації суті та переваг медіації. Учні влаштовують тематичні вистави, створюють плакати та наповнюють сторінки служби в соціальних мережах. Координатори спілкуються з батьками та педагогами.
Чинники успішної роботи шкільної медіації
За різним оцінюванням, через 2—3 роки після впровадження медіація продовжує застосовуватися лише в половині шкіл. Дослідження SIEDO та Українських інститутів засвідчують, що для успішного функціонування Програми шкільної медіації необіхні:
• добровільність усіх учасників шкільної медіації. Так само як участь у медіації є лише добровільною для учасників конфлікту, й адміністрація школи, і координатор, і медіатори-ровесники найефективніше сприяють роботі шкільної медіації тоді, коли самі зацікавлені в ній;
• підтримка з боку адміністрації. Залежно від ситуації, така підтримка може бути потрібна у вигляді дозволу медіаторам-ровесникам затриматись у приміщенні школи після закінчення робочого часу; у підтримці ініціатив учнів; у довірі до здатності підлітків самостійно врегулювати учнівські конфлікти;
• координація ШСП одним або кількома дорослими, зацікавленними працівниками; наявність мінімум двох підготовлених дорослих медіаторів у школі;
• позитивне ставлення вчителів та учнів до проекту, спрямування педагогами та учнями учасників конфлікту до ШСП;
• наявність окремого приміщення є вагомим внеском в ефективну діяльність ШСП.
На підтримці адміністрацією як одному з найголовніших чинників успішної роботи ШСП наголошують всі тренери та організації, що сприяють впровадженню медіації в освітніх закладах України і світу. За словами тренера зі шкільної медіації Павла Горбенка, «Головне у моїй роботі — передати дорослим довіру до дітей, переконати довіряти дітям відповідальність за самостійне врегулювання конфліктів».
З метою розвитку шкільної медіаії в Україні, починаючи із 2011 року, було проведено низку проектів у партнерстві з Польським центром медіації. У рамках проектів школярі та вчителі відвідували Польщу, навчалися медіації, ознайомлювалися з системою розв’язання конфліктів у польських школах. Також польські медіатори приїздили в Україну та проводили тренінгові заняття з медіації для учнів і вчителів в українських школах. Такий обмін був дуже цікавим і надзвичайно корисним. Побувавши в Польщі, українські учні були захоплені атмосферою поваги до думки, до гідності, до особистості, яка відчувається у ставленні педагогів до учнів у польських школах. Польські ж колеги були приємно вражені високим рівнем підготовки наших учнів, які вчилися медації, їхнім вмінням аналізувати проблеми, критично мислити, аргументовано висловлювати власні думки. Педагоги у Польщі керуються цінностями медіації і відновного підходу не лише з дітьми, а й між собою. Після першої такої вдалої співпраці ми зрозуміли для себе: поляки змогли, і ми зможемо.
Ольга ДАЦКО,
тренер із шкільної медіації, член Національної асоціації медіаторів України
Рушійні сили шкільної медіації в Україні
Над розвитком шкільної медіації в Україні працювали найкращі професіонали з урегулювання конфліктів і відновних практик. За два десятиліття експерти з медіації Одеської групи медіаторів, Українського центру порозуміння (нині — Інститут миру і порозуміння), Національної асоціації медіаторів України та професійні тренери інших некомерційних організацій навчили координаторів та учнів у понад сотні шкіл. Багато це чи мало? Це одночасно лише 0,5% від загальної кількості українських шкіл, але й тисячі дітей, які навчилися бачити можливості там, де інші бачать проблему.
Організації відпрацювали системні рішення щодо впровадження медіації, провели власні дослідження впливу ШСП на навчальні заклади, протестували та запровадили найкращі з експериментальних підходів для запобігання та врегулювання конфліктів у школі. Українські школи успішно обмінюються досвідом з іншими школами не лише України, а й Польщі, Румунії, Молдови.
Навчальний заклад, що вирішить розглянути навчання врегулювання конфліктів методом медіації або запровадження шкільної служби порозуміння, має багато можливостей, інформаційних джерел і підтримки.
Шукаючи свого «провідника» у світ мирного шкільного життя, за інформацією можна звертатися до Інституту миру і порозуміння» (ІМІП), Національної асоціації медіаторів України, Одеської групи медіації, ГО «Жіночі Ініціативи» (Пирятин), до Жмеринського НВК «ЗОШ І—ІІІ ст. — гімназія» та інших шкіл, які мають багаторічний досвід підтримки діяльності ШСП та успішно навчають координаторів і медіаторів. Українські школи готові щедро ділитися своїм досвідом і допомагати своїм колегам. Організації, що сприяють поширенню медіації в Україні, мають амбітні цілі. Так, у планах Інституту миру і порозуміння — значне розширення мережі чинних шкільних служб порозуміння. А довгострокові цілі Інституту — сприяння виокремлення шкільної медіації в окремий напрям позашкільної освіти, підтримка всебічного впровадження відновного підходу в навчальних закладах, просування та організація практичного викладання відновних практик, наприклад медіації, Кіл, прийомів ненасильницького спілкування тощо в педагогічних інститутах. Голова ІМІП Роман Коваль закликає школи, що вже запровадили ШСП, не зупинятися на досягнутому, поширювати відновний підхід на всі комунікації навчального закладу, щоб принципи та практики медіації, які є нормою в багатьох навчальних закладах Європи та Північної Америки, відносини, сформовані на цінностях поваги і довіри, стали звичайними і в нас.
На мою думку, шкільна медіація — дуже корисна практика для кожного навчалього закладу. Діти вчаться самостійно брати на себе відповідальність, поважати інших, дружити. Не кожен учень стане кандидатом наук, але кожному потрібні соціальні, комунікативні навички, уміння спілкуватися не агресивно, вирішувати конфлікти. Де б не жила далі дитина, ким би не працювала — такі вміння дуже знадобляться. Я б хотіла сказати директорам, що якби вони розібралися, зрозуміли суть підходу медіації, то з великим задоволенням створювали б служби порозуміння у своїх школах. Директорові легше, конфліктів значно менше. Можна знайти багато причин не створювати, але краще створити і спробувати.
Юлія КОГУТ,
директор Жмеринського
НВК «ЗОШ І—ІІІ ст. — гімназія»
Використані джерела
1. Peer Mediation Insights From the Desk of Richard Cohen / 10/03 / The School Mediator [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.schoolmediation. com/newsletters/2003/10_03.html
2. Richard Cohen. Quick Guide to Implementing a Peer Mediation Program [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://schoolmediation.com
3. Schoolmediation in Finland latest results [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://sovittelu.com/vertaissovittelu/vanhasivu/english.html
4. Быкова Л. В. Служба школьной медиации. Заметки практика // Прообраз. — № 2 (4). — СПб. : Фонд поддержки образования, 2016 [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://psy.su/feed/5512
5. Бацын В. Школьная медиация, или Как снять конфликт диалогом. Eurekanext September 26th, 2011 [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://eurekanext.livejournal.com/34597.html
6. Гусєв А. І. Окремі психологічні аспекти впровадження медіаційних технологій у роботу з «латентними правопорушеннями» у шкільному середовищі. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/10055/
7. Зинова Е. Ю. Педагог-психолог Центра психолого-педагогической реабилитации и коррекции / г. Ханты-Мансийск / 2011 г. / Организация школьной службы примирения [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.vashpsixolog.ru/activities-in-theschool-psychologist/164-raznye-meropriyatiya/1750-organizacziya-shkolnoj-sluzhby-primireniya?start=1
8. Інститут миру і порозуміння. Веб-платформа для Шкільних служб порозуміння [Електронний ресурс]. — Режим доступу: safeschools.com.ua
9. Коновалов А. Ю. Медиация в системе образования: обзор опыта разных стран. Электронный журнал «Психологическая наука и образование psyedu.ru» ISSN: 2074-5885 2014, № 3 E-journal «Psychological Science and Education psyedu.ru» ©
10. Короденко М. Покарання… Примиренням //Освіта України. — № 15. — 09.04.2012.
11. Коваль Р., Горова А., Нікітчук А., Микитюк О., Ліхоліт Ю. Шкільна служба розв’язання конфліктів: досвід упровадження. Посібник. — Київ: Видавець Захаренко В.О., 2009. — 168 с.
12. Коваль Р. School Centre for Common Ground. Model description
13. Лист Міністерства освіти і науки України «Щодо поліпшення превентивного виховання та профілактичної роботи з подолання злочинності серед неповнолітніх» від 13 вересня 2010 року, № 1/9-623.
14. Независимое общество за образование и права человека (SIEDO) / Медиация в школе [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://tandis.odihr.pl/documents/hrecompendium/rus/CD%20SEC%202%20ENV/II_28_1_RU.pdf
15. Программа-медиации-ровесников-Украина[Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.8-926-145-87-01.ru/wp-content/uploads/2014/07/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0-%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8-
%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0.pdf
16. Терещенко И. Г., Гусев А. И. Медиация в школе:виды, принципы, практические аспекты внедрения //Психология обучения. — № 3. — 2013. — С. 125—133[Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://elibrary.ru/item.asp?id=18803848
17. Терещенко И. Г., Гусева А. В., Гусев А. И. Медиация в школе: украинский опыт внедрения [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.ciet.org.ua/rus/_database/publications/index.htm
18. Указ Президента України «Про Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні» від 24 травня 2011 року, № 597 (597/2011).
19. Шкільний центр медіації. Крок за кроком /Упор. Шестакова Л., Кашина А. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво. — 2012. — 48 с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://childflora.com.ua/wp-content/uploads/2013/11/%D0%A8%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80-%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.pdf
Матеріал підготувала Світлана СТАДНИК,
бізнес-медіатор, дослідник ефективного конфлікту та співпраці
Журнал «Жиректор школи. Шкільний світ» № 4, 2017